Ухвала

від 11.07.2012 по справі 2а/0270/1634/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/1634/12

Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Смілянця Е. С.

суддів: Гонтарука В. М. Ватаманюка Р.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Крижопільському районі Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції у Вінницькій області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Крижопільському районі Вінницької області про зобов"язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2012 року ДФІ у Вінницькій області звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Крижопільському районі Вінницької області про зобов'язання вчинити дії.

Мотивуючи позовні вимоги заявник посилався порушення відповідачем п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 року, в частині правильності визначення базового місяця для розрахунку індексації страхових виплат для осіб, які не працюють, що призвело до недоврахування індексації особам, які не працюють в сумі 7910,00 грн.

Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 05.06.2012 року вказаний позов задовольнив повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційних вимог скаржник зауважує, що при проведенні індексації страхових виплат відділення керувалось листами Міністерства праці та соціальної політики України від 24.04.2008 року №3872/0/14-08/10 та від 13.02.2009 року №1574/0/14-09/10, які мають обов'язкову силу для робочих органів Фонду і є керівними документами.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Надаючи правову оцінку твердженням апелянта, суд апеляційної інстанції виходить з того, що лист-вимогу "про усунення виявлених ревізією порушень" від 20.12.2011 року № 09-17/1014, на підставі якої заявлено даний адміністративний позов, у судовому порядку визнано правомірною, про що свідчить ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012 року, водночас обставини які б спростовували порушення законодавства під час прийняття рішення колегією суддів не встановлено.

В силу частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частини 5 статті 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а судове рішення першої інстанції, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи (ч. 3 ст. 254 КАС України).

Крім того, визначаючись по суті заявлених апеляційних вимог, суд апеляційної інстанції зауважує слідуюче.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" державний нагляд у сфері страхування від нещасного випадку здійснюють спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади. Спрямовує і координує роботу зазначених органів з цих питань Кабінет Міністрів України.

Пункт 2 Порядку здійснення державного нагляду у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1845 від 26.11.2003 року № 1845, передбачає, що Мінпраці є головним органом у системі органів державного нагляду щодо забезпечення здійснення державного нагляду за додержанням Фондом законодавства про страхування від нещасного випадку.

Міністерство праці та соціальної політики України (Мінпраці) - колишній центральний орган виконавчої влади України, який 9.12.2010 року реорганізоване в Міністерство соціальної політики України.

Основними завданнями Мінпраці України були, зокрема:

участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері зайнятості та трудової міграції, соціального захисту населення, у тому числі інвалідів, ветеранів війни, праці, військової служби та громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, соціального страхування, соціально-трудових відносин та здійснення нагляду за додержанням законодавства про працю, оплати, нормування та стимулювання праці, професійної класифікації робіт і професій, умов праці, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування населення, колективно-договірного регулювання соціально-економічних інтересів працівників і роботодавців, розвитку соціального діалогу;

забезпечення через систему підпорядкованих йому органів реалізації права громадян на соціальний захист шляхом своєчасного та адресного надання соціальної підтримки, в тому числі всіх видів державної соціальної допомоги, у разі втрати роботи, працездатності, досягнення пенсійного віку тощо.

У розрізі наведених правових положень, суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта, що листи Мінпраці, на обов'язковість виконання яких наголошує останній, носять виключно рекомендаційний характер та прийняті в розріз основних завдань з реалізації соціального захисту населення, зокрема соціального страхування від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Судова колегія наголошує, що зазначені листи не лише не являються нормативно-правовими актами, а взагалі фактично змінюють зміст постанови Кабінету Міністрів України, яка є нормативно-правовим актом.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не бере до уваги посилання апелянта про неможливість проведення індексації страхових виплат у відповідності п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 року, без урахування листів Мінпраці, які суперечать цьому Порядку.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Крижопільському районі Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 червня 2012 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Гонтарук В. М.

Ватаманюк Р.В.