Постанова

від 03.11.2008 по справі 33/121пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем

України

03.11.2008 р.                                                                        

справа №33/121пд

Донецький апеляційний господарський

суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Величко  Н.Л.

суддів

Алєєвої  І.В. , М'ясищева  А.М.

за участю представників сторін:

від позивача:

Карпович М.М. - директор,

від відповідачів:

Ракульцева С.О. - за

довіреностями, 

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу

Управління міського майна

Маріупольської міської ради м.Маріуполь

на рішення господарського суду

 Донецької області

від

29.09.2008 року

по справі

№33/121пд (Новікова Р.Г.)

за позовом

Малого колективного підприємства

"Малиш" м.Маріуполь

до відповідачів1.Маріупольської

міської ради, м.Маріуполь 2.Виконавчого комітету Маріупольської міської

ради,                             м.

Маріуполь 3. Управління міського майна Маріупольської міської ради, м.

Маріуполь

про

- зобов"язання відповідачів

виконати умови договорів оренди №776-п від 24.05.1999р. та №2270-ж від

01.07.2000р. шляхом надання в користування МКП "Малиш" нежитлового

приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 для здійснення статутної

діяльності підприємства;       -          відшкодування позивачу шкоди,

заподіяної внаслідок бездіяльності відповідачів при виконанні умов договору,

чинного законодавства.

В С Т А Н О В

И В:

1.Стислий виклад суті рішення суду

          07.07.2008 року Мале колективне

підприємство "Малиш", м. Маріуполь звернулось з позовом до

Маріупольської міської ради м. Маріуполь, Виконавчого комітету Маріупольської

міської ради м. Маріуполь, Управління міського майна Маріупольської міської

ради м. Маріуполь про зобов'язання відповідачів виконати умови договору оренди

№2270-ж від 01.07.2000р. шляхом надання в користування МКП "Малиш"

нежитлового приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_1 для здійснення

статутної діяльності підприємства; потребувати відшкодування позивачу шкоди,

заподіяної внаслідок бездіяльності відповідачів при виконанні умов договору,

чинного законодавства.

          Ухвалою від 09.07.2008р. порушено

провадження по справі.

          Ухвалою від 18.08.2008р. заступником

голови господарського суду  продовжений

строк розгляду справи на один місяць.

Рішенням   господарського  суду від 29.09.2008р. (підписане

06.10.2008р.) у справі № 33/121пд (суддя Новікова Р.Г)  позовні вимоги Малого колективного

підприємства „Малиш” м. Маріуполь до Управління міського майна Маріупольської

міської ради м. Маріуполь про зобов'язання виконати умови договору оренди

№2270-ж від 01.07.2000р. шляхом надання в користування МКП „Малиш” нежитлового

приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_1 для здійснення статутної

діяльності підприємства -задоволенні. Зобов'язано Управління міського майна

Маріупольської міської ради м. Маріуполь виконати умови договору оренди №2270-ж

від 01.07.2000р. шляхом надання в користування МКП "Малиш"

нежитлового приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_1 для здійснення статутної

діяльності підприємства.

Позовні вимоги МКП

"Малиш", м. Маріуполь про відшкодування позивачу шкоди, заподіяної

внаслідок бездіяльності відповідачів при виконанні умов договору, чинного

законодавства - залишені без розгляду на підставі п.5 ст.81 ГПК України.

Стягнуто з Управління міського

майна Маріупольської міської ради м. Маріуполь на користь Малого колективного

підприємства "Малиш" м. Маріуполь суму державного мита в розмірі

85грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в

розмірі 118грн.

Рішення суду мотивовано тим, що

факт невиконання Управлінням міського майна Маріупольської міської ради взятих

на себе зобов'язань підтверджений матеріалами справи, не спростований

відповідачем . Позивачем не пропущений строк позовної давності, оскільки в

даному випадку невиконання Управлінням міського майна Маріупольської міської

ради умов договору оренди №2270-ж від 01.07.2000р. є дією, яка триває досі.

Строк розгляду справи склав 2

місяці 22 дні.

2. Підстави, з яких порушено

питання про перегляд рішення

Управління міського майна

Маріупольської міської ради з прийнятим рішенням суду від 29.09.2008р. не

погодилась та подала апеляційну скаргу в якій просить його скасувати та

постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що

при винесенні рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального та

процесуального права.

