Рішення

від 11.07.2012 по справі 5009/1881/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 3/36/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.12 Справа № 5009/1881/12

м. Запоріжжя

За позовом: Запорізького транспортного прокурора Запорізької області (69002, м. Запоріжжя, вул. Залізнична,17)

в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах -

позивач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50, ідентифікаційний код 20495280)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс, ЛТД" (69002, м. Запоріжжя, вул. Костянтина Великого, буд. 9, ідентифікаційний код 19280611)

про стягнення неустойки у розмірі 7 366, 51 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Прокопенко М.О.

Представники:

від прокуратури: Кочетков О.О., помічник Запорізького транспортного прокурора, посвідчення № 457 від 20.03.2012р.

від позивача: Скуратов Д.В., заступник начальника юридичного відділу, довіреність № 01/631 від 02.11.2011р.

від відповідача: не з'явився

Запорізький транспортний прокурор Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - РВ ФДМУ по Запорізькій області звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ "Альянс, ЛТД" про стягнення з відповідача на користь Державного бюджету України неустойки за договором оренди № 2208/д державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізького будівельно-монтажного експлуатаційного управління державного підприємства "Придніпровська залізниця" від 29.12.2006р., в сумі 7 366,55 грн.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 21.05.2012р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 525, 526, 530, 785 ЦК України, ст. 2, 29, 193 ГК України та п. 5.8, 9.3 Договору.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.05.2012р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/1881/12 (провадження № 3/36/12), справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 06.06.2012р. о 10 годині 00 хвилин.

Ухвалами суду від 06.06.2012р. та від 26.06.2012р. розгляд справи відкладений відповідно на 26.06.2012р. о 12 годині 30 хвилин та на 11.07.2012р. о 12 годині 00 хвилин.

В судовому засіданні 11.07.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 16.07.2011р.

Під час розгляду справи прокурор та представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

На вимогу суду, викладену в ухвалі від 22.05.2012р., прокурор 05.06.2012р. направив копію позовної заяви і доданих до неї документів з дотриманням вимог ст. 56 ГПК України на адресу відповідача, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

В судовому засіданні 11.07.2012р. прокурор та представник позивача надали зменшили позовні вимоги на 0,04 грн. та заяву в якій просять суд стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України заборгованість за договором оренди № 2208/д державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізького будівельно-монтажного експлуатаційного управління державного підприємства "Придніпровська залізниця" від 29.12.2006р., в сумі 7 366,51 грн.

Заява прокурора та позивача прийнята судом до розгляду, оскільки такі дії заявників не суперечать вимогам закону (ст.22, 29 ГПК України) та не порушують нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема, зазначив наступне.

За умовами договору відповідачеві було передано в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: вбудовані в перший поверх залізничного вокзалу Запоріжжя-2 нежитлові приміщення, площею 204,58 кв.м. та другий поверх, площею 43,22 кв. м., загальною площею по внутрішньому обміру 247,80 кв.м., відповідно до плану першого та другого поверху будинку вокзалу Запоріжжя-2, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. К. Великого, 2.

Майно передано в оренду з метою торгівлі продовольчими товарами підакцизної групи.

Відповідно до п. 10.1 договору, цей договір укладений з 29.12.2006р. по 25.12.2007р.

Згідно із п. 10.6 Договору строк дії договору продовжено до 21.12.2008р.

На адресу відповідача позивачем надіслано лист № 11-13-00266 від 19.01.2009р. щодо припинення терміну дії договору оренди та повернення орендованого майна балансоутримувачу шляхом підписання відповідного акта прийому-передачі.

Господарським судом Запорізької області прийнято рішення по справі № 24/62/10 від 04.08.2010р., яким зобов'язано ТОВ "Альянс, ЛТД" (відповідача) звільнити та повернути державне нерухоме майно Балансоутримувачу шляхом підписання акта прийому-передачі та стягнуто з Орендаря до державного бюджету неустойку в сумі 90 001,91 грн. за період з 22.12.2008р. по 25.01.2010р.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.11.2010р. зазначене рішення у справі залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.02.2011р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.11.2010р. та рішення господарського суду Запорізької області від 04.08.2010р. у справі № 24/62/10 скасовано в частині стягнення неустойки в сумі 90 001,91 грн. та передано справу в цій частині на новий розгляд до господарського суду Запорізької області іншому складі суду.

В решті позовних вимог постанову Донецького апеляційного господарського суду залишено без змін.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.04.2011р. по справі № 24/62/10-20/5009/887/11 позовні вимоги РВ ФДМУ по Запорізькій області, щодо стягнення неустойки за період з 13.02.2009р. по 25.01.2010р. в розмірі 90 001,91 грн. з ТОВ "Альянс, ЛТД" задоволені повністю.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.10.2011р. по справі № 2/5009/5425/11 позовні вимоги РВ ФДМУ по Запорізькій області, щодо стягнення неустойки за період з 26.01.2010р. по 29.08.2011р. в розмірі 151 329,01 грн. з ТОВ "Альянс, ЛТД" задоволені повністю.

За умовами Договору (п. 2.5, 9.1, 9.3) та відповідно до ст. 785 ЦК України ТОВ "Альянс, ЛТД" нараховано неустойку за період з 30.08.2011р. по 26.09.2011р. в сумі 7 366,51 грн.

На підставі вищенаведеного прокурор та представник позивача в судовому засіданні просять суд позов задовольнити повністю.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судове засідання не з'явився.

В абзаці 2 пункту 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду N 3 від 23.03.2012), роз'яснено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Таким чином, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за електронним запитом господарського суду Запорізької області від 22.05.2012р. № 13848268, станом на 22.05.2012р. місцезнаходження ТОВ "Альянс, ЛТД" є: 69002, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Костянтина Великого, буд. 9.

В пункті 3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 N 18 також зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Копія ухвали суду від 22.05.2012р. про порушення провадження у справі № 5009/1881/12 та копії ухвал від 06.06.2012р. та від 26.06.2012р. про відкладення розгляду справи, направлені відповідачу за адресою, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернуті до канцелярії господарського суду з відміткою пошти: "за зазначеною адресою не проживає".

Господарський суд враховує, що відповідач не повідомив суд про зміну місцезнаходження та про неможливість прибуття в судове засідання.

Питання про визнання явки представника відповідача у засідання господарського суду обов'язковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18).

Надані прокурором та позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши прокурора та представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між РВ ФДМУ по Запорізькій області (Орендодавець) і ТОВ "Альянс, ЛТД" (Орендар) укладений договір № 2208/д від 29.12.2006р. оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізького будівельно-монтажного експлуатаційного управління державного підприємства "Придніпровська залізниця", за яким Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме:

- вбудовані в перший поверх залізничного вокзалу Запоріжжя-2 нежитлові приміщення площею 204,58 кв.м. та другий поверх, площею 43,22 кв. м., загальною площею по внутрішньому обміру 247,80 кв.м. (надалі - Майно), відповідно до плану першого та другого поверху будинку вокзалу Запоріжжя-2, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. К. Великого, 2 (Додаток № 3).

Орендоване майно знаходиться на балансі Запорізького будівельно-монтажного експлуатаційного управління державного підприємства "Придніпровська залізниця" (надалі - "Балансоутримувач").

Технічні та об'ємно-планувальні характеристики орендованого Майна відображені у звіті про незалежну оцінку, виконаному суб'єктом оціночної діяльності - колективною фірмою "Галар" станом на 31.07.2006р. (п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору (в редакції договору про зміни № 2 від 04.05.2007р.) майно передається в оренду з метою здійснення торгівлі продовольчими товарами підакцизної групи, площею 124 кв.м., розміщення пивного бару площею 62,2 кв.м. та розміщення офісу, площею 61,60 кв.м.

