Постанова

від 17.07.2012 по справі 31/5005/3574/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2012 року Справа № 31/5005/3574/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючий суддя Пруднікова В.В. (доповідач)

суддів : Голяшкіна О.В., Герасименко І.М. (склад судової колегії змінено на підставі розпорядження в.о. голови суду Паруснікова Ю.Б. від 16.07.12р.)

Секретар судового засідання Фузейникова В.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Мельничук В.Ю., представник, довіреність б/н від 12.04.12;

від відповідача : Вострікова Н.О., представник, довіреність №30 від 17.01.12.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Л.Г.", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2012р. у справі № 31/5005/3574/2012

за позовом Приватного підприємства "Шаг", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Л.Г.", м. Дніпропетровськ

про стягнення 26 796, 50 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2012р. (суддя Єременко А.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Л.Г.", м. Дніпропетровськ, на користь Приватного підприємства "Шаг", м. Дніпропетровськ, 24 000, 00 грн. боргу, 1874, 06 грн. пені, 437,92 грн. річних, 96, 00 грн. інфляційних втрат, 1586, 16 грн. судового збору. В іншій частині позову - відмовлено.

Не погодившись з рішенням господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "С.Л.Г." звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить відмовити у задоволені позовних вимог щодо стягнення вартості послуг, пені, річних та інфляційних втрат. Вважає, що рішення прийнято з порушеннням норм матеріального та процесуального права.

Приватне підприємство "Шаг" відзив на апеляційну скаргу не надало.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги не знаходить, виходячи з наступного.

Між Приватним підприємством «Шаг»(перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «С.Л.Г.»(замовник) укладено договір-заявку №02/08 від 02.08.11р. на транспортне-експедиційне обслуговування.

Відповідно до умов зазначеної заявки, перевізник зобов"язався надати замовнику транспортно-експедиційні послуги за маршрутом м. Дніпропетровськ - м. Екатеринбург по перевезенню вантажу -шпалери вагою до 20т об'ємом від 86 кубів.

На виконання умов договору-заявки №02/08 від 02.08.11р. відповідач надав позивачу послуги з перевезення вантажу за маршрутом м. Дніпропетровськ - м.Екатеринбург, що підтверджується матеріалами справи, а саме: актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000172, податковою накладною №176 від 12.08.2011р., рахунком-фактурою №СФ-0000157 від 03.08.2011р. ( а.с.12-14 ).

У зв'язку з пошкодженнням вантажу під час його перевезення, ТОВ «С.Л.Г.»звернулось з позовом до господарського суду про відшкодування збитків, що стало предметом розгляду по справі №32/5005/11674/2011.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2011р. у справі №32/5005/11674/2011 за позовом ТОВ "С.Л.Г." до ПП "Шаг" про стягнення збитків у розмірі 12 089, 09 грн., завданих пошкодженням вантажу під час його перевезення, яке здійснювалось на виконання умов договору-заявки на транспортно-експедиційне обслуговування №02/08 від 02.08.11р., позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Даним рішенням суду встановлено також факт здійснення позивачем зобов'язань з перевезення вантажу по вказаному вище маршруту.

Відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Сторонами в договорі-заявці №02/08 від 02.08.11р. погоджено, що оплата вартості перевезення здійснюється в гривнях в сумі 24 000, 00 грн. в т.ч. ПДВ на протязі 7-ми банківських днів, після надання оригінала СМR(ТТН) та рахунку.

Товариством з обмеженою відповідальністю "С.Л.Г." вартість спожитих послуг не сплачено, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми боргу, а також інфляційних втрат, річних та пені.

Оскільки факт надання послуг з перевезення вантажу за договором-заявкою на транспортно-експедиційне обслуговування №02/08 від 02.08.11р. на загальну суму 24 000, 00 грн. підтверджується матеріалами справи та встановлено рішенням господарського суду по справі №32/5005/11674/2011, судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги щодо стягнення суми боргу у розмірі 24000,00грн.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. До моменту виконання зобов'язання позивач має право застосовувати до відповідача відповідальність передбачену законом або договором.

Як встановлено ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом за весь час прострочення.

Згідно з ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 13.4. договору-заявки №02/08 від 02.08.11р. передбачено, що у випадку прострочення оплати вартості наданих послуг, замовник сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми, яка належить до оплати за кожен день прострочення платежу.

На дату подачі позову відповідачем сума боргу погашена не була, а тому судом першої інстанції правомірно стягнуто пеню за період з 13.08.11р. по 13.02.12р. у сумі 1874, 06 грн., річні та інфляційні у сумі 437,92 грн. та 96, 00 грн. відповідно.

Посилання відповідача на пошкодження товару в процесі перевезення вантажу до уваги не приймаються, оскільки цей факт не звільняє відповідача від зобов'язання по оплаті вартості перевезення. До того ж, як зазначалось вище, суму збитків, спричинених пошкодженням вантажу, з позивача стягнуто рішенням суду по справі №32/5005/11674/2011.

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення відповідає матеріалам справи та нормам діючого законодавства, а тому підстав для його зміни чи скасування апеляційний суд не знаходить.

Керуючись ст.103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Л.Г.", м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2012р. у справі № 31/5005/3574/2012 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий В.В. Прудніков

Судді І.М. Герасименко

О.В. Голяшкін

Повний текст постанови складено 18.07.2012р.