Постанова

від 25.07.2012 по справі 2а/0570/7191/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2012 р. Справа № 2а/0570/7191/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10-30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Хохленкова О.В.

при секретарі Проніна Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву комунального підприємства Ворошиловського району «Комунсервіс» до УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним рішення № 324/02/44/1/24654226 від 14.05.2012 р., № 322/02/44/1/24654226 від 14.05.2012 р., № 325/02/44/1/24654226 від 14.05.2012 р., та про скасування рішень про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків,

за участю

представника позивача: Парапінській А.В.

представника відповідача: Медведєва М.Ю., -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Ворошиловського району «Комунсервіс» звернулось до суду з позовом до УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним рішення № 324/02/44/1/24654226 від 14.05.2012 р., № 322/02/44/1/24654226 від 14.05.2012 р., № 325/02/44/1/24654226 від 14.05.2012 р., та про скасування рішень про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків.

В обґрунтування зазначених позовних вимог позивач зазначив, що на підставі акту № 03-18/107 від 30.03.2012 р. про результати планової перевірки комунального підприємства Ворошиловського району «Комунсервіс», щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі єдиний внесок» та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України за період з 01.10.2009 р. до 01.03.2012 р., а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 01.01.2009 р. по 01.03.2012 р. Були винесені рішення про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів № 324/02/44/1/24654226 від 14.05.2012 р., № 322/02/44/1/24654226 від 14.05.2012 р., № 325/02/44/1/24654226 від 14.05.2012 р.

Позивач вважає, що дані рішення винесені з порушенням Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», просив скасувати рішення № 324/02/44/1/24654226 від 14.05.2012 р., № 322/02/44/1/24654226 від 14.05.2012 р., № 325/02/44/1/24654226 від 14.05.2012 р., про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків. Просив скасувати вищенаведені рішення.

Відповідачем були надані письмові заперечення до суду, в яких він вказав що діяв виключно на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464 (далі по тексту Закон № 2464).

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін, висловлені під час судового розгляду справи, дослідивши всі обставини справи і перевіривши їх наявними доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач, комунальне підприємство Ворошиловського району «Комунсервіс», зареєстроване в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України код ЄДРПОУ 24654226.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 48 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов"язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається, зокрема, за підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Відповідач, Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському району Донецької області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року №121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька діє на підставі Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Правовідносини, що склалися між сторонами регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 (дали Закон № 1058 та Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464 (далі - Закон № 2464).

З 01.01.2011р. набрав чинності Закон України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування" № 2464 від 08.07.2010 р. З дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків, зокрема, на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування, вважаються платниками єдиного внеску.

Преамбулою Закону № 2464 передбачено, що цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно ч.1 ст.2 дія Закону 2464 поширюється на відносини що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та ведення обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим законом, або в частини що не суперечить цьому закону.

Частиною 2 цієї ж статті Закону передбачено, що виключно цим законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та ведення обліку єдиного внеску.

Відповідно до п.2 ст.1 Закону 2464 єдиний внесок - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярний основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового соціального страхування, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Абзацом 6 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Відповідно до акту перевірки № 03-18/107 від 30.03.2012 року в п.3 Правильність нарахування та сплати страхових внесків, були встановлені порушення вимог ст..19, 20 Закону № 1058 щодо повноти включення до фонду оплати праці найманих працівників виплат, на які нараховуються внески за період з жовтня 2009 року по грудень 2010 року (а.с.9-40).

Рішенням № 324/02/44/1/24654226 від 14.05.2012 року було застосовано фінансові санкції до позивача, на підставі п.7 ч.9 ст.106 ЗУ № 1058 у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 50% сум несплачених в повному обсязі або несвоєчасно сплачених авансових платежів в розмірі 8166,89 грн. В розрахунку суми фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків вказаний період з жовтня 2009 року по грудень 2009 року (а.с.3-4).

Рішенням № 322/02/44/1/24654226 від 14.05.2012 року було застосовано фінансові санкції до позивача, на підставі п.3 ч.9 ст.106 ЗУ № 1058 у вигляді стягнення суми штрафу за приховування (заниження) сум заробітної плати (виплат, доходу) в сумі 38696,68 грн. В розрахунку суми фінансових санкцій за приховування (заниження) сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, вказаний період з жовтня 2009 року по лютий 2010 року (а.с.5-6).

Рішенням № 325/02/44/1/24654226 від 14.05.2012 року було застосовано фінансові санкції до позивача, на підставі п.5 ч.9 ст.106 ЗУ № 1058, за подання до органів Пенсійного фонду України недостовірних відомостей, в розмірі 29040,81 грн. В розрахунку фінансових санкцій за подання за не встановленою формою до органів Пенсійного фонду України відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, вказаний період з 2009 року по грудень 2010 року (а.с.7-8).

Як вбачається із розрахунку недоїмки та фінансових санкцій на підставі яких відповідачем були винесені ці рішення - період часу за який нарахована недоїмка та фінансові санкції є жовтень 2009 - грудень 2010 року.

Частиною 2 ст.106 Закону № 1058 (в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Підпунктами 3, 5 та 7 ч.9 ст.106 Закону № 1058 (в редакції що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) був передбачений саме такий порядок нарахування та сум штрафних санкцій, які застосував відповідач до позивача в оскаржуваних рішеннях.

Системно проаналізував вимоги Закону 2464 в сукупності із Законом № 1058, які регулюють ці правовідносини, суд приходить до висновку про те що дії відповідача в цьому випадку відповідали вимогам законодавства.

Приписами ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних стравах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неправомірність дій відповідача щодо застосуванню фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пункти 1 та 9 абзацу 3 статті 2 КАС України передбачають, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, добросовісно, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Кодексу, суд при вирішенні справи

керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи рішення відповідача щодо відповідності ч.3 ст.2 КАС України, суд вважає, що вони були прийняти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), та неупереджено.

У відповідності до вимог ст. 94 КАС України, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору не підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 9, 11, 14, 17, 18, 71, 86, 91, 94, 128, 158-163, 167, 185, 186, 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства Ворошиловського району «Комунсервіс» до УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним рішення № 324/02/44/1/24654226 від 14.05.2012 р., № 322/02/44/1/24654226 від 14.05.2012 р., № 325/02/44/1/24654226 від 14.05.2012 р., та про скасування рішень про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків, відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

В повному обсязі постанова складена 27 липня 2012 року.

Суддя Хохленков О.В.