Рішення

від 11.07.2012 по справі 5011-55/4705-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-55/4705-2012 11.07.12

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Іванова О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Неолайн медіа», м.Київ

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вокс лайн»

про: стягнення 24 504,02 грн.

за участю:

представника Позивача -не з'явився

представника Відповідача - Бойко Б.О.(довір.№ б/н від 25.04.2012р.)

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Неолайн медіа», м.Київ (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києваі з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вокс лайн», м.Київ (далі -Відповідач) про стягнення боргу у розмірі 24 504,02грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за Договором №01\04\09 про надання послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2012р. порушено провадження по справі, розгляд справи призначений на 26.04.2012р.

12.04.0212р. від Позивача надійшли для залучення до матеріалів справи докази доплати судового збору.

26.04.2012р. від Позивача надійшли для залучення до матеріалів справи додаткові докази, а саме: Акт звірки рахунків станом на 25.04.2012р., Акти здачі-прийняття робіт №№ ОУ-0000032, ОУ-0000095, ОУ-0000106, ОУ-0000111, ОУ-0000110, ОУ-000161, ОУ-0021, ОУ-0022, ОУ-0027, ОУ-0042, ОУ-0054, ОУ-0066, ОУ-0077, ОУ-0088, ОУ-0099, ОУ-0112, банківські виписки, рахунки-фактури №№ СФ-0000070 від 01.08.2009р., СФ-0000091 від 01.10.2009р., СФ-0000112 від 31.12.2009р., СФ-0000007 від 31.01.2010р., СФ-018 від 28.02.2010р., СФ-023 від 31.03.2010р., СФ-034 від 30.04.2010р., СФ-045 від 31.05.2010р., СФ-055 від 30.06.2010р., СФ-064 від 30.07.2010р., СФ-073 від 31.08.2010р., СФ-082 від 30.09.2010р., СФ-093 від 31.10.2010р., Витяг з ЄДРПОУ станом на 25.04.2012р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача та докази направлення актів звірки Відповідачу.

26.04.2012р. від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 26.04.2012р. було оголошено перерву до 30.05.2012р.

23.05.2012р. від Позивача надійшли уточнення до позовної заяви, відповідно до якої, Позивач уточнив період нарахування пені, а саме з 01.05.2011р. по 31.10.2011р.

30.05.2012р. через канцелярію суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого, заперечив проти позовних вимог у повному обсягу, просив суд припинити провадження по справі у зв'язку з тим, що грошові кошти у розмірі 9025,00 грн. стягнуті на підставі рішення Господарського суду у справі № 48/108, застосувати позовну давність та відмовити у решті позовних вимог.

Крім того, Відповідачем були надані для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: правоустановчі документи по справі та копія Рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2011р. у справі № 48/108.

В судовому засіданні 30.05.2012р. від представників сторін надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

В судовому засіданні 30.05.2012р. було оголошено перерву до 13.06.2012р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2012р. було продовжено строк розгляду справи на 15 днів на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

08.06.2012р. від Позивача надійшли письмові пояснення по справі з доказами направлення Відповідачу, з урахуванням відзиву на позов Відповідача. Крім того, Відповідач надав для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: копію витягу з Рішення Господарського суду міста Києва у справі № 48/108, копії Актів здачі-прийняття робіт №№ ОУ-0077, ОУ-0088, ОУ-0099, ОУ-0112, копію листа Відповідача № 51 про розірвання договору, копії поштових відправлень актів від 06.03.2012р. та 25.04.2012р., копії Актів та рахунків операторів ТОВ «Астеліт»та МТС.

В судовому засіданні 13.06.2012р. було оголошено перерву до 27.06.2012р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу.

