Справа № 2-а-297
2008
р.
ПОСТАНОВА
Іменем України
«24» листопада 2008 р. Корабельний районний суд м. Миколаєва
у складі: головуючого по справі судді -
Шкірай М.І.
при секретарі –
Ляшенко М.М.
за участю позивача –
ОСОБА_1
.
за участю представника відповідача –
ОСОБА_2
розглянувши адміністративну справу за позовом
ОСОБА_3
до Управління пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва про зобов'язання вчинити певні дії, -
Встановив
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, підтримавши який просив зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у Корабельному районі м. Миколаєва нарахувати на його користь недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки в сумі – 2733 грн. 30 коп.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що він є дитиною війни. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» йому має бути підвищена пенсія на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але в 2006-2007 роках така допомога не виплачувалась у зв'язку із тим, що Законами України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Вважає, що дії відповідача незаконними, оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп визнано неконституційним положення ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік» в частині призупинення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Просив поновити строк звернення до суду.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. Зазначивши, що фонд діяв в межах вимог закону. Вважає, що питання визначення величини підвищення пенсії для дітей війни законодавчо не врегульовано. На цій підставі в позові просив відмовити.
Вислухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Суд вважає за необхідне поновити позивачу строк звернення до суду по вимогам 2007 року, оскільки він пропущений з поважних причин, так як про порушення своїх прав позивач дізнався після прийняття Конституційним судом України рішення від 09.07.2007 р. та висвітлення цього питання в засобах масової інформації.
Судом встановлено, що згідно ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач має статус дитини війни так як станом на 2 вересня 1945 року не досяг вісімнадцятирічного віку, що підтверджується пенсійним посвідченням та паспортом. Таким чином на нього поширюється дія ст. 6 вказаного закону про підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком. Відповідачем право позивача на пільги не заперечується.
Розмір мінімальної пенсії визначено у Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до ч. 4 ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» № 966-Х1У від 15.07.1999 року позивач є особою, яка втратила працездатність.
Таким чином, заперечення відповідача, що законом не встановлено розмір мінімальної пенсії за віком, з якої потрібно обчислювати підвищення до пенсії, є безпідставними.
Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено підвищення до пенсії, але вказане підвищення пов'язане з виконанням бюджету не виконувалось.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 в тому числі, ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнано такою, що не відповідає Конституції України.
За таких обставин відповідач повинен нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року.
У зв'язку з вищенаведеним суд вважає, що вимоги про обов'язок відповідача зробити перерахунок виплаченої пенсії з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року задоволенню не підлягають, оскільки відповідач в даний період здійснював виплату підвищення до пенсії у розмірах, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений чинними на час проведення виплат законами України.
Враховуючи протиправність дій відповідача, суд прийшов до висновку про необхідність захисту прав шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року.
А тому і в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 10-11; 28-29; 57-60; 158; 179; 185; 208-209; 212; 214-215 КАС України,
Постановив
Адміністративний позов
ОСОБА_3
до Управління пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва про зобов'язання вчинити певні дії – задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Корабельному районі м. Миколаєва нарахувати та виплатити
ОСОБА_3
недоплачену соціальну допомогу за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Одеського апеляційного адміністративного суду через Корабельний районний суд м. Миколаєва.
Суддя
Суд | Корабельний районний суд м. Миколаєва |
Дата ухвалення рішення | 24.11.2008 |
Оприлюднено | 19.12.2008 |
Номер документу | 2530792 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Березнегуватський районний суд Миколаївської області
Молчанов О.Г.
Адміністративне
Корабельний районний суд м. Миколаєва
Шкірай М.І.
Адміністративне
Великоновосілківський районний суд Донецької області
Єфименко В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні