Постанова

від 24.07.2012 по справі 2а/1270/5150/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 липня 2012 року Справа № 2а/1270/5150/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Горпенюк О.А.,

при секретарі судового засідання: Марковій О.О.,

за участю сторін:

від позивача - ОСОБА_2.,

від відповідача - Старицька Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 02 липня 2012 року № 0000871710 та № 0000881710, -

ВСТАНОВИВ:

04 липня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 02 липня 2012 року № 0000871710 та № 0000881710.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

02 липня 2012 року відповідачем на підставі Акту від 25.06.2012 №00882/1710/НОМЕР_3 "Про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 за період з 01.01.2010 по 31.12.2011» були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000881710 та № 0000871710.

Висновки акту від 25.06.2012 №00882/1710/НОМЕР_3 на припущені перевіряючи про нікчемність договорів, що були укладені та виконувались Позивачем, а саме: ПП «Юве Трейд», ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ТОВ «Феррус», ТОВ «Оріал», ТОВ «Дельфа Інг», ПП «Інтенція», ТОВ «Футурума».

Позивач вважає висновки акту безпідставними, такими, що не відповідають фактичним обставинам, а податкові повідомлення-рішення № 0000881710 та № 0000871710 від 02.07.2012 протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Між ФОП ОСОБА_1. та ПП «Юве - Трейд» було укладено договір, за яким виконавцем надавалися послуги з транспортної експедиції. На підтвердження надання та отримання послуг сторонами складені та підписані акти здачі - приймання робіт (послуг).

01.11.2010 між ФОП ОСОБА_1. та ПП «ВКФ «Укрпромснаб» було укладено договір, про надання транспортно-експедиційних послуг № 11/11-10. На підтвердження надання та отримання послуг сторонами складені та підписані акти виконаних робіт (послуг).

01.10.2010 між ФОП ОСОБА_1. та ТОВ «Оріал» було укладено договір, про надання транспортно-експедиційних послуг № 02/11-10. На підтвердження надання та отримання послуг сторонами складені та підписані акти виконаних робіт (послуг).

01.04.2010 між ФОП ОСОБА_1. та ПП «Інтенція» було укладено договір, про надання транспортно-експедиційних послуг № 01/04. На підтвердження надання та отримання послуг сторонами складені та підписані акти виконаних робіт (послуг).

01.08.2011 між ФОП ОСОБА_1. та ТОВ «Футурама» було укладено договір, про надання транспортно-експедиційних послуг № 08/11. На підтвердження надання та отримання послуг сторонами складені та підписані акти виконаних робіт (послуг).

ФОП ОСОБА_1. надавались транспортно - експедиційні послуги ТОВ «Дельфа Інг», на підтвердження виконання яких, сторонами складено та підписано акт від 08.07.2011 № 114.

Реальність господарських угод між ФОП ОСОБА_1. та ПП «Юве Трейд», ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ТОВ «Феррус», ТОВ «Оріал», ТОВ «Дельфа Інг», ПП «Інтенція», ТОВ «Футурума» підтвердженол первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, угоди виконані відповідно до умов, встановлених сторонами в договорах.

Суми ПДВ, що мали місце внаслідок здійснення вказаних господарських операцій,були віднесені позивачем до складу податкового кредиту, що було відображено у додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ за відповідні періоди.

Укладаючи угоди з контрагентами позивач за допомогою інтернет - ресурсу переконався у наявності запису в ЄДРЮОФОП про підтвердження відомостей про юридичну особу, згідно відомостей сайту ДПА України вказані підприємства були зареєстровані в якості платників ПДВ.

Договори, акти виконаних робіт, податкові накладні, товарно - транспортні накладні були надані Відповідачу під час перевірки. Первинна документація бухгалтерської та фінансової звітності, складена на виконання угод Позивача з контрагентами, оформлена належним чином.

На підставі викладеного, позивач проси визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.07.2012 № 0000881710 та № 0000871710.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надала пояснення, аналогічно викладеним у позовній заяві, просив задовольнити адміністративний позов повністю. Додатково позивач надав пояснення, в яких зазначив, що між позивачем та ТОВ «Оріал», ТОВ «Інтенці», ТОВ «Дельта Інг» були укладені договори щодо надання транспортно - експедиційних послуг, тобто контрагенти організовували доставку вантажу, здійснювали ряд дій, спрямованих на доставку вантажу за замовлення позивача за пунктом призначення. За таких обставин, предметом договору на транспорт - експедиційне обслуговування є саме послуги по організації доставки вантажу, а не послуги з перевезення такого вантажу.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні проти позову, просила відмовити у задоволенні позову повністю.

Заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтував тим, що висновки акту є обґрунтованими, встановленими під час перевірки, а тому прийняті податкові повідомлення - рішення є законними. Крім того, позивачем не було підтверджено реальність здійснення господарських операцій з ТОВ "Оріал", ТОВ "Дельфа Інг", ПП "Інтенція" про що свідчить відсутність товаро-транспортних накладних, у яких повинно бути зазначені позивач та його контрагенти, а не треті особи, з якими позивач не мав ніяких стосунків.

При здійснені перевірки витрат (документально підтверджених), безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу за 2010р. були використані первинні документи фінансово - господарської діяльності та виписки банку, а також наступні акти:

- акт від 28.10.2010 № 2631/НОМЕР_4 «Про результати невиїзної перевірки ПП "ЮВЕ ТРЕЙД" (код за ЄДРПОУ 35999371) з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.09 по 31.05.10, наданий Алчевською ОДПІ у Луганській області листом від 02.11.10 №39041/236-8;

- акт від 02.12.2011 №2006/НОМЕР_5 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки TOB «Феррус», (код за ЄДРПОУ 36917497) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.10 по 30.09.11, наданий Алчевською ОДПІ у Луганській області листом від 22.12.11 №42713/236-Н;

- акт від 04.03.2011 №72/НОМЕР_6 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства «ВКФ «Укрпромснаб», (код за ЄДРПОУ 34202109) з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.10 по 31.12.10, наданий МДПІ у Ленінському районі у м. Луганську листом від 17.03.11 №11227/23-505.

Згідно вищезазначених актів перевірок у контрагентів позивача встановлено відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації,зберігання та відвантаження товарно- матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність адміністративно - господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Луганської міської ради 12.04.2005, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області ДПС та є платником податків (Т. 1 а.с. 12 - 15).

На підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 77.4, 77.1, 77.6 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового Кодексу України, відповідно до направлення від 05.06.2012 № 188 та плану - графіку проведення документальних планових виїзних перевірок ФОП, наказу від 21.05.2012 № 355, виданого ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська, посадовою особою відповідача проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово - господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт від 25.06.2012 № 00882/1710/НОМЕР_3 (Т. 1 а.с. 21 - 87).

Висновками акту перевірки встановлено порушення:

1) пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, - ФОП ОСОБА_1. зависив податковий кредит з ПДВ по операції з придбання товарів, послуг на загальну суму ПДВ 125133,33 грн., в тому числі за:

- березень 2010 року на суму ПДВ 766,67 грн.,

- грудень 2010 року на суму ПДВ 16 933,33 грн.,

- березень 2011 року на суму ПДВ 25 483,33 грн.,

- серпень 2011 року на суму ПДВ 81 950,00 грн.

Донараховано податку на додану вартість у сумі - 125133,33 грн.

2) ч. 3 ст. 13 розд. IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» (в редакції чинний на момент виникнення спірних правовідносин), п.п. 5.3.1 п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.2, 138.5 ст. 138, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, - ФОП ОСОБА_1. зависив витрати

безпосередньо пов'язані з одержанням доходів з придбання трапспортно-експедиційних

послуг та диспетчерських послуг на загальну суму всього - 2794333,30 грн., у тому рахунку

у 2010 році на 88 500,00 грн., у 2011 році - 2705833,30 грн.

Донараховано податку на доходи від підприємницької діяльності у сумі 480 249,73 грн.

