Головуючий у 1 інстанції - Грищенко Є.І.
Суддя-доповідач - Геращенко І.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2012 року справа № 2а/0570/1066/2012
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Геращенка І.В.
суддів Арабей Т.Г., Губської Л.В.
секретар судового засідання Арцибашев С.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_2 - за довір. від 12.04.2012 року
від відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Телерадіоорганізації "ТРК "Краматорськ" в формі Товариства з обмеженою відповідальністю та Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року у справі № 2а/0570/1066/2012 за позовом Телерадіоорганізації "ТРК "Краматорськ" в формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання недійсним рішення № 2923 від 21.12.2011 року,-
ВСТАНОВИВ:
Телерадіоорганізації "ТРК "Краматорськ" в формі Товариства з обмеженою відповідальністю звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання недійсним рішення № 2923 від 21.12.2011 року.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року у справі № 2а/0570/1066/2012 (суддя Грищенко Є.І.) позовні вимоги задоволені частково.
Визнано недійсним рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2923 від 21.12.2011 року в частині визнання порушення Телерадіоорганізацією «ТРК «Краматорськ» в формі Товариства з Обмеженою відповідальністю, м. Краматорськ Донецької області рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2265 від 21.09.2011 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги обгрунтовує невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Вважає, що постанова суду прийнята при неповному та невсебічному досліджені усіх матеріалів справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Наголошує на тому, що рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2923 від 21.12.2011 року та рішення № 2265 від 21.09.2011 року не є нормативно-правовими актами.
Позивачем також подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині, в якій суд відмовив та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовну заяву у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги обгрунтовує невірним застосуванням норм матеріального права.
Вважає, що постанова суду прийнята при неповному та невсебічному досліджені усіх матеріалів справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин частини 1, 2 ст. 42 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", оскільки рішення відповідача, яким затверджено перелік програм, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення і ретрансляція яких на території України не обмежується, відповідачем прийнято із порушенням встановленого порядку прийняття, тому воно не утворює для Позивача будь-яких правових наслідків.
Наголошує на тому, що суд першої інстанції помилково не застосував до спірних правовідносин частини 4 і 6 статті 40 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», оскільки ліцензія провайдера програмної послуги не передбачає наявності у її складі переліку програм із частотним присвоєнням, наведеному у розділі 2 додатку 6 до ліцензії, а при її видачі обмежень інших, ніж встановлені у зазначених нормах, не існує.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, заслухавши представника позивача, колегія суддів встановила.
Телерадіоорганізація «ТРК Краматорськ» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю є юридичною особою (ідентифікаційний код 30250426), зареєстрованою виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 29.01.1999 року (а.с. 18).
Телерадіоорганізації "ТРК "Краматорськ" в формі Товариства з обмеженою відповідальністю згідно ліцензії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення НР № 0432-п є провайдером програмної послуги з 18 липня 2002 року по 18 липня 2012 року (а.с. 20).
06 грудня 2011 року відповідачем на виконання рішення Національної ради від 01.06.2011 року № 1058 та наказу голови Національної ради № 5/409 від 07.11.2011 року було проведена планова перевірка діяльності Телерадіоорганізації "ТРК "Краматорськ" в формі Товариства з обмеженою відповідальністю законодавства України щодо додержання законодавства України і умов ліцензії Національної ради.
За результатами перевірки складено акт № 23/ПП/ІІ/Дн/П/12-23 від 06.12.2011 року (а.с. 12-13).
У акті № 23/ПП/ІІ/Дн/П/12-23 від 06.12.2011 року зафіксовані наступні ознаки:
- порушення позивачем чинного законодавства України, а саме: ч. ч. 4, 9 ст. 39, ч. ч. 3, 4, 5 ст. 42 та ч. 7 ст. 27, ч. 8 ст. 28, п. а ч. 1 ст. 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»;
- зафіксовано невиконання позивачем рішення Національної ради НР № 2265 від 21.09.2011 року (виключення з пакету УПП MOSS ТРК «Сат-плюс»/ ТОВ «Інформаційна ТРК «Схід-плюс»);
- в кабельній мережі позивача ретранслюються 60 програм з використанням 58 каналів конвертації, а згідно діючої ліцензії максимальна кількість каналів багатоканальної телемережі передбачена на рівні 45 каналів;
- не ретранслюється 1 канал, ретрансляція якого передбачена ліцензією, а саме: РБК-ТВ;
- в мережі зафіксовано ретрансляцію програм «Первій канал. Всемирная сеть» и «РТР-Россия» ч. 1, 2, ст. 42 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».
