Головуючий у 1 інстанції - Чучко В.М.
Суддя-доповідач - Гімон М.М.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2012 року справа №2а/0570/5465/2012
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., судів Василенко Л.А., Бишова М.В., при секретарі судового засідання Солодько О.І., за участю представника позивача ОСОБА_4, представників відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2012 року у справі № 2а/0570/5465/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Промцемент» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ВСТАНОВИВ:
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2012 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Промцемент» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволені. Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька від 03.05.2012 року за № 0002032342 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Промцемент» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1801511,00 грн. Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька від 03.05.2012 року за № 0002042342 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Промцемент» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1368312,00 грн.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень є встановлення порушень позивачем податкового законодавства при господарських операціях з ТОВ «Союзпромінвестдонбас», ТОВ «Метколмайн», ТОВ «Гірна Механіка», ТОВ «Мета Інвест», що було виявлено в ході документальної планової виїзної перевірки позивача. В ході перевірки позивачем не надано необхідних документів, а саме транспортних та супроводжувальних документів, надання яких передбачено вимогами діючого законодавства. Наведене, на думку апелянта, свідчить про відсутність господарських операцій позивача з його контрагентами.
Представники позивача в судовому засіданні просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник відповідача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є юридичною особою, перебуває на податковому обліку у відповідача, є платником податку на додану вартість і перебуває на податковому обліку в ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби.
Посадовими особами відповідача в період з 12.03.2012 року по 06.04.20102 року проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Промцемент» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року, про що складений акт від 13.04.2012 року № 428/23-213/36381273 (далі Акт перевірки).
Згідно Акту перевірки, встановлено порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток за період з 4 кварталу 2010 року по 4 квартал 2011 року на 1 748 498,00 грн.; пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4, пп. 7.7.2, пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», п. 198.3 п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за період з жовтня 2010 року по грудень 2011 року у розмірі 1 191 963,00 грн.
Висновок про заниження позивачем податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість вмотивований тим, що у бухгалтерських документах (зокрема, квитанціях про приймання вантажу), наданих позивачем до перевірки відсутні необхідні, на думку відповідача, реквізити, а також відсутні транспортні та супроводжувальні документи, що мали б встановити реальність факту здійснення таких господарських операцій з контрагентами позивача, а тому, ТОВ «ТД «Промцемент» не доведено належність отриманих послуг до господарської діяльності підприємства.
03.05.2012 року на підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002032342 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на 1 801 511,00 грн. (у т.ч., за основним платежем на суму - 1 748 498,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 53 013,00 грн.), та податкове повідомлення-рішення № 0002042342 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 1 368 312,00 грн. (у т.ч., за основним платежем на суму 1 191 963,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 176 349,00 грн.).
Також встановлено, що між ТОВ «ТД «Промцемент» (Підприємство) укладено з ТОВ «СОЮЗПРОМІНВЕСТДОНБАС» (Експедитор) договір на транспортно-експедиційне обслуговування вантажів від 01.06.2009 року № 01/06-01, за яким Експедитор організує перевезення вантажу Підприємства залізничним транспортом.
На виконання вказаного договору ТОВ «СОЮЗПРОМІНВЕСТДОНБАС» укладено з державним підприємством «Донецька залізниця» договір від 26.04.2010 року № 80с «Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги», на підставі якого ТОВ «СОЮЗПРОМІНВЕСТДОНБАС» як експедитором позивачу надані послуги з організації перевезення цементу у загальній кількості 93416,4 т. на адресу контрагентів-покупців за період з жовтня 2010 року по грудень 2011 року на загальну суму 6277913,98 грн. (у тому числі податок на додану вартість 1 046 319,00 грн.).
На підставі досліджених первинних документів бухгалтерського та податкового обліку встановлено, що експедитором ТОВ «СОЮЗПРОМІНВЕСТДОНБАС» виписані та надані позивачу рахунки-фактури, податкові накладні, звіти експедитора, а також між підприємствами складені акти здачі-приймання робіт (надання послуг).
При цьому між позивачем та його контрагентами-покупцями складені податкові накладні, видаткові накладні, листи про власність продукції (цементу), акти приймання-передачі цементу, залізничні накладні, з яких вбачається кількість цементу, його вартість, відшкодування залізничного тарифу. В актах приймання-передачі вказані номери залізничних квитанцій та вагонів, що ідентифікує перевезений товар (цемент). З залізничних накладних вбачається, що платником залізничних послуг є ТОВ «СОЮЗПРОМІНВЕСТДОНБАС». Оплата позивачем послуг з транспортно-екпедиторського обслуговування також підтверджується банківськими виписками, що є в матеріалах справи.
Крім того, судом встановлено, що між ТОВ «ТД «Промцемент» (Покупець) укладено договори на постачання гранульованого шлаку для виробництва цементу від 13.05.2011 року № ШЛ-ТД 13/05 з ТОВ «НВТ «Гірна механіка» (Постачальник); від 23.09.2009 року № ШЛ-ТД 23/09-09 з ТОВ «Метколмайн» (Постачальник). За умовами укладених договорів Постачальник передає Покупцю наступні документи: рахунок-фактуру, видаткову накладну, податкову накладну, акт-приймання-передачі. Як вбачається з додатків до зазначених договорів ціна за гранульований шлак визначена на умовах поставки FCA (згідно Інкотермс 2000) з відшкодуванням транспортних витрат у повному обсязі згідно залізничних квитанцій.
На виконання умов договору від 13.05.2011 року № ШЛ-ТД 13/05 ТОВ «НВТ «Гірна механіка» у вересні 2011 року поставлено на адресу ТОВ «ТД «Промцемент» шлак гранульований у кількості 16 486,15 т. на загальну суму 661 765,08 грн. (у тому числі відшкодування залізничного тарифу у розмірі 414 472,80 грн.).
На виконання умов договору від 23.09.2009 року № ШЛ-ТД 23/09-09 ТОВ «Метколмайн» протягом липня-жовтня 2011 року поставлено на адресу ТОВ «ТД «Промцемент» шлак гранульований у кількості 31 544,82 т. на суму 1 294 106,38 грн. (у тому числі відшкодування залізничного тарифу у розмірі 820 933,20 грн.).
Постачальниками виписані та надані ТОВ «ТД «Промцемент» (Покупцю) податкові накладні, видаткові накладні, акти приймання передачі з визначенням номерів залізничних квитанцій, номерів вагонів, кількості вантажу, листи стосовно власності вантажу, а також залізничні накладні з визначенням номерів вагонів, кількості вантажу та ін.
З матеріалів справи також вбачається, що між ТОВ «ТД «Промцемент» (Покупець) укладено договір від 01.04.2011 року № 01/04 на постачання вугілля з ТОВ «Мета-Інвест» (Постачальник). Кількість вугілля, ціна однієї тони, а також розрахунок вартості вугілля, обумовлюється сторонами у додаткових угодах до цього договору. На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Мета-Інвест» поставлено на адресу ТОВ «ТД «Промцемент» 959 т. вугілля та сплачено вартість за залізничний тариф, на що складені видаткові накладні, акти приймання-передачі вугільної продукції, листи про власність вугільної продукції, залізничні квитанції про приймання вантажу.
Оплата за вугілля позивачем не здійснена. Згідно акту від 15.06.2011 року безбанківського заліку взаємної заборгованості, укладеного між ТОВ «ТД «Промцемент» та ТОВ «Мета-Інвест» вбачається, що сторони домовились компенсувати вартість послуг на суму 48 672,00 грн. з постачання вугілля вартістю провізного платежу на таку ж саму суму, що також підтверджено актами звірки взаєморозрахунків.
Суми податку на додану вартість та вартість проведених господарських операцій по зазначеним контрагентам-постачальникам віднесено позивачем до податкового кредиту та валові витрати у відповідні звітні періоди.
Вказані обставини знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем до матеріалів справи первинні документи бухгалтерського та податкового обліку підтверджують факт того, що правочини з контрагентами набули реального характеру і призвели до настання тих правових наслідків, на настання яких вони були спрямовані, а тому висновки відповідача про заниження позивачем податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість, через те, що у бухгалтерських документах (зокрема, квитанціях про приймання вантажу), наданих позивачем до перевірки відсутні необхідні, на думку відповідача, реквізити, а також відсутні транспортні та супроводжувальні документи, що мали б встановити реальність факту здійснення таких господарських операцій з контрагентами позивача, є лише припущеннями відповідача, на підставі яких відповідачем неправомірно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Колегія суддів вважає, що вказані висновки зроблені на підставі всебічно досліджених доказів, обставинам справи дана правильна правова оцінка, а при прийнятті рішення вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі за текстом - Закон про ПДВ) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Правила формування податкового кредиту визначені пунктом 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Відповідно до зазначеного пункту податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті), послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Зазначена норма кореспондується з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України.
Таким чином, визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.
Згідно п. 4 Закон України від 01.07.2004 року № 1955- IV «Про транспортно-експедиторську діяльність», експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.
Контрагентом позивача - ТОВ «СОЮЗПРОМІНВЕСТДОНБАС» - укладено договір з державним підприємством «Донецька залізниця».
Фактичне отримання позивачем послуг підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку, в тому числі податковими накладними, копії яких досліджені в судовому засіданні. Факт оплати цих послуг підтверджений банківськими виписками. За своїм характером вони безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача.
Щодо висновків відповідача про безтоварність господарських операцій позивача з контрагентами-постачальниками ТОВ «Метколмайн», ТОВ «НВТ «Гірна-Механіка» та ТОВ «Мета-Інвест» через відсутність всього комплекту перевізних документів, як це передбачено наказом Міністерства транспорту України від 19.11.1998 року № 460, суд зазначає наступне.
На підставі довідок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців встановлено, що на час здійснення спірних господарських операцій вказані особи були зареєстровані належним чином.
Суми податку на додану вартість та вартість проведених господарських операцій по зазначеним контрагентам-постачальникам віднесено позивачем до податкового кредиту та валові витрати у відповідні звітні періоди на законних підставах, оскільки вони підтверджені належними первинними документами.
Висновки відповідача ґрунтуються на тому, що наявність у позивача квитанцій про приймання вантажу не достатньо для підтвердження факту відвантаження товару, тому як наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року № 644 затверджено комплект перевізних документів, до якого належать: накладна, дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу.
Міністерством транспорту України видано наказ від 21.11.2000 року № 644 «Про затвердження окремих розділів Правил перевезення вантажів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 863/5084 , яким зокрема, затверджено Правила оформлення перевізних документів (ст. 6, 23, 24 Статуту) (в редакції, чинному станом на момент виникнення спірних відносин, надалі - Правила № 644). Згідно зазначених Правил накладна разом з вантажною відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. Квитанція про приймання вантажу до перевезення видається відправнику.
Відповідно до статті 23 Статуту залізниць України, наказом Міністерства транспорту України від 19.11.1998 року № 460 «Про затвердження бланків перевізних документів» затверджено форми бланків документів на перевезення вантажів залізничним транспортом, зокрема, у внутрішньому сполученні - комплект перевізних документів, до якого входять: накладна, дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу, які згідно з пп. 1.1 п. 1 Правил № 644 відправник повинен подати станції навантаження. Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу. Бланки цих документів видаються вантажовідправникам за плату згідно з тарифом.
Наведеними нормативними актами передбачено, що дорожню відомість разом з накладною відправляють до станції призначення вантажу. В ній одержувач ставить підпис, засвідчуючи ним одержання вантажу. Корінець дорожньої відомості залишається на станції відправлення і слугує основним документом для обліку та звітності про виконання плану перевезень. Отже, основним перевізним документом при залізничному перевезенні є транспортна залізнична накладна, яка супроводжує вантаж до станції призначення і передається вантажоодержувачеві разом з вантажем. У накладній вказуються відомості про відправника і одержувача, швидкість перевезення, найменування вантажу, кількість місць і масу вантажу, оголошену цінність вантажу, час приймання його до перевезення та ін. Крім накладної заповнюються інші передбачені документи (дорожня відомість на перевезення вантажу, корінець дорожньої відомості на перевезення, квитанція про прийняття вантажу до перевезення; при перевезеннях вантажів з обмеженими термінами зберігання додатково повинні бути виписані сертифікати, посвідчення якості товарів, ветеринарні посвідчення). У транспортній залізничній накладній залізниця зобов'язана проставити календарний штемпель, що підтверджує факт прийняття вантажу для перевезення. Квитанція про прийняття вантажу до перевезення видається вантажоодержувачеві під розписку у відповідній графі корінця дорожньої відомості.
Транспортна залізнична накладна і квитанція про прийняття вантажу, які видаються вантажовідправникові, підтверджують укладення договору перевезення вантажу, за яким залізниця зобов'язується вчасно і в цілісності доставити вантаж на залізничну станцію призначення з дотриманням умов його перевезення і видати вантаж вантажоодержувачеві, а вантажовідправник - оплатити це перевезення. На підтвердження факту прийняття вантажу до перевезення відправнику вручається вантажна квитанція (квитанція в прийомі вантажу до перевезення), яка разом з рахунком на оплату товарів відправляється одержувачеві товару.
За умовами договорів, що укладені позивачем з постачальниками, поставка продукції здійснювалась за рахунок цих постачальників.
Судом встановлено, що за такою домовленістю між ТОВ «ТД «Промцемент» та постачальниками вугільну продукцію одразу через залізницю було направлено на адресу покупців, отже позивач не виступав у цих відносинах як вантажовідправником, так і вантажоотримувачем та перевізником, що обґрунтовує відсутність у нього всього пакету перевізних документів. Наявністю у позивача належних первинних документів бухгалтерського та податкового обліку (податкових накладних, видаткових накладних, актів приймання-передачі, квитанцій про приймання вантажу, тощо) підтверджено факт здійснення зазначених господарських операцій.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість та валові витрати за спірний період по господарським операціям з його контрагентами сформовано з дотриманням вимог законодавства.
Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що на момент здійснення відповідачем перевірки реальність господарської операції між позивачем та його контрагентами підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності.
Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, то суд приходить до висновку, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України. А отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентами і правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми понесених витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та на підставі належним чином оформлених податкових накладних.
З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду 19 липня 2012 року у справі № 2а/0570/5465/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Промцемент» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.
У повному обсязі ухвала виготовлена 21 вересня 2012 року.
Колегія суддів Гімон М.М.
Василенко Л.А.
Бишов М.В.
Суд | Донецький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.09.2012 |
Оприлюднено | 02.10.2012 |
Номер документу | 26217033 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Гімон Микола Михайлович
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Гімон М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні