Ухвала

від 05.07.2012 по справі 2512/567/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2512/567/2012 провадження № 11/2590/471/2012 Головуючий у І інстанції Савченко О.А. Категорія - ч. 1 ст. 122 КК України. Доповідач Миронцов В. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіМиронцова В. М. головуючого судді - Миронцова В.М.

суддів - Трейтяк О.П., Воронцової С.В.

з участю прокурора - Левченка A.B.

засудженого - ОСОБА_2

потерпілих - ОСОБА_3, ОСОБА_4

представника потерпілих ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові кримінальну справу за апеляцією потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на вирок Менського районного суду Чернігівської області від 16 травня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець м. Чернігів, громадянин України, українець, освіта середня- спеціальна, не одружений, не працюючий, раніше не судимий, мешканець АДРЕСА_1, раніше не судимий, -

засуджений за частиною 1 статті 122 КК до покарання у вигляді двох років обмеження волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку - 1 рік не вчинить новий злочин, зобов'язавши його періодично з'являтись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу, при зміні місця проживання - повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Фінансового управління Менської районної державної адміністрації Чернігівської області для

перерахування Комунальному закладу охорони здоров'я «Менська центральна районна лікарня» 4 285 грн. 92 коп. коштів, витрачених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування ОСОБА_4 та 5 890 грн. 62 коп. коштів, витрачених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування ОСОБА_3

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Фінансового управління Чернігівської міської ради для перерахування Комунальному закладу «Чернігівська міська лікарня № 2» 4 432 грн. 78 коп. коштів, витрачених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування ОСОБА_4

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишено без змін - підписку про невиїзд.

Питання про речові докази вирішено в порядку статті 81 КПК України.

ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що 19 вересня 2011 року близько 4 години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись біля магазину «ATJI», що розташований по вул. Леніна в м. Мена Чернігівської області, де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин. Вчинив сварку з ОСОБА_3 та ОСОБА_6, яка в подальшому переросла в бійку, під час якої ОСОБА_2 умисно завдав декілька ударів руками та ногами ОСОБА_7, після чого завдав близько десяти ударів руками та ногами ОСОБА_3 по різним частинам тіла, в результаті чого останні отримали тілесні ушкодження.

Згідно висновку експерта № 408 від 15 листопада 2011 року у гр. ОСОБА_3 мають місце тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини зліва, що супроводжуються множинними саднами спини, синців поперекової ділянки зліва та перелому 9 ребра зліва, по паховій лінії, що відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я на термін більше трьох тижнів. Крім того у потерпілого мають місце тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно- мозкової травми - струсу головного мозку, множинних саден обличчя, синця на повіках лівого ока, верхньої губи, забою м'яких тканин щоки, забійної рани верхнього повіка зліва, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Множинних саден живота, синців верхніх кінцівок, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Згідно висновку експерта № 434 від 15 листопада 2011 року у гр. ОСОБА_4 мають місце тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки, що супроводжується переломами 9, 10 ребер справа та 8, 9 ребер зліва, правобічним пневматорексом, лівобічним гемопневматорексом, множинними саднами та синцями тулуба, закритого багато уламкового перелому правої плечової кістки верхньої третини зі зміщенням, синців та саден даної кінцівки, що відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я на термін більше трьох

тижнів. Закритої черепно-мозкової травми - струсу головного мозку, закритого перелому кісток носа, забійних ран повік обох очей, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Множинних саден та синців лівої руки та нижніх кінцівок, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Не погоджуючись з вироком суду, потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися з апеляцією, в якій просять скасувати вирок щодо ОСОБА_2 та направити справу на додаткове розслідування, оскільки ними як потерпілими по справі в ході як досудового так і судового слідства в показах вказувалося, що тілесні ушкодження вони отримали внаслідок побиття групою осіб, з яких вони впізнали ОСОБА_2 та ОСОБА_8, однак як слідчим так і судом дані їх свідчення були проігноровані, а ОСОБА_8 взагалі проходить по справі як свідок, тоді як вони неодноразово скаржилися з даного приводу, крім того, особи інших людей, які причетні до їх побиття взагалі слідством не встановлені. Зазначають також, що у потерпілого ОСОБА_4 було викрадено 3000 грн., про що було вказано останнім в заяві до міліції. Ці гроші могли бачити присутні бару, де вони знаходилися і можливо це і стало причиною нападу та побиття потерпілих, однак слідчим це було проігноровано та порушено справу по факту нанесення тілесних ушкоджень середньої тяжкості, а не по факту розбійного нападу. Вказують і на порушення з боку прокуратури щодо здійснення прокурорського нагляду за веденням слідства та при підтриманні державного обвинувачення в суді. Вважають, що свідчення підсудного в суді не відповідають обставинам справи, а саме, що останній наніс потерпілому ОСОБА_4 три удари, а потерпілому ОСОБА_3 - трохи більше десяти, тоді як відповідно до висновку експертизи лише ОСОБА_4 було нанесено від 50 до 80 ударів в різні частини тіла.