- без дозволу Національної ради ретранслюється 16 програм: Disney channel, Comedy TV, Футбол+, Qtv, M2, Discovery Travel & Living, Animal Planet, 1 автомобільний, club TV, Максі ТВ, K - 1, РТР-Россия, Discovery Channel, 1 канал. Всемирная сеть, UBR (а.с. 66-67).
За наслідками проведеної планової перевірки позивача Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення прийнято рішення № 2923 від 21.12.2011 року, яким:
- визнано порушення Телерадіоорганізації "ТРК "Краматорськ" в формі Товариства з обмеженою відповідальністю умов ліцензії в частині загальної концепції програм для ретрансляції, рішення Національної ради НР № 2265 від 21.09.2011 року та ч. 2 статті 42 Закону України «Про телебачення та радіомовлення» (суб'єкт господарювання, який перебуває під юрисдикцією України, має на меті здійснювати ретрансляцію і отримав на це дозвіл від правовласника (виробника), який не підпадає під юрисдикцію країни, що входить до Європейського Союзу, або країни, яка ратифікувала Європейську конвенцію про транскордонне телебачення, зобов'язаний адаптувати зміст призначених для ретрансляції програм до вимог законодавства України);
- оголошено попередження позивачу;
- зобов'язано позивача протягом місяця привести свою діяльність у відповідності до умов діючої ліцензії та чинного законодавства, надавши після цього протягом двох місяців звіт.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої та апеляційної інстанції, в апеляційних скаргах вказується на порушення норм матеріального права.
Колегія суддів вважає висновок Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення помилковим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а висновок Телерадіоорганізації "ТРК "Краматорськ" в формі Товариства з обмеженою відповідальністю частково правомірним, а апеляційну скаргу такою, що також не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері телевізійного та радіомовлення на території України, правові, економічні, соціальні, організаційні умови їх функціонування, спрямовані на реалізацію свободи слова, прав громадян на отримання повної, достовірної та оперативної інформації, на відкрите і вільне обговорення суспільних питань, визначено Законом України "Про телебачення і радіомовлення".
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - спеціальний конституційний, постійно діючий позавідомчий державний орган.
Частиною 4 ст. 7 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" передбачено, що правові засади формування та діяльності, статус, компетенція, повноваження, функції Національної ради та порядок їх здійснення визначаються Законом України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення".
Згідно пункт 1 частини 1 статті 70 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" Національна рада здійснює контроль за дотриманням та забезпечує виконання вимог, зокрема, законодавства України у сфері телебачення і радіомовлення.
Відповідальність за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення несуть телерадіоорганізації, провайдери програмної послуги, їх керівники та працівники, інші суб'єкти господарської діяльності, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Винні в порушеннях несуть цивільно-правову, адміністративну і кримінальну відповідальність згідно із законодавством України. Міру відповідальності та відповідні санкції за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення встановлює суд. У визначених цим Законом випадках санкції за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення встановлюються Національною радою (частини 1, 2 статті 71 Закону України "Про телебачення і радіомовлення").
Відповідно до Закону України "Про Національну ради України з питань телебачення і радіомовлення" Національна рада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.
Статтею 13 Закону України "Про Національну ради України з питань телебачення і радіомовлення" передбачено, що Національна рада здійснює:
нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог законодавства у галузі телерадіомовлення;
нагляд за дотриманням ліцензіатами вимог законодавства України щодо реклами та спонсорства у сфері телерадіомовлення;
нагляд за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов та умов ліцензій;
нагляд за дотриманням ліцензіатами визначеного законодавством порядку мовлення під час проведення виборчих кампаній та референдумів;
нагляд за дотриманням стандартів та норм технічної якості телерадіопрограм;
нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями законодавства України у сфері кінематографії;
нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями вимог законодавства України щодо частки вітчизняного продукту у їх програмах (передачах) та щодо вживання мов при здійсненні телерадіомовлення;
нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями законодавства у сфері захисту суспільної моралі;
нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями вимог законодавства щодо частки іноземних інвестицій у їх статутному капіталі;
застосування в межах своїх повноважень санкцій відповідно до закону;
офіційний моніторинг телерадіопрограм.
Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, якому чинним законодавством надані владні управлінські функції у сфері телебачення і радіомовлення.
Частиною 1 та ч. 2 ст. 17 Закону України "Про Національну ради України з питань телебачення і радіомовлення" передбачено, що Національна рада в межах своїх повноважень приймає регуляторні акти, у тому числі нормативно-правові, а також інші акти індивідуальної дії. Регуляторні, у тому числі нормативно-правові, акти мають проходити всі стадії прийняття та порядок оприлюднення актів, визначені Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Рішення Національної ради, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Положеннями ст. 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом;
Вказаною нормою також закріплено, що до регуляторного органу серед інших відноситься Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.
Рішенням Національної ради від 02.04.2008 року № 652 був затверджений Перелік програм, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення і ретрансляція яких на території України не обмежується згідно з ч. 1 ст. 42 Закону України «Про телебачення і радіомовлення». Програма «Первый канал. Всемирная сеть» до вказаного переліку не ввійшла.
Рішеннями відповідача від 05.11.2008 року № 1870 та № 1960 від 12.11.2008 року у зв'язку з здійсненням комплексу заходів з адаптації програми «Первый канал. Всемирная сеть» до вимог законодавства України, було дозволело ретрансляцію програми «Первый канал. Всемирная сеть» до прийняття остаточного рішення щодо ліцензування цієї програми на території України. Вказане право було надане провайдерам програмної послуги, які на момент прийняття рішення ретранслювали вказану програму у відповідності до рішень Національної ради.
Рішенням Національної ради від 14.04.2009 року № 694 рішення відповідача від 05.11.2008 року № 1870 втратило чинність та провайдерам програмної послуги зобов'язано до 01.06.2009 року привести свою діяльність відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року № 34/5 «Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2005 року за № 381/10661 під нормативно-правовим актом слід розуміти офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування. Прийняття нормативно-правових актів у вигляді листів і телеграм не допускається.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторні акти, прийняті Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення офіційно оприлюднюються в "Офіційному віснику" та у газеті "Урядовий кур'єр" не пізніш як у десятиденний строк після їх державної реєстрації або прийняття та підписання, у випадку, якщо ці регуляторні акти не підлягають державній реєстрації.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2265 від 21.09.2011 року «Про внесення змін до додатків 1,10, 17, 24, 28 до рішення Національної ради від 29.11.2006 № 1037 «Про затвердження переліків програм універсальної програмної послуги для багатоканальних телемереж, розташованих на території Донецької області» є регуляторним актом Національної ради, оскільки воно було прийнято уповноваженим регуляторним органом, по своїй суті змінює та встановлює нові норми права, що застосовуються неодноразово та щодо невизначеного кола осіб. Положення цього рішення спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення та суб'єктами господарювання, розташованих на території Донецької області.
Та вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок, щодо визнання рішення № 2923 від 21.12.2011 року в частині визнання порушення Телерадіоорганізації "ТРК "Краматорськ" в формі Товариства з обмеженою відповідальністю рішення Національної ради № 2265 від 21.09.2011 року недійсним.
Відповідно до статті 42 Закону України «Про телебачення та радіомовлення» ретрансляція телерадіопрограм та передач, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення, на території України не обмежується. Порядок ретрансляції регулюється цим Законом. Суб'єкт господарювання, який перебуває під юрисдикцією України, має на меті здійснювати ретрансляцію і отримав на це дозвіл від правовласника (виробника), який не підпадає під юрисдикцію країни, що входить до Європейського Союзу, або країни, яка ратифікувала Європейську конвенцію про транскордонне телебачення, зобов'язаний адаптувати зміст призначених для ретрансляції програм до вимог законодавства України. Право на ретрансляцію теле- та/чи радіопрограм визначається ліцензією на мовлення або ліцензією провайдера програмної послуги. Максимальні обсяги ретрансляції та орієнтовний перелік (за жанрами) передбачених до ретрансляції програм та передач визначаються програмною концепцією мовлення згідно з вимогами цього Закону. Провайдери програмної послуги здійснюють ретрансляцію телерадіопрограм та передач у багатоканальних телемережах відповідно до переліку телерадіопрограм та передач, які передбачено надавати у складі програмної послуги.
Статтею 27 Закону України «Про телебачення та радіомовлення» передбачено, що у ліцензії на мовлення вказуються:
а) назва телерадіоорганізації, її реквізити та інші вихідні дані (логотип, позивні, емблема тощо);
б) місцезнаходження, юридична та фактична адреси організації;
в) вид мовлення та територія розповсюдження програм згідно з додатком до ліцензії;
г) загальні характеристики каналу мовлення, мережі мовлення, багатоканальної телемережі (для багатоканальних телемереж вказується оператор телекомунікацій);
ґ) періодичність, час, обсяги та сітка мовлення;
д) мова (мови), якою (якими) вестимуться передачі;
е) дата набрання ліцензією чинності;
є) строк дії ліцензії.
Обов'язковими додатками до ліцензії на мовлення є:
програмна концепція мовлення;
організаційно-технічні, фінансові, інвестиційні зобов'язання, взяті організацією-ліцензіатом під час конкурсного відбору або під час розгляду її заяви Національною радою при отриманні ліцензії на позаконкурсних засадах;
докладні характеристики каналу мовлення, мережі мовлення, багатоканальної телемережі: частота (частоти), місцезнаходження та потужність передавача (передавачів), територія розповсюдження програм, місцезнаходження головної станції багатоканальної телемережі, максимальна кількість каналів (ресурс) багатоканальної телемережі, територія розташування (прийому) багатоканальної мережі;
відомості про власників (співвласників) організації-ліцензіата та розподіл часток її статутного капіталу, для акціонерного товариства - повний список акціонерів, які володіють пакетами акцій більш як по п'ять відсотків;
відомості про органи управління організації-ліцензіата: керівник організації, члени органів управління організації - правління, ради директорів, наглядової ради тощо (для кожної з осіб - прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, громадянство, адреса).
Визначені ліцензією на мовлення та додатками до ліцензії організаційні, технологічні та змістовні характеристики мовлення, а також організаційно-технічні, фінансові, інвестиційні зобов'язання ліцензіата становлять умови ліцензії на мовлення.
Умови ліцензії визначаються Національною радою за погодженням з претендентами на отримання ліцензії в порядку, визначеному цим Законом, та затверджуються рішенням Національної ради.
Ліцензіат зобов'язаний виконувати умови ліцензії. Національна рада контролює виконання ліцензіатами умов ліцензій, а в разі їх порушення - застосовує штрафні санкції відповідно до вимог цього Закону.
Відповідно до 28 Закону України «Про телебачення та радіомовлення» програмна концепція мовлення телерадіоорганізації визначає:
частку програм власного виробництва;
мінімальну частку національного аудіовізуального продукту;
максимальну частку аудіовізуальної продукції іноземного виробництва;
максимальні обсяги ретрансляції та орієнтовний перелік (за жанрами) програм та передач, які передбачається ретранслювати;
жанровий розподіл програм та передач.
Основу програмної концепції мовлення телерадіоорганізації мають становити такі передачі:
інформаційно-аналітичні та публіцистичні;
культурно-мистецькі;
науково-просвітницькі;
розважальні.
Ліцензіати (крім супутникового мовлення) у проміжках часу між 07.00 та 23.00 повинні дотримуватися таких пропорцій між українськими та іноземними програмами:
програми європейського виробництва повинні становити не менше 80 відсотків, у тому числі не менше 50 відсотків - програми українського виробництва;
у радіопрограмах музичні твори українських авторів і виконавців повинні становити не менше 50 відсотків загального щотижневого обсягу мовлення.
Ліцензіат не має права розповсюджувати програми, здатні впливати на нормальний фізичний, розумовий або моральний розвиток дітей та юнацтва, і програми, що містять сцени, які викликають жах, сцени вбивства, насилля (фізичного чи психологічного), сцени, звернені до сексуальних інстинктів.
Текстовий супровід не може містити брутальних слів, висловів тощо. Умови цього пункту не поширюються на кодовані системи багатоканального мовлення.
Програмна концепція багатоканального мовлення визначає:
перелік програм, які надаються у фіксованому пакеті, у тому числі власні програми ліцензіата та програми інших телерадіоорганізацій;
умови розповсюдження кожної із програм - у відкритому або кодованому вигляді;
програмні концепції мовлення по кожній з власних програм ліцензіата відповідно до вимог частин другої і третьої цієї статті.
