ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" липня 2012 р. Справа № 5023/2893/12
вх. № 2893/12
Суддя господарського суду Жельне С.Ч.
при секретарі судового засідання Федорова Т.О.
за участю представників сторін:
позивача - Замошніков О.М. за дов. б/н від 02.04.12 року; відповідача - Сердюченко Ю.В. за дов. б/н від 27.06.12 року; 3-ї особи на стороні відповідачів, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
1) Харківської міської ради, м.Харків - Бабич О.Є. за дов. № 08-11/50/2-12 від 04.01.12 року;
2) Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, м.Харків - не з"явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Проспект Плюс", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківтрансмашпроект", м. Харків 3-я особа на стороні відповідача, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
1) Харківська міська рада, м.Харків;
2) Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, м.Харків;
про стягнення коштів
ВСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Проспект Плюс", м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківтрансмашпроект", м.Харків полягають у відшкодуванні шкоди у розмірі 55000 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.07.2012р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Харківську міську раду (61200, м. Харків, майдан Конституції, 7, код в ЄДРПОУ 04059243). Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області (61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21-А, корп. 1, код в ЄДРПОУ 37660066).
У судове засідання 06.07.2012р. з"явився представник позивача, через канцелярію суду за (вх.№8968) подав 05.07.2012р. уточнену позовну заяву, відповідно до якої просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВТРАНСМАШПРОЕКТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проспект плюс" (код 33605703, м. Харків, пров. Байкальски, буд.2) завдану шкоду у розмірі 55 000 грн. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Проспект плюс" (код 33605703, м. Харків, пров. Байкальский, 2) право власності на частку у розмірі 8,39% статутного капіталу Товариства внесену Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВТРАНСМАШПРОЕКТ", що складається нежитлових будівель: літ. "АЕ-1", загальною площею 73,1 кв.м., літ. "АЖ-1", загальною площею 63 кв.м., літ. "АЗ-1", загальною площею 69,8 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, 5. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Проспект плюс", код 33605703, м. Харків, пров. Байкальский, 2, право власності на нежитлові будівлі: літ. "АЕ-1", загальною площею 73,1 кв.м., літ. "АЖ-1", загальною площею 63 кв.м., літ. "АЗ-1", загальною площею 69,8 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, 5, просить суд задовольнити уточнені позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач скористався правом участі свого представника у судовому засіданні, направив свого представника, який у судовому засіданні проти позовних вимог не заперечує.
Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Харківської міської ради у судове засідання з"явився, заперечень по суті спору не висунув.
Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області у судове засідання не з"явився, через канцелярію суду 05.07.2012р. (вх.№12114) надав відзив по справі відповідно до якого, проти позовних вимог заперечує, просить розглядати справу за відсутності представника третьої особи.
Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Суд, розглянувши заяву представника позивача про уточнення позовних вимог, вважає її заявою про зміну предмета позову та збільшенням позовних вимог та такою, що відповідає нормам чинного законодавства та підлягає прийняттю до розгляду.
Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року"(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
У пункті 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Харківської міської ради, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідач був власником нежитлових будівель літ. «АЕ-1», загальною площею 73,1 кв. м, літ. «АЖ-1», загальною площею 63 кв. м, літ. «АЗ-1», загальною площею 69,8 кв. м, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, 5, на підставі рішення господарського суду Харківської області від по справі № 29/647-08 від 22.01.2009 р., зареєстрованого в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 05.02.2009 р. номер витягу 21786381.
Згідно зі ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Реалізуючи своє право розпорядження майном, 20 квітня 2010 року на загальних зборах учасників відповідача було прийнято рішення про вступ відповідача до складу учасників позивача, шляхом внесення частки у статутний фонд позивача у вигляді належного позивачу на праві власності нерухомого майна, а саме: нежитлових будівель літ. «АЕ-1», загальною площею 73,1 кв.м., літ. «АЖ-1», загальною площею 63 кв. м, літ. «АЗ-1», загальною площею 69,8 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, 5. Це факт посвідчується протоколом загальних зборів учасників відповідача 2 № 20/04/10 від 20.04.2010 р.
Протоколом загальних зборів учасників позивача № 22/04 від 22.04.20010 р. було прийнято рішення про включення до складу учасників позивача відповідача, шляхом внесення ним до статутного фонду позивача нежитлових будівель літ. «АЕ-1», загальною площею 73,1 кв. м, літ. «АЖ-1», загальною площею 63 кв. м, літ. «АЗ-1», загальною площею 69,8 кв. м, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, 5.
22 квітня 2010 року зазначені вище нежитлові будівлі були внесенні відповідачем до статутного капіталу позивача (загальна вартість нежитлових будівель склала 55000 грн.), про що між позивачем та відповідачем було складено відповідний акт прийму-передачі. На підставі чого, за зверненням позивача, виконавчим комітетом Харківської міської ради були внесені відповідні зміни до установчих документів позивача.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, згідно ст. 11 ЦК України є договори та інші правочини, акти органів державної влади або органів місцевого самоврядування тощо.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо
це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому закон покладає обов'язок доводити відсутність власної вини на особу, яка порушила зобов'язання.
Згідно ст. 620 ЦК України правовими наслідками невиконання обов'язку передати річ, визначену індивідуальними ознаками є право кредитора витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання.
При цьому кредитор втрачає право на витребування у боржника речі, визначеної індивідуальними ознаками, у разі, якщо ця річ вже передана третій особі у власність або користування.
Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимог кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога кредитора не була задоволена добровільно, у день пред'явлення позову про відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
Днем пред'явлення позову слід вважати дату подання уточнень до позовних вимог з вимогою про відшкодування збитків.
Згідно з п. 8.1. Наказу Мінюсту від 07.02.2002 р. № 7/5 «Про затвердження тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», юридичним особам у разі внесення до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) об'єктів нерухомого майна їх засновниками (учасниками) оформлення права власності на нерухоме майно проводиться органами місцевого самоврядування з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно.
Позивач звернувся до КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» з заявою оформити йому право власності шляхом видачі свідоцтва на право власності на нежитлові будівлі літ. «АЕ-1», загальною площею 73,1 кв. м, літ. «АЖ-1», загальною площею 63 кв. м, літ. «АЗ-1», загальною площею 69,8 кв. м, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, 5.
КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації'»своїм листом відмовило позивачу в видачі свідоцтва на право власності, посилаючись на наявні в матеріалах інвентаризаційної справи дані про скасування рішення господарського суду по справі № 29/647-08 від 22.01.2009 року Постановою Вищого господарського суду України від 26 квітня 2010 року.
Як стало відомо позивачу Інспекцією архітектурно-будівельного контролю у Харківській області на рішення господарського суду від по справі № 29/647-08 від 22.01.2009 р., було подано касаційну скаргу, за розглядом якої Вищий господарський суд своєю постановою від 26 квітня 2010 року скасував вищезазначене рішення господарського суду Харківської області, посилаючись на той факт, що у відповідача був відсутній дозвіл на виконання будівельних робіт, та об'єкти нерухомого майна не були введені в експлуатацію.
Слід зазначити, що рішення господарського суду Харківської області по справі № 29/647-08 від 22.01.2009 р., на підставі якого відповідач був власником спірних нежитлових будівель було скасовано Постановою господарського суду України від 26 квітня 2010 року, тобто після факту передачі відповідачем в статутний капітал позивача нежитлових будівель, що відбулося 22 квітня 2010 року.
Таким чином, на момент внесення відповідачем до статутного капіталу позивача спірних нежитлових будівель, відповідач був власник нерухомого майна на законних підставах, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 319 ЦК України, відповідач мав право розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, зокрема відповідач мав право здійснити відчуження належного йому нерухомого майна шляхом внесення цього майна до статутного капіталу позивача, що не є порушення чинного законодавства.
Тому позивач вважає, що відмова в оформленні за ним права власності на спірні нежитлові будівлі є порушенням його прав та законних інтересів, та перешкоджає йому у здійсненні своїх законних прав щодо володіння, користування, та розпорядження нерухомими майном, що є його власністю.
Згідно з положеннями ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до ч.2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з положеннями ч.2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є його визнання. Згідно з положеннями ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України кожна особа може звернутися до суду за захистом свого права.
Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5 (зі змінами та доповненнями), рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна є правовстановлювальним документом. Реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації в порядку, визначеному законодавством.
Згідно положень Цивільного кодексу зазначений об'єкт відноситься до об'єктів нерухомого майна, тобто до об'єктів, право власності на які підлягає обов'язковій державній реєстрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Зміст права власності становлять три складові (ст. 317 ЦК України): право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Володіння майном - це юридично закріплена можливість фактично мати майно, впливати на нього в будь-який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю. Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певний зиск та вигоду. Право розпорядження - це можливість власника установлювати, змінювати та припиняти юридичне існування майна.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Всупереч викладеним вище нормам Товариство з обмеженою відповідальністю "Проспект Плюс", м. Харків не може в повній мірі здійснити своє право власності щодо зазначеного нерухомого майна. У цьому випадку власник обмежений у праві розпоряджатися своїм майном.
Згідно ч. 2 ст. 386 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Власник або інша заінтересована особа мають право звернутися до суду за забезпеченням права власності, пов'язаних з усуненням перешкод, які заважають власнику або іншому титульному володільцеві здійснювати в повній мірі та беззаперечно свої права володіння та розпорядження майном.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Проспект Плюс", м. Харків такими, що підлягають задоволенню в частині визнання права власності на нежитлові будівлі літ. "АЕ-1", загальною площею 73,1 кв.м., літ. "АЖ-1", загальною площею 63 кв.м., літ. "АЗ-1", загальною площею 69,8 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, 5. Стосовно стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю"ХАРКІВТРАНСМАШПРОЕКТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проспект плюс" завданої шкоди у розмірі 55 000 грн та визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Проспект плюс" право власності на частку у розмірі 8,39% статутного капіталу Товариства внесену Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВТРАНСМАШПРОЕКТ", що складається нежитлових будівель: літ. "АЕ-1", загальною площею 73,1 кв.м., літ. "АЖ-1", загальною площею 63 кв.м., літ. "АЗ-1", загальною площею 69,8 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, 5, суд зазначає наступне.
Настання цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди іншій стороні можливе лише за встановлення наявності усієї сукупності ознак складу цивільного правопорушення, зокрема:
- протиправності діяння;
- факту заподіяння шкоди;
- причинного зв'язку між протиправним діянням і шкодою;
- вини.
Тоді, як відсутність хоча б однієї із зазначених ознак виключає настання відповідальності.
Так, згідно з частиною другою статті 43 ГПК України та статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Оскільки відповідно до частини 2 статті 21 ГПК України позивачами є підприємства та організації, що подали позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, то саме на позивача, як особу яка звертається з позовом до суду, покладено обовязок доведення підстав його звернення до суду за захистом своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів.
Докази надані позивачем в підтвердження порушення своїх прав, що наявні в матеріалах справи не підтверджують обставин викладених позивачем у позовній заяві щодо завдання відповідачем шкоди позивачу.
Належні і допустимі докази на підтвердження позовних вимог в частині відшкодування шкоди позивачем суду не подані.
Відповідно до позовних вимог позивач також просить суд визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Проспект плюс" право власності на частку у розмірі 8,39% статутного капіталу Товариства внесену Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВТРАНСМАШПРОЕКТ", що складається нежитлових будівель: літ. "АЕ-1", загальною площею 73,1 кв.м., літ. "АЖ-1", загальною площею 63 кв.м., літ. "АЗ-1", загальною площею 69,8 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, 5.
Відповідно до ст.86 Господарського кодексу України вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті.
Відповідно до Протоколу №22/04 загальних зборів учасників ТОВ "Проспект Плюс", м.Харків від 22.04.2010р. ТОВ "Харківтрансмашпроект" включене до складу учасників ТОВ "Проспект Плюс" шляхом внесення ним за актом приймання-передачі спірних житлових преміжень. Передача нежитлових приміщень підтверджується Актом приймання передачі від 22.04.2010р.
Відповідно до п. 6.3.1. Статуту ТОВ "Проспект Плюс" ТОВ "Харківтрансмашпроект" володіє майновою часткою вартістю 1504400, 00 грн., яка складається з внесених ним до статутного фонду товариства нежитлових приміщень літ. "АЕ-1", загальною площею 73,1 кв.м., літ. "АЖ-1", загальною площею 63 кв.м., літ. "АЗ-1", загальною площею 69,8 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, 5.
Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" суди не вправі вносити зміни до статуту товариства у зв'язку з тим, що це належить до виключної компетенції загальних зборів товариства, тобто позивачем невірно обрано спосіб захисту своїх прав.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача шкоди в розмірі 55000грн. та в частині визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Проспект плюс" права власності на частку у розмірі 8,39% статутного капіталу Товариства внесену Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВТРАНСМАШПРОЕКТ", що складається нежитлових будівель: літ. "АЕ-1", загальною площею 73,1 кв.м., літ. "АЖ-1", загальною площею 63 кв.м., літ. "АЗ-1", загальною площею 69,8 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, 5, визнаються судом позивачем недоведеними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання, про розподіл судових витрат відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що судові витрати належить залишити за позивачем.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Прийняти заяву ТОВ "Проспект Плюс", м. Харків про зміну предмета позову та збільшенням позовних вимог (вх.8968 від 05.07.2012р.) до розгляду.
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Проспект плюс" (61001, м. Харків, провулок Байкальський, буд. 2, код в ЄДРПОУ 33605703) право власності на нежитлові будівлі літ. "АЕ-1", загальною площею 73,1 кв.м., літ. "АЖ-1", загальною площею 63 кв.м., літ. "АЗ-1", загальною площею 69,8 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, 5.
В решті позовних вимог відмовити.
Повне рішення складено 11.07.2012р.
Суддя Жельне С.Ч.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 06.07.2012 |
Оприлюднено | 27.07.2012 |
Номер документу | 25383209 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Жельне С.Ч.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні