Постанова

від 19.07.2012 по справі 2а/0570/5465/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2012 р. Справа № 2а/0570/5465/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14 год. 52 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Чучка В.М.

при секретарі Піскурєвій Ю.А.

за участю представників: позивача - Калачик О.В. (довіреність від 03.03.2012 року б/н), відповідача - Леонова І.Е. (довіреність від 15.03.2012 року № 176/10/10-013), Кравченко І.А. (довіреність від 05.06.2012 року № 5/10), Девятилова В.А. (довіреність від 05.06.2012 року № 6/10), Фролової Н.П. (довіреність від 15.06.2012 року № 12/10), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Промцемент» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень від 03.05.2012 року № 0002032342 та № 0002042342, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Промцемент» (далі - ТОВ «ТД «Промцемент», позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька, відповідач) про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення від 03.05.2012 року № 0002032342 та № 0002042342.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач вважає неправомірними висновки відповідача в акті перевірки від 13.04.2012 року № 428/23-313/36381273 щодо встановлення порушення підприємством податкового законодавства у зв'язку з відсутністю документів первинного бухгалтерського обліку по контрагентам: товариству з обмеженою відповідальністю «СОЮЗПРОМІНВЕСТДОНБАС», товариству з обмеженою відповідальністю «Метколмайн», товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче товариство «Гірна Механіка» та товариству з обмеженою відповідальністю «Мета-Інвест», оскільки в ході проведення перевірки перевіряючим надані всі документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують законне та фактичне проведення господарської діяльності з наведеними контрагентами згідно з укладеними договорами.

Отже, позивач вважає неправомірними податкові повідомлення-рішення від 03.05.2012 року за № 0002032342 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на 1 801 511,00 грн. (у т.ч., за основним платежем на суму - 1 748 498,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 53 013,00 грн.) та за № 0002042342 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 1 368 312,00 грн. (у т.ч., за основним платежем на суму 1 191 963,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 176 349,00 грн.), що складені ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька на підставі акту перевірки від 13.04.2012 року № 428/23-313/36381273, а тому просить у судовому порядку визнати їх недійсними.

У судовому засіданні представник позивача наведені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідачем позовні вимоги не визнані, в матеріалах справи наявні заперечення на позов у яких зазначено про безпідставність заявлених позовних вимог. Заперечення обґрунтовані тим, що висновки акту перевірки від 13.04.2012 року № 428/23-313/36381273 щодо відсутності доказу реального здійснення господарських операцій між ТОВ «ТД Промцемент» та його контрагентами здійснені ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька на підставі того, що такі господарські операції не підтверджені відповідними бухгалтерськими документами. Отже, на думку відповідача прийняті податкові повідомлення-рішення від 03.05.2012 року № 0002032342 та № 0002042342 є правомірними, а тому просить суд відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 29.05.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Промцемент» зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 02.02.2009 року за № 1 266 102 0000 032468; ідентифікаційний код юридичної особи - 36381273, місцезнаходження - 83096, м. Донецьк, вул. Хірургічна, буд. 22А. ТОВ «ТД «Промцемент» перебуває на обліку в ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька з 03.02.2009 року за № 14236.

ТОВ «ТД «Промцемент» є платником податку на додану вартість, про що ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька 13.02.2009 року видане свідоцтво № 100249940 (серія НБ № 136602).

Згідно Довідки серії АА № 472337 з Єдиного державного реєстру підприємства та організацій України (ЄДРПОУ) від 03.02.2012 року ТОВ «ТД «Промцемент» має право займатись наступними видами діяльності за Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД): «46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами», «05.10 Добування кам'яного вугілля», «46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами», «49.50 Трубопровідний транспорт», «35.22 Розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи», «35.23 Торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи».

З наявних у справі письмових доказів та пояснень представників сторін судом встановлено, що в період з 12.03.2012 року по 06.04.20102 року ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Промцемент» (код за ЄДРПОУ 36381273) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року, про що складений акт від 13.04.2012 року № 428/23-213/36381273 (надалі за текстом - акт перевірки від 13.04.2012 року № 428).

Згідно висновку цього акту перевірки податковим органом встановлено порушення:

- п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток за період з 4 кварталу 2010 року по 4 квартал 2011 року на 1 748 498,00 грн.

- пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4, пп. 7.7.2, пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», п. 198.3 п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за період з жовтня 2010 року по грудень 2011 року у розмірі 1 191 963,00 грн.

За результатами зазначеної перевірки ТОВ «ТО «Промцемент», ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 03.05.2012 року за № 0002032342 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на 1 801 511,00 грн. (у т.ч., за основним платежем на суму - 1 748 498,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 53 013,00 грн.);

- від 03.05.2012 року № 0002042342 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 1 368 312,00 грн. (у т.ч., за основним платежем на суму 1 191 963,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 176 349,00 грн.)

Зі змісту позовних вимог вбачається, що предметом доказування в цій справі є встановлення факту реальності здійснення господарських операцій позивача з контрагентами - товариством з обмеженою відповідальністю «СОЮЗПРОМІНВЕСТДОНБАС» (надалі - ТОВ «СОЮЗПРОМІНВЕСТДОНБАС»), товариством з обмеженою відповідальністю «Метколмайн» (надалі - ТОВ «Метоколмайн»), товариством з обмеженою відповіадьністю «Науково-виробниче товариство «Гірна Механіка» (ТОВ «НВТ «Гірна Механіка») та товариством з обмеженою відповідальністю «Мета Інвест» (ТОВ «Мета Інвест») за укладеними договорами та законності формування ТОВ «ТД «Промцемент» податкового кредиту та валових витрат по зазначеним контрагентам.

Із акту перевірки від 13.04.2012 року № 428 слідує, що ТОВ «ТД «Промцемент» проведені на договірних умовах з контрагентами-постачальниками ТОВ «Метоколмайн», ТОВ «НВТ «Гірна Механіка» та ТОВ «Мета-Інвест» господарські операції з постачання цементу, шлаку та іншої вугільної продукції, а також з ТОВ «СОЮЗПРОМІНВЕСТДОНБАС» - на отримання транспортно-експедиційних послуг. Однак, у бухгалтерських документах (зокрема, квитанціях про приймання вантажу), що надані позивачем до перевірки відсутні необхідні, на думку відповідача, реквізити, а також відсутні транспортні та супроводжувальні документи, що мали б встановити реальність факту здійснення таких господарських операцій.

Отже, як зазначає відповідач у акті перевірки від 13.04.2012 року № 428, ТОВ «ТД «Промцемент» не доведено належність отриманих послуг до господарської діяльності підприємства.

Таким чином, з урахуванням наведеного ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька дійшла висновку, що позивачем занижено податок на прибуток на суму 1748498,00 грн. та податок на додану вартість на суму 1191963, грн.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, між ТОВ «ТД «Промцемент» (Підприємство) укладено з ТОВ «СОЮЗПРОМІНВЕСТДОНБАС» (Експедитор) договір на транспортно-експедиційне обслуговування вантажів від 01.06.2009 року № 01/06-01. За умовами цього договору Експедитор організує перевезення вантажу Підприємства залізничним транспортом як самостійно, так і шляхом укладення відповідних договорів з Залізничими дорогами або іншими юридичними особами від свого імені за рахунок Підприємства. Вартість послуг становить у розмірі 3% від вартості перевезень та інших транспортних послуг при прийманні вантажу (з урахуванням податку на додану вартість). Строк дії договору з моменту його підписання сторонами до 31.12.2011 року (з урахуванням додаткових угод до договору від 31.12.2009 року № 2 та від 30.12.2010 року № 3), в частині розрахунку - до повного виконання сторонами своїх обов'язків по даному договору.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.06.2012 року включення відомостей про ТОВ «СОЮЗПРОМІНВЕСТДОНБАС» до Єдиного державного реєстру проведено 11.08.2004 року за № 1 266 120 0000 000307. Ідентифікаційний код - 31226834, місцезнаходження - 83049, м. Донецьк, вул. Хірургічна, буд. 22А.

ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька в акті перевірки від 13.04.2012 року № 428 посилається на те, що у залізничних квитанціях відсутні дані про провідника (експедитора), якому доручено супроводження вантажу, при цьому відповідач посилається на норму, викладену у Правилах перевезення вантажів у супроводі провідників відправників (одержувачів), які розроблені до ст. 40 Статуту залізниць України, затверджені наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року № 644 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 року № 868/5089, згідно якої супроводжувальні особи (працівники одержувача або відправника, або працівники організацій, з якими відправники або одержувачі уклали угоди на супроводження вантажів) зобов'язані пред'явити станції відправлення паспорт і посвідчення про відрядження, а також у перевізних документах проставляються дані про супровідника.

Отже, враховуючи відсутність у залізничних квитанцій даних про супровідника (експедитора), відповідач дійшов висновку, що вантаж (цемент) не транспортувався у супроводі експедитора (ТОВ «СОЮЗПРОМІНВЕСТДОНБАС»), а тому вартість послуг по експедируванню вантажу згідно наданих документів, до виробничої діяльності ТОВ «ТД «Промцемент» не відноситься, а податковими накладними, рахунками, актами здавання-приймання виконаної роботи, звітами експедитора - не доведено належність послуг до господарської діяльності позивача.

Доводи позивача ґрунтуються на тому, що згідно ст. 1 Закону України від 01.07.2004 року № 1955- IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» транспортно-експедиційні послуги не обов'язково полягають в організації подачі вагонів або експедируванню вантажу. Так, відповідно до зазначеної норми транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування, експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Аналізуючи наведені вище доводи сторін суд виходить з такого.

Відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Митним кодексом, Законами України «Про транспортно-екс педиторську діяльність», «Про транспорт», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про транзит вантажів», транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

Спеціальним законодавчим документом з цього питання є Закон України від 01.07.2004 року № 1955- IV «Про транспортно-експедиторську діяльність».

Відповідно до п. 4 цього Закону експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

Як встановлено судом на виконання зазначених транспортно-експедиторських послуг ТОВ «СОЮЗПРОМІНВЕСТДОНБАС» укладено з державним підприємством «Донецька залізниця» договір від 26.04.2010 року № 80с «Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги», що не суперечить умовам договору від 01.06.2009 року № 01/06-01, а також ст. 4 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».

На виконання умов договору від 01.06.2009 року № 01/06-01 експедитором ТОВ «СОЮЗПРОМІНВЕСТДОНБАС» надані ТОВ «ТД «Промцемент» послуги з організації перевезення цементу у загальній кількості 93416,4 т. на адресу контрагентів-покупців: товариства з обмеженою відповідальністю «Алфавит-Трейд» згідно договору від 20.05.2010 року № 20/05-2; приватного підприємства «Анкер» згідно договору від 07.04.2010 року № 07/04-2; товариства з обмеженою відповідальністю «Арво-Цемент» згідно договору від 02.06.2010 року № 01/06-2; товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалтрансбуд» згідно договору від 31.05.2010 року № 31/05-01; товариства з обмеженою відповідальністю «Грандцемент» згідно договору від 06.05.2011 року № 06/05-01; товариства з обмеженою відповідальністю «ДонасВостокЦемент» згідно договору від 15.11.2010 року № 15/1-1; приватного підприємства «Росток+» згідно договору від 19.04.2010 року № 19/04-1; відкритого акціонерного товариства «Стромацемент» згідно договору від 11.12.2009 року № 11/12-01; товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-транспортна компанія «Цементний Альянс» згідно договору від 29.06.2011 року № 29/09-1, та іншим контрагентам - суб'єктам господарської діяльності.

