Рішення

від 16.07.2012 по справі 5011-53/8151-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-53/8151-2012 16.07.12 За позовом: Фізичної особи - підприємця Трофімчука Володимира Вікторовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Восток"

про стягнення 23 993,06 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Жмарьова О.М. -представник за дов. від 09.07.2012

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з ТОВ «Трейдінг Восток»заборгованості в розмірі 23 993,06 грн., в т.ч. 18 440,00 грн. заборгованості за здійснене вантажне перевезення, 4 500,00 грн. штрафу за понаднормативний простій, 929,93 грн. пені, 186,42 грн. 3% річних, 36,71 грн. збитків від інфляції.

Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору UA 145/12/11 від 30.12.2011 позивачем надано на користь відповідача послуги з перевезення вантажу на суму 18 440,00 грн. Крім того за понаднормативний простій 9 діб на території України відповідачу нараховано 4 500,00 грн. штрафу. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що в порушення умов договору, зобов'язання з оплати послуг відповідач не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2012 порушено провадження у справі № 5011-53/8155-2012 та призначено розгляд справи на 16.07.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2012 виправлено допущені в ухвалі про порушення провадження описки.

Представник позивача у судове засідання 16.07.2012 з'явився, надав документи на виконання вимог ухвали суду від 22.06.2012 та надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої, у зв'язку з частковою оплатою відповідачем боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 15 440,00 грн. заборгованості за здійснене вантажне перевезення, 4 500,00 грн. штрафу за понаднормативний простій, 874,58 грн. пені, 175,33 грн. 3% річних, 45,60 грн. збитків від інфляції.

Відповідно до п. 3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством. Зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі (п. 4.6. Постанови).

Представник відповідача у судове засідання 16.07.2012 не з'явився, витребувані ухвалою суду від 22.06.2012 докази та відзив на позовну заяву не подав, про причини нез'явлення представника в судове засідання не повідомив.

Згідно зі ст. 64 ГПК України, суд надсилає сторонам копію ухвали про порушення провадження у справі за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якій вказується час та місце проведення судового засідання. У разі відсутності сторони за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена належним їй чином.

Зазначена в позовній заяві адреса відповідача підтверджується довідкою з ЄДРПОУ станом на 09.07.2012 наданій позивачем через відділ діловодства суду 16.07.2012.

Крім того, наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення свідчить про отримання відповідачем ухвали суду 03.07.2012.

Таким чином, ухвала суду надіслана за вказаною адресою вважається врученою відповідачеві належним чином, а тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 16.07.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30.12.2011 між ФОП Трофімчук В.В. (перевізник) та ТОВ "Трейдінг Восток" (експедитор) укладено договір на транспортне обслуговування №UA 145/12/11 (надалі -"Договір").

Відповідно до п. 1 Договору за даним договором виконавець здійснює перевезення вантажів, наданих експедитором, а експедитор бере на себе зобов'язання оплачувати послуги перевізнику в порядку і на умовах, викладених в даному договорі. Конкретні умови перевезень вантажів, наданих експедитором зазначаються в заявках на перевезення. Кількість та різновид вантажу, маршрути, вантажовідправники і вантажоодержувачі, графік подачі транспорту, строки виконання, вартість послуг перевізника -зазначаються в заявках на перевезення, які є невід'ємними частинами даного договору і надаються експедитором перевізнику перед кожним перевезенням або групою перевезень. Заявка-замовлення на перевезення вантажу повинна бути складена в письмовій формі і скріплена печатками перевізника і експедитора. Сторони визнають юридичну силу заявки-замовлення на перевезення, переданої шляхом факсимільного зв'язку.

Згідно з п. п. 4.1, 4.2, 4.3 Договору оплата вартості послуг перевізника, що надаються за даним договором здійснюється шляхом банківського переказу на рахунок експедитора, якщо інше не обумовлено в заявці. Оплата здійснюється на підставі оригіналів наступних документів -рахунку перевізника, виставленого згідно умов даного договору, акту виконаних робіт та оригіналу CMR. Оплата здійснюється через 5-20 днів після отримання оригіналів документів, вказаних в п. 4.2.

На підставі Договору, 30.12.2011 між сторонами було укладено заявку на перевезення вантажу автомобільним транспортом №500_446/11, відповідно до якої позивач зобов'язався здійснити перевезення вантажу за маршрутом м. Гданськ (Польща) -м. Київ (Україна).

Відповідно до умов Заявки вартість перевезень становить 17 500,00 грн.+печатки, а оплата проводиться у безготівковій формі протягом 5-7 днів після вивантаження автомобіля та отримання оригіналів документів.

На виконання умов Договору та Заявки позивач надав відповідачу послуги по перевезенню вантажу на загальну суму 18 440,00 грн.

