Рішення

від 18.07.2012 по справі 5020-732/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2012 року справа № 5020-732/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Золота Балка"

(вул. Новикова, 56, м. Севастополь, 99043)

до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

(пл. Повсталих, 6, м. Севастополь, 99008)

про внесення змін до договору оренди №150 цілісного майнового комплексу від 28.03.2003,

за участю представників сторін:

позивача -Савенка Є.Є., довіреність №350 від 16.05.2012;

відповідача -Косарева О.М., довіреність №1 від 03.01.2012.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Золота Балка" (далі -ТОВ „Агрофірма „Золота Балка", Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі -РВ ФДМ України в АР Крим та м. Севастополі) про внесення змін до договору оренди цілісного майнового комплексу №150 від 28.03.2003.

Позовні вимоги з посиланням на вимоги статей 179, 188, 284 Господарського кодексу України (далі -ГК України), статей 627, 632, 651, 652, Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) та статей 9, 10, 11, 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»(далі -Закон) обґрунтовані тим, що договір оренди цілісного майнового комплексу №150 від 28.03.2003 необхідно привести у відповідність до чинного законодавства, у тому числі до умов типового договору.

Представник позивача у судовому 18.07.2012 позовні вимоги з урахуванням пояснень №531 від 18.07.2012 /а.с.48-50/ підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник Відповідача у засіданні суду 18.07.2012 проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві №10-05-02386 від 10.07.2012 /а.с.42-44/, зокрема, зазначив, що пункт 3.1 Договору не встановлює можливості визначення розміру орендної плати на підставі наступних змін в Методику розрахунку орендної плати; порядок перегляду розміру орендної плати передбачений пунктом 3.4 Договору, а це відповідає частині третій статті 762 ЦК України. Крім того, договір відповідає умовам Типового договору, затвердженого Наказом Фонду державного майна України №1774 від 23.08.2000, та статті 21 Закону, у редакціях чинних на момент укладення договору, при цьому сторони при його укладені дійшли згоди з усіх істотних умов та у пункті 10.3 передбачили, що умови цього договору зберігають силу протягом всього терміну цього Договору, в тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище Орендаря, а в частині зобов'язань Орендаря щодо орендної плати -до виконання зобов'язань.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

28.03.2003 між РВ ФДМ України в м. Севастополі (правонаступником якого є Позивач) (Орендодавець) та ТОВ „Агрофірма „Золота Балка" (Орендар) укладений договір оренди цілісного майнового комплексу №150 від 28.03.2003 (далі -Договір) /а.с.12-16/, відповідно до пункту 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс Державного підприємства «Агрофірма «Золота балка», м. Севастополь, ідентифікаційний код 00412889 (надалі -орендоване майно), склад і вартість якого визначено відповідно до доданих до цього Договору акта оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу орендованого майна, складеного станом на 31 січня 2003 року, залишкова вартість якого становить 14 896 000,00 грн., в тому числі, залишкова вартість основних засобів становить 14 339 400,00 грн.

Строк дії Договору визначений у пункті 10.1 Договору до 31.12.2018 включно.

Згідно з пунктом 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 із наступними змінами і доповненнями, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (лютий 2003 року) 36242,83 грн. на місяць.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Орендна плата за перший місяць оренди -березень 2003 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції.

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Листом від 25.05.2012 за вих.№388 /а.с.17-21/ Позивач, запропонував Відповідачеві внести зміни до пунктів 3.1, 3.4 Договору, посилаючись на наступне:

- пункт 3.1 Договору не відповідає умовам Типового договору, затвердженого Наказом Фонду державного майна України №1774 від 23.08.2000 (в редакції, яка діяла на момент укладення Договору та по наступний час);

- з контексту пункту 3.1 Договору можна зробити висновок, що ним передбачена можливість визначення орендної плати -зі змінами та доповненнями, що не передбачено Законом України «Про оренду державного та комунального майна»;

- пункт 3.4 Договору не відповідає вимогам діючого законодавства, у тому числі, статті 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та статтям 651, 652 Цивільного кодексу України.

З урахуванням викладеного, цим же листом Позивач направив на адресу РВ ФДМ України в АР Крим та м. Севастополі проект додаткової угоди до Договору, запропонував викласти пункти 3.1, 3.4 Договору у наступній редакції:

пункт 3.1: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року №786 і становить без ПБВ за базовий місяць розрахунку (лютий 2003 року) 36242,83 (тридцять шість тисяч двісті сорок дві) гривні 83 коп. на місяць.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Орендна плата за перший місяць оренди березень 2003 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції.»;

пункт 3.4: «Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився об'єкт оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України».

