Постанова

від 24.07.2013 по справі 5023/2893/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 липня 2013 року                                               Справа №5023/2893/12 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В., суддя Черленяк М.І. при секретарі Вороні В.С. за участю представників сторін: прокурор – Здор Т.О.; позивач –  не з'явився; відповідач – не з'явився; третя особа – не з'явилась розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прокурора Ленінського району м. Харкова  (вх. №1209Х/1-35) на рішення господарського суду Харківської області від 06 липня 2012 року у справі №5023/2893/12 за позовом ТОВ "Проспект плюс", м. Харків до ТОВ "Харківтрансмашпроект", м. Харків третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: 1. Харківська міська рада, м. Харків 2. Інспекція державного  архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, м. Харків про стягнення коштів, ВСТАНОВИЛА: Рішенням господарського суду Харківської області від 06 липня 2012 року у справі №5023/2893/12 (суддя Жельне С.Ч.) позов задоволено частково; визнано за ТОВ  "Проспект Плюс" право власності на нежитлові будівлі літ. "АЕ-1" загальною площею 73,1 кв.м, літ. "АЖ-1" загальною площею 63 кв.м, літ. "АЗ-1" загальною площею 69,8 кв.м, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, 5. В решті позову відмовлено. Прокурор Ленінського району м. Харкова, не погодившись з рішенням суду, звернувся до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду в частині задоволення позову скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, в іншій частині рішення залишити без змін. Будучи належним чином повідомлені про дату і місце судового розгляду позивач, відповідач треті особи своїми правами, передбаченими ст. 22 ГПК України не скористались, в судове засідання не з'явились, повноважних представників до суду не направили, про причини неявки суд не повідомили. Відзивів на апеляційну скаргу не надали. Прокурор у засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, рішення місцевого суду скасувати. Відповідно до частини 2 статті 96 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу  не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду. Враховуючи належне повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглядати справу за відсутності  третіх осіб за наявними у справі матеріалами, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України. Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України, вислухавши прокурора, колегія  суддів встановила наступне. Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Харківтрансмашпроект" мало у власності нежитлові будівлі літ. “АЕ-1”, загальною площею 73,1 кв. м, літ. “АЖ-1”, загальною площею 63 кв. м, літ. “АЗ-1”, загальною площею 69,8 кв. м, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, 5, на підставі рішення господарського суду Харківської області від по справі № 29/647-08 від 22.01.2009 р., зареєстрованого в КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” 05.02.2009 р. номер витягу 21786381. На загальних зборах учасників відповідача 20 квітня 2010 року було прийнято рішення про вступ ТОВ "Харківтрансмашпроект" до складу учасників ТОВ "Проспект Плюс" шляхом внесення частки у статутний фонд позивача у вигляді належного позивачу на праві власності нерухомого майна, а саме: нежитлових будівель літ. “АЕ-1”, загальною площею 73,1 кв.м., літ. “АЖ-1”, загальною площею 63 кв. м, літ. “АЗ-1”, загальною площею 69,8 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, 5. Це факт посвідчується протоколом загальних зборів учасників відповідача 2 № 20/04/10 від 20.04.2010 р. Протоколом загальних зборів учасників позивача № 22/04 від 22.04.20010 р. було прийнято рішення про включення до складу учасників позивача відповідача, шляхом внесення ним до статутного фонду позивача нежитлових будівель літ. “АЕ-1”, загальною площею 73,1 кв. м, літ. “АЖ-1”, загальною площею 63 кв. м, літ. “АЗ-1”, загальною площею 69,8 кв. м, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, 5. У відповідності до акту прийому-передачі від 22 квітня 2010 року зазначені вище нежитлові будівлі були внесенні відповідачем до статутного капіталу позивача (загальна вартість нежитлових будівель склала 55000 грн.). На підставі чого, за зверненням позивача, виконавчим комітетом Харківської міської ради були внесені відповідні зміни до установчих документів позивача. Згодом, позивач звернувся до КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” з заявою оформити право власності шляхом видачі свідоцтва на право власності на нежитлові будівлі літ. “АЕ-1”, загальною площею 73,1 кв. м, літ. “АЖ-1”, загальною площею 63 кв. м, літ. “АЗ-1”, загальною площею 69,8 кв. м, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, 5. Однак, КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації'” листом відмовило позивачу в видачі свідоцтва на право власності, посилаючись на наявні в матеріалах інвентаризаційної справи дані про скасування рішення господарського суду по справі № 29/647-08 від 22.01.2009 року постановою Вищого господарського суду України від 26 квітня 2010 року. Як зазначено у рішенні суду, Інспекцією архітектурно-будівельного контролю у Харківській області на рішення господарського суду від по справі № 29/647-08 від 22.01.2009 р., було подано касаційну скаргу, за розглядом якої Вищий господарський суд своєю постановою від 26 квітня 2010 року скасував вищезазначене рішення господарського суду Харківської області, посилаючись на той факт, що у відповідача був відсутній дозвіл на виконання будівельних робіт, та об'єкти нерухомого майна не були введені в експлуатацію. Господарський суд у оспорюваному рішенні зазначає, що рішення господарського суду Харківської області по справі №29/647-08 від 22.01.2009 р., на підставі якого відповідач був власником спірних нежитлових будівель було скасовано постановою господарського суду України від 26 квітня 2010 року, тобто після факту передачі відповідачем в статутний капітал позивача нежитлових будівель, що відбулося 22 квітня 2010 року. Таким чином, місцевий господарський суд дійшов висновку, що на момент внесення відповідачем до статутного капіталу позивача спірних нежитлових будівель, відповідач був власником нерухомого майна на законних підставах, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 319 ЦК України, мав право розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, зокрема, мав право здійснити відчуження належного йому нерухомого майна шляхом його внесення до статутного капіталу позивача. Господарський суд, задовольняючи позовні вимоги в частині визнання за ТОВ "Проспект Плюс" право власності на спірні нежитлові будівлі, посилався на статтю 328 ЦК України, у відповідності до якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Також, судом першої інстанції зазначено, що відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. №7/5, рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна є правовстановлюючим документом. Враховуючи те, що існує рішення господарського суду Харківської області по справі № 29/647-08 від 22.01.2009 року, на підставі якого відповідач був власником спірних приміщень і скасоване дане рішення постановою Вищого господарського суду України було 26.04.2010 року, тобто лише після передачі відповідачем в статутний капітал позивача нежитлових будівель, а саме 22 квітня 2010 року, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що  відповідач на момент внесення до статутного капіталу ТОВ "Проспект Плюс" спірних нежитлових будівель був їх власником на законних підставах і мав право, відповідно до статті 319 ЦК України, розпоряджатись належним йому майном на власний розсуд, зокрема, відчужувати.   Однак, як зазначає місцевий суд, всупереч викладеним нормам, позивач не може в певній мірі здійснити своє право власності щодо нерухомого майна, тобто обмежений  у праві розпорядження власним майном. А у відповідності до ст. 386 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у користуванні своїм майном. Сукупність даних обставин дали підстави суду для задоволення вимог позивача в частині визнання за ним права власності на нежитлові будівлі, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, 5. Проте, колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та зроблені у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, виходячи з наступного. Позивач по справі є юридичною особою у формі товариства з обмеженою відповідальністю, у зв'язку з чим його воля реалізується через відповідні органи юридичної особи. Відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Згідно зі  ст. 58   Закону    України   “Про   господарські   товариства”  вищим   органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Відповідно до ст.ст. 41, 59 Закону України “Про господарські товариства” (в редакції від 31.10.2008 р.) до компетенції загальних зборів належить, зокрема, створення дочірніх підприємств, затвердження їх статутів та положень. Отже, вирішення питання про наявність чи відсутність у відповідача прав на майно, яке він вносить до статутного капіталу товариства залежить від правомірності рішення загальних зборів учасників товариства, на підставі якого створено ТОВ “Проспект Плюс” та передано йому право власності на спірне нерухоме майно. Крім того, судом першої інстанції при розгляді даної справи не були взяті до уваги вимоги статті 144 ЦК України. Так, частиною 6 статті 144 ЦК України встановлено, що  збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі. Порядок внесення додаткових вкладів встановлюється законом і статусом товариства. Частиною 3 статті 144 ЦК України закріплено, що зміни до статуту, пов'язані із зміною розміру статутного  капіталу та/або із зміною складу учасників, підлягають державній реєстрації в установленому законом порядку. З матеріалів справи вбачається, що на момент затвердження нової  редакції статуту ТОВ "Проспект Плюс" уже існувала постанова Вищого господарського суду України по справі №29/647-08 від 22.04.2010 року, якою було скасовано право власності відповідача на нежитлові будівлі, які останній вніс до статутного капіталу позивача. Однак, судом першої інстанції, в порушення приписів вказаної статті не було взято до уваги, що державну реєстрацію нової редакції статуту  Товариства з обмеженою відповідальністю "Проспект Плюс", затвердженої рішенням загальних зборів учасників протоколу №30/12 від 30.12.2011 р., здійснено 10 січня 2012 року за №14801050010010727. Тобто, на момент здійснення державної реєстрації нової редакції статуту відповідачу було відомо про відсутність у нього прав власності  на спірні нежитлові будівлі. Згідно статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Підстава для правомірного набуття права власності на майно у зв'язку з внесенням такого майна до статутного фонду юридичної особи - господарського товариства, встановлюється ст. 115 ЦК України, відповідно до якої господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу. Однак, колегія суддів вважає, що в даному випадку право власності на спірні нежитлові будівлі набуте неправомірно. На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду в частині задоволення вимог про визнання права власності на нежитлові будівлі прийняте внаслідок неповного з'ясування та недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення і неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, а висновки, викладені в даному рішенні, не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим в цій частині підлягає скасуванню. Стосовно вимог про стягнення 55000 грн. шкоди та визнання за позивачем права власності на частку у розмірі 8,39% статутного капіталу, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач в обґрунтування цієї вимоги не надав суду документів на підтвердження всіх складових збитків у відповідності до ст. 22 ЦК України. За змістом ч. 2 ст. 22 ЦК України та ч. 2 ст. 224 ГК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Згідно ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною. Згідно зі статтею 611 цього Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків. Підставою для відшкодування збитків є наявність усіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини особи, яка заподіяла збитки. Відсутність хоча б однієї з зазначених складових, виключає склад правопорушення взагалі, а з ним відповідно і правові підстави відшкодування збитків. Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. На підставі аналізу наявних матеріалів справи у сукупності з вимогами зазначених норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що позивач не довів в чому полягає протиправність поведінки відповідача та наявність причинного зв'язку між такою протиправною поведінкою та завданими збитками, в зв'язку з чим відмовляє у задоволенні позову в цій частині за його необґрунтованістю та безпідставністю. Стосовно вимоги про визнання за позивачем права власності на частку у розмірі 8,39% статутного капіталу, судова колегія вважає, що вона є похідною від вимоги про визнання права власності, а тому задоволенню не підлягає. На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення в частині визнання права власності за ТОВ "Проспект Плюс" підлягає скасуванню, в іншій частині слід залишити його без змін. Враховуючи викладене та керуючись статтями 99, 101, пунктом 3 статті 103, п. 1, 3, 4 ст. 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА:            Апеляційну скаргу прокурора Ленінського району м. Харкова задовольнити частково. Рішення господарського суду Полтавської області від 06 липня 2012 року у справі №5023/2893/12 в частині визнання права власності за ТОВ "Проспект Плюс" скасувати. В іншій частині рішення залишити без змін.                        Повний текст постанови підписаний 22.07.2013 року.                           Головуючий суддя                                                                Ільїн О.В.                            Суддя                                                                                       Россолов В.В.                              Суддя                                                                                      Черленяк М.І.