Всього за період з жовтня 2010 року по грудень 2011 року ТОВ «ТД «Промцемент» отримано від ТОВ «СОЮЗПРОМІНВЕСТДОНБАС» послуги на загальну суму 6 277 913,98 грн. (у тому числі податок на додану вартість 1 046 319,00 грн.).

Згідно з ч. 4 ст. 306 Господарського кодексу України транспортне експедирування вважається допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу.

У ст. 208 Цивільного кодексу України наданий перелік правочинів, які належить вчиняти у письмовій формі. Одним з таких правочинів, зокрема, є: правочини між юридичними особами.

При чому, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України). Отже, підписання акту здачі-приймання робіт є обов'язковим для сторін договору.

Відповідно до п. 23 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року № 457, відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. Для посвідчення прийняття вантажу до перевезення станція видає відправнику квитанцію. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.

Згідно ст. 6 цього Статуту накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

З первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, копії яких є в матеріалах справи вбачається, що експедитором ТОВ «СОЮЗПРОМІНВЕСТДОНБАС» виписані та надані позивачу рахунки-фактури, податкові накладні, звіти експедитора, а також між підприємствами складені акти здачі-приймання робіт (надання послуг).

Також між позивачем та його контрагентами-покупцями складені податкові накладні, видаткові накладні, листи про власність продукції (цементу), акти приймання-передачі цементу, залізничні накладні. При цьому з зазначених документів вбачається кількість цементу, його вартість, відшкодування залізничного тарифу. В актах приймання-передачі вказані номери залізничних квитанцій та вагонів, що ідентифікує перевезений товар (цемент). З залізничних накладних вбачається, що платником залізничних послуг є ТОВ «СОЮЗПРОМІНВЕСТДОНБАС». Оплата позивачем послуг з транспортно-екпедиторського обслуговування також підтверджується банківськими виписками, що є в матеріалах справи.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача встановлено, що основним видом діяльності ТОВ «ТД «Промцемент» є оптова торгівля, при цьому більша частина товару (вугільна продукція), яка купується та продається позивачем транспортується залізницею, в зв'язку з чим віднесення витрат з організації перевезення вантажу залізницею здійсненні шляхом сплати послуг контрагентам, які організують такі перевезення, а також витрат з відшкодування залізничного тарифу до складу валових витрат та податкового кредиту є правомірним.

Виходячи із зазначеного, а також з наданих суду документів (податкових накладних, видаткових накладних, актів приймання-передачі, залізничних накладних, інших первинних документів) у їх сукупності слідує, що виконання укладеного правочину з організації поставки цементу між позивачем та ТОВ «СОЮЗПРОМІНВЕСТДОНБАС» було реальними; факт оплати послуг підтверджений банківськими виписками. Крім того, ці документи бухгалтерського та податкового обліку відповідають вимогам Закону України «Про податок на додаток на додану вартість» (що діяв на момент їх видачі у 2010 р.), Податкового кодексу України та Закону України «Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та підтверджують здійснення відповідних господарських операцій.

У відповідності до преамбули Закону України «Про податок на додану вартість» (чинний у період включення позивачем спірних сум ПДВ до податкового кредиту), цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Так, згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі за текстом - Закон про ПДВ) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Правила формування податкового кредиту визначені пунктом 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до зазначеного пункту податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті), послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Зазначена норма кореспондується з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Під господарською діяльністю у ст. 3 Господарського кодексу України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Отже, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні приписів наведених норм є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

При цьому сформульоване в Господарському кодексі України визначення господарської діяльності є загальним і має застосовуватися в усіх випадках, а визначення, наведене в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств», - лише у сфері дії цього Закону з урахуванням загального визначення.