Висновки акту невиїзної перевірки ґрунтуються на відсутності факту реального вчинення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Оріал", ТОВ "Дельфа Інг", ПП "Інтенція", ПП «Юве Трейд», ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ТОВ «Ферус», ТОВ «Футурама» та завищення податкового кредиту, у зв'язку з неможливістю проведення зустрічної перевірки по вказаним контрагентам.

На підставі акту перевірки відповідачем винесені податкове повідомлення-рішення від 02.07.2012 № 0000871710 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем - 125133,33 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 45401,01 грн. та податкове повідомлення - рішення від 02.07.2012 № 0000881710 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доході від підприємницької діяльності за основним платежем - 478573,38 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 115485,91 грн. (Т. 1 а.с. 16 - 19).

З урахуванням предмету спору дослідженню підлягають реальність господарських операцій, укладених між позивачем та ТОВ "Оріал", ТОВ "Дельфа Інг", ПП "Інтенція", ПП «Юве Трейд», ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ТОВ «Ферус», ТОВ «Футурама» в січні 2010 - грудні 2011 року, що є підставою для виникнення у позивача права на податковий кредит та визначення податкових зобов'язань за вказаний період.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

До набрання чинності Податковим Кодексом України діяв Закон України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 04.12.2000 № 2181-ІІІ.

Згідно п. 1.8 ст. 1 Закону № 168 бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначеним законом встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

Визначення розміру належних платнику податку сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість здійснюється на підставі норм пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4, підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку. За змістом Закону, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання щодо сплати податку на додану вартість у ціні товару.

Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України "Про податок на додану вартість".

До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків (статті 10, 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Згідно п. 14.1.156 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно п. 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 статтів 198 ПК України 198.2 датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповівдно до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 статті 196 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п. 201.1 статті 201 ПК України 201.1 платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно п. 201.8 статті 201 ПК України 201.8 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п.п 54.3.2 п. 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно абз. 1 п. 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Із системного аналізу вказаних норм закону вбачається, що податковий орган, як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок або надати висновок про правомірність формування податкового кредиту, або визначити суму податкового зобов'язання із застосуванням штрафних санкцій.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було подано до ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську податкові декларації з податку на додану вартість за період січень 2010 року - грудень 2011 року з реєстром отриманих та виданих податкових накладних, якими визначено суму податкового кредиту (рядок № 17), до складу якої входить суми ПДВ по взаємовідносинам з ПП «Юве Трейд» (код ЄДРПОУ 35999371), ПП «ВКФ «Укрпромснаб» (код ЄДРПОУ 34202109), TOB «Феррус» (код ЄДРПОУ 36917497), TOB «Оріал» (код за ЄДРПОУ 36917523), TOB «Дельфа Інг» (код за ЄДРПОУ 37288372), ПП «Інтенція» (код за ЄДРПОУ 37156804), TOB «Футурама» (код ЄДРПОУ 34564773) у січні 2010 року - грудні 2011 року (Т. 2 а.с. 117 - 174).

Згідно додатків № 5 до декларацій за період січень 2010 року - грудень 2011 року позивачем у розділі ІІ "Податковий кредит" зазначено операції з придбання товару (отримання послуг) з податком на додану вартість, які надають право на формування податкового кредиту, зокрема, по контрагентам за код ЄДРПОУ 35999371, 34202109, 36917497, 36917523, 37288372, 37156804, 34564773.

Під час розгляду справи позивачем було надано суду первинні документи, які є документами первинного бухгалтерського обліку, та які підтверджують правомірність формування податкового кредиту по деклараціях за січень 2010 року - грудень 2011 року по контрагентам ПП «Юве Трейд» (код ЄДРПОУ 35999371), ПП «ВКФ «Укрпромснаб» (код ЄДРПОУ 34202109), TOB «Феррус» (код ЄДРПОУ 36917497), TOB «Оріал» (код за ЄДРПОУ 36917523), TOB «Дельфа Інг» (код за ЄДРПОУ 37288372), ПП «Інтенція» (код за ЄДРПОУ 37156804), TOB «Футурама» (код ЄДРПОУ 34564773).

1. Так, 01.04.2011 між позивачем (Замовник) та ПП "Інтенція" (Виконавець) було укладено договір № 01/04 про надання транспортно-експедиційних послуг (Т. 3 а.с. 11).

На підтвердження виконання договору між сторонами були укладені акти приймання виконаних робіт (наданих послуг) (Т. 3 а.с. 12, 14, 16, 18, 20, 22, 24, 26, 28, 30, 32, 34, 36, 42, 48, 56, 68, 77, 85).

На підтвердження факту отримання послуг від ПП "Інтенція"(Виконавець) позивачем отримано податкові накладні (Т. 3 а.с. 13, 15, 17, 19, 21, 23, 25, 27, 29, 31, 33, 35, 43, 49, 57, 69, 78, 86).

На підтвердження фактичного надання позивачем послуг ПП "Інтенція" додані товаро-транспортні накладні ( Т. 2 а.с. 38 - 41, 44-47, 50-55, 58-670 70-76, 79-84, 87-91).

На підтвердження надання та отримання послуг сторони договору складали акти виконаних робіт (послуг): Акт виконаних робіт (послуг) №249 від 22.04.2011 року на 110750,00 грн., Акт виконаних робіт (послуг) № 250 від 30.04.2011 року на 29200,00 грн., Акт виконаних робіт (послуг) № 252 від 30.04.2011 року на 10000,00 грн., Акт виконаних робіт (послуг) № 253 від 30.04.2011 року на 12800,00 грн., Акт виконаних робіт (послуг) № 280 від 12.05.2011 року на 4200,00 грн., Акт виконаних робіт (послуг) № 282 від 16.05.2011 року на 43350,00 грн., Акт виконаних робіт (послуг) № 284 від 23.05.2011 року на 5300,00 грн., Акт виконаних робіт (послуг) № 286 від 31.05.2011 року на 4700,00 грн., Акт виконаних робіт (послуг) № 287 від 31.05.2011 року на 73050,00 грн., Акт виконаних робіт (послуг) №347 від 21.06.2011 року на 162900,00 грн., Акт виконаних робіт (послуг) № 400 від 30.06.2011 року на 8 500,00 грн., Акт виконаних робіт (послуг) № 399 від 30.06.2011 року на 127300,00 грн., Акт виконаних робіт (послуг) № 328 від 08.07.2011 року на 10000,00 грн., Акт виконаних робіт (послуг) № 341 від 15.07.2011 року на 7200,00 грн., Акт виконаних робіт (послуг) № 348 від 21.07.2011 року на 5 800,00 грн., Акт виконаних робіт (послуг) № 351 від 25.07.2011 року на 4 000,00 грн., Акт виконаних робіт (послуг) № 357 від 27.07.2011 року на 7 500,00 грн., Акт виконаних робіт (послуг) № 359 від 30.07.2011 року на 7 500,00 грн., Акт виконаних робіт (послуг) № 360 від 30.07.2011 року на 73400,00 грн.

На підтвердження оплати за виконання послуги за угодою з ПП «Інтенція» позивачем надані платіжні доручення (Т. 1 а. с. 98-125)

2. Транспортно-експедиційні послуги надавалися TOB «Дельфа Інг», на підтвердження надання яких сторонами було складено акт № 114 від 08.07.2011 року на суму 10 200,00 грн.

04.07.2011 між ОСОБА_1. (Експедитор) та ТОВ "Дельфа Інг"(Перевізник) укладено договір № 040711 на перевезення вантажу автомобільним транспортом.

На підтвердження факту отримання послуг по договору, позивачем було отримано податкову накладну від 08.07.2011 № 25, рахунок-фактуру № 119 від 08.07.2011, акт надання послуг від 08.07.2011 № 114 та товарно-транспортна накладна.

3. 01.11.2010 між позивачем (Замовник) та ТОВ "Оріал" (Виконавець) було укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 02/11-10 (Т. 2 а.с. 1).

На підтвердження виконання договору між сторонами були укладені акти приймання виконаних робіт (наданих послуг) (Т. 2 а. с. 2, 9, 15, 20, 25, 32, 39, 46, 54, 61, 68, 75, 82, 89).

На підтвердження факту отримання послуг від ТОВ "Оріал" (Виконавець) позивачем отримано податкові накладні (Т. 2 а.с. 3, 16, 21, 26, 33, 40, 55, 62, 76, 83, 90, 91).

На підтвердження фактичного надання позивачем послуг ТОВ "Оріал" додані товарно-транспортні накладні ( Т. 2 а.с. 4-8, 10-14, 17-19, 22-24, 27-31, 34-38, 41-45, 47-53, 56-60, 63-67, 69-74, 77-81, 85-88, 92-96).

На підтвердження надання та отримання послуг сторони договору складали акти виконаних робіт (послуг): Акт виконаних робіт (послуг) №123 від 31.01.2011 року на 252950,00 грн., Акт виконаних робіт (послуг) №535 від 28.02.2011 року на 109050,00 грн., Акт виконаних робіт (послуг) №180 від 23.03.2011 року на 183400,00 грн., Акт виконаних робіт (послуг) № 181 від 31.03.2011 року на 42 000,00грн., Акт виконаних робіт (послуг) № 405 від 15.04.2011 року на 129700,00 грн., Акт виконаних робіт (послуг) №419 від 30.04.2011 року на 137900,00 грн., Акт виконаних робіт (послуг) № 518 від 16.05.2011 року на 73450,00 грн., Акт виконаних робіт (послуг) № 522 від 29.05.2011 року на 82300,00 грн., Акт виконаних робіт (послуг) № 524 від 31.05.2011 року на 94950,00 грн., Акт виконаних робіт (послуг) №567 від 17.06.2011 року на 175550,00 грн., Акт виконаних робіт (послуг) №571 від 30.06.2011 року на 112200,00 грн., Акт виконаних робіт (послуг) №636 від 16.07.2011 року на 194800,00 грн., Акт виконаних робіт (послуг) №643 від 22.07.2011 року на 139900,00 грн., Акт виконаних робіт (послуг) №648 від 30.07.2011 року на 156600,00 грн.

На підтвердження оплати за виконання послуги за угодою з ТОВ "Оріал" позивачем надані платіжні доручення (Т. 1 а. с. 126-213)

4. Між позивачем та ПП «Юве-Трейд» 10.03.2010 було укладено договір-заявка на перевозку вантажу автомобільним транспортом, за яким виконавцем надавалися послуги з транспортної експедиції. Сторонами належним чином та своєчасно виконувалися зобов'язання за вказаним договором. На підтвердження надання та отримання послуг сторони договору складали акт здачі-прийняття робіт від 12.03.2010 року на суму 4600,00 грн. (Т. 2 а.с. 114). На підтвердження факту отримання послуг від ПП «Юве-Трейд" позивачем отримано податкову накладну (Т. 2 а.с. 115) та виписано рахунок - фактуру (Т. 2 а.с. 113).

На підтвердження оплати за виконання послуги за угодою з ПП «Юве-Трейд" позивачем надані платіжні доручення (Т. 1 а. с. 97)

5. 01.12.2010 між позивачем (Замовник) та ТОВ "ФЕРРУС" (Виконавець) було укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 01/12-10 (Т. 2 а.с. 97).

На підтвердження виконання договору між сторонами були укладені акти приймання виконаних робіт (наданих послуг) (Т. 2 а. с. 98, 105, 107, 109, 111, ).

На підтвердження факту отримання послуг від ТОВ "ФЕРРУС" (Виконавець) позивачем отримано податкові накладні (Т. 2 а.с. 106, 108, 110, 112).

На підтвердження фактичного надання позивачем послуг ТОВ "ФЕРРУС" додані товарно-транспортні накладні (Т. 2 а.с. 99-104).

Сторонами належним чином та своєчасно виконувалися зобов'язання за вказаним договором.

