Рішення

від 18.07.2012 по справі 5023/2841/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2012 р.Справа № 5023/2841/12 вх. № 2841/12

Суддя господарського суду Задорожна І.М.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 (дов. ВРЕ № 039031 від 16.12.2010р.). відповідача - не з*явився.

розглянувши справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєбастьян", м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєбастьян", в якій просить суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості в розмірі 27000,0 грн., посилаючись на укладення договору оренди б/н від 01.08.2011 р. нежитлового приміщення, за яким позивач передав у платне строкове користування відповідачу нежитлове приміщення 1-ого поверху №4 в літ "А-2", розташоване за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 15,2 кв.м.

Позивач вказує на те, що через невиконання відповідачем умов договору, позивач ФОП ОСОБА_2 на підставі ст.782 ЦК України відмовився від договору, в зв'язку з чим, відповідач звільнив займане приміщення 01 квітня 2012 року, проте заборгованість з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення за період з 01 листопада 2011 р. по 01 квітня 2012 року, яка складає 27 000,0 грн. не сплатив, вказані обставини стали причиною звернення позивача з відповідним позовом.

Ухвалою господарського суду від 22.06.2012 року порушено провадження у справі №5023/2841/12, розгляд справи призначено на 04.07.2012 року.

Ухвалою господарського суду від 04.07.2012 року, у зв'язку із неявкою представника відповідача в судове засідання розгляд справи відкладено до 18.07.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні 18.07.2012 року підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі, 18.07.2012 р. за вх.№12769 через канцелярію господарського суду надав пояснення, в яких, зокрема, зазначив, що орендарем орендна плата за серпень-листопад 2011 року вносилась готівковими коштами (на загальну суму 33 000,0грн., згідно довідки ФОП ОСОБА_2 від 18.07.2012 року), на підставі чогопозивачем кожний раз видавались відповідачу розписки про внесення плати за оренду за відповідний період. Оскільки всього нараховано орендної плати за період серпень 2011 р. - березень 2012 року на суму 60 000.0грн. таким чином, як вказує позивач, станом на 18 липня 2012 року заборгованість відповідача з орендної плати становить 27 000,00грн.

Представник відповідача в судове засідання 18.07.2012 року не з'явився, документів витребуваних ухвалою суду не надав, ухвали господарського суду від 22.06.2012р. про порушення провадження по справі та від 04.07.2012р. про відкладення розгляду справи, які були направлені відповідачеві за адресою, що міститься в матеріалах справи та співпадає з адресою відповідача, що зазначена в довідці ЄДРПОУ, повернулися до суду без вручення відповідачеві з приміткою пошти "адресат не проживає".

Відповідно до підпункту 3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

01 вересня 2009 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди нежитлового приміщення.

Відповідно до умов п.1.1 договору, сторонами передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, нежитлові приміщення 1-ого поверху №4 в літ"А-2", яке належить орендатору на підставі договору купівлі - продажу /р№4326/ від 22.12.2004р.

Пунктами 1.2, 1.4 договору сторонами передбачена загальна площа об'єкта оренди, яка складає 15,2 кв.м. Передача в оренду об'єкта оренди оформлюється відповідними актами прийому- передачі, які є невід'ємною частиною цього договору.

Розділом другим сторони визначили строк дії договору оренди та встановили, що цей договір складений сторонами на строк 35 місяців та вступає в силу з дати 01.08.2011 року і діє до 01.07.2014 року.

Розділом третім сторони визначили порядок розрахунків між сторонами, а саме: орендар своєчасно здійснює орендні платежі в національній грошовій одиниці - гривні, в розмірі встановленій в п.3.2. даного договору.

В пунктах 3.2, 3.3., 3.4 договору сторони визначили, що орендна плата за один місяць за користування об'єктом оренди складає суму 7500,00 грн.

Перший орендний платіж складається із платежів за другий місяць оренди та останній місяць оренди цього договору (останній місяць договору оплачується на момент підписання акту прийомки - передачі об'єкта нерухомості). Перший місяць оренди не оплачується.

Орендар оплачує орендну плату вказану в п.3.2. цього договору, шляхом перерахування платежів на рахунок або в касу орендодавця не пізніше сього числа кожного календарного місяця користування орендованим майном, незалежно від результатів господарської діяльності орендара.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом, з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як вбачається з умов договору, договір оренди на момент розгляду справи є припиненим, в зв*язку з відмовою позивача ФОП ОСОБА_2 на підставі ст.782 ЦК України від договору.

Як вказує позивач у позовній заяві та встановлено матеріалами справи, у зв'язку із тим, що відповідач не сплачував орендну плату з листопада 2011 року, позивач звернувся до відповідача з вимогою (претензію №1 від 21.03.2012 року) про сплату заборгованості в розмірі 29 708,0грн., однак відповідач на вказану претензію ніяким чином не відреагував. Через невиконання відповідачем умов договору позивач на підставі ст..782 ЦК України відмовився від договору, про що направив відповідне повідомлення на адресу відповідача, в свою чергу відповідач звільнив займане приміщення 01 квітня 2012 року, однак за актом пройому - передачі його не повернув та заборгованість з орендної плати за період з листопада 2011 року по березень 2012 року у сумі 27 000,0 грн. не сплатив, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду Харківської області з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості з орендної плати, за період з листопада 2011 року по березень 2012 року в сумі 27 000,0 грн. не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення який був укладений між позивачем та відповідачем 01 серпня 2011 року.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період за листопада 2011 року по березень 2012 року в сумі 27 000,0 грн. належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 49 ГПК України, відповідно до якої судовий збір покладається:

у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначене, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75 статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 16 509, 526, 530, 546, 551, 629, 610, Цивільного кодексу України, статтями 188, 193, 198, 232, 283, 284, 285, 286, Господарського кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєбастьян" (61020, Харківська область, місто Харків, Жовтневий район, вулиця Фігнер, будинок 41, код 37657509, р/р 26008045840000 в АКІБ «Укрсиббанк», МФО 351005) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ( 61096, АДРЕСА_1, ідентифікацій номер НОМЕР_1, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця ЄДР НОМЕР_2, р/р НОМЕР_3 в «Приватбанк» м. Харків, МФО 351533) - основного боргу в сумі 27 000,00 грн.. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1641,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Повне рішення складено 20.07.2012 року.

Суддя Задорожна І.М.