Згідно п.3.1, 3.2 Договору (в редакції договору про зміни № 2 від 04.05.2007р.), орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 786 із змінами та доповненнями і на момент укладення Договору, відповідно до цільового призначення визначеного в пункті 1.2, складає без ПДВ 31 614, 35 грн. за рік.

Розмір орендної плати за перший місяць оренди (за квітень 2007 року) становить без ПДВ 2 869,00 грн., збільшений на індекс інфляції за квітень місяць 2007 року (додаток № 1).

Як зазначено в Розрахунку розміру плати за оренду нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. К. Великого,2, переданого в оренду ТОВ "Альянс, ЛТД" від 04.05.2007р. (додаток № 1 до договору про зміни № 2 від 04.05.2007р.), підписаного Орендодавцем та Орендарем, розмір орендної плати за перший місяць оренди (травень 2007р.) становить без ПДВ 2 869,00 грн.

Розмір платежу за неповний перший місяць оренди визначається з поденного розрахунку місячної плати за оренду приміщення.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць розраховується Орендарем самостійно шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п.10.1 Договору, цей Договір укладений з 29.12.2006р. по 25.12.2007р.

Згідно п.10.5 Договору, договір оренди припиняється в разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- банкрутства Орендаря;

- загибелі (знищення) орендованого майна;

- ліквідація суб'єкта господарювання (Орендаря);

- за згодою сторін або за рішенням господарського суду (суду).

Орендоване майно передано орендарю за актом прийому-передачі від 29.12.2006р. (додаток № 2 до Договору).

Пунктом 10.6 Договору встановлено, що в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення його терміну дії, при наявності згоди Балансоутримувача та відповідного висновку органу, уповноваженого управляти майном Балансоутримувача, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

У разі припинення цього Договору Майно повертається Орендарем Балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі Майна Орендарю.

Майно вважається повернутим Орендодавцеві (Балансоутримувачу) з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі. Обов'язок по складанню Акта прийому-передачі покладається на сторону, яка передає Майно (п.2.5 Договору).

На адресу ТОВ "Альянс, ЛТД" РВ ФДМУ по Запорізькій області надіслано лист № 11-13-00266 від 19.01.2009р., в якому було повідомлено відповідача про припинення терміну дії Договору оренди та повернення орендованого майна Балансоутримувачу шляхом підписання відповідного акта прийому-передачі.

Рішенням господарського суду Запорізької області по справі № 24/62/10 від 04.08.2010р., позовні вимоги РВ ФДМУ по Запорізькій області до ТОВ "Альянс, ЛТД" за договором № 2208/д оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізького будівельно-монтажного експлуатаційного управління державного підприємства "Придніпровська залізниця" від 29.12.2006р. про стягнення неустойки в розмірі 90 001,91 грн. та зобов'язання ТОВ "Альянс, ЛТД" звільнити та повернути до державної власності майно за актом приймання передачі задоволені повністю.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.11.2010р. рішення господарського суду Запорізької області від 04.08.2010р. у справі № 24/62/10 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.02.2011р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.11.2010р. та рішення господарського суду Запорізької області від 04.08.2010р. у справі № 24/62/10 скасовано в частині стягнення неустойки в сумі 90 001,91 грн. та передано справу в цій частині на новий розгляд до господарського суду Запорізької області іншому складі суду. В решті позовних вимог постанову Донецького апеляційного господарського суду залишено без змін.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.04.2011р. по справі № 24/62/10-20/5009/887/11 позовні вимоги РВ ФДМУ по Запорізькій області, щодо стягнення неустойки за період з 13.02.2009р. по 25.01.2010р. в розмірі 90 001,91 грн. з ТОВ "Альянс, ЛТД" задоволені повністю.

