Ухвала

від 24.07.2012 по справі а-6/354

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2012 р. № 41516/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Матковської З.М.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Прокурора Тисменицького району Івано-Франківської області на постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 01.12.2006 року у справі №А-6/354-20/139 у справі за позовом ВАТ ВТФ "Галичанка" до управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області про визнання нечинними рішень.,-

встановила:

У жовтні 2006 року позивачем подано позов про визнання нечинними рішень розрахунків про відшкодування пільгових пенсій.

Постановою Господарського суду Івано-Франківської області позов задоволено повністю. Визнано нечинними рішення управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі про відшкодування виплачених пільгових пенсій б/н від 06.04.2006 року, №1667/04 від 25.08.2005 року, №699/04 від 04.05.2005 року, №749/04 від 18.04.2005 року, №382/04 від 26.02.2005 року в сумі 22748 грн. 43 коп. Визнано Відкрите акціонерне товариство ВТФ "Галичанка" таким, що не відповідає по зобов'язаннях орендного підприємства Тисменицька меблева фабрика.

Постанову суду першої інстанції оскаржив Прокурор Тисменицького району Івано-Франківської області. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою в позові відмовити повністю.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін,якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що управлінням Пенсійного фонду в Тисменицькому районі винесено рішення (Розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій) про відшкодування виплачених пільгових пенсій б/н від 06.04.2006 року, №1667/04 від 25.08.2005 року, №699/04 від 04.05.2005 року, №749/04 від 18.04.2005 року, №382/04 від 26.02.2005 року за період з 01.01.2005 року на загальну суму 22748 грн. 43 коп. Не погодившись із прийнятними рішеннями, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання їх нечинними.

Відповідно до п.п. 6.3. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженої Постановою Правління ПФУ 19.12.2003 року №21-1, передбачено, що у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

З матеріалів справи вбачається, що ВАТ "Виробничо торгова фірма "Галичанка" заснована згідно з установчим договором від 22.04.1997 року, відповідно до статуту ВАТ "ВТФ "Галичанка" утворена за рахунок акціонерного капіталу юридичних та фізичних осіб на базі майна орендного підприємства. Згідно вищевказаного договору Орендне Тисменицька меблева фабрика ліквідоване.

Відповідно до п.3 ст. 59 Господарського кодексу України при ліквідації підприємства до правонаступника переходять усі права і обов'язки попередника, які були на момент складання передавального балансу.

Однак, ліквідація відбулась без встановлення правонаступництва і без складння передавального балансу.

Таким чином, відповідно до вищевказаного Відкрите акціонерне товариство ВАТ "Галичанка" не є правонаступником підприємства - орендного підприємства - Тисменицька меблева фабрика.

При утворенні підприємства позивач не приймав жодних зобов'язань перед працівниками ліквідованого підприємства, в тому числі зобов'язань, щодо відшкодування пільгових пенсій.

Згідно ст. 61 Господарського кодексу України, претензії, що не задоволені через відсутність майна суб'єкта господарювання, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо їх заявники у місячний строк після одержання повідомлення про повне або часткове відхилення претензії не звернуться до суду з відповідним позовом, а також претензії, у задоволенні яких рішенням суду кредиторові відмовлено, вважаються погашеними.

Оскільки відповідачем не заявлялись вимоги про стягнення суми невідшкодованих пенсій до належного відповідача, а документального підтвердження переходу зобов'язання до позивача не пред'явлено, підстави для виконання позивачем вимог відсутні.

Суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що управлінням Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі порушено строки і порядок нарахування, узгодження та стягнення відшкодування пільгових пенсій, допущено недотримання норм матеріального законодавства, рішення прийнято без вивчення реального стану речей, які мають істотне значення, а тому є незаконним.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Прокурора Тисменицького району Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 01.12.2006 року у справі №А-6/354-20/139 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

З. Матковська

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 26.07.2012 року