Ухвала

від 18.09.2012 по справі 2а-1670/3941/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2012 р.Справа № 2а-1670/3941/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2012р. по справі № 2а-1670/3941/12

за позовом Приватного підприємства "Радекс-Україна"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

13.06.2012 року, Приватне підприємство "Радекс-Україна"( далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби ( далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.03.2012 № 0001501502/21.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2012 року адміністративний позов Приватного підприємства "Радекс-Україна" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.03.2012 № 0001501502/21.

Стягнено з державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Радекс-Україна" витрати у вигляді судового збору у розмірі 351,03 грн.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду жодних доказів на підтвердження правомірності прийнятого податкового повідомлення - рішення відповідачем не надано, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Приватне підприємство "Радекс-Україна" зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 08.11.2007, ідентифікаційний номер 35407248 та перебуває на обліку податкових органів як платник податків.

З 19.01.2012 по 30.01.2012 фахівцями Кременчуцької ОДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість (рядок 24 декларації з податку на додану вартість - залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) за листопад 2011 року, за результатами якої складено акт від 30.01.2012 № 474/15-322/35407248, яким, в свою чергу, зафіксовано порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 та 7.7.3 частини 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997, з урахуванням пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок "24" декларації) за листопад 2011 року (вхідний номер від 16.11.2011. № 9012377463) у розмірі 35103,00 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 13.03.2012 № 0001501502/21, яким ПП "Радекс-Україна" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 35103,00 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що як вбачається з матеріалів справи жодних порушень у формуванні спірної суми від'ємного значення з податку на додану вартість відповідачем в ході перевірки виявлено не було.

З наявних у справі документів вбачається відсутність жодних заперечень відповідача як при проведенні перевірки, так і вході судового розгляду справи стосовно виникнення та фактичної наявності у позивача спірної суми від'ємного значення з податку на додану вартість за травень 2008 року. Також, даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином завіреними копіями акту перевірки від 25.01.2011 № 289/22-218/35407248 "Про результати перевірки позапланової виїзної перевірки ПП "Радекс-Україна"з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 05.12.2007 по 01.10.2008 при виконанні імпортного контракту № 01/07 від 05.12.2007 з компанією IA Radex-Europe"(Латвія) та інших первинних документів, долучених позивачем.

Також, даних про те, що позивач подавав до Кременчуцької ОДПІ заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або на їх відшкодування, у тому числі і заяви про бюджетне відшкодування, до суду не надано. Цей факт також підтверджує помилковість застосування відповідачем приписів пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України до спірних правовідносин.

Колегія суддів зазначає, що порядок та умови формування податкового кредиту регулюються розділом V Податкового кодексу України.

Згідно з пункту 200.1 статті 200 цього Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункту 200.3 цієї ж статті).

Відповідно до пункту200.4 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді також отримано від'ємне значення податку на додану вартість, то:- бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України;- залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до пункту 200.6. Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті.

Аналіз наведених положень законодавства та зібраних у справі доказів у їх сукупності вказує про відсутність будь-яких помилок при заповненні позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року та свідчить про наявність у нього права на включення до рядка 24 декларації з податку на додану вартість за вказаний звітний період залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 35103,00 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не надано доказів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2012р. по справі № 2а-1670/3941/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бондар В.О. Судді Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 24.09.2012 р.