Ухвала

від 30.09.2013 по справі 14/31/5022-460/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"30" вересня 2013 р.Справа № 14/31/5022-460/2012 УХВАЛА

про повернення скарги без розгляду

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О. В.

розглянув скаргу ОСОБА_1 малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Залозецький цегельний завод" від 27.09.2013р. на дії органів державної виконавчої служби у справі №14/31/5022-460/2012:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсервіс", вул. Б. Хмельницького, 20А, м. Червоноград, Львівської області, 80100

до відповідача ОСОБА_1 малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Залозецький цегельний завод", вул. Набережна, 65, смт. Залізці, Зборівський район, Тернопільської області, 47234

про стягнення 44825.92 грн.

встановив наступне:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 11.07.2012р., що набрало законної сили, позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецсервіс" задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Залозецький цегельний завод" - 13513 (тринадцять тисяч п'ятсот тринадцять) грн. 75 коп. основної заборгованості, 30858 (тридцять тисяч вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 57 коп. процентів за товарний кредит, 1593 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто три) грн. 40 коп. судового збору.

30 липня 2012р. видано відповідний наказ.

27.09.2013р. на адресу господарського суду надійшла скарга ОСОБА_1 малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Залозецький цегельний завод" від 27.09.2013р. на дії органів Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області.

Відповідно до 9.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження".

Отже, у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, мають застосувати положення ГПК України, яким врегульовано аналогічні питання, зокрема: ст.ст. 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 64, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 ч.1 ст. 63, ст. 64, розділів XI, XII, XII1 ГПК тощо.

За приписами п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).

Відповідно до положень ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

За змістом ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 56 ГПК України, в редакції змін, внесених Законом України № 3382-VІ від 19.05.2011 року, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Аналіз вищевказаних приписів чинного законодавства, свідчить про обов'язок надіслання заявником іншим, заінтересованим учасникам копії скарги і доданих до неї документів.

Відповідно до п.п.2, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо в останній не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес, а також не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Як вбачається із скарги, у вступній частині останньої зазначено тільки скаржника (Спільне мале підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Залозецький цегельний завод" та орган виконавчої служби (Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області), проте не зазначено стягувача та відповідно відсутні докази направлення скарги з додатками на адресу Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецсервіс".

Наведене є підставою для повернення скарги без розгляду згідно з п.п. 2, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, суд зазначає, що у відповідності до приписів п. 9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів", скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), незалежно від того, якою саме особою подано скаргу, і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо).

У скарзі скаржником об'єднано вимоги за двома різними виконавчими документами - № 14/31/5022-460/2012 від 11.07.2013 р. виданого господарським судом Тернопільської області та № 2-а/1970/4002/11 виданого 19.01.2012 р. Тернопільським окружним адміністративним судом. Дані виконавчі документи знаходяться на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Тернопільській області у зведеному виконавчому провадженні №33242112, боржником по якому виступає СМП у формі ТОВ "Залозецький цегельний завод".

Згідно п. 9.2 вказаної постанови, якщо у відповідній скарзі йдеться про оскарження дій (бездіяльності) органу Державної виконавчої служби у зведеному виконавчому провадженні, то вона піддягає розглядові господарським судом у тій частині, яка стосується виконання рішення (ухвали, постанови) господарського суду, але не загального суду чи іншого органу, який видав виконавчий документ.

Натомість, зі змісту скарги слідує, що боржник не погоджується із висновком експерта про оцінку майна, яка проведена на підставі постанови ВП № 31385077 від 05.12.2012 р. щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-а/1970/4002/11, видано не господарським судом, а Тернопільським окружним адміністративним судом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність повернення вказаної скарги без розгляду на підставі п.п. 2, 6 ч.1 ст. 63 та ст. 121 2 ГПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4-3, 58, п.п. 2, 6 ч.1 ст.63, 86, 121 2 ГПК України, Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17 жовтня 2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", суд,-

УХВАЛИВ:

1. Скаргу ОСОБА_1 малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Залозецький цегельний завод" від 27.09.2013р. на дії органів на дії органів Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області разом із усіма додатками (разом на 12 арк.) повернути скаржнику без розгляду.

Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Суддя О.В. Руденко