26.06.2012р. від Позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої, Позивач просив стягнути з Відповідача основний борг у розмірі 17931, 26 грн., пеню у розмірі -807,14 грн. та судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

Позовні вимоги розглядаються з урахуванням їх зменшення на підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

27.06.2012р. від Відповідача через канцелярію суду надійшли письмові пояснення по справі, відповідно до яких, останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог та надав для залучення до матеріалів справи копію виписки з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 27.06.2012р. справу № 5011-55/4705-2012 було передано для розгляду суді Баранову Д.О. для подальшого розгляду у зв'язку з перебуванням судді Ягічевої Н.І. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2012р. суддя Баранов Д.О. прийняв справу до провадження та призначив розгляд справи на 11.07.2012р.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 02.07.2012р. справу № 5011-55/4705-2012 було передано для розгляду суді Ягічевій Н.І. у зв'язку із виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2012р. суддя Ягічева Н.І. прийняла справу до провадження.

В судове засідання 11.07.2012р. представник Позивача не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується відмітками на поштових повідомленнях про вручення, які містяться в матеріалах справи.

Представник Відповідача в судовому засіданні 11.07.2012р. заперечив проти позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст.75 ГПК України, так як їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних відносин.

Сторони у судових засіданнях клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2009р. між Позивачем (Сторона-2) та Відповідачем (Сторона-1) було укладено Договір про надання послуг №01\04\09.

Згідно п.2.2. Договору Сторона-2 активує Стороні-1 Сервісні номери необхідні для надання Інтерактивного сервісу у відповідності до умов Додатку 2 до даного Договору.

Згідно Додатку 2 до Договору Стороною-1 надаються послуги інформаційно-довідкового характеру (абонент дзвонить по короткому номеру 9111 і потрапляє в колл-центр, де йому надають інформаційно-довідкові послуги.

У відповідності до п 4.1.4. Договору Сторона-1 зобов'язана дотримуватись строку аги грошових коштів за щомісячну підтримку сервісних номерів.

Відповідно до п.5.2 Договору, Сторона-1 протягом 3 робочих днів після отримання від Сторони-2 зведеної довідки, та за відсутності заперечень, складає Акт приймання-передачі наданих послуг, та направляє його на підписання Стороні-2.

Відповідно до п. 6.1. Договору Сторона-1 оплачує активацію наданих Стороною-2 Сервісних номерів в розмірі передбаченому Додатком №3 до даного Договору, шляхом 100% передплати.

Як вбачається з п. 6.2 Договору, Сторона-1 перераховує на користь Сторони-2 до 10 числа кожного наступного місяця щомісячну плату за підтримку всіх відповідних сервісних номерів.

Згідно до п.6.3 Договору, тарифи за активацію сервісного номеру та щомісячна плата за підтримку кожного Сервісного номеру визначаються згідно з Таблицею № 1 і 2 Додатку № 3 даного Договору, та відповідно становлять 1612,50 грн. (з ПДВ) та 300,00 грн. (з ПДВ) по оператору Лайф (з 01.05.2010р. плату за обслуговування номеру по Оператору Лайф було підвищено до 416, 67 грн. на підставі Додаткової угоди № 15.

Відповідно до п. 7.3 Договору, у випадку прострочення Стороною-1 строку сплати грошових коштів, за підтримку Сервісних номерів, визначеного п.6.2 даного Договору, більш ніж на 10 робочих днів останній сплачує на користь Сторони-2 суму грошових коштів в розмірі неоплаченого платежу та неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, крім того Сторона-2 набуває права достроково деактивувати відповідний Сервісний номер.

Відповідно до п.3 Додатку № 1 до Договору від 17.04.2009р. сторонами було визначено мінімальну суму винагороди Сторони-2, яка має складати не менше 300 доларів США за календарний місяць.

Додатками №1, №2, №3, №4 до Договору сторонами було погоджено вартість послуг, інтерактивного сервісу, тарифи на послуги та технічні положення.

На виконання умов Договору позивач активував, а відповідач прийняв у користування сервісні номери та оплатив вартість їх активації у розмірі 6 225,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи.

