Постанова

від 17.07.2012 по справі 5011-6/4355-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2012 № 5011-6/4355-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Пашкіної С.А.

Сітайло Л.Г.

за участю представників сторін:

від позивача - Назарчук Т.М.

від відповідача - не з'явився.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Данілов і ко"

на рішення господарського суду м. Києва від 17.05.2012 року.

у справі № 5011-6/4355-2012 (суддя: Ковтун С.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліс"

до Приватного підприємства "Данілов і ко"

про стягнення 26530,16 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.05.2012 року у справі № 5011-6/4355-2012 позов задоволено повністю.

Стягнуто з приватного підприємства "Данілов і ко" (03113, м. Київ, проспект Перемоги, 68/1, офіс 62, код 34532920) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Поліс" (09109, Київська область, м. Біла Церква, Шосе Сквирське, 20, код 05479987) 26530,16 грн. боргу, 1609,50 грн. судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Приватне підприємство "Данілов і ко" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи № 5011-6/4355-2012 призначено до розгляду.

Розпорядженням Секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими суб'єктами Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.

Представником відповідача подано заперечення на апеляційну скаргу, в якому останній просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судове засідання 17.07.2012 року представник відповідача не з'явився про причини неявки суд не повідомив.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача враховуючи, що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Поліс" (постачальником) та приватним підприємством "Данілов і ко"(покупцем) був укладений договір поставки № 80/11/1632 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник передає у власність, а покупець приймає та оплачує товар.

Згідно з п. 4.2 Договору покупець перераховує кошти за поставлену партію товару після спливу 10 банківських днів з моменту отримання товару.

На виконання умов Договору позивач в період з 13.12.2011 р. по 18.01.2012 р. поставив товару на загальну суму 39142,01 грн..

Відповідач товар оплатив на суму 8000,00 грн., повернув на суму 4611,85 грн., внаслідок чого у нього утворилась заборгованість на суму 26530,16 грн..

Вимога позивача від 31.01.2012 р. залишена відповідачем без задоволення.

Станом на день розгляду справи судом першої інстанції заборгованість в розмірі 26530,16 грн. відповідачем не сплачена.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, факт порушення відповідачем зобов'язання на суму 26530,16 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що товар був поставлений позивачем відповідачу саме на виконання договору № 80/11/1632 від 01.12.2011 року. Товар був прийнятий відповідачем та частково оплачений. В призначені платежу відповідач зазначив саме вказаний договір.

Статтею 4-3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи наведені відповідачем в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва 17.05.2012 року у справі № 5011-6/4355-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 5011-6/4355-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя Баранець О.М.

Судді Пашкіна С.А.

Сітайло Л.Г.

20.07.12 (відправлено)