Рішення

від 16.07.2012 по справі 5011-6/1829-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-6/1829-2012 16.07.12

За позовом фізичної особи-підприємця Іврієм Сергієм Ізрайльовичем

До відповідача закритого акціонерного товариства «Книга»

Про стягнення 190126,25 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Суддя Головатюк Л.Д.

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін:

від позивача Іврій С.І.

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулася з позовом фізична особа-підприємець Іврій Сергій Ізрайльович до закритого акціонерного товариства «Книга» про стягнення 190126,25 грн. боргу за договором № 1 від 01.12.2010 р.. Крім того, позивача просить покласти на відповідача судові витрати за розгляд справи.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати юридичних послуг позивача, наданих з метою повернення дебіторської заборгованості. За твердженнями позивача, ним в рамках договору були надані юридичні послуги, в зв'язку з якими дебітори відповідача (державне спеціалізоване видавництво «Вища школа», державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро», товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут сучасного підручника», приватне підприємство «Інтертехнодрук», видавництво «Євшан-Зілля», приватне підприємство «Кий», видавничий центр «Просвіта», товариство з обмеженою відповідальністю «Знання», державне спеціалізоване видавництво «Мистецтво», рекламно-інформаційна видавнича фірма «Бізнес-Стиль», видавництво «Фенікс», державне спеціалізоване видавництво дитячої літератури «Веселка», товариство з обмеженою відповідальністю видавничий-торгова фірма «Перун», товариство з обмеженою відповідальністю «Книнга-Плюс») повернули останньому 948957,19 грн.. За умовами договору № 1 від 01.12.2010 р. відповідач зобов'язаний був 25% отриманих сум сплатити позивачу, однак даного обов'язку не виконав.

Відповідач позовні вимоги відхилив повністю, виклавши свої заперечення у поданому суду відзиві. Зокрема, відповідач посилається на те, що відповідно до узгодженого сторонами додатку № 2 до договору заборгованість боржників складала 719708, 69 грн., з яких на його розрахунковий рахунок в 2010-2011 роках надійшло 266842,5 грн.. З цих коштів було сплачено позивачу 52292,87 грн.. Інші списки боржників на іншу суму ним з позивачем не підписувались, а тому не мають юридичної сили.

Під час розгляду справи судом було витребувано у публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Правекс-Банк»інформацію про рух коштів по рахунку 2600200003849/UAN.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.12.2010 р. між фізичною особою-підприємцем Іврієм Сергієм Ізральовичем, як виконавцем, та закритим акціонерним товариством «Книга», як замовником, було укладено договір 01 про надання юридичних послуг (далі -Договорі), за яким позивач зобов'язався надати, а відповідач зобов'язався прийняти послуги щодо юридичного забезпечення відповідача та представництво й захист його інтересів й охоронюваних законодавством прав (розділ 1 Договору).

Види послуг визначені у пункті 1.1 розділу 1 Договору, серед яких послуги з претензійно-позовної діяльності та представництво інтересів відповідача у судах.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що конкретні види послуг, що надаються виконавцем, строки виконання, інші необхідні умови погоджуються сторонами в усній або письмовій формі, у випадку необхідності -у вигляді додаткових угод до даного Договору, що є невід'ємними його частинами.

В свою чергу, п. 7.3 Договору встановлено, що зміни, доповнення, додатки, акти до даного Договору мають юридичну силу за умови, якщо вони письмово оформлені, підписані, уповноваженими представниками сторін.

Право на вибір форми договору, якщо інше не передбачено законом, є елементом свободи договорів (ч. 1 ст. 205 ЦК України). Договорі може бути укладено усно або в письмовій формі. Щодо форми договору застосовуються загальні положення про форму правочинів (ст.ст. 205-209 ЦК України), якщо лише інші вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Так правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінювалися сторони, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Договір укладено у письмовій формі шляхом викладення його змісту у одному документі, який підписаний позивачем та з боку відповідача повноважним представником -головою правління.

Свобода вибору форму договору проявляється у тому, що коли сторони домовились укласти договір у певній формі, то договір вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми.

Право на зміну договору є логічним продовженням свободи договору на вступ у договірні відносини та визначення змісту договору. Оскільки при зміні договору зобов'язання сторін продовжують діяти відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (ч. 1 ст. 653 ЦК України), тобто договір залишається підставою виникнення зобов'язань, сторони при обрані форми зміни договору зобов'язанні дотримуватись тієї форми, яка була ними обрана при його укладенні. Даний обов'язок встановлено ст. 654 ЦК України, якою визначено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Виходячи з диспозиції пункту 4.1 розділу 4 Договору на момент укладення Договору була узгоджена тільки вартість роботи за проведену претензійно-позовну діяльність стовно боржників відповідача, зазначених у додатку № 2 до Договору. Даний додаток викладений у письмовій формі, підписаний головою правління відповідача та схвалений позивачем.

