Ухвала

від 05.07.2012 по справі 2а-15838/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2012 р.Справа № 2а-15838/11/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача Тихоненко М.Л.

представника позивача Мірошніченко Л.Я.

представника відповідача Буряківського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2012р. по справі № 2а-15838/11/2070

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківметропроект"

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство "Харківметропроект" (надалі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова (Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби-надалі по тексту відповідач)в якому просив суд:

- скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення №0001352330 від 08.07.2011 року ДПІ у Ленінському районі м. Харкова.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2012 року адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Харківметропроект" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення №0001352330 від 08.07.2011 року складене Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Харкова.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2012 року та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу в яких посилаючись на законність та обгрунтованість оскаржуваного судового рішення просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції-без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Харкова проведено планову невиїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Харківметропроект» код ЄДРПОУ 01388466. з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено акт №1154/23-304/01388466 від 22.06.2011 року, за висновками якого встановлено порушення ПРАТ «Харківметропроект» п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р., №334/94-ВР (із змінами та доповненнями) з урахуванням вимог ст.. 30 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р.. №514-VI (редакції законів «Про державний бюджет України на 2010 рік» від 27.04.2010 р.. № 2154-VI «Про деякі питання організації бюджетного процесу у 2010 році» від 03.12.2010 р., №2774-VI), в частині несплати авансового внеску з податку на прибуток з суми дивідендів за 2009 рік в термін до 01.07.2010 року в сумі 1302328 грн., ст.. 15 Декрету Кабінету міністрів України «Про місцеві податки і збори» від 20.05.1993 року №56-93 (зі змінами та доповненнями), занижено комунальний податків на загальну суму 647,7 грн., в тому числі за 4 квартал 2010 року на суму 647,7 грн.

На підставі вищевказаного рішення Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення рішення №0001352330 від 08.07.2011 року.

Позивач скористався правом адміністративного шляхом подання 22.07.2011р. до Державної податкової адміністрації у Харківській області скарги №30163/318-13.

За результатами первинної скарги Державною податковою адміністрацією У Харківській області 15.08.2011р. винесено рішення №3646/10/25-103, яким в задоволені вимог, викладених в скарзі, відмовлено.

В подальшому позивачем до Державної податкової служби України подано повторну скаргу №30163/505-13 від 31.08.2011р., за результатами розгляду повторної скарги Державною податковою службою України винесено рішення №4438/6/10-2115 від 27.10.11р., яким скарга залишена без задоволення, а оскаржене податкове повідомлення рішення без змін.

З дослідженого акту перевірки вбачається, що фактичною підставою для визначення порушень п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», слугував, викладений контролюючим органом висновок про невиконання позивачем покладеного на нього законом обов"язку з нарахування та внесення до бюджету авансового внеску з податку на прибуток нарахованого на суму дивідендів, призначених для виплати в розмірі не менше 30 відсотків нерозподіленого прибутку, за рахунок чого виникла несплата авансового внеску з податку на прибуток з суми дивідендів за 2009 рік в термін до 01.07.2010 року яка становить 1302327,94 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що строк та порядок виплати частки прибутку (дивідендів) та визначення порядку покриття збитків належить до виключної компетенції загальних зборів, які не приймали рішення про виплату дивидентів, а отже у товариства відсутній обов'язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до п. 1.9. ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) дивіденд це платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Згідно пп. 7.8.2. п. 7.8 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.

Виходячи з аналізу приписів вказаного Закону підставою для нарахування авансового внеску з податку на прибуток є рішення загальних зборів акціонерів про виплату дивідендів. При цьому, кінцевим строком внесення до бюджету авансового внеску з податку на прибуток є дата виплати дивідендів.

Відповідно до вимог пп. "д" ст. 41 Закону України "Про господарські товариства", п.п. 12, 15 ч. 1 ст. 33 Закону України "Про акціонерні товариства", питання розподілу прибутку акціонерного товариства і виплати дивідендів є виключною компетенцією загальних зборів.

Як вбачається з матеріалів справи загальними зборами акціонерів ВАТ "Харківметропроект", згідно протоколу річного зібрання акціонерів №11 від 23.04.2010 року було прийнято рішення не виплачувати дивіденди за 2009 рік. Позивач не здійснював нарахування та виплату дивідендів на користь акціонерів за результатами діяльності товариства позивача.

Враховуючі викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскільки відсутнє рішення загальних зборів акціонерів про виплату дивідендів, то нема і об'єкту оподаткування та обов'язку нараховувати та сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток з дивідендів згідно з пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги доводи податкового органу про невиконання позивачем приписів п. «д»ч. 5 ст. 41, ст. 15 Закону України «Про господарські товариства», в редакції закону від 27.04.2010 р. та ч. 2, 3 ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства»в редакції закону від 27.04.2010 р. щодо виплати дивідендів у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року в розмірі не менше 30 відсотків чистого прибутку, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про господарські товариства» в редакції до 27.04.2010 р., прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання.

Згідно ч. 2, 3 ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства» в редакції до 27.04.2010 р., виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку в обсязі, встановленому рішенням загальних зборів акціонерного товариства, у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року. Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.

Колегія суддів зазначає, що пунктами 10, 11 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України від 27.04.2010р. № 2154-VI "Про державний бюджет України на 2010 рік" були внесені зміни до вищевказаних ст. 15 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 30 Закону України"Про акціонерні товариства", що набрали законної сили 30.04.2010 р., якими встановлена виплата обов'язкової суми дивідендів в розмірі не менше 30 відсотків,

Однак, рішенням Конституційного суду України від 30.11.2010 р. справа № 22-рп/2010 "У справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 14, 24, 64, пунктів 7 - 13 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік"", визнанні неконституційними положення статей 14, 24, 64, пунктів 7 - 13 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27 квітня 2010 року № 2154-VI, зокрема, положення щодо виплати обов'язкової суми дивідендів у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року в розмірі не менше 30 відсотків.

У відповідності до ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, на момент проведення документальної позапланової виїзної перевірки діяльності позивача (22.06.2011 р.) та розгляду справи по суті, положення щодо виплати дивідендів у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року в розмірі не менше 30 відсотків визнані неконституційними.

Податковий орган повинен був урахувати зазначене рішення Конституційного Суду України при вирішенні питання про застосування штрафних (фінансових санкцій) за невиконання закону, який визнаний неконституційним.

За таких обставин, висновки відповідача про невиконання позивачем у 2010 р. приписів закону, який визнаний неконституційним, колегія суддів вважає необґрунтованими та погоджується з висновками суду першої інстанції про скасування податкового повідомлення -рішення № 0001352330 від 08.07.2011 року.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2012р. по справі № 2а-15838/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М. Судді (підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М. Повний текст ухвали виготовлений 10.07.2012 р.