Ухвала

від 11.07.2012 по справі 2а-2981/11/0170/7

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2981/11/0170/7

11.07.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Яковенко С.Ю.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Санакоєвої М.А.

секретар судового засідання Пилипчук Т.М.

представник відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ратон"- Кройтор Іван Васильович, довіреність № б/н від 07.02.12

представник відповідача: Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-2981/11/0170/7 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В. ) від 18.04.11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ратон" (вул. Горького, буд. 4, кв. 18, смт. Гаспра, м. Ялта, 98660)

до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим (вул. Васильєва, 16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.04.11 позов задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення №0000201502 Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим від 28.02.11, яким ТОВ "Ратон" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 52484 грн. 00 коп. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 39363 грн. 00 коп.

Судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду, Державна податкова інспекція у м. Ялта АР Крим звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.04.11 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач зазначив, що положення п.п. 5.1.13 п.5.1. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»не поширюються на позивача, оскільки немає рішення органу місцевого самоврядування, яким би були врегульовані тарифи на перевезення. Рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 24.07.08р. №1655 не може вважатися таким, що регулює тарифи на перевезення з тих підстав, що цим рішенням позивачу були погоджені тарифи на проїзд у міських автобусних маршрутах.

У судове засідання 16.05.2012 представник відповідача не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомленийі належним чином.

Згідно ч.4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ратон»є юридичною особою, державна реєстрація якого проведена Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим 11.06.1993р. (ЄДРПОУ 20684259) (а.с.20-21).

Державною податковою інспекцією в м. Ялта АРК проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2010р.

За результатом вказаної перевірки складений акт перевірки №234/15-2/20684259 від 18.02.11.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0000201502 від 28.02.11, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 52484грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 39363грн.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано.

З висновків акту перевірки вбачається, що відповідачем встановлено порушення позивачем підпункту 197.1.8 пункту 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України від 02.12.10р. ТОВ «Ратон»занижена сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет в сумі 52.484грн.

Оскаржуване податкове повідомлення рішення також прийнято за порушення позивачем підпункту 197.1.8 пункту 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України.

Акт перевірки свідчить, що відповідачем перевірявся період діяльності позивача за грудень 2010р.

На період здійснення позивачем діяльності (грудень 2010р.), яка перевірялася відповідачем, був чинний Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР, який втратив чинність 01.01.11р.

Податковий кодекс України від 02.12.10 набрав чинності 01.01.11.

Таким чином, на час здійснення позивачем діяльності, яка перевірялася відповідачем Податковий кодекс України не набрав чинності, в зв'язку з чим у цей період позивач не порушив його положення.

За таких підстав судова колегія дійшла висновку про необґрунтованість висновків відповідача про порушення ТОВ «Ратон»норм Податкового кодексу України.

Крім того, рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 24.07.08 №1655 ТОВ «Ратон»погоджені тарифи на проїзд у міських автобусних маршрутах на території м. Ялта.

Матеріали справи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ратон»- є суб'єктом господарювання та виконує зобов'язання по перевезенню пасажирів за маршрутами.

Із змісту рішення виконавчого комітету Ялтинської міської Ради № 1655 від 24 липня 2008 року вбачається, що виконком при його прийнятті керувався ст. 28, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»(а.с.36).

У пункті 1 рішення виконавчого комітету Ялтинської міської Ради № 1655 від 24 липня 2008 року зазначено: «С 01.08.08 согласовать единый тарифы 2-00грн. на проезд в городских автобусных маршрутах общего пользования, работающих в режиме маршрутного такси (приложение 1).»

Отже виконкомом було погоджено єдиний тариф 2 грн. на проїзд в міських автобусних маршрутах загального користування, що працюють в режимі маршрутного таксі.

Закон України «Про податок на додану вартість»визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік оподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Підпунктом 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що звільняються від оподаткування операції з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пункту, тарифи на які регулюються органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Підпунктом 2 пункту а) ч. 1 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

З аналізу вказаних нормативно правових актів вбачається, що нормою, яка визначає компетенцію органу місцевого самоврядування з регулювання тарифів є підпункт 2 пункту а) ч. 1 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

За таких підстав, підпунктом 2 пункту а) ч. 1 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»встановлено у який саме спосіб орган місцевого самоврядування здійснює регулювання, про яке йдеться у підпункті 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: - шляхом встановлення тарифів які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади,

- шляхом погодження тарифів з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Таким чином, виконавчий комітет Ялтинської міської Ради прийнявши рішення №1655 від 24 липня 2008 року погодив єдиний тариф, чим, в розумінні положень підпункту 2 пункту а) ч. 1 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»та підпункту 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість», у межах встановленої законом компетенції врегулював тарифи перевезення осіб пасажирським транспортом.

Судова колегія зазначає, що норма підпункту 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість»сама по собі не встановлює компетенцію органу місцевого самоврядування щодо регулювання тарифів перевезення, а відсилає до іншого закону, яким встановлена така компетенція.

Діюче законодавство, крім положень п.п. 2 пункту а) ч. 1 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», не містить інших норм, що встановлювали б компетенцію органу місцевого самоврядування з регулювання тарифів на перевезення пасажирів.

Таким чином, рішення № 1655 від 24 липня 2008 року прийнято виконавчим комітетом Ялтинської міської Ради у межах компетенції, у порядок та спосіб, що встановлені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», тому тарифи з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом врегульовано органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції шляхом погодження тарифів.

Крім того суд зазначає, що поняття слова «регулювання», застосоване законодавцем у підпункті 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість»слід розуміти, як впорядкування чого-небудь, що також може включати поняття: погоджувати, приймати рішення, встановлювати, визначати, обмежувати та інше.

При використанні терміну «регулювання»необхідно виходити з його значення, а не буквального відображення у тексті при прийнятті рішення.

Отже, виконавчий комітет Ялтинської міської Ради прийнявши рішення №1655 від 24 липня 2008 року, вчинив дії направлені на впорядкування в межах своєї компетенції тарифів перевезення осіб пасажирським транспортом врегулювавши їх у встановлений законом спосіб.

На підставі викладеного, позивач мав право використовувати положення підпункту 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість при формуванні сум ПДВ у податковій звітності з надання послуг перевезення пасажирів, оскільки керувався тарифами на надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом врегульованими органом місцевого самоврядування.

Матеріали справи не містять доказів порушення позивачем підпункту 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість»та заниження ним суми податку на додану вартість.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача є правильним.

Рішення судом першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутні.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.04.11 у справі № 2а-2981/11/0170/7 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 13 липня 2012 р.

Головуючий суддя підпис С.Ю. Яковенко

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя С.Ю. Яковенко