Рішення

від 11.07.2012 по справі 2/048-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" липня 2012 р. Справа № 2/048-12

за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Біла Церква

до відповідача приватного підприємства «Квартирне бюро», с. Матюші Білоцерківського району Київської області

про стягнення 27 744,00 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 , уповноважений, довіреність від 18.06.2012р.;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

позивач -фізична особа -підприємець ОСОБА_1, м. Біла Церква Київської області, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 01.06.2012р. б/н до відповідача -приватного підприємства «Квартирне бюро», с. Матюші Білоцерківського району Київської області, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача 27 744,00 грн. заборгованості за Договором оренди №7 нежитлового приміщення та майна від 01.03.2011р., з яких: 2 720,00 грн. основної заборгованості, 25 024,00 грн. штрафних санкцій, та покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх зобов'язань перед позивачем за Договором оренди належним чином не виконав та не сплатив грошові кошти за оренду приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 13,8 кв. м. в результаті чого у відповідача утворилася заборгованість з орендної плати в сумі 2 720,00 грн. Також, як стверджує позивач, за прострочення відповідачем виконання зобов'язання за Договором, щодо сплати коштів за оренду приміщення, з відповідача належить стягнути штраф в сумі 25 024,00 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.06.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду.

В судове засідання 20.06.2012р. представник позивача у судове засідання з'явився, проте вимоги ухвали господарського суду від 06.06.2012р. не виконав. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали господарського суду не виконав, витребувані документи та докази суду не подав. В порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено.

В судовому засіданні 11.07.2012р. представником позивача подано суду витребувані документи та докази. Відповідач в судове засідання свого представника не направив, вимоги ухвал господарського суду від 06.06.2012р. та від 20.06.2012р. не виконав, витребувані документи та докази не подав, відзив на позов не надав, про причини нез'явлення в судові засідання суд належним чином не повідомив. Як свідчать залучені до матеріалів справи повідомлення про вручення поштових відправлень, відповідач, в порядку ст. ст. 87, 64 ГПК України, був належним чином завчасно повідомлений судом про дату, час і місце проведення судових засідань. Відповідно до пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. ст. 87, 64 ГПК України.

Враховуючи обмежений статтею 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду, та те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого його ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Біла Церква Київської області (далі по тексту -ФОП ОСОБА_1), до відповідача -приватного підприємства «Квартирне бюро», с. Матюші Білоцерківського району Київської області (далі по тексту -ПП «Квартирне бюро»), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 01.03.2011р. між ФОП ОСОБА_1 (далі -орендодавець) та ПП «Квартирне бюро»(далі -орендар) Договір оренди №7 нежитлового приміщення (далі -Договір), згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне володіння та користування нежитлове приміщення (далі -об'єкт), яке являє собою одну кімнату загальною площею

13,8 кв.м., за АДРЕСА_2. Відповідно до умов Договору:

- приймання-передача об'єкта, що орендується, здійснюється двосторонньою комісією, що складається із представників сторін. При передачі об'єкта, що орендується, складається акт приймання-передачі, який підписується членами двосторонньої комісії. Об'єкт, що орендується, вважається переданим в оренду з моменту підписання акту здачі-приймання (розділ 2 Договору);

- розмір орендної плати за приміщення, що орендується, складає 100,00 грн. за 1 (один) кв.м. за кожен місяць орендного користування за цим Договором. Орендна плата за весь об'єкт, що орендується, у цілому складає 1 380,00 грн. за місяць (п.4.1. Договору);

- орендар перераховує суму орендної плати на розрахунковий рахунок або вносить готівкою в касу орендодавця не пізніше 10-го числа поточного місяця. Датою розрахунку за оренду вважається подання платіжного доручення орендарем до установи банку або день отримання квитанції від прибуткового касового ордера орендодавця (п.4.3. Договору);

- орендар зобов'язується своєчасно здійснювати орендні платежі (п.6.1. Договору);

- за несвоєчасно внесену оренду плату орендар сплачує орендодавцю штраф в розмірі 10% несплаченої орендної плати за кожний день прострочки (п.7.3. Договору).

Згідно умов Договору сторонами були складені Акт приймання-передачі приміщення, що орендується, від 01.03.2011р., згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування приміщення, та Акт приймання-передачі приміщення, що орендується, від 01.08.2011р., згідно якого орендар передав, а орендодавець прийняв орендоване приміщення.

В подальшому, 01.09.2011р. між ФОП ОСОБА_1 (далі -орендодавець) та ПП «Квартирне бюро»(далі -орендар) укладено Додаткову угоду про внесення змін до Договору оренди №7 нежитлового приміщення (далі -Додаткова угода), згідно якої орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне володіння та користування нежитлове приміщення (далі -об'єкт), яке являє собою одну кімнату загальною площею 13,6 кв.м., яка розташована за №230 на 2-му поверсі по АДРЕСА_2. Відповідно до умов Договору:

- розмір орендної плати за приміщення, що орендується, складає 100,00 грн. за 1(один) кв.м. за кожен місяць орендного користування за цим Договором. Орендна плата за весь об'єкт, що орендується, у цілому складає 1 360,00 грн. за місяць (п.4.1. Договору).

Згідно умов Договору сторонами складено відповідний Акт приймання-передачі приміщення, що орендується, від 01.09.2011р.

Відповідно до частини першої ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою ст. 173 та пунктом 2 частини першої ст. 175 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Укладений між сторонами договір за правовою природою є договором найму (оренди) житла. Відповідно до частини першої статті 810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона -власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, на виконання своїх господарських зобов'язань за Договором в редакції Додаткової угоди позивач передав, а відповідач прийняв в оренду приміщення, що являє собою одну кімнату за №230 загальною площею 13,6 кв.м., яка розташована на 2-му поверсі по АДРЕСА_2 Київської області, про що свідчить підписаний обома сторонами та засвідчений печатками сторін Акт приймання-передачі приміщення, що орендується, від 01.09.2011р. (надання послуг) (копія наявна у матеріалах справи).

Згідно положень пунктів 4.1, 4.3 Договору в редакції Додаткової угоди розмір орендної плати за приміщення, що орендується, складає 100,00 грн. за 1(один) кв.м. за кожен місяць орендного користування за цим Договором. Орендна плата за весь об'єкт, що орендується, у цілому складає 1 360,00 грн. за місяць, яку орендар перераховує на розрахунковий рахунок або вносить готівкою в касу орендодавця не пізніше 10-го числа поточного місяця. Проте, відповідач свої господарські зобов'язання за Договором щодо сплати коштів за оренду приміщення -кімнати №230 загальною площею 13,6 кв.м., яка розташована на 2-му поверсі по АДРЕСА_2 Київської області, за період січень -лютий 2012р. належним чином не виконав, у зв'язку з чим у ПП «Квартирне бюро»утворилась заборгованість в сумі 2 720,00 грн.

Згідно частини першої ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З метою досудового врегулювання спору, 23.04.2012р. позивачем надіслано на адресу відповідача -ПП «Квартирне бюро»претензію від 23.04.2012р. №1 з вимогою сплатити заборгованість в сумі 2 720,00 грн. про що свідчать фіскальний чек «Укрпошти»від 23.04.2012р. №5851 та повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу (оригінали наявні в матеріалах справи). Суду не подано доказів того, що відповідач надав відповідь на отриману ним претензію та/або виконав свої зобов'язання за Договором протягом строку встановленого чинним законодавством.

Статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.

Згідно з частиною другою ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзив на позов суду не подав та вимоги позивача не спростував.

Таким чином, судом встановлено, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 2 720,00 грн. є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

У зв'язку із простроченням строків оплати грошових коштів за оренду приміщення, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф, передбачений пунктом 7.3. Договору в розмірі 10% від простроченої суми за кожен день прострочення, що в сумі складає 25 024,00 грн.

Відповідно до частини першої ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій -неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною четвертою ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступені його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини шостої ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.3 Договору встановлено, що за несвоєчасно внесену оренду плату орендар сплачує орендодавцю штраф в розмірі 10% несплаченої орендної плати за кожний день прострочки.

Згідно з визначенням частини другої ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконання зобов'язання.

За своєю правовою природою санкції, визначені пунктом 7.3 Договору є пенею, а не штрафом. Згідно частини третьої ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини шостої ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною другою статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Преамбула Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»визначає, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.

Преамбула Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»визначає, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.

Таким чином договірні правовідносини між сторонами, щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», який є спеціальним з питань регулювання відносин, щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, і має пріоритетне застосування, щодо зазначених правовідносин сторін у справі.

В зазначеному законі прямо вказано про те, що розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, а відповідно до абзацу другого частини третьої ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Таку ж позицію підтримує і Верховний суд України (постанова Верховного суду України від 24.10.2011р. у справі № 25/187).

Постановою правління НБУ від 09.08.2010р. №377 «Про регулювання грошово-кредитного ринку»розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,75% та постановою правління НБУ від 21.03.2012р. №102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку»розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,5%.

Отже, враховуючи:

- наявність у відповідача простроченого зобов'язання перед позивачем, щодо сплати коштів за оренду приміщення;

- строк та порядок оплати вартості оренди приміщення, встановлені Договором;

- відповідальність за порушення грошового зобов'язання, визначені пунктом 7.3 Договору, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та ст. 232 ГК України;

- рекомендації Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»;

постановою правління НБУ від 09.08.2010р. №377 «Про регулювання грошово-кредитного ринку»розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,75% та постановою правління НБУ від 21.03.2012р. №102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку»розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,5% та виходячи з наступного розрахунку, який враховує встановлені судом розмір простроченого грошового зобов'язання відповідача та належні строки його виконання, передбачені законом та Договором:

Період орендисума, грн.строк оплати (п.4.3. Договору)фактично сплачено, грн.основний борг, грн.період простроченняпеня (штраф) січень 2012р. 1 360,00 10.01.2012 1 360,00 31 день (11.01.2012-10.02.2012) 17,85 лютий 2012р. 1 360,00 10.02.2012 2 720,00 152 дні (11.02.2012-11.07.2012) 170,97 всього 2 720,0 2 720,00 188,82 судом встановлено, що на день розгляду справи 11.07.2012р. належна до стягнення з відповідача пеня в сумі становить в сумі 178,15 грн.

Таким чином, повно та обґрунтовано дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи наявні докази, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними, задовольняє позов частково та приймає рішення про стягнення з відповідача -приватного підприємства «Квартирне бюро»на користь позивача -фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 заборгованість в сумі 2 908,82 грн., з яких: 2 720,00 грн. основної заборгованості, 188,82 грн. пені та, відповідно до частини п'ятої статті 49 ГПК України, судові витрати покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1 ст. 11, ст. ст. 6, 16, ч. 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ч. 2 ст. 536, ч. 1 ст. 546, ст. 547, частинами 2, 3 ст. 549, ч. 2 ст. 614, ст. ст. 629, 712 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 173, п. 2 ч. 1 ст. 175, ст. 230, ч. ч. 4, 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232, ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до приватного підприємства «Квартирне бюро»задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «Квартирне бюро» (09151, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Матюші, вул. Левицького, 90, код ЄДРПОУ 25565039)

на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (09100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)

2 720,00 грн. (дві тисячі сімсот двадцять гривень нуль копійок) заборгованості ,

188,82 грн. (сто вісімдесят вісім гривень вісімдесят дві копійки) пені,

1609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень пятдесят копійок) судового збору .

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.В. Конюх

Повний текст рішення підписано 17.07.2012р.