Постанова

від 24.07.2012 по справі 5430/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 липня 2012 р. № 2-а- 5430/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі:

представника позивача - Емельяненко Д.Д.,

представника відповідача - Сафеніной А.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКСИС-ГРУП" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, третя особа - Західна об'єднана Державна податкова інспекція у м. Харкові Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕКСИС-ГРУП" (далі - ТОВ "ТЕКСИС-ГРУП"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення за № 0000212320 від 29.02.2012 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками викладеними в акті перевірки від 15.02.2012 року №267/23-206/37366235, на підставі яких було прийняте спірне податкове - повідомлення рішення. Позивач вважає, що висновки податкового органу про непідтвердженість реальності господарських операцій з контрагентом - ТОВ «Промтехноопт», є безпідставними, оскільки за даними операціями господарські зобов'язання виконані сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, не кім не оскаржені та у судовому порядку не визнані не дійсними, реальність здійснення господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку згідно з вимогами чинного законодавства України. Тому позивач вважає, що спірне податкове повідомлення - рішення є незаконним, необ'єктивним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Ухвалою суду від 19.07.2012 року Державну податкову інспекцію у Комінтернівському районі міста Харкова, замінено його правонаступником - Основ'янською міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. При цьому посилався на те, що під час проведення перевірки позивача було встановлено, що ТОВ "ТЕКСИС-ГРУП" зайво включило до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з придбання товару у ТОВ «Промтехноопт» в розмірі 56830,69 грн. у квітні-вересні 2011 року, оскільки фактичного здійснення господарської операції не було. Представник відповідача також зазначив, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Представник третьої особи - Західної об'єднаної Державної податкової інспекції у м. Харкові Харківської області Державної податкової служби, у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать матеріали справи, клопотання про розгляд справи без його участі до суду не надав. У відповідності до ст. 35 КАС України третя особа є належно повідомленою про дату, час та місце судового засідання.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника третьої осіб за наявними в ній матеріалами.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі направлення №131 від 02.02.2012 року та відповідно до наказу № 138 від 02.02.2012 року фахівцем Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова (правонаступником якої є Основ'янська міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби) проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ "ТЕКСИС-ГРУП" (код ЄДРПОУ 37366235) щодо правильності та повноти обчислення податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Промтехноопт» (код ЄДРПОУ 37092055) за період з 01.03.2011 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складено акт від 15.02.2012 року №267/23-206/37366235 (а.с. 15-27 том 1).

Згідно висновків акту перевірки від 15.02.2012 року №267/23-206/37366235 встановлено порушення позивачем ст. 1, п. 2 ст. 3, ст. 4, п. 6 ст. 8, п. 1 та п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», пункту 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, в частині необхідності організації бухгалтерського обліку та складання первинних документів з врахуванням сутності господарської операції (відносин); відповідності змісту операції, що зафіксовані в документах, реальним обставинам; прийняття до обліку та виконання лише документів на операції, що не суперечать нормативно-правовим актам, не завдають шкоди державі, підписаних уповноваженими на те особами; ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з обов'язковим врахуванням вимог, встановлених відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та п. 44.1 ст. 44, п.198.1, 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ "ТЕКСИС-ГРУП" зайво включило до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з придбання товару у ТОВ «Промтехноопт» в розмірі 56830,69 грн. у квітні - вересні 2011 року.

На підставі вищезазначених висновків акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення № 0000212320 від 29.02.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 63231,62 грн., в тому числі за основним платежем - 56830,69 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 6400,93 грн. (а.с. 28 том 1).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали встановлені в ході перевірки обставини формування позивачем у квітні - вересні 2011 року податкового кредиту з ПДВ на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «Промтехноопт», по якому відсутній факт реального вчинення господарських операцій.

Суд зазначає, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правила формування податкового кредиту, обчислення та сплати ПДВ врегульовані розділом V Податкового кодексу України (далі за текстом - ПКУ).