На підтвердження надання та отримання послуг сторони договору складали акти виконаних робіт (послуг): Акт здачі-приймання робіт (послуг) №Ф-0001089 від 30.12.2010 року на 30 500,00 грн., Акт здачі-приймання робіт (послуг) №Ф-0()000240 від 14.03.2011 року па 14 333,33 грн., Акт здачі-приймання робіт (послуг) №Ф-00000241 від 28.03.2011 року на 25 000,00 грн., Акт здачі-приймання робіт (послуг) № Ф-00000242 від 31.03.2011 року на 4 166,67 грн., Акт здачі-приймання робіт (послуг) № 208 від 31.03.2011 року па 100 700,00 грн.

На підтвердження оплати за виконання послуги за угодою з ТОВ "ФЕРРУС" позивачем надані платіжні доручення (Т. 1 а. с. 213-221)

6. 01.11.2010 між позивачем та ПП «ВКФ «УКРПРОМСНАБ» було укладено договір про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом № 11/11-10 (Т. 2 а.с. 175).

На підтвердження виконання договору між сторонами були укладені акти приймання виконаних робіт (наданих послуг) (Т. 2 а. с. 176, 184).

На підтвердження факту отримання послуг від ПП «ВКФ «УКРПРОМСНАБ» (Виконавець) позивачем отримано податкові накладні (Т. 2 а.с. 177, 185).

На підтвердження фактичного надання позивачем послуг ПП «ВКФ «УКРПРОМСНАБ» додані товарно-транспортні накладні ( Т. 2 а.с. 178-183, 186-193).

Сторонами належним чином та своєчасно виконувалися зобов'язання за вказаним договором.

На підтвердження падання та отримання послуг сторони договору складали акти виконаних робіт (послуг): Акт здачі-приймання робіт (послуг) №30111001 від 30.1 1.2010 року на 115 700,00 грн., Акт здачі-приймання робіт (послуг) №30121001 від 30.12.2010 року на 65 000,00 грн.

На підтвердження оплати за виконання послуги за угодою з ПП «ВКФ «УКРПРОМСНАБ» позивачем надані платіжні доручення (Т. 1 а. с. 91-96)

7. 01.08.2011 між позивачем та ТОВ «ФУТУРАМА» було укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 08/11 (Т. 3 а.с. 92).

На підтвердження виконання договору між сторонами були укладені акти приймання виконаних робіт (наданих послуг) (Т. 3 а. с. 95, 97, 99, 101, 103, 118, 124, 129).

На підтвердження факту отримання послуг від ТОВ «ФУТУРАМА» (Виконавець) позивачем отримано податкові накладні (Т. 3 а.с. 94, 96, 98, 100, 102, 104, 119, 125, 130).

На підтвердження фактичного надання позивачем послуг ТОВ «ФУТУРАМА» додані товарно-транспортні накладні ( Т. 3 а.с. 105-117,102-123,126-128,131-134).

Сторонами належним чином та своєчасно виконувалися зобов'язання за вказаним договором.

На підтвердження падання та отримання послуг сторони договору складали акти виконаних робіт (послуг): Акт виконаних робіт (послуг) №599 від 12.08.2011 року на 7500,00 грн., Акт виконаних робіт (послуг) №602 від 18.08.2011 року на 10 000,00 грн., Акт виконаних робіт (послуг) №608 від 25.08.2011 року на 8 500,00 грн., Акт виконаних робіт (послуг) №613 від 31.08.2011 року на 6000,00 грн., Акт виконаних робіт (послуг) №437 від 11.08.2011 року на 154 200,00 грн., Акт виконаних робіт (послуг) №441 від 22.08.2011 року па 114400,00 грн., Акт виконаних робіт (послуг) №605 від 22.08.2011 року на 67 600,00 грн., Акт виконаних робіт (послуг) №445 від 31.08.2011 року на 39 700,00 грн., Акт виконаних робіт (послуг) №612 від 31.08.2011 року на 79 800,00 грн.

Факт сплати позивачем податку на додану вартість у ціні отриманих послуг від контрагентами підтверджено платіжними дорученнями ( Т. 1 а.с. 91 - 221). Проти повної сплати позивачем сум ПДВ по вказаним контрагентам представник відповідача не заперечував.

В судовому засіданні відповідач підтвердив, що документи, які знаходяться в матеріалах справи, тотожні тим, що перевірялись під час перевірки позивача.

Також, суд зазначає, що не заперечувалося представником відповідача, що на момент здійснення відповідних господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані платниками податку на додану вартість та мали відповідне свідоцтво платника ПДВ.

Позивач зазначив в судовому засідання, що перед укладення угод з контрагентом перевіряв в базі даних ДПА відомості щодо державної реєстрації контрагентів та наявності свідоцтва платника ПДВ, та через інтернет-ресурс переконався у наявності запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про підтвердження відомостей про юридичну особу ПП «Юве Трейд» (код ЄДРПОУ 35999371), ПП «ВКФ «Укрпромснаб» (код ЄДРПОУ 34202109, TOB «Феррус» (код ЄДРПОУ 36917497), TOB «Оріал» (код за ЄДРПОУ 36917523), TOB «Дельфа Інґ» (код за ЄДРПОУ 37288372), ПП «Інтенція» (код за ЄДРПОУ 37156804), TOB «Футурама» (код ЄДРПОУ 34564773), згідно відомостей сайту ДПА України вказані підприємства були зареєстровані в якості платників ПДВ.

Таким чином, на момент здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Юве Трейд» (код ЄДРПОУ 35999371), ПП «ВКФ «Укрпромснаб» (код ЄДРПОУ 34202109), TOB «Феррус» (код ЄДРПОУ 36917497), TOB «Оріал» (код за ЄДРПОУ 36917523), TOB «Дельфа Інг» (код за ЄДРПОУ 37288372), ПП «Інтенція» (код за ЄДРПОУ 37156804), TOB «Футурама» (код ЄДРПОУ 34564773), останні були зареєстровані платниками ПДВ, а тому у позивача були законні підстави для віднесення сум до податкового кредиту по господарським відносинам у січні 2010 року - грудні 2011року з зазначеними контрагентами.

Вищевказані договори з боку вищевказаних підприємств підписані директорами підприємства, які на той час мали всі повноваження на укладення угод, їх підпис завірений печатками підприємств, крім того укладені угоди були виконані, що підтверджуються належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно до п. 4 -п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010, передбачено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Натомість, суд зазначає, що акт перевірки, який став підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення був складений без врахування усіх фактичних обставин, що потягло за собою необґрунтовані висновки та безпідставне рішення податкового органу.

Також суд зауважує, що податковий орган не враховує, що порядок формування податкового кредиту регламентований нормами Податкового кодексу України, згідно якого платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

У судовому засіданні відповідачем не було доведено фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту за січень 2010 - грудень 2011 року по господарським взаємовідносинам з ПП «Юве Трейд», ПП «ВКФ «Укрпромснаб», TOB «Феррус», TOB «Оріал», TOB «Дельфа Інг», ПП «Інтенція», TOB «Футурама».

Договори, акти виконаних робіт (послуг), податкові накладні, товарно-транспортні накладні, які були надані Відповідачу під час проведення перевірки, та досліджувались в судовому засіданні, виконанні відповідно до вимог чинного законодавства, та відповідають вимогам статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», згідно якої первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснення господарської операції.

Первинна документація бухгалтерської та фінансової звітності, складена на виконання договорів із ПП «Юве Трейд» (код ЄДРПОУ 35999371), ПП «ВКФ «Укрпромснаб» (код ЄДРПОУ 34202109, TOB «Феррус» (код ЄДРПОУ 36917497), TOB «Оріал» (код за ЄДРПОУ 36917523), TOB «Дельфа Інг» (код за ЄДРПОУ 37288372), ПП «Інтенція» (код за ЄДРПОУ 37156804), TOB «Футурама» (код ЄДРПОУ 34564773), на підставі яких відповідну суму коштів включено до складу податкового кредиту Позивача, оформлена належним чином.

Також суд зазначає, що правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діючим законодавством передбачена лише одна умова: вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг. Факт отримання послуг, як зазначалося вище, підтверджено актами виконаних робіт, копії яких були надані Відповідачу. Здійснення Позивачем оплати отриманих послуг підтверджується платіжним дорученням, які також надавалися при перевірці та долучені до матеріалів справи.