Ліцензіат зобов'язаний дотримуватися визначеної програмної концепції мовлення.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про телебачення та радіомовлення» провайдер програмної послуги - це суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії, виданої Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення, на договірних засадах надає абонентам можливість перегляду пакетів програм, використовуючи для передавання цих програм ресурси багатоканальних телемереж.
Телерадіоорганізація - зареєстрована у встановленому законодавством порядку юридична особа, яка на підставі виданої Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення ліцензії на мовлення створює або комплектує та/чи пакетує телерадіопрограми і/або передачі та розповсюджує їх за допомогою технічних засобів мовлення.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що відповідно до ліцензії НР № 0432-п Телерадіоорганізації "ТРК "Краматорськ" в формі Товариства з обмеженою відповідальністю є провайдером програмної послуги з 18 липня 2002 по 18 липня 2012 року, тобто, позивач не порушив вимоги ст. 27 та ст. 28 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».
Разом з тим, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про телебачення та радіомовлення» для організації діяльності (мовлення) кабельного телебачення і радіомовлення суб'єкт господарювання (провайдер або оператор телекомунікацій чи оператор кабельних мереж) повинен отримати ліцензію (дозвіл) у Національній раді.
Ліцензування діяльності (мовлення) кабельного телебачення і радіомовлення здійснюється за реєстраційним принципом. Ліцензія видається без конкурсу на підставі заяви на термін 10 років.
Заява про видачу ліцензії провайдера програмної послуги подається відповідно до вимог статті 24 цього Закону. До заяви додаються:
а) загальна концепція пакетування (перелік) програм, придбаних для ретрансляції;
б) документи, які підтверджують придбання та право на розповсюдження (ретрансляцію) програм іншого мовника.
Загальна концепція (принципи, підстави) добору програм для ретрансляції (пропозиції абонентам) є обов'язковим додатком до ліцензії на діяльність (мовлення) кабельного телебачення і радіомовлення. Цей додаток підлягає щорічній перереєстрації. Для перереєстрації ліцензіат повинен подати до Національної ради інформацію про виконання концепції добору програм протягом попереднього року.
Заява про видачу ліцензії провайдера програмної послуги розглядається і рішення щодо неї приймається у місячний термін з дня її надходження до Національної ради.
За результатами розгляду заяви Національна рада приймає рішення:
а) про видачу ліцензії провайдера програмної послуги;
б) про затвердження пакета (пакетів) програм універсальної програмної послуги в населеному пункті (населених пунктах) та/або на території (територіях), де передбачається надання програмної послуги.
Ліцензію провайдера програмної послуги може бути анульовано в судовому порядку за поданням Національної ради у зв'язку з систематичними порушеннями ним вимог цього Закону, законодавства України про захист суспільної моралі, законодавства України про авторські та суміжні права.
Аналізуючи приведене законодавство та нормативні акти, які врегульовують спірні правовідносини та встановлені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, а саме: ст. 27, ст. 28 Закону України "Про телебачення та радіомовлення", замість ст. 40 цього Закону, оскільки позивачем, який є провайдером програмної послуги, порушені умови концепції добору програм для ретрансляції.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач частково довів правомірність дій відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду прийнята при невірному застосуванні норм матеріального права, що не призвело до неправильного вирішення справи, тому постанова суду підлягає зміні в мотивувальній частині.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», ст. 2, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п. 2 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 201, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги Телерадіоорганізації "ТРК "Краматорськ" в формі Товариства з обмеженою відповідальністю та Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року у справі № 2а/0570/1066/2012 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року у справі № 2а/0570/1066/2012 за позовом Телерадіоорганізації "ТРК "Краматорськ" в формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання недійсним рішення № 2923 від 21.12.2011 року - змінити у мотивувальній частині.
В іншій частині постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року у справі № 2а/0570/1066/2012 - залишити без змін.
Постанова Донецького апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
У судовому засіданні 16.07.2012 року проголошена вступна та резолютивна частина постанова, повний текст постанови виготовлений 16.07.2012 року.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді Т.Г.Арабей
Л.В.Губська
Суд | Донецький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.07.2012 |
Оприлюднено | 23.07.2012 |
Номер документу | 25316109 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Геращенко Ігор Володимирович
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Геращенко Ігор Володимирович
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Геращенко І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні