ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" липня 2012 р. Справа № 5023/2216/12
вх. № 2216/12
Суддя господарського суду Денисюк Т.С.
при секретарі судового засідання Нескуба М.Г.
за участю представників сторін:
позивача - Петренко К.Л. дов. б/н від 01.01.12р.
1-го відповідача (ТОВ "Фріч-ТОТ") - не з"явився.
2-го відповідача (ТОВ "Саге-Груп") - не з"явився.
розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Ресурс", м. Харків
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фріч-ТОТ", м. Харків 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Саге-Груп", м. Вишневе
про стягнення коштів
ВСТАНОВИВ:
Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Ресурс" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фріч-ТОТ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Саге-Груп" про стягнення з них солідарно 3% річних у розмірі 31,29 грн., та про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Саге-Груп" суми боргу у розмірі 3606,83грн., пені у розмірі 158,60грн., штрафу у розмірі 390,68 грн. та інфляційних збитків у розмірі 19,53грн.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання з боку 2-го відповідача своїх зобов'язань за договором постачання товару №98-11К від 24.03.2011р. та на порушення 1-м відповідачем зобов"язань за договором поруки №20-03/12 від 20.03.11р.
05.06.12р. від позивача надійшла довідка (вх.№ 6679), в якій він зазначив, що станом на 05.06.12р. 2-й відповідач частково розрахувався з ТОВ "Торгівельний Дім "Ресурс" за поставлений товар згідно Договору поставки №98-11К від 24.03.2011р. в сумі 1300,00грн.
Крім того, 18.06.12р. через канцелярію суду надав позивач надав заяву (вх.№ 11612) про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду, зокрема, докази часткової оплати 2-м відповідачем (ТОВ "Саге-Груп") товару згідно договору постачання товару №98-11К від 24.03.2011р. (копії банківських виписок)
Розглянувши вказану заяву та додані до неї документи судом встановлено, що 2-й відповідач сплатив частину заборгованості, яка є предметом даного спору у розмірі 1300,00грн.
Розгляд справи було відкладено на 10.07.2012 р.
Представники відповідачів в судове засідання не з"явились, відзивів на позовну заяву суду не надали.
10.07.12р. від позивача надійшла довідка (вх.№ 12343), в якій він зазначив, що станом на 06.07.12р. 2-й відповідач частково розрахувався з ТОВ "Торгівельний Дім "Ресурс" за поставлений товар згідно Договору поставки №98-11К від 24.03.2011р. в сумі 2068,43 грн. та вказує, що розмір заборгованості 2-го відповідача за отриманий товар становить 238,40 грн.
Крім того, позивач надав заяву документи для долучення до матеріалів справи, зокрема, докази часткової оплати 2-м відповідачем (ТОВ "Саге-Груп") товару згідно договору постачання товару №98-11К від 24.03.2011р. (копії банківських виписок) та свій примірник акту звірки взаємних розрахунків.
Також, позивач надав до суду обгрунтований розрахунок суми позову, згідно якого уточнив розмір інфляційних, річних, пені та штрафу згідно якого вказує, що розмір пені становить 157,61 грн., штрафу - 390,68 грн., інфляційні - 19,53 грн. та річні - 31,10 грн.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
24.03.11 р. між позивачем та другим відповідачем було підписано договір №98-11К. Відповідно до умов договору, позивач зобов`язався поставити 2-му відповідачеві товар, а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити його вартість протягом строку, що вказаний у договорі.
Згідно п. 5 договору поставки покупець здійснює розрахунок з постачальником за поставлений товар на умовах відстрочення платежу на 21 (двадцять один) календарний день з дати отримання відповідної партії товару.
Позивач свої зобов`язання за договором виконав, передав другому відповідачеві товар на суму 5430,96 грн., а другий відповідач товар отримав, що підтверджується накладними №13184К від 30.12.11р., №563К від 20.01.12р., але оплату його вартості здійснив лише частково в розмірі 1824,13 грн.
