Постанова
від 18.07.2012 по справі 5011-50/289-2012
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2012 № 5011-50/289-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Пантелієнка В.О.

Разіної Т.І.

при секретарі судового засідання - Корінної А.О.,

за участю представників (згідно з протоколом судового засідання від 18.07.2012 по справі

№ 5011-50/289-2012):

від ініціюючого кредитора:не з'явились

від боржника:не з'явились

від ДПІ у у Голосіївському районі м. Києва:не з'явились

від ліквідатора Рибіна Д.Ю.:Жук Б.С. (довіреність від 04.05.2012 року № 1808)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.05.2012

у справі № 5011-50/289-2012 (суддя: Головатюк Л.Д.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сі.Пі.Ел. Україна лімітед»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альконт»

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.05.2012 у справі № 5011-50/289-2012 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Альконт" (далі за текстом - ТОВ "Альконт") з додатком -реєстром непогашених визнаних судом вимог кредитора:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "СІ.ПІ.ЕЛ. Україна ЛІМІТЕД"(далі за текстом - ТОВ "СІ.ПІ.ЕЛ. Україна ЛІМІТЕД") з розміром кредиторських вимог в сумі 15 500 грн.; ліквідовано банкрута -ТОВ " Альконт", як юридичну особу в зв'язку з банкрутством; зобов'язано Київське міське управління статистики виключити банкрута - ТОВ "Альконт" з державного реєстру підприємств та організацій України; зобов'язано ДПІ у Голосіївському районі м. Києва зняти банкрута з податкового обліку; зобов'язано Державного реєстратора Голосіївської районної РДА у м. Києві провести державну реєстрацію припинення юридичної особи - банкрута ТОВ " Альконт" та внести про це запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; припинено дію мораторію; припинено провадження у справі про банкрутство № 5011-50/289-2012.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва (далі за текстом - ДПІ) звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 05.06.2012 №б/н, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 10.05.2012 у справі № 5011-50/289-2012 та припинити провадження у даній справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2012 у справі №5011-50/289-2012 вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 04.07.2012.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Шипко В.В. від 04.07.2012 № 01-23/3/1 розгляд апеляційної скарги у даній справі доручено колегії у складі головуючого судді: Доманської М.Л., суддів: Пантелієнко В.О., Гарник Л.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2012 у даній справі розгляд апеляційної скарги відкладено на 18.07.2012.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Шипка В.В. від 17.07.2012 № 01-22/3/11 у зв'язку з перебуванням судді Гарник Л.Л. у відпустці, з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, розгляд апеляційної скарги у справі № 5011-50/289-2012 доручено колегії у складі головуючого судді: Доманської М.Л., суддів: Пантелієнка В.О., Разіна Т.І.

У відзиві від на апеляційну скаргу ліквідатор ТОВ «Альконт» просить суд залишити оскаржувану ухвалу по даній справі без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник ліквідатора ТОВ «Альконт» Рибіна Д.Ю. в судовому засіданні апеляційної інстанції 18.07.2012 просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі, а ухвалу господарського суду м. Києва від 10.05.2012 у даній справі залишити без змін.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 18.07.2012 представники від ініціюючого кредитора, боржника та ДПІ не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.Про день і час розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України.

Судова колегія обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності цих представників, за наявними у справі матеріалами.

Неявка в судове засідання зазначених представників не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника від ліквідатора боржника Рибіна Д.Ю., проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі за текстом - Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі за текстом - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

У даній справі судом першої інстанції порушено провадження та застосовано до боржника судову процедуру ліквідації на підставі статті 52 Закону, якою передбачено особливості банкрутства відсутнього боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону в разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, спрощена процедура банкрутства відповідно до ст. 52 Закону передбачає введення ліквідаційної процедури боржника одразу ж після порушення провадження у справі про банкрутство, що має наслідком припинення господарської діяльності боржника ( ч.1 ст. 23 Закону).

Наслідком припинення господарської діяльності боржника є те, що в ліквідаційній процедурі не виникають зобов'язання по сплаті податків та загальнообов'язкових зборів відповідно до чинного законодавства.

Незаконне визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою унеможливлює встановлення податковим органом зобов'язань по сплаті податків відповідно до податкових повідомлень-рішень, прийнятих після введення ліквідаційної процедури, оскільки з моменту визнання боржника банкрутом у нього не виникають податкові зобов'язання.

Наведене дозволяє зробити висновок про право ДПІ на оскарження ухвали суду про ліквідацію банкрута.

Відповідно до абзацу 1 ст. 1 Закону неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, і в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Відповідно до абзацу 4 ст. 1 Закону суб'єктом банкрутства є боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом.

Статтею 52 Закону встановлені особливості банкрутства відсутнього боржника. Відповідно до вимог цієї статті підставами для порушення провадження у справі про банкрутство є відсутність боржника або керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також наявність інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону, а не виключно за нявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом;місцезнаходження юридичної особи вказується в її установчих документах. Абзац шостий статті 1 Закону України" Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (у редакції чинній до внесення змін Законом України від 03.03.2005 року №2452-IV) визначає місцезнаходження юридичної особи як місцезнаходження постійно діючого виконавчого органу юридичної особи, а в разі його відсутності-місцезнаходження іншого органу чи особи. Уповноваженої діяти від імені юридичної особи без довіреності, за певною адресою, яка вказана засновниками (учасниками) в установчих документах і за якою здійснюється зв'язок з юридичною особою.

Таким чином, нормами законодавства, чинними на час розгляду даної справи судом першої інстанції, передбачалося обов'язкове зазначення місцезнаходження юридичної особи в її установчих документах, а у разі, коли відбувалася зміна місцезнаходження, повинні були вноситись відповідні зміни до установчих документів та проводитись державна реєстрація цих змін.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог ч. ч. 1,3 ст.18 зазначеного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру , не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з 3-ю особою, крім випадків коли 3-я особа знала або могла знати ці відомості. В даному випадку відповідні податкові органи мали відомості про відсутність боржника за його місцезнаходженням.

Даний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Господарський суд м. Києва, порушуючи справу про банкрутство за ст. 52 Закону керувався фактами та доказами, які підтверджували відсутність боржника за його місцезнаходженням та його неплатоспроможність, у тому числі постановою державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві від 05.12.2011, актом державного виконавця від 02.12.2011, якими засвідчено, що ТОВ «Альконт» за його місцезнаходженням за юридичною адресою не розшукано, а також довідкою про встановлення місцезнаходження платника податків від 06.01.2012, виданою ГВПМ ДПІ Голосіївському районі м. Києва, якою засвідчено у передбаченій чинним законодавством формі, що місцезнаходження платника податків (ТОВ Альконт») не встановлено.

При цьому ліквідатор боржника у відзиві на апеляційну скаргу посилається на те, що згідно п. 2.3 Листа ДПА України від 30.07.2010 № 125371(7)10-3017 «Про направлення Методичних рекомендацій щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи», підрозділами податкової міліції при підтверджені відсутності юридичної особи за місцезнаходженням або встановленні, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу держаної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП. Державний реєстратор у разі надходження від органу державної податкової служби повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням відповідно до п. 12 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» направляє юридичній особі, рекомендованим листом повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки на підтвердження відомостей про дану юридичну особу.

Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за зазначеною адресою, державний реєстратор зобов'язаний внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Вищевказані докази, які наявні у справі, лише підтверджують позицію суду першої інстанції у даній справі стосовно наявності у ТОВ «Альконт» ознак відсутнього боржника відповідно до вимог ст. 52 Закону.

До того ж, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Альконт» з власної ініціативи прийняв рішення про припинення підприємницької діяльності, оскільки за даними Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07.12.2012 (а.с. 33-35) ТОВ «Альконт» знаходилося «в стані припинення підприємницької діяльності», а відсутність підприємницької діяльності боржника є підставою ініціювання процедури визнання ТОВ «Альконт» банкрутом за спрощеною процедурою.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи, наведені ДПІ в апеляційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки документально не підтверджені та не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування ухвали господарського суду м. Києва від 10.05.2012 у справі № 5011-50/289-2012. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування оскаржуваної ухвали у даній справі, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-1, 34, 43, 101-105 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 05.06.2012 залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 10.05.2012 у справі № 5011-50/289-2012 - без змін.

2. Матеріали справи № 5011-50/289-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ГПК України.

Головуючий суддя Доманська М.Л.

Судді Пантелієнко В.О.

Разіна Т.І.

СудКиївський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення18.07.2012
Оприлюднено24.07.2012
Номер документу25333499
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —5011-50/289-2012

Ухвала від 17.01.2013

Господарське

Господарський суд міста Києва

Пасько М.В.

Постанова від 25.09.2012

Господарське

Вищий господарський суд України

Хандурін М.І.

Ухвала від 11.09.2012

Господарське

Вищий господарський суд України

Хандурін М.І.

Постанова від 18.07.2012

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Доманська М.Л.

Ухвала від 10.05.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Головатюк Л.Д.

Ухвала від 19.04.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Головатюк Л.Д.

Постанова від 02.02.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Головатюк Л.Д.

Ухвала від 10.01.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Головатюк Л.Д.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні