Постанова

від 18.07.2012 по справі 2а-1670/3941/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/3941/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гарника К.Ю.,

при секретарі - Онищенко С.В.,

за участю:

представника позивача - Маслєннікова С.В.,

представника відповідача - Демяненко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Радекс-Україна" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

13 червня 2012 року Приватне підприємство "Радекс-Україна" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.03.2012 № 0001501502/21.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав про безпідставність застосування положень пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, так як підприємство не приймало рішень про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та не подавало заяв про їх повернення, а відображало залишок від'ємного значення з податку на додану вартість в рахунок погашення поточними зобов'язаннями з податку на додану вартість. Позивач також зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем без достатніх правових підстав, з помилковим застосуванням приписів діючого законодавства, а отже, є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення вимог пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, який ставить у залежність втрату права на бюджетне відшкодування з правом на зарахування відповідної суми в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів. На думку відповідача, позивачем неправомірно включено до залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації з ПДВ) від'ємне значення попередніх податкових періодів, зокрема за травень 2008 року, у розмірі 35103,00 грн, оскільки дана сума протягом 1095 денного терміну не була задекларована до відшкодування з державного бюджету.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Приватне підприємство "Радекс-Україна" зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 08.11.2007, ідентифікаційний номер 35407248 та перебуває на обліку податкових органів як платник податків.

В період з 19.01.2012 по 30.01.2012 фахівцями Кременчуцької ОДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість (рядок 24 декларації з податку на додану вартість - залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) за листопад 2011 року, за результатами якої складено акт від 30.01.2012 № 474/15-322/35407248, яким, в свою чергу, зафіксовано порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 та 7.7.3 частини 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997, з урахуванням пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок "24" декларації) за листопад 2011 року (вхідний номер від 16.11.2011. № 9012377463) у розмірі 35103,00 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 13.03.2012 № 0001501502/21, яким ПП "Радекс-Україна" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 35103,00 грн.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням суд виходив з наступного.

Згідно пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Відповідно до підпункту 14.1.39. пункту14.1 статті14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, застосовуючи до спірних правовідносин приписи пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, відповідач не врахував, що його положення регулюють виключно питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та їх відшкодування. Саме для вирішення цих питань законодавець встановлює 1095-денний термін. Будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду, Податковий кодекс України не містить.

З матеріалів справи судом встановлено, що жодних порушень у формуванні спірної суми від'ємного значення з податку на додану вартість відповідачем в ході перевірки виявлено не було. З наявних у справі документів вбачається відсутність жодних заперечень відповідача як при проведенні перевірки, так і вході судового розгляду справи стосовно виникнення та фактичної наявності у позивача спірної суми від'ємного значення з податку на додану вартість за травень 2008 року. Також, даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином завіреними копіями акту перевірки від 25.01.2011 № 289/22-218/35407248 «Про результати перевірки позапланової виїзної перевірки ПП «Радекс-Україна»з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 05.12.2007 по 01.10.2008 при виконанні імпортного контракту № 01/07 від 05.12.2007 з компанією IA Radex-Europe»(Латвія) та інших первинних документів, долучених позивачем.

Даних про те, що позивач подавав до Кременчуцької ОДПІ заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або на їх відшкодування, у тому числі і заяви про бюджетне відшкодування, до суду не надано. Цей факт також підтверджує помилковість застосування відповідачем приписів пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України до спірних правовідносин.

Суд вважає за необхідне також зауважити, що подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування є правом, а не обов'язком. Жодними нормативними актами не передбачено відповідальність за невикористане право щодо подання зазначених заяв, а також не передбачено зменшення розміру від'ємного значення сум податку на додану вартість і виключення їх з декларації.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, судом враховується, що порядок та умови формування податкового кредиту регулюються розділом V Податкового кодексу України.

Згідно з пункту 200.1 статті 200 цього Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункту 200.3 цієї ж статті).

Згідно пункту200.4 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді також отримано від'ємне значення податку на додану вартість, то:

- бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України;

- залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому ніяких обмежень на таке зарахування та зобов'язань щодо подання заяв для подальшого декларування Податковим кодексом України не встановлено.

Відповідно до пункту 200.6. Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті.

Такої ж позиції дотримується Державна податкова служба України у своєму листі від 12.01.2012 № 808/7/15-3417-16, тобто у період виникнення та подальшого декларування спірної суми, а саме: платник податку, який не мав права на бюджетне відшкодування через відсутність оподатковуваних поставок, має право в рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість відображати залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення.

Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та зібраних у справі доказів у їх сукупності дозволяє зробити висновок про відсутність будь-яких помилок при заповненні позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року та свідчить про наявність у нього права на включення до рядка 24 декларації з податку на додану вартість за вказаний звітний період залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 35103,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Радекс-Україна" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.03.2012 № 0001501502/21.

Стягнути з державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Радекс-Україна" витрати у вигляді судового збору у розмірі 351,03 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 23 липня 2012 року.

Суддя К.Ю. Гарник