Постанова

від 20.09.2012 по справі 5011-6/1829-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2012 № 5011-6/1829-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Алданової С.О.

за участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_2;

від відповідача - представник не прибув;

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду м. Києва від 16.07.2012 у справі № 5011-6/1829-2012 (колегія суддів у складі - Ковтун С.А. - головуючий, Головатюк Л.Д., Чеберяк П.П.) за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства "Книга" про стягнення 190 126 грн. 25 коп.

ВСТАНОВИВ наступне.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Книга" про стягнення заборгованості в сумі 190 126 грн. 25 коп.

Рішенням господарського суду м. Києва від 16.07.2012 по справі № 5011-6/1829-2012 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 25 267 грн. 73 коп. боргу та 494 грн. 40 коп. судового збору.

При ухваленні даного рішення суд виходив з доведеності факту надання позивачем послуг за договором №1 від 01.12.2010 щодо претензійно-позовної діяльності стосовно боржників відповідача, визначених у додатку № 2 до Договору та неоплатою цих послуг останнім.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 16.07.2012 по справі № 5011-6/1829-2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається, зокрема, на

те, що судом першої інстанції при прийнятті рішення по справі не були враховані списки боржників від 13.09.2010, 11.04.2011 та 31.05.2011, які були надані відповідачем позивачу, а отже є належними доказами надання послуг щодо претензійно-позовної діяльності стосовно боржників визначених у цих списках.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 по справі № 5011-6/1829-2012 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Пономаренко Є.Ю.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2012 сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 5011-6/1829-2012 колегію суддів у складі: головуючий суддя Пономаренко Є.Ю.; судді: Дідиченко М.А., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2012 по справі №5011-6/1829-2012 апеляційна скарга Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 прийнята до провадження та її розгляд призначено на 16.08.2012.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2012 по справі №5011-6/1829-2012 розгляд справи відкладено на 06.09.2012.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2012 по справі №5011-6/1829-2012 розгляд справи відкладено на 20.09.2012.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2012 у зв'язку з відпусткою судді Пашкіної С.А. розгляд справи №5011-6/1829-2012 було визначено здійснити колегією суддів у складі: головуючий суддя - Пономаренко Є.Ю., судді: Дідиченко М.А., Алданова С.О.

В судовому засіданні 20.09.2012 року апелянт - позивач у справі, підтримав вимоги за апеляційною скаргою та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у справі не скористався правом на участь в судовому засіданні апеляційної інстанції, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Крім того, явка представників сторін не визнавалася обов'язковою.

Будь-яких заяв, клопотань щодо відкладення розгляду справи з наданням доказів поважності неможливості участі в засіданні суду від відповідача не надійшло.

Отже, суд вислухавши думку позивача, дійшов висновку про можливість розгляду по суті апеляційної скарги у даному судовому засіданні.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, як виконавцем та закритим акціонерним товариством "Книга", як замовником, було укладено договір про надання юридичних послуг № 01 від 01.12.2010.

Згідно предмету даного договору виконавець зобов'язується надати, а замовник прийняти і оплатити послуги щодо юридичного забезпечення та представництва і захисту його інтересів й охоронюваних законодавством прав (п. 1.1 договору).

Види послуг визначені у розділі 1 Договору, серед яких послуги з претензійно-позовної діяльності та представництво інтересів відповідача у судах.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що конкретні види послуг, що надаються виконавцем, строки виконання, інші необхідні умови погоджуються сторонами в усній або письмовій формі, у випадку необхідності - у вигляді додаткових угод до даного Договору, що є невід'ємними його частинами.

В свою чергу, п. 7.3 Договору встановлено, що зміни, доповнення, додатки, акти до даного Договору мають юридичну силу за умови, якщо вони письмово оформлені, підписані, уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п. 4.1. Договору замовник зобов'язався за виконану роботу (Додаток №2 по заборгованості станом на 01.12.2010) сплатити виконавцю 25 % від суми, яка буде зарахована на розрахунковий рахунок відповідача від боржників, протягом трьох днів.

Отже, сторони домовились про надання та оплату послуг по стягненню позивачем боргу з осіб, зазначених лише у додатку №2 до договору про надання юридичних послуг № 01 від 01.12.2010.

Між позивачем та відповідачем були підписані 8 актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), відповідно до яких вартість наданих позивачем послуг, що підлягає оплаті відповідачем, складає 41 022 грн. 87 коп.

Разом з тим, відповідно до наявних у справі виписок банку про рух коштів по особовому рахунку відповідача та довідки ПАТ КБ "ПРАВЕКС-БАНК" від 29.05.2012 р. № 20140/555, за період з 01.12.2010 р. по 01.05.2012 р. відповідачем було сплачено позивачу 52 492 грн. 87 коп.

При визначені вартості наданих позивачем послуг суд першої інстанції керувався виписками банку за особовим рахунком 2600200003849/UAN, які були надані відповідачем та ПАТ КБ "ПРАВЕКС-БАНК". Відповідно до вказаних документів, визначеними у додатку № 2 до Договору боржниками було сплачено на користь відповідача 311 042 грн. 50 коп., у зв'язку з чим винагорода позивача, виходячи з п. 4.1 розділу 4 Договору, становила 77 760 грн. 60 коп. (25%).

Таким чином, враховуючи здійснені відповідачем оплати, борг останнього перед позивачем складав 25 267 грн. 73 коп. (77 760 грн. 60 коп. - 52 492 грн. 87 коп.). Дані кошти не були сплачені протягом трьох днів з моменту отримання їх відповідачем, що свідчить про порушення ним своїх зобов'язань.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено п. 3 ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно за статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк виконання грошового зобов'язання встановлений у п. 4.1. Договору.

Відповідачем не виконано зобов'язання з оплати послуг у сумі 25 267 грн. 73 коп., строк виконання якого настав.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Отже, підлягають задоволенню позовні вимоги по стягненню з відповідача боргу в сумі 25 267 грн. 73 коп.

Доводи апелянта про необхідність врахування, крім додатку № 2 також й інших списків боржників, судом відхиляються з наступних підстав.

Позивачем доведено наявність договірних правовідносин з надання послуг щодо претензійно-позовної діяльності лише стосовно боржників відповідача, визначених у додатку № 2 до Договору, а саме: державного підприємства "Державне спеціалізоване видавництво "Вища школа", державного спеціалізованого видавництва художньої літератури "Дніпро", товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут сучасного підручника", СП "Інтертехнодрук", видавництва "Євшан-Зілля", приватного підприємства "Кий", видавничого центра "Просвіта", видавництва "Обереги". Борг даних підприємств перед відповідачем станом на час укладення Договору становив 719 708 грн. 69 коп.

Проте, належних доказів наявності домовленостей з надання послуг щодо претензійно-позовної діяльності стосовно боржників визначених у списках станом на 13.09.2010, 11.04.2011 та 31.05.2011 позивачем до суду не надано.

Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 4.1. Договору замовник зобов'язався за виконану роботу (Додаток № 2 по заборгованості станом на 01.12.2010) сплатити виконавцю 25 % від суми, яка буде зарахована на розрахунковий рахунок відповідача від боржників, протягом трьох днів.

Пунктом 7.3 Договору встановлено, що зміни, доповнення, додатки до даного договору мають юридичну силу за умови, якщо вони письмово оформлені, підписані уповноваженими представниками сторін.

Як вбачається зі списку боржників станом на 11.04.2011, він не підписаний жодною зі сторін, а список боржників станом на 31.05.2011 підписаний зі сторони відповідача особами (головним бухгалтером та виконавцем), повноваження яких на вчинення правочинів від імені відповідача суду не надані.

Крім цього, в договорі про надання юридичних послуг № 01 від 01.12.2010 не міститься жодних посилань на списки боржників від 13.09.2010, 11.04.2011, 31.05.2011, тоді як положеннями п. 4.1. Договору чітко визначено домовленість про надання послуг за додатком № 2. Зміни до цього пункту сторонами не вносились.

Таким чином, доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та не доводять їх протилежність, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Отже, суд першої інстанції цілком обґрунтовано розглянув спір, що виник при виконанні договору, з урахуванням списку боржників, вказаних в додатку № 2 до договору, не прийнявши інші списки як належні докази наявності між сторонами домовленостей щодо надання певних послуг.

Оскільки, в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 16.07.2012 року у справі №5011-6/1829-2012 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.

3. Матеріали справи №5011-6/1829-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Пономаренко Є.Ю.

Судді Дідиченко М.А.

Алданова С.О.