Постанова

від 11.07.2012 по справі 2а-1670/7429/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2012 р. Справа № 2а-1670/7429/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.11.2011р. по справі № 2а-1670/7429/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юлір"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

12 вересня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Юлір" (далі - позивач, ТОВ "Юлір")звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (далі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0008102301/2774 від 01.09.2011 р.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.11.2011 року позов задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області №0008102301/2774 від 01.09.2011 р.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юлір" суму витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору у розмірі 3,40 грн.

В апеляційній скарзі Кременчуцька ОДПІ просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Скаржник вважає, що приймаючи зазначену постанову, суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, постанова по справі прийнята з порушенням норм матеріального права, а саме: не враховано приписи ст.2, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України, ст. 2 Бюджетного кодексу України, ст.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», п.2.15, 2.16 Наказу Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Крім того, відповідач зазначив, що при перевірці дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р. було встановлено, що ТОВ "Юлір" мало договірні відносини з ТОВ "Ін-Буд-Київ". Проте, фактично згідно податкової звітності у вказаного підприємства в період надання послуг з виконання будівельних робіт були відсутні необхідні умови для здійснення такого виду діяльності, як і трудові ресурси, виробниче та транспортне обладнання. Це у свою чергу свідчить про характер фінансово - господарських операцій між ТОВ "Юлір" та ТОВ "Ін-буд-Київ", які здійснювались з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, без мети настання реальних правових наслідків, оскільки ці операції проводились лише для зменшення оподатковуваного прибутку ТОВ "Юлір" шляхом перерахування грошових коштів в рахунок оплати послуг, які фактично не має можливості підтвердити у зв'язку з відсутністю у контрагента необхідних активів, з подальшим розподілом вивільненого від оподаткування прибутку між заінтересованими особами.

Таким чином, на думку відповідача, у ТОВ "Юлір" не було передбачених законом підстав для віднесення до складу валових витрат суми в розмірі 362527,00 грн. за надання субпідрядних послуг з будівельно-монтажних робіт. Тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку письмового провадження.

Під час апеляційного розгляду справи судом замінено відповідача з Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію у Полтавській області Державної податкової служби на підставі постанови Кабінету Міністрів України та витягу з Єдиного Державного реєстру України.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що з 01.08.2011 р. по 05.08.2011 р. Кременчуцької ОДПІ на виконання постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Житомирській області від 24.06.2011 р. відповідно до направлень від 29.07.2011 р. №3386/003386, №3387/003387 проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Юлір" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р., в ході якої було встановлено порушення ТОВ "Юлір", зокрема, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток на суму 90631,85 грн.

За результатами перевірки складено акт від 12.08.2011 р. №5913/23-209/30941236, на підставі якого Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 01.09.2011 р. №0008102301/2774, яким ТОВ "Юлір" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 113289,69 грн. (90631,75 грн. за основним платежем та 22657,94 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Не погодившись з даними податковими повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та недоведеності відповідачем правомірності висновків щодо завищення позивачем валових витрат, а отже і правомірності винесеного оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції, однак з інших підстав.

Так, відповідно до вимог п. 86.9 ст. 86 ПК України у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Розділом IV пункту 7 Наказу ДПА України № 984 від 22 грудня 2010 року, зареєстрованому у Мін'юсті України за № 34/18772 від 12 січня 2011 року, передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з акту №5913/23-209/30941236 від 12.08.2011 р., позапланова виїзна перевірка ТОВ "Юлір" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р., була призначена у зв'язку з надходженням постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Житомирській області від 24.06.2011 р., прийнятої в рамках порушеної кримінальної справи № 11/079002 на підставі ст. 22 КПК України та ст.78 ПК України ( т. 1 а.с. 209).

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ні під час судового розгляду справи судом першої інстанції, ні в ході апеляційного провадження відповідачем не надано доказів того, що по кримінальній справі № 11/079002 на час прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення був ухвалений вирок суду.

Зважаючи на вище викладене, колегія суддів дійшла висновку, що податкове повідомлення-рішення від 01.09.2011 р. №0008102301/2774 підлягає скасуванню як передчасне.

Доводи апеляційної скарги відповідача щодо правомірності прийнятого оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є необґрунтованими з вище зазначених підстав.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти адміністративного позову не виконав покладений на нього ч.2 ст.71 КАС України обов'язок та не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального та процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.11.2011р. по справі № 2а-1670/7429/11 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юлір" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області №0008102301/2774 від 01.09.2011 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юлір" суму витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А. Судді (підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Сіренко О.І.