У період з 01.04.2009р. по 18.11.2010 р. на виконання умов Договору Позивач надавав, а Відповідач отримував послуги по підтримці і активації сервісних номерів на загальну суму 86 946, 26 грн..

Відповідач з липня 2010р. припинив надсилати Позивачу Акти наданих послуг, користуючись при цьому послугами Позивача.

Відповідач частково розрахувався за отримані у вказаному періоді послуги, сплативши на користь позивача кошти у загальному розмірі 41 856,05 грн.. що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Листом № вих.51 від 18.10.2010р., Відповідач повідомив Позивача про розірвання Договору № 01\04\09 від 01.04.2009р.

13.04.2011р. Позивач надіслав Відповідачу цінним листом з описом вкладення зведену довідку, Акт звіряння розрахунків та рахунки-фактури.

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом про стягнення з Відповідача заборгованості у загальному розмірі 50 448,84 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору про надання послуг №01/04/09 від 01.04.2009 р. Позивач надав послуги, а Відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 45 491,76 грн. Крім того, Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 3 537,29 грн., інфляційних втрат у розмірі 955,32 грн. та 3% річних у розмірі 464,47 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2011р. у справі № 48/108, позовні вимоги Позивача задоволені частково, стягнуто з Відповідача на користь Позивача основний борг у розмірі 22 960, 42 грн. за Актами виконаних робіт за період з 01.04.2009 р. по 30.06.2010 р., державне мито у розмірі 229,60 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 171, 94 грн.

21.02.2012 Позивач повторно надіслав цінним листом з описом вкладення на адресу Відповідача лист вих. № 291 від 17.02.2012, в якому просив розрахуватись за послуги до 01.03.2012р., до листа було долучено зведену довідку на виконання п.п. 5.1, 5.2 Договору та Акт звірки розрахунків.

Відповідач відповіді на вказаний лист не надав, заборгованість не оплатив, у зв'язку з чим, Позивач звернувся до суду про стягнення з Відповідача (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) основний борг у розмірі 17 931,26 грн. та пені у розмірі 807,14 грн. за надані по Актам виконаних робіт за період з 30.07.2010р. по 31.10.2010р.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні позову, з підстав викладених у відзиві на позов та у поясненнях.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання ст.901-907 ЦК України.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що за період з липня по жовтень 2010р. у Відповідача утворилась заборгованість на загальну суму 17 931,26 грн. на підставі наступних Актів наданих послуг №№ ОУ-0077 від 30.07.2010р., ОУ-0088 від 31.08.2010р., ОУ-0099 від 30.09.2010р. та ОУ-0112 від 31.10.2010р.

Як встановлено п. 6.2 Договору, Сторона-1 перераховує на користь Сторони-2 до 10 числа кожного наступного місяця щомісячну плату за підтримку всіх відповідних сервісних номерів.

Згідно до п.6.3 Договору, тарифи за активацію сервісного номеру та щомісячна плата за підтримку кожного Сервісного номеру визначаються згідно з Таблицею № 1 і 2 Додатку № 3 даного Договору, та відповідно становлять 1612,50 грн. (з ПДВ) та 300,00 грн. (з ПДВ) по оператору Лайф (з 01.05.2010р. плату за обслуговування номеру по Оператору Лайф було підвищено до 416, 67 грн. на підставі Додаткової угоди № 15.

В той же час, спірні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не містять підписів повноважних представників та відтиски печатки відповідача, що не може визнано судом підставою для несплати наданих послуг по вказаним актам, положення п. 6.2 Договору, яким встановлено строки виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті наданих позивачем послуг (10 число місяця наступного за звітним місяцем), не ставлять настання такого строку в залежність від підписання актів виконаних робіт.

З огляду на викладене, правові підстави вважати ненастання строку оплати встановленої судом заборгованості з огляду на непідписання відповідачем актів виконаних робіт відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що вказані Акти здачі-прийняття робіт були направлені Відповідачу Позивачем цінним листом із описом 06.03.2012р. та повторно 25.04.2012р.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 17 931,26 грн. за надані у період з липня по жовтень 2010р. відповідно до Актів наданих послуг №№ ОУ-0077 від 30.07.2010р., ОУ-0088 від 31.08.2010р., ОУ-0099 від 30.09.2010р. та ОУ-0112 від 31.10.2010р.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем за надані послуги та її розмір, підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу -у сумі 17 931,26 грн.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі -сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати сформульована безпосередньо у п. 7.3. Договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

З огляду на встановлений судом факт порушення грошових зобов'язань Відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість висування Позивачем вимог про застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення пені.

Проте, Відповідачем було заявлено вимогу про застосування строків позовної давності щодо нарахованої Позивачем пені, з приводу чого суд зазначає наступне:

Позовна давність, це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу (ст.256 ЦК України).

Відповідно до п.6 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.1 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. При цьому, враховуючи п.11 Роз'яснення ВАС України від 16.04.93р. №01-6/438 строк позовної давності необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо.

Суд перевіривши арифметичний розрахунок в цій частині позовних вимог, дійшов до висновку про задоволення вимоги Позивача про стягнення пені частково у розмірі 695,36 грн. з огляду на таке:

1. Відповідно до Акту № ОУ-0077 від 30.07.2010р., строк виконання зобов'язання настав 10.08.2010р., отже період нарахування пені починається з 11.08.2010р. та закінчується 10.02.2011р. а отже й встановлений п.1 ст. 258 ЦК України строк позовної давності минає -10.02.2012р.

2. Відповідно до Акту № ОУ-0088 від 31.08.2010р., строк виконання зобов'язання настав 10.09.2010р., отже період нарахування пені починається з 11.09.2010р. по 10.03.2011р. а отже й встановлений п.1 ст. 258 ЦК України строк позовної давності минув -10.03.2012р.

3. Відповідно до Акту № ОУ-0099 від 30.09.2010р., строк виконання зобов'язання настав 10.10.2010р., отже період нарахування пені починається з 11.10.2010р. по 11.04.2011р. а отже й встановлений п.1 ст. 258 ЦК України строк позовної давності не минув, оскільки Позивач звернувся до суду із позовом 11.04.2012р.

4. Відповідно до Акту № ОУ-0112 від 31.10.2010р., строк виконання зобов'язання настав 10.11.2010р., отже період нарахування пені починається з 11.11.2010р. по 11.05.2011р. а отже й встановлений п.1 ст. 258 ЦК України строк позовної давності не минув, оскільки Позивач звернувся до суду із позовом 11.04.2012р.

Відповідно до частини 4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки Відповідач скористався своїм правом та заявив про застосування позовної давності, відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Відповідача пені за Актами № ОУ-0077 від 30.07.2010р. та № ОУ-0088 від 31.08.2010р.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення пені у загальному розмірі 695,36 грн. за Актом виконаних робіт № ОУ-0099 від 30.09.2010р. за період з 11.10.20101р. по 11.04.2011р. та Актом № 0112 від 31.10.2010р. за період з 11.11.2010р. по 11.05.2011р. В решті позовних вимог -відмовити.

Крім того, судом не приймаються до уваги заперечення Відповідача, викладені у відзиві на позов та у письмових поясненнях як необґрунтовані та такі, що спростовані матеріалами справи.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Неолайн медіа»(код ЄДРПОУ 36058322) задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вокс лайн», м.Київ (код ЄДРПОУ 35310133) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Неолайн медіа»(код ЄДРПОУ 36058322) основний борг у розмірі 17931,26 грн. та пеню у розмірі -695, 36грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог -відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вокс лайн», м.Київ (код ЄДРПОУ 35310133) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Неолайн медіа»(код ЄДРПОУ 36058322) витрати по сплаті судового збору у розмірі - 1609, 50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 11.07.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписаний 16.07.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева