Ухвала

від 02.07.2012 по справі 2а-1670/539/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2012 р.Справа № 2а-1670/539/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.03.2012р. по справі № 2а-1670/539/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтан"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

31.01.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Олтан» (надалі по тексту - ТОВ «Олтан», позивач) звернувся до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (надалі по тексту - Кременчуцька ОДПІ, відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ №0000112302/11 від 18.01.2012 року в повному обсязі.

Постановою Полтавського Окружного адміністративного суду від 01.03.2012р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області №0000112302/11 від 18.01.2012 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 40 307,00 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме вимог п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, ст.ст. 9, 11, 69, 86 та 159 Кодексу адміністративного судочинства, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Виходячи з приписів ст. 197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Олтан" (код ЄДРПОУ 21056692) перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ та має статус платника податку на додану вартість.

На підставі направлення від 20.12.2011 р. №5411/005411 та наказу №5654 від 20.12.2011 р. працівниками Кременчуцької ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Олтан» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2011 року у розмірі 40 307,00 грн., заявленої до відшкодування на рахунок платника податку у банку, результати якої оформлено актом від 03.01.2012 р. №4/23-309/21056692.

За результатами перевірки встановлено, що позивачем порушено п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення ТОВ «Олтан» суми бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку за жовтень 2011 року у сумі 40 307,00 грн.

На підставі акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення -рішення №0000112302/11 від 18.01.2012.2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявлену у жовтні 2012 року, на 40 307,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20 153,50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того що, оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявлену у жовтні 2011 року, на 40 307,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20 153,50 грн., винесене Кременчуцькою ОДПІ необґрунтовано та прийнято всупереч положенням Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

У відповідності з п.п. 14.1.18. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу

Відповідно до п.п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності з п.п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що передумовою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту в перевіряємому періоді стали господарські операції позивача, зокрема з ТОВ «Яшіна».

На підтвердження реальності виконання договору №10 від 04.01.2011 р., укладеного між позивачем та ТОВ «Яшіна», згідно з яким останній продає/надає позивачу автошини, оригінальні та запасні частини для рухомого складу замовника та технічне обслуговування, ремонт рухомого складу, відновлення автошин замовника, позивачем надано податкові накладні, рахунки-фактури, видаткові накладні, платіжні доручення, акти здачі-прийняття робіт. Сплату за товари позивачем проведено в безготівковій формі, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних документів.

Таким чином, позивачем підтверджено реальність здійснення господарських операцій з його контрагентами та використання придбаних товарів у власній господарській діяльності.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач, маючи від постачальника належно оформлені податкові накладні, з урахуванням підтвердження реального здійснення господарських операцій, правомірно відніс до податкового кредиту суми ПДВ за ними у відповідний звітній період.

Згідно з п. 200.1, 200.2, 200.3 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Таким чином, позивач, який фактично сплатив ТОВ "Яшіна", а також іншим контрагентам у попередньому податковому періоді (вересні 2011 року) суму ПДВ у розмірі 40 307,00 грн., що підтверджується наявними у справі копіями платіжних документів, з урахуванням реального характеру господарських операцій, за наявності у попередньому та наступному податковому періоді від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом, правомірно включив до суми бюджетного відшкодування ПДВ у жовтні 2011 року суму ПДВ в розмірі 40 307,00 грн.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про неправомірність включення позивачем заявленої до відшкодування суми ПДВ у зв'язку з придбанням послуг лише з тих підстав, що одним з постачальників ТОВ «Яшіна» є ПП «Аква Віта», щодо якого розпочато ліквідаційну процедуру.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому невиконання контрагентом позивача свого обов'язку по сплаті податку до бюджету не може впливати на результати діяльності підприємства - позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ.

Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, позивач безпідставно зробив висновок про завищення позивачем усієї суми бюджетного відшкодування за жовтень 2011 року в розмірі 40 307,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що передумовою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту в перевіряємому періоді стали господарські операції позивача, зокрема з ТОВ «Яшіна». При цьому податкового кредиту вересня 2011 року віднесено суму ПДВ в загальному розмірі 46607,00 грн. не лише від операцій із вказаним контрагентом, а й від інших господарських операцій, а й від інших господарських операцій з іншими контрагентами. Проте в акті перевірки зафіксовано порушення лише по одному контрагенту позивача - ТОВ «»Яшіна», по якому позивачем включено до складу податкового кредиту перевіряємого періоду ПДВ в загальному розмірі 11 262,93 грн. (із загальної суми 46 607,00 грн.).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що доводи відповідача про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за жовтень 2011 року на 40 307,00 грн. не ґрунтується на приписах Податкового кодексу України та встановлених обставинах справи, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем безпідставно, необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.03.2012р. по справі № 2а-1670/539/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В. Судді (підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.