Так, положеннями ПКУ передбачено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу ( п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, норми податкового законодавства пов'язують виникнення права платника податку на податковий кредит з наявністю податкової накладної. Разом з цим суд зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальниками податкових накладних, не є безумовною підставою для обрахування податкового кредиту по ПДВ, при цьому, повинно враховуватися реальне здійснення господарської операції та подальше використання товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та ТОВ «Промтехноопт» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу партії товару №04/11-ЛСТ від 04.04.2011 року з додатковими угодами №1 від 01.06.2011 року, №2 від 30.12.2011 року (а.с. 31-34 том 1), предметом якого є лінгосульфонат технічний порошкоподібний ТУ 2455-002-00281039-00 (далі - товар).

На виконання умов вказаного договору сторонами було складено та підписано видаткові накладні на отримання товару №48 від 04.04.11 на суму 48060,00 грн., в т.ч. ПДВ - 8010,00 грн., №84 від 06.05.11 на суму 29103,00 грн., в т.ч. ПДВ - 4850,50 грн., №102 від 21.06.11 на суму 27526,00 грн., в т.ч. ПДВ - 4587,66 грн., №125 від 11.07.11 на суму 21360,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3560,00 грн., №240 від 01.08.11 на суму 20185,20 грн., в т.ч. ПДВ - 3364,20 грн., №265 від 15.09.11 на суму 26950,00 грн., в т.ч. ПДВ - 4491,67 грн. (а.с. 35, 38, 41, 44, 47, 50 том 1).

Пунктом 2.1 вказаного договору передбачені умови доставки - самовивіз.

На підтвердження перевезення отриманого від ТОВ «Промтехноопт» товару позивачем надано до суду товарно-транспортні накладні №04/04/1 від 04.04.11, №06/05/1 від 06.05.11, №21/06/1 від 21.06.11, №11/07/1 від 11.07.11, №01/08/1 від 01.08.11, №15/09/1 від 15.09.11 (а.с. 37, 40, 43, 46, 49, 52 том 1).

Як вбачається з зазначених товарно-транспортних накладних, транспортування товару здійснювалось ФОП ОСОБА_1

Проте, доказів надання позивачу та виконання ФОП ОСОБА_1 транспортних послуг суду не надано.

Судом встановлено, що договір купівлі-продажу №04/11-ЛСТ від 04.04.2011 року було укладено в м. Харкові, товар було отримано від ТОВ «Промтехноопт», який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Архангельська, 6, проте транспортування товару здійснювалось з м. Мерефа.

Матеріалами справи не підтверджено реальність знаходження товару в м. Мерефа Харківської області та належність цього товару саме ТОВ «Промтехноопт», оскільки умовами вищезазначеного договору або будь-якими іншими документами не передбачено отримання товару від постачальника саме з м. Мерефа.

Суду також не надано доказів здійснення розвантаження отриманого від ТОВ «Промтехноопт» товару.

ТОВ «Промтехноопт» було виписано та надано позивачу податкові накладні №92 від 04.04.11 на суму 48060,00 грн., в т.ч. ПДВ - 8010,00 грн., №139 від 06.05.11 на суму 29103,00 грн., в т.ч. ПДВ - 4850,50 грн., №582 від 21.06.11 на суму 27526,00 грн., в т.ч. ПДВ - 4587,66 грн., №385 від 11.07.11 на суму 21360,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3560,00 грн., №35 від 01.08.11 на суму 20185,20 грн., в т.ч. ПДВ - 3364,20 грн., №567 від 15.09.11 на суму 26950,00 грн., в т.ч. ПДВ - 4491,67 грн. (а.с. 79, 81, 83-86 том 1), що внесені до реєстру отриманих податкових накладних за відповідні періоди (а.с. 1-23 том 2).

На підтвердження здійснення розрахунків за вказаним договором позивачем надано до суду рахунки-фактури №55 від 04.04.2011 року, №97 від 06.05.2011 року, №121 від 20.06.2011 року, №142 від 11.07.2011 року, №268 від 01.08.2011 року, №297 від 12.09.2011 року (а.с. 36, 39, 42, 45, 48, 51 том 1) та платіжні доручення №54 від 21.06.2011 року, №67 від 18.05.2011 року, №204 від 07.11.2011 року, №111 від 22.07.2011 року (а.с. 90-91, 95-96 том 1).

По взаємовідносинам з ТОВ «Промтехноопт» відповідні суми ПДВ позивачем включено до складу податкового кредиту, що відображено у податкових деклараціях з ПДВ травень, червень, липень, вересень 2011 року (а.с. 240-249 том 1).

На підтвердження фактичного використання отриманого від ТОВ «Промтехноопт» товару у власній господарській діяльності позивачем надано до суду видаткові та податкові накладні, товарно-транспорті накладні, довіреності щодо реалізації товару ПП «ІнтерТрейдСплав», СП ТОВ «УкрЛитПоль-СЕLL», ТОВ фірма «Алит» ЛТД, ТОВ «НВП «Харківбудкомплект», ПАТ «Кондратьевский огнеупорний завод», ТОВ «НВП «Біотех-2ММ», ПП «Експохім», ДП «Грикар А.П.С.» (а.с. 178-196, 202-239 том 1).

Матеріалами справи не підтверджено факту зберігання отриманого від ТОВ «Промтехноопт» товару.

Щодо наданої позивачем до суду оборотно-сальдової відомості (а.с. 175-177 том 1) в якості доказу місця зберігання отриманого від ТОВ «Промтехноопт» товару, суд зазначає, що зазначена відомість не є належним доказом наявності у позивача для зберігання товару власних, орендованих, одержаних по договорах лізингу, закріплених за підприємством на праві господарського відання, складських, виробничих та інших приміщень, що може бути підтверджено відповідними свідоцтвами, договорами та актами приймання вказаних приміщень.

Будь-яких інших доказів зберігання отриманого від ТОВ «Промтехноопт» товару з моменту його отримання до моменту реалізації подальшим контрагентам суду не надано.

Таким чином, матеріалами справи не підтверджено наявність у позивача власних, орендованих, одержаних по договорах лізингу, закріплених за підприємством на праві господарського відання, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, в яких проводилася його господарська діяльність у перевіряємому періоді.

З матеріалів справи також вбачається, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Промтехноопт» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу №01/06П від 01.06.2011 року (а.с. 53 том 1), предметом якого є автонавантажувач дизельний б/у мод.41.306 (далі - товар).

На виконання умов вказаного договору сторонами було складено та підписано видаткову накладну №98 від 03.06.11 на суму 65300,00 грн., в т.ч. ПДВ - 10883,33 грн. (а.с. 54 том 1).

Пунктом 2.1 вказаного договору передбачені умови доставки - самовивіз.

На підтвердження перевезення отриманого від ТОВ «Промтехноопт» товару позивачем надано до суду товарно-транспортну накладну №03/06/1 від 03.06.11 (а.с. 56 том 1).

Як вбачається з зазначених товарно-транспортних накладних, транспортування товару здійснювалось ФОП ОСОБА_1

Проте, доказів надання позивачу та виконання ФОП ОСОБА_1 транспортних послуг суду не надано.

Судом встановлено, що договір купівлі-продажу №01/06П від 01.06.2011 року було укладено в м. Харкові, товар було отримано від ТОВ «Промтехноопт», який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Архангельська, 6, проте транспортування товару здійснювалось з м. Мерефа.

Матеріалами справи не підтверджено реальність знаходження товару в м. Мерефа Харківської області та належність цього товару саме ТОВ «Промтехноопт», оскільки умовами вищезазначеного договору або будь-якими іншими документами не передбачено отримання товару від постачальника саме з м. Мерефа.

Суду також не надано доказів здійснення розвантаження отриманого від ТОВ «Промтехноопт» товару.

ТОВ «Промтехноопт» було виписано та надано позивачу податкову накладну №189 від 03.06.11 на суму 65300,00 грн., в т.ч. ПДВ - 10883,33 грн. (а.с. 80 том 1), що внесена до реєстру отриманих податкових накладних за відповідний період (а.с. 20-23 том 2).

На підтвердження здійснення розрахунків за вказаним договором позивачем надано до суду рахунок-фактуру №105 від 01.06.2011 року (а.с. 55 том1) та платіжні доручення №193 від 24.10.2011 року, №170 від 24.10.2011 року (а.с. 93-94 том 1).

По взаємовідносинам з ТОВ «Промтехноопт» відповідні суми ПДВ позивачем включено до складу податкового кредиту, що відображено у податкових деклараціях з ПДВ за червень 2011 року (а.с. 244-245 том 1).

На підтвердження фактичного використання отриманого від ТОВ «Промтехноопт» товару у власній господарській діяльності позивачем надано до суду видаткові та податкові накладні, акт приймання - передачі, довіреність щодо реалізації товару ТОВ «Укрбурвибух Груп», (а.с. 197-201 том 1).

Матеріалами справи не підтверджено факту зберігання отриманого від ТОВ «Промтехноопт» товару.

Щодо наданої позивачем до суду оборотно-сальдової відомості (а.с. 175-177 том 1) в якості доказу місця зберігання отриманого від ТОВ «Промтехноопт» товару, суд зазначає, що зазначена відомість не є належним доказом наявності у позивача для зберігання товару власних, орендованих, одержаних по договорах лізингу, закріплених за підприємством на праві господарського відання, складських, виробничих та інших приміщень, що може бути підтверджено відповідними свідоцтвами, договорами та актами приймання вказаних приміщень.

Будь-яких інших доказів зберігання отриманого від ТОВ «Промтехноопт» товару з моменту його отримання до моменту реалізації подальшим контрагентам суду не надано.

Таким чином, матеріалами справи не підтверджено наявність у позивача власних, орендованих, одержаних по договорах лізингу, закріплених за підприємством на праві господарського відання, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, в яких проводилася його господарська діяльність у перевіряємому періоді.

З матеріалів справи також вбачається, що між позивачем (принципал) та ТОВ «Промтехноопт» (агент) було укладено агентський договір від 10.01.2011р. №01/11-АУ з додатковою угодою №1 від 30.12.2011 року, відповідно до якого принципал доручив, а агент зобов'язався здійснити за винагороду відповідні юридичні та фактичні дії від свого імені та за рахунок принципалу, або від імені та за рахунок принципалу, направлені на підготовку, укладення та супроводження угод цивільно-правового характеру, які сприяють росту об'єму торгового обороту принципала (а.с. 57-60 том 1).

На виконання умов зазначеного договору його сторонами було складено та підписано угоди щодо виплати агентської винагороди від 10.01.2011 року, від 17.01.2011 року, від 30.09.2011 року (а.с. 62, 65, 67, 72 том 1) та доручення агенту №1 від 10.01.2011 року, №2 від 17.01.2011 року, №4 від 15.08.2011 року (а.с. 61, 64, 71 том 1), відповідно до яких агент від імені та в інтересах принципала здійснює пошук потенційних постачальників послуг (покупців) для принципала; формування договірних відносин з таким постачальником; здійснює всі заходи по мінімізації будь-яких ризиків, пов'язаних з виконанням договорів підряду; здійснює контроль за належним виконанням договірних відносин; забезпечує своєчасну доставку документації (рахунків-фактур, накладних, актів виконаних робіт тощо); здійснює інші дії, необхідні для належного виконання цих доручень.

Сторонами вказаного договору також складено та підписано звіти до доручень № 1 від 31.03.2011 року, №2 від 30.06.2011 року, №3 від 30.09.2011 року, №4 від 30.09.2011 року (а.с. 63, 66, 68-70 том 1), відповідно до яких агентом здійсненні дії щодо пошуку потенційних постачальників та формування договірних відносин з ними згідно з дорученнями агенту.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано до суду акти здачі-прийому виконаних послуг №1 від 31.03.11 на суму 20000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3333,33 грн., №2 від 30.06.11 на суму 26500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 4416,67 грн., №3 від 30.09.11 на суму 32000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5333,33 грн., №4 від 30.09.11 на суму 24000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 4000,00 грн. (а.с. 73-77 том 1).

Від ТОВ «Промтехноопт» позивачем отримано податкові накладні №513 від 31.03.11 на суму 20000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3333,33 грн., №788 від 30.06.11 на суму 26500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 4416,67 грн., №970 від 30.09.11 на суму 32000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5333,33 грн., №973 від 30.09.11 на суму 24000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 4000,00 грн. (а.с. 78, 82, 87-88 том 1), що внесені до реєстру отриманих податкових накладних за відповідні періоди (а.с. 14-23 том 2).

Як вбачається з платіжних доручень №110 від 22.07.2011 року, №43 від 20.04.2011 року, (а.с. 89, 92 том 1) за вказані послуги позивачем здійснено оплату ТОВ «Промтехноопт» .