РВ ФДМ України в АР Крим та м. Севастополі листом за вих. №11-03-01880 від 31.05.2012 відмовилось від підписання додаткової угоди до Договору, посилаючись, зокрема, на те, що пункт 3.1 Договору не встановлює можливості визначення розміру орендної плати на підставі наступних змін в Методику розрахунку орендної плати, пункт 3.4 Договору відповідає умовам Типового Договору і законодавству діючому на момент укладення Договору.

Зазначені обставини і стали підставою для звернення Позивача до суду з зазначеним позовом.

Дослідивши матеріали справи та наявні докази, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»(в редакції діючій на час укладення Договору) (далі -Закон) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Однією з істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації, яка встановлюється згідно з методикою розрахунку та порядок використання орендної плати (статті 10, 19 Закону).

Постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 затверджено Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна (далі -Методика).

Згідно з положеннями статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Частиною третьою статті 762 ЦК України встановлено, що договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Статтею 21 Закону передбачені умови зміни розмірів орендної плати: за погодженням сторін; на вимогу однієї із сторін у разі зміни цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України; зменшення на вимогу орендаря, якщо з незалежних від нього обставин змінилися умови господарювання, передбачені договором, або істотно погіршився стан об'єкта оренди.

Положеннями частини другої статті 10 Закону передбачено, що укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди державного майна розробляє і затверджує Фонд державного майна України.

Умовами Типового договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, затвердженого Наказом Фонду державного майна України №1774 від 23.08.2000 (в редакції, чинної на момент укладення Договору) (далі -Типовий договір) передбачено:

пункт 3.1: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) -

---

грн.

(місяць, рік)

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Орендна плата за перший місяць оренди -

---

визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за

---

»;

пункт 3.4: «Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством».

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору).

Згідно зі статтею 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

З матеріалів справи вбачається, що сторони при укладені Договору досягли усіх істотних умов, у тому числі відносно ціни договору, при цьому пункти 3.1, 3.4 Договору повністю відповідають умовам законодавства, чинного на момент його укладення та умовам Типового договору.

При цьому суд вважає, що Позивачем при обґрунтуванні позову надане невірне тлумачення змісту пункту 3.1 Договору відносно можливості визначення орендної плати на підставі наступних змін в Методику.

Частиною першої статті 5 ЦК України встановлено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Враховуючи, що станом на дату укладення Договору -28.03.2003 у Постанову Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995, якою затверджено Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна, було внесено ряд змін, у пункті 3.1 Договору при посиланні на цю Методику сторонами було враховано, що при визначенні розміру орендної плати застосовується Методика, чинна на час укладення Договору з урахуванням відповідних змін.

На підтвердження цього, у пункті 3.1 Типового договору (у редакції Наказу Фонду державного майна України №1329 від 09.08.2007), чинного на даний час, зазначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 (зі змінами).

Тобто, пунктом 3.1 Договору не передбачено визначення орендної плати на підставі внесення змін до Методики. Крім того, згідно з відзивом №10-05-02386 від 10.07.2012 Відповідач тлумачить пункт 3.1 Договору саме таким чином.

Судом досліджено пункт 3.4 Договору та Типового договору, яким передбачена можливість зміни розміру орендної плати, і зроблений висновок, що пункт 3.4 Договору відповідає умовам Типового договору та умовам статті 21 Закону, чинним на дату його укладення.

Щодо доводу Позивача відносно необхідності приведення пункту 3.4 Договору до чинного законодавства, слід зазначити наступне.

Статтею 21 Закону, у чинній на даний час редакції, передбачено, що розмір орендної плати може бути змінено: за погодженням сторін; на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Пунктом 3.5 Типового договору оренди (у редакції наказу Фонду державного майна України №1329 від 09.08.2007) передбачено, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із Сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об'єкта оренди з незалежних від Сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Проте, сторонами при укладенні Договору у пункті 10.3 передбачено, що умови цього договору зберігають силу протягом всього терміну цього Договору, тобто до 31.12.2018, в тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище Орендаря, а в частині зобов'язань Орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань.

З матеріалів справи не вбачається наявності чотирьох складових, встановлених частиною другою статті 652 ЦК України, що свідчать про істотну зміну обставин, які можуть бути підставою для внесення змін до Договору.

Судом встановлено та сторонами не спростовується, що Договором встановлений розмір орендної плати, який з моменту укладення Договору не змінювався, будь-який спір щодо зміни встановленого Договором розміру орендної плати між сторонами відсутній.

Відповідно до статті 15 ЦК України, статті 20 ГК України, право на захист свого цивільного права виникає у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що права Позивача не порушено, та відсутні підстави для задоволення позову.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові в задоволенні позову витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Повне рішення складено 23.07.2012 .

Суддя підпис О.М. Юріна