Це також узгоджується з практикою Верховного Суду України, зокрема, у постанові від 04.12. 2007 року, прийнятій у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Приват комплект» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 року за № 250/2054 (втратив чинність 04.03.2011 року), а також Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 року № 41 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 року за № 197/18935 (чинний в період з 04.03.2011 року по 10.01.2012 року), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Згідно частини 5 п.9 цього Закону господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

За приписами п. 2.1 Положення «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 - первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Проаналізувавши наведені норми, а також первинні документи у їх сукупності, враховуючи діяльність позивача, суд дійшов висновку, що операції, які відбулися між ТОВ «ТД «Промцемент» та ТОВ «СОЮЗПРОМІНВЕСТДОНБАС» відносяться до господарської діяльності позивача, оскільки вони (господарські операції, тобто отримання транспортно-експедиторських послуг) мають пряме відношення до діяльності позивача, який займається оптовою купівлею-продажем вугільної продукції і це не спростовано представником відповідача у судовому засіданні.

Разом з цим відповідачем не надано доказів того, що транспортно-експедиторські послуги не відносяться до господарської діяльності позивача.

Таким чином суд вважає, що висновок відповідача про те, що правочин між ТОВ «ТД «Промцемент» та ТОВ «СОЮЗПРОМІНВЕСТДОНБАС» не відноситься до господарської діяльності позивача, не підкріплений належними та допустимими доказами, в тому числі і усними поясненнями.

Крім зазначеного, з матеріалів справи судом встановлено, що відповідач також вважає, що не відбулося реальне перевезення товару (цементу, шлаку) від контрагентів-постачальників ТОВ «Метколмайн», ТОВ «НВТ «Гірна-Механіка» та ТОВ «Мета-Інвест», оскільки позивачем в ході перевірки не наданий весь комплект перевізних документів, як це передбачено наказом Міністерства транспорту України від 19.11.1998 року № 460.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.06.2012 року включення відомостей про ТОВ «Метколмайн» до Єдиного державного реєстру проведено 18.10.2004 року за № 1 266 102 0000 001789. Ідентифікаційний код - 33221838, місцезнаходження - 83049, м. Донецьк, вул. Хірургічна, буд. 22А.

Згідно з Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.06.2012 року включення відомостей про ТОВ «НВТ «Гірна Механіка» до Єдиного державного реєстру проведено 26.05.2006 року за № 1 266 120 0000 018628. Ідентифікаційний код - 21983343, місцезнаходження - 83008, м. Донецьк, вул. Лермонтова, буд. 3В.

На підставі Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.06.2012 року вбачається, що включення відомостей про ТОВ «Мета-Інвест» до Єдиного державного реєстру проведено 17.02.2006 року за № 1 266 102 0000 016661. Ідентифікаційний код - 34225587, місцезнаходження - 83121, м. Донецьк, вул. Собінова, буд. 2А.

З матеріалів справи вбачається наступне.

ТОВ «ТД «Промцемент» (Покупець) укладено наступні договори на постачання гранульованого шлаку для виробництва цементу (ГОСТ 3476-74):

- від 13.05.2011 року № ШЛ-ТД 13/05 з ТОВ «НВТ «Гірна механіка» (Постачальник);

- від 23.09.2009 року № ШЛ-ТД 23/09-09 з ТОВ «Метколмайн» (Постачальник).

Згідно умов цих договорів ціна та кількість гранульованого цементу вказується у додатках, що є невід'ємною частиною зазначених договорів. Відповідно п. 3 «Умови поставки» договорів Покупець зобов'язаний відшкодувати Постачальнику вартість перевезення продукції до місця призначення у разі, якщо вона згідно додатків не включена у вартість товару, а також у разі необхідності витрати, що пов'язані з додатковим планом перевезень. Строк дії договорів (з урахуванням додаткових угод по договору від 23.09.2009 року № ШЛ-ТД 23/09-09) з моменту його підписання сторонами до 31.12.2011 року, в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх обов'язків по Договору.

За умовами укладених договорів Постачальник передає Покупцю наступні документи: рахунок-фактуру, видаткову накладну, податкову накладну, акт-приймання-передачі.

Як вбачається з додатків до зазначених договорів ціна за гранульований шлак визначена на умовах поставки FCA (згідно Інкотермс 2000) з відшкодуванням транспортних витрат у повному обсязі згідно залізничних квитанцій.

На виконання умов договору від 13.05.2011 року № ШЛ-ТД 13/05 ТОВ «НВТ «Гірна механіка» у вересні 2011 року поставлено на адресу ТОВ «ТД «Промцемент» шлак гранульований у кількості 16 486,15 т. на загальну суму 661 765,08 грн. (у тому числі відшкодування залізничного тарифу у розмірі 414 472,80 грн.).

На виконання умов договору від 23.09.2009 року № ШЛ-ТД 23/09-09 ТОВ «Метколмайн» протягом липня-жовтня 2011 року поставлено на адресу ТОВ «ТД «Промцемент» шлак гранульований у кількості 31 544,82 т. на суму 1 294 106,38 грн. (у тому числі відшкодування залізничного тарифу у розмірі 820 933,20 грн.).

Постачальниками виписані та надані ТОВ «ТД «Промцемент» (Покупцю) податкові накладні, видаткові накладні, акти приймання передачі з визначенням номерів залізничних квитанцій, номерів вагонів, кількості вантажу, листи стосовно власності вантажу, а також залізничні накладні з визначенням номерів вагонів, кількості вантажу та ін.

Також ТОВ «ТД «Промцемент» (Покупець) укладено з ТОВ «Мета-Інвест» (Постачальник) договір від 01.04.2011 року № 01/04 на постачання вугілля. Кількість вугілля, ціна однієї тони, а також розрахунок вартості вугілля, обумовлюється сторонами у додаткових угодах до цього договору. Строк дії договору - з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2011 року. За додатковими угодами від 20.05.2011 року № 3, від 31.05.2011 року № 4, від 01.06.2011 року № 5 сторони обумовились, що Постачальник зобов'язується у травні та червні 2011 року сплатити залізничний тариф за поставку вугілля.

На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Мета-Інвест» поставлено на адресу ТОВ «ТД «Промцемент» 959 т. вугілля та сплачено вартість за залізничний тариф, на що складені видаткові накладні, акти приймання-передачі вугільної продукції, листи про власність вугільної продукції, залізничні квитанції про приймання вантажу.

Оплата за вугілля позивачем не здійснена. Згідно акту від 15.06.2011 року безбанківського заліку взаємної заборгованості, укладеного між ТОВ «ТД «Промцемент» та ТОВ «Мета-Інвест» вбачається, що сторони домовились компенсувати вартість послуг на суму 48 672,00 грн. з постачання вугілля вартістю провізного платежу на таку ж саму суму, що також підтверджено актами звірки взаєморозрахунків.

Суми податку на додану вартість та вартість проведених господарських операцій по зазначеним контрагентам-постачальникам віднесено позивачем до податкового кредиту та валові витрати у відповідні звітні періоди.

В подальшому гранульований шлак було реалізовано товариству з обмеженою відповідальністю «Промцемент» згідно договору від 23.09.2009 року № 23/09-01 ШЛ; та товариству з обмеженою відповідальністю «Союзпромінвестдонбас» згідно договору від 04.03.2011 року № 10/03, на що ТОВ «ТД «Промцемент» виписані рахунки-фактури, податкові накладні, видаткові накладні, складені акти виконаних робіт, листи про власність, залізничні накладні.

В акті перевірки від 13.04.2012 року № 428 відповідач зазначає, що наявність у позивача квитанцій про приймання вантажу не достатньо для підтвердження факту відвантаження товару, тому як наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року № 644 затверджено комплект перевізних документів, до якого належать: накладна, дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу. У зв'язку з чим позивач не має право включати суми податку на додану вартість до податкового кредиту, а вартість операцій - до валових витрат.

Доводи позивача в тому числі ґрунтуються на тому, що він (ТОВ «ТД «Промцемент») не є ані вантажовідправником, ані вантажоотримувачем, ані перевізником товару.

Проаналізувавши документи бухгалтерського та податкового обліку, що надані позивачем до матеріалів справи та надавались у ході проведення перевірки суд зазначає наступне.

Міністерством транспорту України видано наказ від 21.11.2000 року № 644 «Про затвердження окремих розділів Правил перевезення вантажів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 863/5084 , яким зокрема, затверджено Правила оформлення перевізних документів (ст. 6, 23, 24 Статуту) (в редакції, чинному станом на момент виникнення спірних відносин, надалі - Правила № 644).

Згідно зазначених Правил накладна разом з вантажною відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. Квитанція про приймання вантажу до перевезення видається відправнику.

Відповідно до статті 23 Статуту залізниць України наказом Міністерства транспорту України від 19.11.1998 року № 460 «Про затвердження бланків перевізних документів» затверджено форми бланків документів на перевезення вантажів залізничним транспортом, зокрема, у внутрішньому сполученні - комплект перевізних документів, до якого входять: накладна, дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу, які згідно з пп. 1.1 п. 1 Правил № 644 відправник повинен подати станції навантаження.

Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу. Бланки цих документів видаються вантажовідправникам за плату згідно з тарифом.

Наведеними нормативними актами передбачено, що дорожню відомість разом з накладною відправляють до станції призначення вантажу. В ній одержувач ставить підпис, засвідчуючи ним одержання вантажу. Корінець дорожньої відомості залишається на станції відправлення і слугує основним документом для обліку та звітності про виконання плану перевезень.

Отже, основним перевізним документом при залізничному перевезенні є транспортна залізнична накладна, яка супроводжує вантаж до станції призначення і передається вантажоодержувачеві разом з вантажем. У накладній вказуються відомості про відправника і одержувача, швидкість перевезення, найменування вантажу, кількість місць і масу вантажу, оголошену цінність вантажу, час приймання його до перевезення та ін. Крім накладної заповнюються інші передбачені документи (дорожня відомість на перевезення вантажу, корінець дорожньої відомості на перевезення, квитанція про прийняття вантажу до перевезення; при перевезеннях вантажів з обмеженими термінами зберігання додатково повинні бути виписані сертифікати, посвідчення якості товарів, ветеринарні посвідчення). У транспортній залізничній накладній залізниця зобов'язана проставити календарний штемпель, що підтверджує факт прийняття вантажу для перевезення. Квитанція про прийняття вантажу до перевезення видається вантажоодержувачеві під розписку у відповідній графі корінця дорожньої відомості.

Транспортна залізнична накладна і квитанція про прийняття вантажу, які видаються вантажовідправникові, підтверджують укладення договору перевезення вантажу, за яким залізниця зобов'язується вчасно і в цілісності доставити вантаж на залізничну станцію призначення з дотриманням умов його перевезення і видати вантаж вантажоодержувачеві, а вантажовідправник - оплатити це перевезення.

На підтвердження факту прийняття вантажу до перевезення відправнику вручається вантажна квитанція (квитанція в прийомі вантажу до перевезення), яка разом з рахунком на оплату товарів відправляється одержувачеві товару.

За умовами договорів, що укладені позивачем з постачальниками, поставка продукції здійснювалась за рахунок цих постачальників. Судом встановлено, що за такою домовленістю між ТОВ «ТД «Промцемент» та постачальниками вугільну продукцію одразу через залізницю було направлено на адресу покупців, отже позивач не виступав у цих відносинах як вантажовідправником, так і вантажоотримувачем та перевізником, що обґрунтовує відсутність у нього всього пакету перевізних документів. Наявністю у позивача належних первинних документів бухгалтерського та податкового обліку (податкових накладних, видаткових накладних, актів приймання-передачі, квитанцій про приймання вантажу, тощо) підтверджено факт здійснення зазначених господарських операцій.

Разом з цим, суд вважає за необхідне відмітити, що фактично перевірка згідно акту від 13.04.2012 року № 428, у відповідності до висновків якого складені спірні податкові повідомлення-рішення, проведена відповідачем формально. Так, суд вважає, що з одночасним дослідженням первинних документів, що надавались позивачем в ході проведення перевірки, по яким не виникло сумніву у їх складанні, але обсяг яких став причиною для висновку ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька про безпідставне віднесення ТОВ «ТД «Промцемент» податку на додану вартість до складу податкового кредиту, а вартість продукції - до складу валових витрат, відповідачем не направлено запити до податкових органів, де знаходяться на обліку контрагенти-постачальники (ТОВ «Метколмайн», ТОВ «НВТ «Гірна Механіка» та ТОВ «Мета-Інвест») та контрагенти-покупці (ТОВ «Промцемент», ТОВ «Союзпромінвестдонбас») для проведення зустрічних звірок щодо взаємовідносин з ТОВ «ТД «Промцемент» у перевіряємому періоді (з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року).

Суд також погоджується з доводами позивача, що відшкодування вартості залізничного тарифу ТОВ «Метколмайн», ТОВ «НВТ «Гірна Механіка» та ТОВ «Мета-Інвест» відноситься до господарської діяльності ТОВ «ТД «Промцемент», тому як це передбачено укладеними договорами та не суперечить абз. 1 ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України, яким передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

ТОВ «ТД «Промцемент» від проведених господарських операцій купівлі-продажу вугільної продукції отримано дохід у розмірі 96 115,54 грн.

Отже, здійснивши правовий аналіз документів, що надані позивачем до матеріалів справи суд дійшов висновку, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку підтверджують факт того, що правочини з контрагентами набули реального настання тих правових наслідків, на настання яких вони були спрямовані. При цьому, ці документи також не викликали сумнів у відповідача.

Таким чином, у ході судового розгляду даної адміністративної справи встановлено, що висновок відповідача щодо безпідставності віднесення позивачем сум податкового кредиту та валових витрат у відповідні податкові періоди за договорами укладеними з ТОВ «СОЮЗПРОМІНВЕСТДОНБАС», ТОВ «Метколмайн», ТОВ «НВТ «Гірна Механіка» та ТОВ «Мета-Інвест» є необґрунтованим та не підтвердженим відповідачем як документально, так і законодавчо, а тому спірні податкові повідомлення-рішення - від 03.05.2012 року за № 0002032342 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на 1 801 511,00 грн. (у т.ч., за основним платежем на суму - 1 748 498,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 53 013,00 грн.) та від 03.05.2012 року № 0002042342 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 1 368 312,00 грн. (у т.ч., за основним платежем на суму 1 191 963,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 176 349,00 грн.) підлягають скасуванню.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Згідно ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952 р. № ETS N 009 кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Нормами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, що спростували б доводи позивача, відповідач суду не надав, а отже позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Оскільки адміністративний позов позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, задоволено в повному обсязі, суд присуджує з Державного бюджету України всі документально підтверджені витрати останнього, зокрема: судові витрати у розмірі 2 146,00 грн.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Промцемент» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень від 03.05.2012 року № 0002032342 та № 0002042342 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька від 03.05.2012 року за № 0002032342 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Промцемент» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 801 511,00 (один мільйон вісімсот одна тисяча п'ятсот одинадцять) грн.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька від 03.05.2012 року за № 0002042342 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Промцемент» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 368 312,00 (один мільйон триста шістдесят вісім тисяч триста дванадцять) грн.

Стягнути з рахунків Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Промцемент» (ідентифікаційний код 36881273, місцезнаходження - вул. Хірургічна, 22 «а», м. Донецьк, 83049; п/р 26008010847501 в ПАТ «Альфа-Банк», МФО 300346) 2 146,00 грн. судових витрат.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено в присутності представників сторін 19 липня 2012 року. Повний текст постанови виготовлений 24 липня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Чучко В.М.