Рішення

від 11.07.2012 по справі 14/31/5022-460/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" липня 2012 р.Справа № 14/31/5022-460/2012

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В.

розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсервіс", вул. Б. Хмельницького, 20А, м. Червоноград, Львівської області, 80100

до відповідача Спільного малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Залозецький цегельний завод", вул. Набережна, 65, смт. Залізці, Зборівський район, Тернопільської області, 47234

про стягнення 44825.92 грн.

за участю представників

позивача: директор Сологуб В. Б., паспорт НОМЕР_1 від 02.12.1998р.; представник Винник С. А., довіреність №12 від 25.06.2012р.

відповідача: не з"явились

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецсервіс" звернулося в господарський суд Тернопільської області із позовом до Спільного малого підприємства у формі ТОВ "Залозецький цегельний завод" про стягнення 44825.92 грн., з яких: 13513.75 грн. - основний борг, 31312.17 грн. - товарний кредит.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, що підтримані в судових засіданнях повноважними представниками, позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого ним відповідно до накладних , що виписані на підставі договору №2-06/11 від 02.06.2011р. товару (вугілля), внаслідок чого в останнього виникла заборгованість з врахуванням нарахованих відсотків за товарний кредит в сумі 44825.92 грн., яка і є предметом судового розгляду.

Відповідач явку повноважного представника у судові засідання не забезпечив, причини неявки не повідомив, витребуваних документів не надав, хоча про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином, в порядку ст.ст. 64, 87 ГПК України та п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 (повідомлення про вручення поштового відправлення знаходиться в матеріалах справи).

За таких обставин, зважаючи на неподання відповідачем витребуваних судом документів, розгляд справи здійснюється за правилами ст.75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

В процесі вирішення спору, розгляд справи відкладався із підстав, викладених у відповідних ухвалах.

Під час розгляду справи, представникам позивача належні їм права та обов'язки, передбачені ст. 20, 22, 81-1 ГПК України роз'яснено.

За відсутності відповідного клопотання, в порядку ст. 81-1 ГПК України, технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією їх породжують. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

02 червня 2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Спецсервіс" (Постачальник) та Спільним малим підприємством у формі ТОВ "Залозецький цегельний завод" (Покупець) було укладено договір №2-06/11 (далі - Договір), за умовами п. 1 якого, Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити кожну партію вугілля (далі -Товар).

Передача Товару відбувається шляхом оформлення довіреностей на отримання матеріальних цінностей встановленого зразка та розхідних накладних, які відповідають за юридичною силою додаткам до даного Договору і є його невід'ємною його частиною (п. 2).

Згідно п. 6.1 правочину, Покупець здійснює попередню оплату вартості кожної партії Товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. За згодою сторін можливе відтермінування платежу на протязі 20 календарних днів з моменту поставки партії Товару. У випадку несплати у встановлений термін, оплата здійснюється на умовах товарного кредиту.

Пунктом 6.2 Договору контрагенти визначили умови товарного кредиту, відповідно до яких передбачили відстрочення оплати вартості поставленого Товару під процент, тобто плати за використання продукції, отриманої в кредит.

Термін дії договору - з дати його укладення до 31.12.2012р.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 509, 526 ЦК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору купівлі-продажу, згідно якого та в силу ст. 655 ЦК України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач, на виконання умов Договору, згідно накладних на відвантаження: №049 за період з 10.06.2011р. по 20.06.2011р. та №059 від 20.07.2011р. поставив своєму контрагенту Товар (вугілля) на загальну суму 72600.00 грн.

Вартість отриманих ТМЦ Покупцем оплачено (з врахуванням передоплати) частково в сумі 59086.25 грн., що підтверджується банківськими виписками, платіжними дорученнями, які знаходяться в матеріалах справи, а відтак сума його основної заборгованості перед позивачем становить 13513.75 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зважаючи на дану правову норму суд констатує, що в порушення досягнутих учасниками договірних відносин умов, відповідачем не в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання, а відтак позовні вимоги в частині заявленої до стягнення заборгованості підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені та належними доказами не спростовані.

Частиною 1 статті 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

При цьому, ч. 1 та 5 ст. 694 ЦК України обумовлено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Умовами пп. 6.2, 6.3 Договору його учасники встановили право Покупця на відстрочення оплати вартості поставленого Товару на умовах товарного кредиту під проценти (плати за використання продукцією): 0.2% від вартості поставленої продукції за кожен день відстрочення оплати -за перші 5 днів, 0.5% за наступні 5 днів, 1% за кожний (з наступних після зазначених) день відстрочення оплати до моменту надходження платежу на банківський рахунок Постачальника.

З огляду на наведені приписи правочину суд констатує, що право нараховувати проценти за користування товарним кредитом виникло у позивача, з врахуванням вітдтермінування платежу, через 20 календарних днів з моменту поставки Товару, а саме:

- по накладній №049, приймаючи до уваги крайню дату поставки товару 20.06.2011р. -з 11.07.2011р.,

- по накладній №059, враховуючи дату поставки Товару 20.07.2011р. - з 10.08.2011р .

В свою чергу, право на стягнення даних сум реалізовано ТОВ "Спецсервіс" шляхом пред'явлення даного позову.

При цьому, суд зважає на відсутність будь - якого реагування з боку відповідача на надіслану йому контрагентом претензію у формі вимоги №24-11/2011 від 24.11.2011р.

Водночас, розглянувши представлений позивачем розрахунок, суд вважає його обґрунтованим лише частково: по накладній №049 за період з 11.07.2011р. по 23.08.2011р. на суму 5024.78 грн., та накладній №059 за період з 10.08.2011р. по 19.08.2011р. та з 23.08.2011р. по 10.02.2012р. на суму 25833.79 грн. Таким чином, позовні вимоги в частині нарахування процентів за користування товарним кредитом підлягають задоволенню, як правомірно заявлені в сумі 30858.57 грн..

В іншій частині нарахованих процентів за товарний кредит суд відмовляє, у зв'язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1, 2, 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Спільного малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Залозецький цегельний завод" (вул. Набережна, 65, смт. Залізці, Зборівський район, Тернопільської області, ідентифікаційний код 21138458) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсервіс" (вул. Б. Хмельницького, 20А, м. Червоноград, Львівської області, ідентифікаційний код 31077314) -13513 (тринадцять тисяч п'ятсот тринадцять) грн. 75 коп. основної заборгованості, 30858 (тридцять тисяч вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 57 коп. процентів за товарний кредит, 1593 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто три) грн. 40 коп. судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Спецсервіс»(вул. Б. Хмельницького, 20А, м. Червоноград, Львівської області, ідентифікаційний код 31077314) з Державного бюджету України -31 (тридцять один) грн. 50 коп. судового збору, зайво сплаченого згідно платіжного доручення №083 від 28.05.2012р.

4. Наказ та довідку видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Суддя О.В. Руденко

Повний текст

рішення складено

"17" липня 2012р.