По взаємовідносинам з ТОВ «Промтехноопт» відповідні суми ПДВ позивачем включено до складу податкового кредиту, що відображено у податкових деклараціях з ПДВ за квітень, червень, вересень 2011 року (а.с. 244-245, 248-249 том 1).

Проте, з наданих позивачем документів не вбачається доцільності придбання ним вищезазначених послуг, а саме наявності реальної та обґрунтованої потреби позивача в отриманні послуг з пошуку потенційних постачальників послуг (покупців), відсутності у нього можливості пошуку потенційних клієнтів самостійно, власними силами та засобами.

Окрім цього, з наданих позивачем документів не вбачається фактичного (реального) здійснення господарських операцій, укладених між позивачем та знайденими ТОВ «Промтехноопт» клієнтами, на виконання умов агентського договору від 10.01.2011р. №01/11-АУ, а саме фактичної передачі реалізованого товару, його перевезення (транспортування), а також зміни у власному капіталі підприємства, пов'язаних з отриманням ним послуг від ТОВ «Промтехноопт».

Крім того, матеріалами справи не підтверджено наявності у позивача росту об'єму його торгового обороту у зв'язку з отриманням ним вищезазначених послуг від ТОВ «Промтехноопт», надання яких відповідно до умов агентського договору від 10.01.2011р. №01/11-АУ повинні сприяти такому росту.

Суд зазначає, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Проте, надані до суду копії документів бухгалтерського обліку не доказують наявність реального здійснення вказаних господарських операцій з ТОВ «Промтехноопт», фактичного руху активів та зміни у власному капіталі.

Отже, суд вважає, що матеріалами справи не підтверджена реальність господарських операцій, здійснених між позивачем та його контрагентом ТОВ «Промтехноопт» у березні - вересні 2011 року.

Крім того, як вбачається з акту перевірки позивача, в ході проведення перевірки податковим органом були використані акти про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Промтехноопт» з питань дотримання вимог податкового законодавства з січня по квітень 2011 року №1251/23-03-05/37092055 від 01.06.2011 року, №1497/23-03-05/37092055 від 30.06.2011 року; акти про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Промтехноопт» від 11.11.2011 року №220/23-02-05/37092055, від 13.09.2011 року №9/23-02-05/37092055, від 21.10.2011 року №111/23-02-05/37092055, від 14.12.2011 року №324/23-02-05/37092055, висновками яких встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій суб'єктом господарювання ТОВ «Промтехноопт» за період з 01.01.2011 року по 31.10.2011 року.

Посилання позивача на судові рішення по справі №2а-9525/11/2070 (а.с. 24-33 том 2), що набрали законної сили, як на підставу визнання протиправними дій щодо проведення перевірок та зустрічних звірок ТОВ «Промтехноопт», суд не приймає до уваги, оскільки вказаними судовими визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова лише щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Промтехноопт" (ідентифікаційний код - 37092055), результати якої оформлені актом №1251/23-03-05/37092055 від 01.06.2011р., а також щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Промтехноопт" (ідентифікаційний код - 37092055), результати якої оформлені актом №1489/23-03-05/37092055 від 01.07.2011 р., проте як податковим органом використовувались й інші акти перевірок та зустрічних звірок. При цьому, акт перевірки №1489/23-03-05/37092055 від 01.07.2011 р. податковим органом під час проведення перевірки позивача взагалі не використовувався

Будь-яких інших доказів оскарження висновків вищезазначених актів або дій щодо проведення вказаних перевірок та зустрічних звірок суду не надано.

З урахуванням викладеного, суд погоджується з висновками відповідача про зайве включення позивачем до складу податкового кредиту у квітні - вересні 2011 року суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Промтехноопт» в розмірі 56830,69 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 63231,62 грн., в тому числі за основним платежем - 56830,69 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 6400,93 грн. є обґрунтованим.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряє чи дотримувався суб'єкт владних повноважень, приймаючі (вчиняючи) рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем не було надано належних та достатніх доказів щодо неправомірності та необґрунтованості прийнятого відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Проте, відповідачем було доведено правомірність, законність та обґрунтованість прийнятого податкового повідомлення - рішення № 0000212320 від 29.02.2012 року.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, а отже не підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКСИС-ГРУП" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, третя особа - Західна об'єднана Державна податкова інспекція у м. Харкові Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 26.07.2012 року.

Суддя Піскун В.О.