Заслухавши доповідача, пояснення потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3, їх представника ОСОБА_5, які підтримали апеляцію та просили вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування, засудженого ОСОБА_2, який заперечував проти доводів апеляції, а у судових дебатах та при зверненні до суду з останнім словом просив вирок суду залишити без змін, думку прокурора, який також не погодився з викладеними в апеляції доводами, вважав вирок суду першої інстанції обґрунтованим та просив залишити його без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені в апеляціях, колегія суддів вважає, що апеляція потерпілих обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.

Розслідуючи дану кримінальну справу, на думку колегії суддів, орган досудового слідства не виконав у повному обсязі вимог ст. 22 КПК України не вжив всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, не виявив в повному обсязі обставин, з'ясування яких мало істотне значення для прийняття в ній законного і обґрунтованого рішення.

Так, заслуговують на увагу доводи апелянтів з приводу ненадання судом належної оцінки показанням потерпілих по справі щодо побиття останніх не одним ОСОБА_2, а ще й ОСОБА_9, якого досудовим слідством визнано свідком, тоді як згідно висновків судово-медичних експертиз № 408 від 26 жовтня 2011 року відносно ОСОБА_3 (а.с. 50-52) та № 434 від 14 листопада 2011 року відносно ОСОБА_4 (а.с. 56-58) тілесні ушкодження, спричинені потерпілим могли утворитися від дії тупих предметів, в тому числі в час та при обставинах, вказаних в постанові, тоді як в останній, слідчим були викладені обставини щодо побиття потерпілих невідомими особами, а не однією особою, однак ця обставина була судом проігнорована.

Разом з тим, на думку колегії суддів постанова слідчого від 04 лютого 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_9 за ознаками злочину, передбаченого ст. 122 КК України винесена передчасно та спростовується показаннями потерпілих, даними ними як на досудовому слідстві так і в суді, де вони достовірно вказували на осіб, які приймали участь у їх побитті (а.с. 22, 25, 173).

Крім того, на думку колегії суддів, не безпідставні і доводи апелянтів щодо проігнорованої досудовим слідством версії щодо пограбування потерпілого ОСОБА_4 у якого, на час нападу при собі були кошти в сумі 3000 грн. та мобільний телефон Nokia N73. При цьому, слідчим по даному факту були виділені матеріали справи для проведення додаткової перевірки і хоча і було прийняте рішення про відмову в порушенні кримінальної справи по даному факту, однак названа постанова прийнята передчасно, оскільки в повному обсязі названа версія не перевірена належним чином. Як вбачається з матеріалів справи, а саме на а.с.45, міститься названа постанова про виділення матеріалів, а на а.с.48 о/у СКР Менського РВ УМВС було прийняте рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за ст. 185 КК України за відсутності в діях ОСОБА_2 та ОСОБА_9 складу злочину. При цьому, автор постанови в мотивувальній частині обмежився лише зазначенням фабули справи та навів пояснення потерпілих та засудженого і свідка ОСОБА_8, з яких перші підтверджували наявність в них коштів і телефону, а другі це заперечували. Будь-якого обґрунтування прийнятого рішення с посиланням на докази, або свідчення свідків які добуті в ході перевірки про наявність або відсутність коштів у потерпілого на час подій автор постанови не навів і не долучив до матеріалів справи обмежившись лише формальними висновками про відсутність слідів викрадення. а

Крім того, вказівки начальника СВ Менського РВ УМВС України в Чернігівській області (а.с.72) слідчим були виконані лише формально. Слідством в недостатній мірі були здійснені міри, щодо вжиття заходів на встановлення інших свідків даного конфлікту. Так, на доручення слідчого, ДІМ Менського РВ надано рапорт (а.с.105), який на думку колегії судів носить формальний характер, оскільки дільничним вказано, що було проведено ряд заходів щодо встановлення інших свідків події, однак яких саме заходів, з ким, де і коли не відомо. Також, як досудовим слідством так і судом першої інстанції не перевірено та не надано оцінку показанням охоронця магазину ОСОБА_10, оскільки із матеріалів справи вбачається, що останній перебував на ґанку магазину і міг бачити події.

Колегія суддів вважає, що працівники міліції формально віднеслись до виконання постанови слідчого про виділення матеріалів справи для перевірки факту нападу на потерпілих та доручення слідчого, оскільки в матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про те, що ними, у такі стислі строки, дійсно вживались конкретні, передбачені законом заходи по встановленню осіб причетних до злочину.

Крім того, на а.с. 99 міститься протокол відтворення обстановки та обставин події від 26.01.2012 року з обвинуваченим ОСОБА_11, однак, як вбачається з матеріалів справи названа особа жодного відношення до цієї кримінальної справи немає.

Разом з тим, твердження потерпілих в апеляції про неналежний нагляд прокурора за веденням досудового слідства по справі не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи. Так, постановою слідчого від 22 листопада 2011 року досудове слідство по справі зупинялося через те, що слідчими діями не вдалося встановити особу, яка вчинила даний злочин, постановою прокурора Менського району Чернігівської області від 05 грудня

2011 року дана постанова була скасована, матеріали справи направлені начальнику СВ Менського РВ УМВС України в Чернігівській області для організації проведення подальшого досудового слідства, а останнім в порядку ст. 114-1 КПК України дані відповідні вказівки слідчому (а.с. 71, 72).

Крім того, колегія суддів вважає, що досудовим слідством по справі було допущено незаконне зупинення досудового слідства. Так, п. З ч. 1 ст. 206 КПК України передбачає, що досудове слідство може бути зупинено коли не встановлено особу, яка вчинила злочин, однак слідству було відомо таку особу. Крім того, на момент винесення постанови від 22 вересня 2011 року про порушення кримінальної справи по факту нанесення тілесних ушкоджень за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, слідчому була відома одна з осіб яка скоїла злочин проте, в порушення вимог ч. З ст. 98 КПК України, яка вказує, що якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу має бути порушено щодо цієї особи, слідчим порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_2 лише 17 січня 2012 року.

Пленум Верховного Суду України №2 від 11.02.2005 року ''Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування", п.8 передбачає, що досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК України не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи(не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин).

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що досудове слідство по даній справі проведено неповно, оскільки залишилися недослідженими такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи.

Так, відповідно до ст. 281 ч. 1 КПК України у разі неповноти або неправильності досудового слідства повернення справи на додаткове розслідування може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

За таких обставин вирок суду підлягає скасуванню, а справа направленню прокурору для організації додаткового розслідування, під час якого, враховуючи обставини справи, висновки експертизи, показання потерпілих, які на протязі досудового слідства так і в суді стверджували про побиття їх як ОСОБА_2 так і ОСОБА_9, з огляду на кількість та тяжкість спричинених їм тілесних ушкоджень, необхідно перевірити версію останніх щодо причетності до злочину інших осіб. Також необхідно провести додатковий огляд місця події у відповідну пору доби на предмет освітлення даної ділянки вулиці та видимості, тим самим перевірити показання свідка ОСОБА_10 з приводу того, чи міг він взагалі бачити конфлікт. Крім того, встановити через адміністрацію магазину, під яким відбувались події, дані щодо наявності на вказаному магазині, а також прилеглих закладах та установах які знаходяться поруч з магазином «ATJI» фіксуючих пристроїв відеоспостереження, якщо такі були, на предмет зняття з них інформації. Також, необхідно дати доручення органу дізнання для проведення заходів по встановленню свідків та очевидців вищевказаних подій шляхом опиту охоронців адміністративних закладів та магазинів прилеглих до «АТЛ» і місця події та мешканців житлового сектору. При цьому, належним чином перевірити доводи потерпілих про наявність в них на момент подій грошових коштів та мобільного телефону на зникнення яких вказував потерпілий ОСОБА_4, оскільки органом дізнання прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи по ст. 185 КК України, однак за свідченнями потерпілих які стверджували, що гроші і телефон зникли в ході їх побиття то, на думку колегії суддів, в діях нападників вбачаються ознаки більш тяжкого складу злочину стосовно якого перевірка не проводилась і органом досудового слідства оцінка не надана.

Крім того під час досудового слідства необхідно виконати і інші слідчі дії які б сприяли встановленню істини по справі та у відповідності до здобутих доказів дати належну юридичну оцінку діям винних осіб та прийняти по справі законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 377 Кримінально-процесуального кодексу України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити.

Вирок Менського районного суду Чернігівської області від 16 травня 2012 року щодо ОСОБА_2 - скасувати, а справу направити прокурору Менського району Чернігівської області для організації додаткового розслідування.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити підписку про невиїзд.

СУДДІ:

Миронцов В.М. Трейтяк О.П. Воронцова С.В.