08.05.2012 року позивач направив другому відповідачу лист-вимогу (вих. № 08-05/12-юр) про сплату заборгованості. за поставлений товар, яку останній залишив без задоволення.
Станом на момент звернення позивача з позовом до суду, заборгованість другого відповідача перед позивачем складала 3606,83 грн.
В процесі розгляду справи, другий відповідач сплатив частину заборгованості, яка є предметом даного спору у розмірі 3368,43 грн.
Таким чином, на момент прийняття рішення у даній справі заборгованість другого відповідача за договором купівлі-продажу №98-11К від 24.03.2011р. складає 238,40 грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи, що позовні вимоги відповідачами не оспорено, відповідачі не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача про стягнення з другого відповідача 238,40 грн. заборгованості є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження по справі якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи, що другий відповідач, під час розгляду справи в суді, частково сплатив позивачу суму заборгованості в розмірі 3368,43 грн., провадження по справі в цій частині слід припинити за відсутністю предмету спору.
20.03.2012 р. між позивачем та першим відповідачем було укладено договір поруки № 20-03/12. За цим договором 1-й відповідач поручився перед позивачем за виконання обов'язку 2-го відповідача за договором поставки, в об'ємі та на умовах, встановлених договором поруки.
Згідно п. 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за невиконання боржником свого основного зобов'язання в обсязі, який дорівнює сплаті трьох процентів річних від простроченої суми за договором поставки.
Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки. відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Таким чином, 1-й відповідач солідарно відповідає з 2-м відповідачем перед позивачем за виконання зобов'язань за договором поставки в тому обсязі, який передбачений п. 1.2 договору поруки.
Крім того, відповідно до п. 7 Договору поставки, покупець відповідає за несвоєчасну оплату отриманого товару наступним чином: шляхом сплати постачальнику пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу від загальної суми заборгованості, а також, шляхом сплати постачальнику штрафу у розмірі 10% вартості відповідної партії товару за кожен випадок прострочки оплати однієї накладної.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з першого та другого відповідачів солідарно 31,10 грн. річних, а також, про стягнення з другого відповідача 157,61 грн. пені, 390,68 грн. штрафу та 19,53 грн. річних є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок іншої сторони і в тому разі коли друга сторона звільнена від його сплати; суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, пов"язаних з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача, а при відмові в позові - на позивача.
За таких обставин, суд, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
ВИРІШИВ:
Прийняти уточнений розрахунок позивача розміру пені, штрафу, річних та інфляційних.
Позов задовольнити частково.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фріч-ТОТ" (61010, м. Харків, вул. Основ'янська, 55, Код ЄДРГІОУ 33901924, відомості про рахунки відсутні) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Саrу-груп" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, 37, кв. 4, код ЄДРПОУ 36601916, рах. 26005300063272 ПАТ "Банк Форум", МФО 322948) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Ресурс" (61004 м. Харків, бул. Нетечінський, 19, код 33206799, рах. 2600136918302 в від. №1 ПАТ "Енергобанк" в м. Харкові, МФО 300272) 3% річних у розмірі 31,10 грн. та 12,81 грн. судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Саrу-груп" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, 37, кв. 4, код ЄДРПОУ 36601916, рах. 26005300063272 ПАТ "Банк Форум", МФО 322948) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Ресурс" (61004 м. Харків, бул. Нетечінський, 19, код 33206799, рах. 2600136918302 в від. №1 ПАТ "Енергобанк" в м. Харкові, МФО 300272) суму боргу у розмірі 238,40 грн., пеню в розмірі 157,61 грн., інфляційних втрат у розмірі 19,53 грн., штраф у розмірі 390,68 грн. та 1596,69 грн. судового збору.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Саrу-груп" основного боргу в сумі 3368,43 грн. - припинити.
Суддя Денисюк Т.С.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 10.07.2012 |
Оприлюднено | 24.07.2012 |
Номер документу | 25333149 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Денисюк Т.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні