Постанова

від 27.07.2012 по справі 4-513/12

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 4-513/12

П О С Т А Н О В А

27 липня 2012 року Печерський районний суд м. Києва

у складі:

головуючий - суддя Кицюк В.П. ,

при секретарі - Скрибка А. В., Захаровій Ю.В.

за участю прокурора Бондура Д.В., представників заявника ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову старшого інспектора ВОДТП та дізнання відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території Печерського району та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України Кравченко О.І. про відмову в порушенні кримінальної справи від 02 липня 2011 року, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою в порядку ст. 236-1 КПК України, в якій просить скасувати постанову старшого інспектора ВОДТП та дізнання відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території Печерського району та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУМВС України Кравченко О.І. від 02 липня 2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом дорожньо-транспортної пригоди 24 червня 2011 року за участю автомобіля Мерседес SL-63 д.н.з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля Лексус LX-570 д.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5.

В обґрунтування доводів скарги посилається на те, що дослідча перевірка за фактом вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди проведена не повно, внаслідок чого висновок органу дізнання про порушення ОСОБА_3 правил дорожнього руху України, що знаходиться в причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди не відповідає фактичним обставин справи ( а.с. 1-2).

В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав доводи та вимоги скарги, а також стверджував про наявність підстав для висновку про заподіяння ОСОБА_3 в результаті ДТП середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Прокурор при вирішенні скарги покладався на розсуд суду.

Суд, заслухавши думку прокурора, пояснення заявника, дослідивши матеріали, на підставі яких прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, вивчивши матеріали скарги, приходить до наступного висновку.

Статтею ст. 236-1 КПК України передбачено, що скарга на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи може бути подана особою, інтересів якої вона стосується, або її представником, до суду за місцем розташування органу або посадової особи, яка винесла постанову, протягом семи днів зі дня отримання копії постанови чи повідомлення прокурора про відмову в скасуванні постанови.

За твердженням заявника, яка не спростовано матеріалами справи, про наявність постанови про відмову в порушенні кримінальної справи він дізнався лише 03.02.2012 року, а тому суд, виходячи з положень ст. ст. 99-1, 236-1 КПК України, вважає скаргу поданою у встановлений законом семиденний строк.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 236-2 КПК України, суд при розгляді скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, перевіряє виконання вимог ст. 99 КПК України і в залежності від встановленого скасовує постанову про відмову в порушенні справи та повертає матеріали для додаткової перевірки або залишає скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 4 ст. 97 КПК України, коли потрібно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення кримінальної справи така перевірка здійснюється шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 99 КПК України при відсутності підстав до порушення кримінальної справи орган дізнання, слідчий, прокурор відмовляють в порушенні кримінальної справи, про що виносять постанову, яка у кожному випадку ( ч. 2 ст. 130 КПК України) має бути належним чином мотивованою, з аналізом зібраних у ході дослідчої перевірки фактичних даних. При цьому слід зазначити, що стаття 99 КПК України за своєю природою є бланкетною нормою і її положення потрібно оцінювати у сукупності з вимогами ст. 94 КПК України, яка встановлює підстави та приводи до порушення кримінальної справи.

Таким чином, матеріали дослідчої перевірки належить оцінювати на предмет відповідності прийнятого рішення про відмову в порушенні кримінальної справи вимогам ст.ст. 94,97,99 КПК України.

В оскаржуваній постанові органом дізнання не зазначено за якою нормою Особливої частини КК України відмовлено в порушенні кримінальної справи, проте з огляду на фактичні обставини справи можна дійти висновку, що мова йде про наявність або відсутність у справі ознак злочину, передбаченого ст. 286 КК України.

Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України, є порушення водієм транспортного засобу правил дорожнього руху, що знаходяться в причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди та настання наслідків у вигляді спричинення середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження чи спричинення сперті потерпілого.

В постанові про відмову в порушенні кримінальної справи зазначено, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_3 п.33.3.21 та п.12.1 Правил дорожнього руху України, про те цей висновок органом дізнання будь-яким чином не вмотивований.

Текст оскаржуваної постанови містить посилання лише на зміст пояснень кожного із водіїв - учасників ДТП, при цьому аналіз цих пояснень в сукупності з іншими матеріалами перевірки, у тому числі фактичними даними схеми дорожньо-транспортної пригоди, в постанові відсутній. Необхідність цього аналізу обумовлюється тим, що кожний з водіїв вказує на різне місце зіткнення транспортних засобів. Даних про проведення будь-яких іншим перевірочних дій надані суду матеріали не містять. Окрім того, як на підставу для відмови в порушенні кримінальної справи орган дізнання зіслався у постанові на те, що ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження з власної вини. Проте, належні та допустимі медичні дані про отримання ОСОБА_3 тілесних ушкоджень в результаті ДТП з зазначенням ступеня їх тяжкості в матеріалах дослідчої перевірки відсутні. Дослідження цього питання має правове значення хоча б з огляду на те, що спричинення середньої тяжкості або більш тяжкого тілесного ушкодження внаслідок власної вини потерпілого не виключає підстав для порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину.

За таких обставин визнати дослідчу перевірку повною та всебічною , а прийняте за її результатами рішення законним та обґрунтованим не надається можливим, у зв'язку з чим постанова про відмову в порушенні кримінальної справи підлягає скасування з направленням матеріалів справи для проведення додаткової перевірки, в ході якої належить вжити усіх передбачених законом заходів для об'єктивного з'ясування обставин справи та прийняття законного рішення, яке у будь-якому випадку має бути належним чином вмотивованим з аналізом фактичних даних, отриманих в результаті дослідчої перевірки.

На підставі викладеного, керуючись ст. 236-2 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 - задовольнити.

Постанову старшого інспектора ВОДТП та дізнання відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території Печерського району та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУМВС України Кравченко О.І. про відмову в порушенні кримінальної справи від 02 липня 2011 року - скасувати.

Матеріали перевірки направити до Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві для організації додаткової перевірки.

На постанову може бути подана апеляція прокурором чи особою, яка подала скаргу, її представником протягом 7 діб з дня її винесення до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя Кицюк В.П.