Посилається на те, що суд першої

інстанції безпідставно дійшов до висновку, що договір оренди нежитлового

приміщення, яке знаходиться у комунальній власності міста № 2270-ж від

01.07.2000р. є діючим та продовжує існувати, оскільки  між Управлінням міського майна і МКП “Малиш”

був укладений договір оренди нежилого приміщення № 776-П від 24.05.1999р.

строком до 24.05.2000р., та  відповідно

до п.7.5 цей договір оренди був продовжений на той же строк і на тих же умовах,

тобто до 24.05.2001р. На думку скаржника, на момент підписання договору оренди

№ 2270-ж нежитлове приміщення по АДРЕСА_1, знаходилось у користуванні МКП

"Малиш" на підставі договору оренди № 776-п та після закінчення

строку дії договору приміщення по акту-прийому передачі Управлінню міського

майна Маріупольської міської ради  не

передавалось.

Зазначає, що управління міського

майна не мало можливості виконати п.3.1 (а) договору оренди № 1270-ж у

десятиденний термін після укладення договору оренди передати приміщення по акту

приймання-передачі та виконати п.2.1 договору з вини МПК "Малиш", так

як сторона наполягала, що договір оренди № 776 пролонгований на підставі п.7.5

договору, що підтверджується зверненням МПК "Малиш" до міського

голови та цей факт підтверджується та встановлений рішеннями судів від

19.02.201р. по справі № 35/11 та від 03.05.2001р. по справі № 10/100

Посилається на те, що рішенням

арбітражного суду Донецької області від 19.02.01р. у справі № 35/11 договір

оренди № 776-П від 24.05.1999р. був розірваний, що стало підставою для

прийняття арбітражним судом Донецької області рішення від 03.05.01р. у справі №

10/100  про витребування з незаконного

володіння МКП “Малиш” нежитлового приміщення, розташованого за адресою:

АДРЕСА_1. Зазначене рішення було виконано у примусовому порядку у процесі

виконавчого провадження.

Зазначає, що МКП "Малиш"

спірним нежитловим приміщенням фактично не користується  з червня 2001 року, а відповідно до ст.764 ЦК

України договір оренди автоматично може бути продовжений тільки з тим,

орендарем, який фактично продовжує користуватись майном по закінченні строку

дії договору.

Також вважає, що суд першої

інстанції необґрунтовано не прийняв до уваги посилання відповідачів на пропуск

позивачем строку позовної давності та дійшов висновку, що договір оренди №

2270-ж від 01.07.2001р. діє і в теперішній час.

Вважає, що судом першої інстанції

безпідставно залишені без розгляду на підставі п.5ст.81 ГПК України позовні

вимоги МКП "Малиш" до відповідачів про відшкодування позивачу шкоди,

заподіяної внаслідок бездіяльності відповідачів при виконанні умов договору,

оскільки господарський суд не затребував у позивача ніяких додаткових документів,

які б позивач не надав. На думку апелянта, у задоволенні цієї позовної вимоги

повинно було бути відмовлено відповідно до ст.1174 ЦК України, оскільки діями

відповідачів права та інтереси МКП "Малиш" не були порушені.

3.Доводи викладені у відзиві на

апеляційну скаргу

Представник позивача  у судовому засіданні зазначив, що  рішення суду є законним та обґрунтованим і

просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з тих підстав,

що рішення суду винесено в повній відповідності з нормами матеріального права,

при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають

значення для справи, а висновки суду повністю відповідають цим обставинам.

Представник відповідача 1 та 2

надав відзив на апеляційну скаргу, в якому підтримав доводи апеляційної скарги

Управління міського майна Маріупольської міської ради та просив рішення

господарського суду скасувати та у позові відмовити.

4.Апеляційною інстанцією

встановлено :

24.05.1999р. між Управлінням

міського майна Маріупольської міської ради (орендодавець) і МКП “Малиш”

(орендатор) був укладений договір оренди нежилого приміщення (будівлі), яке

знаходиться у комунальній власності міста № 776-П. Термін дії договору один рік

-з 24.05.1999р. по 24.05.2000р. (п.7.1) (т.1,а.с.5-8). На підставі цього

договору Позивач  з 24.05.1999р. по

24.05.2000р. володів і користувався зазначеним нежилим приміщенням.

01.07.2000р. між Управлінням

міського майна Маріупольської міської ради (орендодавець) і МКП “Малиш”

(орендатор) був укладений ще один договір оренди № 2270-Ж (т.1,а.с.11-14)

нежилого приміщення загальною площею 1999,8м2, розташованого за адресою:

АДРЕСА_1, для використання під школу. Термін дії договору -з 01.07.2000р. по

24.05.2001р. (п.7.1).

Умови договору № 2270-Ж в основній

їх частині аналогічні умовам договору оренди № 776-П, за виключенням, площі

орендованого приміщення, яка була збільшена на 0,8 м2 і розміру орендної плати,

яка також була збільшена з 0,19грн. до 0,40грн. за 1м2 і її перерахування

орендар мав здійснювати з урахування індексу інфляції. Згідно умов договору орендар

вступає в тимчасове володіння і користування приміщенням на підставі

договору і з часу підписання сторонами акту приймання передачі приміщення

(п.2.1).

На виконання цього договору акт

приймання-передачі приміщення сторонами 

не складався і не підписувався.

Рішенням арбітражного суду

Донецької області від 19.02.2001р. по справі № 35/11 (т.1,а.с.41)  позов прокурора Жовтневого району м.

Маріуполя в інтересах  держави у особі

Управління міського майна Маріупольської міської ради до Малого колективного

підприємства “Малиш” про розірвання договорів оренди № 2270-Ж від 01.07.2000р.

і № 776-П від 24.05.1999р., а також стягнення на користь  Управління міського майна заборгованості за

послуги орендодавця 1 539,59грн. і пені у розмірі 721,45грн.  задоволена у частині  розірвання договору оренди № 776-П від

24.05.1999р. та стягнення на користь 

Управління міського майна заборгованості за послуги орендодавця 1

539,59грн. і пені у розмірі 721,45грн.

Рішенням арбітражного суду

Донецької області від 03.05.2001р. по справі № 10/100 (т.1,а.с.9-10)

задоволений позов прокурора м. Маріуполя в інтересах  держави у особі Управління міського майна

Маріупольської міської ради до Малого колективного підприємства “Малиш” про

витребування із незаконного володіння МКП “Малиш” нежилого приміщення,

розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1999,8м2. Зазначене

рішення не оскаржувалось сторонами по справі та набрало законної сили.

Рішення арбітражного суду Донецької

області від 03.05.2001р. по справі № 10/100 було виконане у примусовому порядку

державним виконавцем відділу ДВС Жовтневого управління юстиції м. Маріуполя на

підставі відповідного наказу, виданого 08.05.01р., шляхом виселення  МКП “Малиш” із нежилого приміщення,

розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Маріупольської міської

ради від 26.06.2001р. № 1175 відмовлено МКП "Малиш" у укладенні

договору оренди на нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 та вирішено передати в

оренду це приміщення  Жовтневому районному

відділу Донецького обласного управління пенсійного фонду України, Центру

зайнятості м. Маріуполя, Відділу виконавчої дирекції Фонду соціального

страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

України м. Маріуполя (т.1,а.с.42).

Рішенням господарського суду Донецької

області від 29.10.2007р. по справі № 21/199пн (т.1,а.с.15-17) у задоволенні

позову Малому колективному підприємству "Малиш" до Маріупольської

міської ради, Виконавчого комітету Маріупольської міської ради та Управління

міського майна Маріупольської міської ради про усунення перешкод у користуванні

нежилим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 і забезпечення вільного

доступу до нього - відмовлено.

Цим рішенням було встановлено, що

на час укладення договору № 2270-Ж між сторонами не було врегульоване питання

щодо чинності укладеного роком раніш договору оренди № 776-П: ними не була

підписана угода про розірвання договору, так само як протягом місяця після

закінчення його терміну жодна із сторін не заявляла (подавала заяву) про

припинення договору, у зв'язку з чим він вважався продовженим на той же строк і

на тих же умовах, які передбачені договором оренди. З 01.07.2000р. фактично

існувало два договори на одне і те ж нежиле приміщення, розташоване за адресою:

АДРЕСА_1, загальною площею 1999,0м2, укладені між тими ж сторонами: № 776-П від

24.05.1999р. і № 2270-Ж від 01.07.2000р.

Також встановлено, що МКП “Малиш”

позбулось прав володіння і користування нежилим приміщенням, розташованим за

адресою: м. Маріуполь, вул. Зелинського, 27, на підставі рішення арбітражного

суду Донецької області від 03.05.2001р. по справі № 10/100.