Умовами Заявки також передбачено штраф за понаднормативний простій 500/1000 грн.

За наслідками здійсненого перевезення сторонами було підписано акти здачі-прийняття робіт № ОУ-0000006 від 20.01.2012 на суму 18 440,00 грн. (транспортні послуги а/м АС2801ВВ, н/п АС2146ХЕ м. Гданськ (РП)-Ягодин (митний перехід, розмитнення, вивантаження) та № ОУ-0000007 від 20.01.2012 на суму 4500,00 грн. (штраф за понаднормативний простій автомобіля на території України згідно заявки № 500-446/11 (9 діб). Будь-яких претензій щодо виконаного перевезення відповідачем не заявлено.

Пакет документів, передбачений умовами договору та заявки, включаючи акт виконаних робіт та рахунок, було відправлено за вказаною відповідачем у заявці адресою 30.01.2012 та отримано останнім 03.02.2012, що підтверджено поштовим чеком та повідомленням Волинської дирекції Поштамт УДППЗ «Укрпошта».

Претензією від 06.04.2012, що отримана відповідачем 10.04.2012 (оригінал повідомлення про вручення поштового відправлення), позивач вимагав оплатити вартість наданих ним послуг по перевезенню вантажу.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг по перевезенню вантажу, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 19 940,00 грн.

Договір є договором перевезення вантажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 32 Господарського кодексу України та Глави 64 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 2 ст. 307 Господарського кодексу України встановлено, що договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Надання позивачем послуг відповідачу на підставі Договору та Заявки по перевезенню вантажів підтверджується актами здачі-прийняття робіт № ОУ-0000006 від 20.01.2012 на суму 18 440,00 грн., № ОУ-0000007 від 20.01.2012 на суму 4500,00 грн., копією CMR А № 072418.

Статтею 916 Цивільного кодексу України визначено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Вартість наданих послуг по перевезенню вантажу погоджена сторонами в Заявці і становить 17 500,00 грн.+ печатки.

Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов Заявки розрахунки за здійснені перевезення вантажу проводяться відповідачем протягом 5-7 днів з моменту вивантаження та отримання оригіналів документів.

За наслідками здійсненого перевезення сторонами було підписано акти здачі-прийняття робіт № ОУ-0000006 від 20.01.2012 на суму 18 440,00 грн. (транспортні послуги а/м АС2801ВВ, н/п АС2146ХЕ м. Гданськ (РП)-Ягодин (митний перехід, розмитнення, вивантаження) та № ОУ-0000007 від 20.01.2012 на суму 4500,00 грн. (штраф за понаднормативний простій автомобіля на території України згідно заявки № 500-446/11 (9 діб). Будь-яких претензій щодо виконаного перевезення відповідачем не заявлено. Документи направлені позивачем отримані відповідачем 03.02.2012, що підтверджено поштовим чеком та повідомленням Волинської дирекції Поштамт УДППЗ «Укрпошта».

Як пояснив позивач відповідач за здійснене перевезення розрахувався частково на 3 000,00 грн.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, Заявки та Договору строк виконання відповідачем грошового зобов'язання настав, а заборгованість відповідача становить 19 440,00 грн. (18 440,00 грн.+4 500,00 грн.-3 000,00 грн.)

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 19 440,00 грн. на підставі Договору за надані послуги по перевезенню вантажу. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ "Трейдінг Восток" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 19 440,00 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з останнього 874,58 грн. пені, 175,33 грн. 3% річних, 45,60 грн. збитків від інфляції за період прострочення вказаний в розрахунку.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Положеннями п. 4.4. Договору встановлено, що у випадку прострочення оплати рахунків перевізника, експедитор виплачує перевізнику пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору, умовами статті 625 Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем за договором на транспортне обслуговування №UA 145/12/11 від 30.12.2011, суд погоджується з розрахунком пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в розмірі 874,58 грн., 3 % річних в розмірі 175,33 грн. та інфляційних витрат в розмірі 45,60 грн., наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України, при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Восток" (04070, м. Київ, вул. Ігорівська, 12-А; ідентифікаційний код 36058165) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Фізичної особи-підприємця Трофімчук Володимира Вікторовича (43026, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) основну заборгованість у розмірі 19 440 (дев'ятнадцять тисяч чотириста сорок) грн. 00 коп., пеню у розмірі 874 (вісімсот сімдесят чотири) грн. 58 коп., 3% річних у розмірі 175 (сто сімдесят п'ять) грн. 33 коп., інфляційні втрати у розмірі 45 (сорок п'ять) грн. 60 коп., судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грєхова О.А.

Дата підписання: 18.07.2012