Вказане рішення суду не оскаржене і вступило в законну силу.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.10.2011р. по справі № 2/5009/5425/11 позовні вимоги РВ ФДМУ по Запорізькій області, щодо стягнення неустойки за період з 26.01.2010р. по 29.08.2011р. в розмірі 151 329,01 грн. з ТОВ "Альянс, ЛТД" задоволені повністю.

Вказане рішення суду не оскаржене і вступило в законну силу.

Відповідно до п. 9.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором.

Згідно п. 9.3 Договору, за відмову Орендаря на вимогу Орендодавця повернути орендоване майно у разі припинення дії договору, Орендар відшкодовує Орендодавцю неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання Договору до підписання акту прийому-передачі, який затверджує фактичне повернення орендованого майна.

В зв'язку з тим, що орендар не повернув вчасно орендоване державне майно, орендарю нарахована неустойка за період з 30.08.2011р. по 26.09.2011р. в сумі 7 366,51 грн.

Таким чином, станом на 11.07.2012р. заборгованість відповідача перед Державним бюджетом складає 7 366,51 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав .

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно п. 6 ч. 2 ст. 20 Закону України від 05.11.1991р. N 1789-XII "Про прокуратору", при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Згідно ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Формами представництва є:

звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб;

участь у розгляді судами справ;

внесення апеляційної, касаційної скарги на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення.

Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999р. № 3-рп/99, під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, прокурором правомірно визначено РВ ФДМУ по Запорізькій області.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 ГПК України, у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Так, господарські зобов'язання можуть виникати:

безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

з акту управління господарською діяльністю;

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір № 2208/д від 29.12.2006р. оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізького будівельно-монтажного експлуатаційного управління державного підприємства "Придніпровська залізниця".

Відповідно до ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та порядку, що встановлений договором або законом.

Взаємовідносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна регулюються нормами глави 58 ЦК України з урахуванням особливостей, зазначених у нормах параграфу 5 ГК України та Закону України від 10.04.1992р. № 2269-XII "Про оренду державного та комунального майна", який є спеціальним законом для спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що договір оренди припиняється в разі:

закінчення строку, на який його було укладено;

приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря);

банкрутства орендаря;

загибелі об'єкта оренди;

ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.

Вказані підстави припинення договору оренди містяться і в ч.2 ст. 291 ГК України та закріплені сторонами в п.10.5 договору від 29.12.2006р. № 2208/д.

У п. 10.6 договору від 29.12.2006р. № 2208/д зазначається, що в разі відсутності заяви однієї із сторін, про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення його терміну дії, при наявності згоди Балансоутримувача та відповідного висновку органу, уповноваженого управляти майном Балансоутримувача, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені статтею 764 ЦК України, статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та опосередковано ч.4 ст. 291 ГК України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст.764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічні вимоги міститься в ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Тобто, продовження користування майном після закінчення строку договору оренди пов'язується з відсутністю заперечень однієї із сторін. При цьому вказані норми закону містять граничний термін попередження про наявність заперечень з боку однієї із сторін продовжувати договір, який не виключає можливість завчасного попередження про заперечення продовжувати дію договору оренди.

Статтею 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Судом встановлено, що орендодавець в установлений договором та законом строк належним чином повідомив відповідача про припинення терміну дії вищезазначеного договору оренди та повернення орендованого майна Орендодавцю шляхом підписання відповідного акта прийому -передачі.

Про це свідчить лист РВ ФДМУ по Запорізькій області № 11-13-00266 від 19.01.2009р., щодо припинення терміну дії договору та повернення орендованого майна по акту приймання-передачі.

Факт дії договору до 21.12.2008р. встановлений рішенням господарського суду Запорізької області від 20.04.2011р. по справі № 24/62/10-20/5009/887/11, яке не оскаржене і тому, в силу приписів ст. 35 ГПК України, вказаний факт не потребує доказуванню по справі № 5009/1881/12.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 2 статті 785 ЦК України встановлено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно з п.9.3 договору оренди від 29.12.2006р. № 2208/д, за відмову Орендаря на вимогу Орендодавця повернути орендоване майно у разі припинення дії договору, Орендар відшкодовує Орендодавцю неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання Договору до підписання акту прийому-передачі, який затверджує фактичне повернення орендованого майна.

Відповідачем не надано доказів повернення орендованого майна наймодавцю (позивачу у справі) за актом прийому-передачі, як того вимагає ст. 785 ЦК України та п.2.5, 10.6 договору від 29.12.2006р. № 2208/д.

Згідно акту приймання-передавання від 27.09.2011р., складеного головним державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Давиденко С.В. при примусовому виконанні виконавчого провадження № 1189/6 наказу господарського суду Запорізької області № 24/62/10 про виселення ТОВ "Альянс, ЛТД", нерухоме майно -вбудованих в перший поверх залізничного вокзалу Запоріжжя-2 нежитлових приміщень площею 204,58 кв.м., та другого поверху площею 43,22 кв. м., загальною площею по внутрішньому обміру 247,80 кв.м., відповідно до плану першого та другого поверху будинку вокзалу Запоріжжя-2, передано ДП "Придніпровська залізниця".

Розмір орендної плати встановлений п.3.1, 3.2 Договору (в редакції договору про зміни № 2 від 04.05.2007р.) та Розрахунком розміру плати за оренду нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. К. Великого,2, переданого в оренду ТОВ "Альянс, ЛТД" від 04.05.2007р. (додаток № 1 до договору про зміни № 2 від 04.05.2007р.)

Договір припинив свою дію 21.12.2008р.

Базою для нарахування неустойки є орендна плата за останній повний місяць оренди - листопад 2008 року в сумі 3 955,46 грн., яка обчислена наступним чином:

орендна плата за травень 2007р. в розмірі 2 869,00 грн. (без ПДВ) х на індекс інфляції за період з травня 2007 року по листопад 2008 року (137,8688 %) = 3 955,46 грн.

Розмір неустойки за період з 30.08.2011р. по 31.08.2011р. складає 510, 38 грн., виходячи з наступного розрахунку:

3 955,46 : 31 (кількість днів у серпні) х 2 (два дні) х 2 (подвійна плата).

Розмір неустойки за період з 01.09.2011р. по 26.09.2011р. складає 6 856,13 грн., виходячи з наступного розрахунку:

3 955,46 : 30 (кількість днів у вересні) х 26 (двадцять шість днів) х 2 (подвійна плата).

Таким чином, на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України, п.3.1, 3.2 договору від 29.12.2006р. № 2208/д (в редакції договору про зміни № 2 від 04.05.2007р.) та Розрахунку розміру плати за оренду нерухомого майна від 04.05.2007р. (додаток № 1 до договору про зміни № 2 від 04.05.2007р.) прокурором та позивачем обґрунтовано нарахована відповідачу неустойка в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час неправомірного використання державного майна за період з 30.08.2011р. по 26.09.2011р. в сумі 7 366,51 грн.

Обґрунтованість нарахування цієї суми підтверджується розрахунком прокурора та позивача і відповідачем не спростована.

Згідно ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс, ЛТД" (69002, м. Запоріжжя, вул. Костянтина Великого, буд. 9, ідентифікаційний код 19280611) на користь Державного бюджету України (одержувач Державний бюджет Жовтневого району, 22080200, код ЄДРПОУ 34677124, Банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, р/р 31115093700003) неустойку в розмірі 7 366 (сім тисяч триста шістдесят шість) грн. 51 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс, ЛТД" (69002, м. Запоріжжя, вул. Костянтина Великого, буд. 9, ідентифікаційний код 19280611) в доход Державного бюджету України (код класифікації доходів бюджету 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, р/р 31215206783007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409) 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

4. Повне рішення складено 16.07.2012р.

Суддя В.М. Соловйов