5.Мотиви, з яких виходила

апеляційна інстанція при винесенні постанови:

Суд першої інстанції при прийнятті

рішення по справі у порушення ст. 43 ГПК України не дослідив всіх наявних у

справі доказів та не з'ясував усі обставини, які мають значення для  вирішення справи по суті, та невірно

застосував норми процесуального та матеріального права, що є підставою для його

скасування повністю.

5.1. Щодо доводів скаржника про те,

що судом першої інстанції безпідставно залишені без розгляду на підставі п.5

ст.81 ГПК України позовні вимоги МКП "Малиш" про відшкодування

позивачу шкоди, заподіяної внаслідок бездіяльності відповідачів при виконанні

умов договору.

Судова колегія вважає, що суддя при

порушенні провадження у справі не з'ясував обсяг позовних вимог, які були

заявлені позивачем.

          Як вбачається з позовної заяви

(т.1,а.с.2-4) Мале колективне підприємство "Малиш", м. Маріуполь

просило зобов'язати відповідачів виконати умови договору оренди №2270-ж від

01.07.2000р. шляхом надання в користування МКП "Малиш" нежитлового

приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_1 для здійснення статутної

діяльності підприємства, потребувати відшкодування позивачу

шкоду, заподіяну внаслідок бездіяльності відповідачів при виконанні умов

договору, чинного законодавства.

Сума завданої шкоди у позовній

заяві не визначена, доказів ,які б підтверджували нанесення шкоди позивачу до

позовної заяви не додані.

                 Державне мито сплачено у розмірі

85грн., тобто тільки за немайновий спір.

Представник позивача у судовому

засіданні пояснив, що він не вимагав та не заявляв вимоги про стягнення з

відповідачів шкоди на свою користь уточнень до позовної заяви щодо суми шкоди

не надав .

Згідно пункту 5 статті 81

Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов

без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані

господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник

позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його

нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

З наявних у матеріалах справи

процесуальних документів вбачається, що суд першої інстанції ні при порушенні

провадження у справі, ні під час розгляду справи не витребував у позивача

будь-яких уточнень позовних вимог або 

документів, у підтвердження вимог про відшкодування шкоди, тому у суду

першої інстанції не було підстав залишати цю вимогу без розгляду на підставі

п.5 ст.81 ГПК України.  

5.2. Щодо доводів апелянта про те,

що суд першої інстанції безпідставно дійшов до висновку, що договір оренди

нежитлового приміщення, яке знаходиться у комунальній власності міста № 2270-ж

від 01.07.2000р. є діючим та продовжує існувати.

Відповідно до статті 35

Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням

господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час

розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких

беруть участь ті самі сторони.

Рішенням арбітражного суду

Донецької області від 19.02.2001р. у справі № 35/11, яким договір оренди №

776-П від 24.05.1999р. було розірвано 

встановлено,що  приміщення,

розташоване за адресою: АДРЕСА_1, займалося МКП "Малиш" саме на

підставі договору оренди № 776-п від 24.05.1999р., що підприємство протягом

тривалого часу не сплачувало орендну плату .

Рішенням арбітражного суду

Донецької області у справі №10/100 від 03.05.2001р. (т.1,а.с.9-10) також було

встановлено, що МКП "Малиш" володів приміщенням на підставі договору

№ 776-п від 24.05.1999р.,який був розірваний рішенням суду у справі № 35\11 від

19.02.01р. Нежитлове приміщення витребуване з незаконного володіння. МКП

"Малиш" було примусово виселено з приміщення у червні 2001 року, що

підтверджується сторонами по справі.

Рішенням господарського суду

Донецької області від 29.10.2007р. по справі № 21/199пн (т.1,а.с.15-17) було

встановлено, що договір оренди нежилого приміщення, яке знаходиться у

комунальній власності міста № 2270-Ж від 01.07.2000р. був укладений, але не був

виконаний сторонами, оскільки майно не передавалось, зобов'язання за договором

не виконувались. Також встановлено, що МКП “Малиш” правомірно було позбавлено

прав володіння і користування нежилим приміщенням, розташованим за адресою: м.

Маріуполь, вул. Зелинського, 27, на підставі рішення арбітражного суду

Донецької області від 03.05.2001р. по справі № 10/100.

