Ухвала

від 18.07.2012 по справі 5009/1124/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

У Х В А Л А

18.07.2012 р. справа № 5009/1124/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБогатиря К.В. Склярук О.І., Дучал Н.М. При секретарі: Здоренко О.Ю. за участю представників сторін:

від боржника:Ліквідатор Клименко О.Ю.-пост. ГСЗО від 03.04.2012р. від кредитора: від скаржника:не з'явився не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби на постанову господарського судуЗапорізької області від 03.04.2012р. у справі№ 5009/1124/12 (суддя Кричмаржевський В.А.) за заявою кредиторатовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Електропромсервіс»м. Запоріжжя до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю «Мега Буд» м. Запоріжжя пробанкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 26.03.2012р. за заявою ініціюючого кредитора товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Електропромсервіс»м. Запоріжжя господарським судом Запорізької області порушена справа про банкрутство відсутнього боржника товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Буд»м. Запоріжжя з врахуванням особливостей процедури банкрутства, передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон).

Постановою суду від 03.04.2012р. у справі № 5009/1124/12 боржник визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура та ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Клименко О.Ю.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Апеляційна скарга ухвалою від 18.05.2012р. була прийнята Донецьким апеляційним господарським судом до провадження.

Оскаржуючи постанову господарського суду Запорізької області від 03.04.2012р. у справі № 5009/1124/12, ДПІ просить її скасувати та припинити провадження у справі №5009/1124/12. В обґрунтування скарги апелянт посилається на те, що визнання платника податків банкрутом унеможливить проведення позапланової податкової перевірки. Також скаржник зазначив, що на його думку, боржник здійснює господарську діяльність, оскільки контрагенти ТОВ «Мега Буд»задекларували податкового кредиту з ПДВ на суму 324 340,29грн.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що провадження за апеляційною скаргою підлягає припиненню з врахуванням наступного.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку , встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку.

Статтею 91 ГПК України встановлено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду.

Отже, в силу особливостей справи про банкрутство (ст. 4 1 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Кредитор -юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) (ст. 1 Закону).

Учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні справи про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

При цьому колегія суддів бере до уваги, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Однак, інші випадки участі органу державної податкової служби у справі про банкрутство платника податків Законом про банкрутство не передбачені. Таким чином, орган державної податкової служби не віднесений чинним законодавством до інших, окрім кредиторів, учасників справи про банкрутство.

Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після подачі у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника . Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Однак, суд апеляційної інстанції встановив відсутність доказів звернення апелянта з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство в установленому порядку у період до винесення оскаржуваної постанови.

Із сукупного аналізу норм діючого законодавства вбачається, що слід розрізняти податковий орган як кредитор боржника та як орган державного контролю за справлянням боржником податків до державного бюджету. Статус кредитора податковий орган набуває лише у разі наявності непогашеного боргу платника податків перед бюджетом та за умови подачі податковим органом заяви у встановленому порядку до боржника або до суду із кредиторськими вимогами. Статус державного органу контролю податковий орган набуває стосовно боржника від моменту реєстрації останнього в якості платника податків та незалежно від факту наявності або відсутності у цього платника податків заборгованості перед бюджетом. Статус кредитора надає податковому органу право приймати участь у справі про банкрутство, а статус державного органу контролю надає право податковому органу здійснювати планові та позапланові перевірки платника податків (в т.ч. боржника у справі про банкрутство), вимагати надання бухгалтерських та інших первісних документів, необхідних для проведення таких перевірок.

Тому з вищевказаним підстав апелянт не є кредитором у справі та позбавлений можливості оскаржити постанову про визнання боржника банкрутом.

Крім того, як вбачається із змісту постанови суду від 03.04.2012р. у справі №5009/1124/12, господарський суд у цій постанові не вирішував питання про права та обов'язки Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ДПС.

Чинним законодавством не обмежуються повноваження податкових органів на проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) суб'єктів господарювання, які перебувають у процедурах банкрутства. В будь-якому випадку порушення провадження у справі про банкрутство боржника та винесення постанови судом про визнання боржника банкрутом і введення ліквідаційної процедури не може бути перешкодою податковому органу у здійсненні ним планової або позапланової перевірки боржника. Орган податкової служби вправі звернутися з цього приводу до ліквідатора боржника та провести позапланову перевірку його господарської діяльності, а у випадку відмови ліквідатора, як керівника боржника, надати можливість проведення перевірки суб'єкта господарювання, орган податкової служби вправі оскаржити дії ліквідатора до суду.

Тобто на цьому етапі процедури банкрутства оскарженою постановою суд ніяким чином не порушує права та обов'язки апелянта. Лише у разі закінчення ліквідаційної процедури та ліквідації банкрута без проведення позапланової перевірки податковим органом його права можна вважати в цій частині порушеними.

Такої ж позиції дотримується і Вищий господарський суд України (постанови від 18.10.2011р. № 27/17б, від 29.03.2011р. №45/176б, від 18.04.2012р. № 22/42б/2011).

Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" передбачено, що юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому статтею 80 ГПК на підставі статей 91 та 107 ГПК як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах. В інших випадках такі скарги повертаються без розгляду. Це стосується і скарг зазначених осіб на такі ухвали.

Також п. 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України»передбачено: «Якщо апеляційну скаргу подано, зокрема, особою, яка не має права її подавати, то у таких випадках апеляційний господарський суд повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на статті 91, 98 і 106 ГПК. У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК».

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби прийнято помилково, оскільки в процесі апеляційного провадження встановлено, що скаржник не набув статусу сторони, учасника процесу у справі №5009/1124/12 про банкрутство ТОВ «Мега Буд»та не визнаний кредитором у встановленому законом порядку, оскаржуваною постановою господарський суд не вирішив питання про права та обов'язки податкового органу на цьому етапі процедури банкрутства, тому апеляційне провадження підлягає припиненню.

Керуючись ст.ст. 80, 86, 91, 98, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову господарського суду Запорізької області від 03.04.2012р. у справі № 5009/1124/12 -припинити.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: О.І. Склярук

Н.М. Дучал

Надруковано: 7 прим.:

1.боржнику,

1.кредитору,

1.скаржнику,

1.ліквідтору,

1.у справу,

1.ДАГС,

1.ГСЗО