Таким чином, виходячи з вимог закону щодо форми змін до договору, досягнення сторонами згоди про необхідність визначення списків боржників відповідача у вигляді додатку до Договору у письмовій формі, порядку оформлення додатків, встановленому п. 7.3 Договору, надані позивачем списки боржників станом на 11.04.2011 р. та станом 31.05.2011 р. не можуть бути прийняті як допустимі докази у розумінні ст. 34 ГПК України зміни Договору. Зокрема, список боржників станом на 11.04.2011 р. не підписаний жодною зі сторін, а список боржників станом на 31.05.2011 р. підписаний зі сторони відповідача особами (головним бухгалтером та виконавцем), повноваження яких на вчинення правочинів від імені відповідача суду не надані, рівно як і доказів схвалення відповідачем вказаних змін.

Також відсутні підстави вважати, що список боржників станом на 13.09.2010 р., який підписано відповідачем, є умовами Договору, оскільки останній не містить жодних відповідних посилань та не встановлює зобов'язань сторін стосовно даного списку.

З огляду на викладене, позивачем допустимими засобами доказування доведено узгодження сторонами в рамках Договору надання послуг позивачем щодо претензійно-позовної діяльності стосовно боржників відповідача, визначених у додатку № 2 до Договору, а саме: державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво «Вища школа», державного спеціалізованого видавництва художньої літератури «Дніпро», товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут сучасного підручника», СП «Інтертехнодрук», видавництва «Євшан-Зілля», приватного підприємства «Кий», видавничого центра «Просвіта», видавництва «Обереги». Борг даних підприємств перед відповідачем станом на час укладенні Договору становив 719708,69 грн..

Пунктом 4.1 розділу 4 Договору відповідач зобов'язався за виконану позивачем роботу сплатити 25 % від суми, яка буде зарахована на розрахунковий рахунок відповідача від боржників, протягом трьох днів. Винагорода повинна була бути перерахована згідно з актом виконаних робіт.

Між позивачем та відповідачем були підписані 8 актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), відповідно до яких вартість наданих позивачем послуг, що підлягає оплаті відповідачем, складає 41022,87 грн..

У той же час, відповідно до наявних у справі виписці банку про рух коштів по особовому рахунку відповідача та довідки ПАТКБ «ПРАВЕКС-БАНК»від 29.05.2012 р. № 20140/555, за період з 01.12.2010 р. по 01.05.2012 р. відповідачем було сплачено позивачу 52492,87 грн.. За таких обставин суд визнає обґрунтованими доводи позивача про те, що відповідач ухилився від підписання актів здачі-прийняття робіт на всю суми наданих позивачем послуг.

З огляду на це, при визначені вартості наданих позивачем послуг суд керується виписками банку за особовим рахунком 2600200003849/UAN, яка була надана відповідачем та на запит суду ПАТКБ «ПРАВЕКС-БАНК». Відповідно до вказаних документів, визначеним у додатку № 2 до Договору боржниками було сплачено на користь відповідача 311042,5 грн., у зв'язку з чим винагорода позивача, виходячи з п. 4.1 розділу 4 Договору, становить 77760,6 грн. (25%).

Таким чином, враховуючи здійснені відповідачем оплати, борг останнього перед позивачем складає 25267,73 грн. (77760,6 грн. -52492,87 грн.). Дані кошти не були сплачені протягом трьох днів з моменту отримання їх відповідачем, що свідчить про порушення ним своїх зобов'язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з приписами ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 25267,73 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в цій частині підлягають задоволенню.

Вимоги про існування за Договором боргу у розмірі 164858,52 грн. позивачем не доведені, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Книга»(04053, м. Київ, вул. Артема, 25, код ЄДРПОУ 32243300) на користь фізичної особи-підприємця Іврія Сергія Ізрайльовича, (01103, м. Київ, бул. Дружби Народів, б. 10, кв. 68, індетифікаційний номер 2566905539) 25267,73 грн. грн. боргу, 494,4 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя С.А.Ковтун (головуючий)

Суддя Л.Д.Головатюк

Суддя П.П.Чеберяк

Рішення підписано 20.07.2012 р..