Факт того, що майно у оренду за

договором №2270-Ж від 1.07.2000р. не передавалось та зобов'язання за договором

не виконувались підтвердили у судовому засіданні представники позивача та

відповідачів.

Крім того, рішенням Маріупольської

міської ради від 26.06.2001р. № 1175 відмовлено МКП "Малиш" у

укладенні договору оренди на нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 та вирішено

передати в оренду це приміщення 

Жовтневому районному відділу Донецького обласного управління пенсійного

фонду України, Центру зайнятості м. Маріуполя, Відділу виконавчої дирекції

Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та

професійних захворювань України м. Маріуполя (т.1,а.с.42).

Зазначене рішення Маріупольської

міської ради ніким не було оскаржено та виконано.

Відповідно до ст.764 ЦК України

якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору

найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір

вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Матеріалами справи підтверджено, що

договір оренди нежитлового приміщення № 2270-ж від 01.07.2000р. фактично

сторонами не виконувався,   приміщення на

виконання цього договору у оренду МКП "Малиш" не передавалося, тому у

суду першої інстанції не було правових підстав вважати, що договір оренди

нежитлового приміщення № 2270-ж від 01.07.2000р. продовжує діяти та на підставі

цього зобов'язувати Управління міського майна Маріупольської міської ради м.

Маріуполь виконати умови договору оренди №2270-ж від 01.07.2000р. шляхом

надання в користування МКП "Малиш" нежитлового приміщення,

розташованого за адресою АДРЕСА_1 для здійснення статутної діяльності підприємства,тим

більш що це приміщення не є вільним.

5.3. Щодо доводів апелянта про те,

що суд першої інстанції необґрунтовано не прийняв до уваги посилання

відповідачів на пропуск позивачем строку позовної давності.

Відповідно до ст.257 ЦК України

загальна позовна давність встановлюється в три роки.

Згідно ст.261 ЦК України перебіг

позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла

довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з матеріалів справи,

позивач звернувся до суду з позовом у червні 2008 року,  строк дії договору оренди № 2270-ж від

01.07.2001р було встановлено з 1.07.2000р.по 24 травня 2001р,саме в період дії

договору оренди у МКП "Малиш" було вправі вимагати виконання цього

договору,але цим правом він не скористався, з позовом за захистом свого

порушеного права до суду не звертався протягом семи років,тому суд першої

інстанції зобов'язаний був застосувати позовну давність за клопотанням

відповідачів,оскільки позивачем пропущений строк позовної давності на звернення

до суду з даним позовом.

Враховуючи вищевикладене, керуючись

ст.99, ст.101, п.2 ст.103, п.3 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального

кодексу України судова колегія, 

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління

міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь  задовольнити.

Рішення господарського суду

Донецької області  від 29.09.2008р.

(підписане 06.10.2008р.) у справі № 33/121пд скасувати.

У позові Малого колективного

підприємства "Малиш", м. Маріуполь до Маріупольської міської ради м.

Маріуполь, Виконавчого комітету Маріупольської міської ради м. Маріуполь,

Управління міського майна Маріупольської міської ради м. Маріуполь про

зобов'язання відповідачів виконання умов договору оренди №2270-ж від 01.07.2000р.

шляхом надання в користування МКП "Малиш" нежитлового приміщення,

розташованого за адресою АДРЕСА_1 для здійснення статутної діяльності

підприємства, потребувати відшкодування позивачу шкоди, заподіяної внаслідок

бездіяльності відповідачів при виконанні умов договору, чинного законодавства

-відмовити.

Стягнути з Малого колективного

підприємства "Малиш". м. Маріуполь (87535, м. Маріуполь, вул. Гугеля

(Серго), 3, код ЗКПО 13529110) на користь Управління міського майна

Маріупольської міської ради м. Маріуполь (87500, м. Маріуполь, пр. Металургів,

25, код ЗКПО 23599040) суму державного мита в розмірі 42грн.50коп.

          Доручити господарському суду

Донецької області видати наказ.

          Постанова набирає законної сили з дня

її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого

господарського суду України у касаційному порядку через Донецькій апеляційний

господарський суд.         

Головуючий          Н.Л. 

Величко

Судді:          І.В. 

Алєєва

          А.М. 

М'ясищев

Постанова

підписана 06.11.2008р.

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС