Постанова

від 17.05.2012 по справі 2а-3867/12/0170/10

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2а-3867/12/0170/10 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ   вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013          ПОСТАНОВА Іменем України 17 травня 2012 р.  Справа №2а-3867/12/0170/10     Окружний  адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді                                 - Кудряшової А.М. , при секретарі судового засідання        - Левченко Д.С., за участю представників сторін: від позивача  –  не з'явився;   від відповідача  - не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції  у м. Сімферополі АР Крим до Садівничого товариства «Аграрник» про стягнення,                                                       ВСТАНОВИВ:                                             Державна податкова інспекція у  м. Сімферополі  АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Садівничого товариства «Аграрник» 3785,17 гривень заборгованості по штрафним  санкціям, яка складається з пені з податку на прибуток в розмірі 1255,09 гривень та 2430,08 гривень заборгованості зі сплати  податку на доходи фізичних осіб. Адміністративний позов мотивований тим, що  станом на день звернення до суду  у СТ «Аграрник» залишилася непогашеною сума податкового боргу в розмірі 3785,17 гривень. Позивач зазначає, що заборгованість утворилася  в результаті самостійно  задекларованих сум  податку з доходів фізичних осіб   на підставі наданих до податкового органу  податкових декларації  в  сумі 3518,10  гривень, та сплачених  добровільному порядку лише частково, в сумі 1121,02 гривень. Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19 квітня 2012 року відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду. Представник позивача у судове засідання не з'явився, до початку  судового засідання надав клопотання про розгляд справи без його участі, при цьому у клопотання зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, заперечення на позов до суду не надав, клопотання про розгляд справи за його відсутності до суду не надав, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією (поштове повідомлення –а.с.21). Суд, приймаючи до уваги, ненадання відповідачем доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі представника відповідача, з врахуванням клопотання позивача, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності представників позивача та відповідача. Розглянувши подані документи та матеріали справи,  всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне. Відповідно до частини 1 статті 55  Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми  зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання. Садівниче товариство «Аграрник»  (реєстраційний номер юридичної особи ЄДР:  10001959225, місцезнаходження: 97501, АР Крим, м. Сімферополь, смт.Аграрне, вул. Научна, б.2, гуртожиток) зареєстровано у якості юридичної особи. Відповідно до довідки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим   від 21.01.2010 року №529/29-0 відповідач взятий на облік в ДПІ 20.02.1998 року  за №67926 та є платником податків та зборів (а.с.6). Таким чином, судом встановлено, що Садівниче товариство «Аграрник»  є суб'єктом господарювання, юридичною особою, платником податків, та зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків. Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України. Відповідно до п.п 16.1.3 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.   Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок –документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків –фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Згідно до п. 49.1  ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Підпунктом 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: 49.18.1. календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; 49.18.2. календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). Відповідно до п. 54. 1 ст. 54 Податкового кодексу  України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України). Судом встановлено, що податковий період зі сплати податку на доходи фізичних  осіб для    СТ «Аграрник» дорівнює місяцю, тому воно зобов'язано щомісячно протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового місяця, подавати до податкового органу декларацію з податку на додану вартість. Судом  встановлено,  що Садовим товариством «Аграрник»  21.03.2011  року  подано  декларацію з податку на доходи фізичних осіб за  січень 2011року в якій відповідачем задекларовано  суму податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає перерахуванню в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 1184,56 грн. З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було сплачено податок лише частково в розмірі  1121,02  грн., а  63,54 грн.  у встановлений  законом строк  сплачено не було. Також матеріалами справи встановлено, що  Садовим товариством «Аграрник»  21.03.2011  року  подано  декларацію з податку на доходи фізичних осіб за  лютий 2011 року в якій відповідачем задекларовано суму податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає перерахуванню в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 2333,54 гривень. Судом встановлено, що  відповідачем податок в розмірі 2333,54 гривень, у встановлений  законом строк  сплачено не було. До того ж за несвоєчасну сплату податку на доходи  фізичних осіб  позивачем нарахована пеня в сумі 133,00 грн. У строки визначені законодавством пеня з податку на доходи  фізичних осіб  в розмірі  133,00 гривень та пеня з  податку на прибуток в розмірі 1255,09 гривень відповідачем не сплачена. Таким чином, загальна заборгованість відповідача складає 3785,17 гривень (1255,09 грн. + 63,54 грн. +2333,54 грн. + 133,00 грн.) Пунктом 14.1.175. статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Таким чином, грошове зобов'язання платника податку становиться податковим боргом з моменту його узгодження у порядку, визначеному Податковим кодексом. Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Згідно з п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Відповідно до п.59.4  ст.59  Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби виносить податкову вимогу. Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право в тому числі стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. Відповідно до п.95.2 ст.95  Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. З урахуванням аналізу зазначених положень Податкового кодексу України, податкові органи мають право звертатися із позовом про стягнення сум податкового боргу виключно після дотримання всіх умов, визначених ст.ст. 59, 95 Податкового кодексу України, тобто після настання двох подій: -          після надіслання податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу; -          спливу терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Отже, надіслання податкової вимоги платнику податку на кожну суму податкового боргу є обов'язковим для здійснення  податковим органом його стягнення у судовому порядку. Судом встановлено, що податковим органом були виставлені відповідачу вимоги №1/3128 від 05.10.2010 р. на суму 7087,26 грн.  та  №2/3687 від 12.11.2010 р. на суму 3279,11 грн., але суми цих вимог не є предметом по даному спору, та  вказані вимоги не підтверджують узгодження суми боргу відповідача, що виник з 2011 року. Тому суд не приймає до уваги надіслані  вимоги позивачем до відповідача. Також позивачем до матеріалів адміністративного позову не надано доказів формування та направлення податкової вимоги відповідачу про погашення відповідного податкового боргу який утворився з 2011 року. Отже, як вбачається з матеріалів справи, податкова вимога на сплату заборгованості з податку на доходи фізичних осіб та пені з податку на прибуток  відповідачу органами податкової служби не направлялась, отже право на стягнення з відповідача суми податкового боргу у позивача не наступило, оскільки не було додержано відповідний порядок пред'явлення та стягнення податкового боргу який передбачений  після 01.01.2011 року. Відповідно до вимог статей 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність та обґрунтованість своїх позовних вимог та додержання порядку їх пред'явлення. Враховуючи вищенаведене у задоволенні адміністративного позову слід відмовити. Керуючись статтями 11, 94, 158-163 КАС України, суд, -                                                     ПОСТАНОВИВ: У задоволенні адміністративного позову відмовити.            Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.     Суддя                                                                          Кудряшова А.М.