Також суд не приймає і до уваги посилання відповідача про завищення позивачем податкового кредиту у січні 2010 року-січні 2011 року по господарським операціям з ПП «Юве Трейд», ПП «ВКФ «Укрпромснаб», TOB «Феррус», TOB «Оріал», TOB «Дельфа Інг», ПП «Інтенція», TOB «Футурама», у зв'язку з неможливістю проведення зустрічних перевірок вказаних підприємств, оскільки норми Податкового кодексу України не передбачають дану підставу для зменшення податкового кредиту платнику податків (позивачу).

Таким чином, виходячи із системного аналізу норм Закону вбачається, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту здійснювати контроль та перевірку за дотриманням усіма постачальниками вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника або через відсутність документального підтвердження сплати податку зазнавати певних негативних матеріальних наслідків у вигляді зменшення податкового кредиту за відповідний період у межах сум податку, фактично сплачених ним у попередньому податковому періоді постачальникам товару (робіт, послуг).

З урахуванням документів, які були надані позивачем під час судового розгляду справи, суд приходить до висновку, що правові наслідки за вищенаведеними договорами настали, позивачем та його контрагентом виконані договорні обов'язки, податкові накладні оформлені у відповідності до вимог діючого законодавства, а тому у позивача були всі підстави для формування податкового кредиту за січень 2010 року-грудень 2011 року по взаємовідносинам з ПП «Юве Трейд», ПП «ВКФ «Укрпромснаб», TOB «Феррус», TOB «Оріал», TOB «Дельфа Інг», ПП «Інтенція», TOB «Футурама».

Щодо посилання відповідача на те, що угоди, укладені між позивачем та ПП «Юве Трейд», ПП «ВКФ «Укрпромснаб», TOB «Феррус», TOB «Оріал», TOB «Дельфа Інг», ПП «Інтенція», TOB «Футурама» є нікчемними та не мають на меті реальних наслідків, суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Факт надання послуг підтверджується позивачем договором, актом виконаних робіт, податковими накладними та платіжними дорученнями.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Фактичне здійснення господарських операцій, за наслідками яких заявлене бюджетне відшкодування, підтверджується наданими позивачем під час проведення перевірки та судового засідання податковими накладними та дослідженими відповідачем під час перевірки первинними документами.

Згідно ч. 1 ст.215 ЦК України підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.

Стаття 203 ЦК України зазначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Статтею 207 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства може бути, на вимогу відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним.

Згідно з частиною 1 статті 208 цього Кодексу, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Таким чином, положення ст.ст. 207 - 208 Господарського кодексу України підлягають застосуванню з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203 і ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним, як такого, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства регламентовані ст. 208 ГК України.

Також, при кваліфікації правочину за ст.228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Тобто, факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування, але в Акті відсутні посилання Відповідача на відповідні докази вини.

Так, згідно ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України та згідно з позицією Верховного Суду України, викладеного в Узагальненнях «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 24.11.2008 р. - законодавцем закріплено презумпцію правомірності правочину. Правомірність є конститутивною ознакою правочину, як юридичного факту.

Таким чином, для висновку про нікчемність правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства має бути доведеним умисел суб'єктів господарювання на вчинення такого правочину (господарського зобов'язання); намір сторін угоди на ухилення від оподаткування прибутків, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності в силу відсутності управлінського, технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, безтоварність операції, тощо.

Водночас, положеннями Податкового кодексу України та Закону України «Про державну податкову службу в Україні» не передбачено такого права, як визнання в односторонньому порядку господарських правочинів нікчемними.

Угоди, що укладені між Позивачем та відповідно ПП «Юве Трейд», ПП «ВКФ «Укрпромснаб», TOB «Феррус», TOB «Оріал», TOB «Дельфа Інг», ПП «Інтенція», TOB «Футурама» не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами. Отже, висновки про ознаки нікчемності укладених Позивачем угод ґрунтуються на припущеннях та не підтвердженні посиланнями на будь-які первинні документи.

Також суд вважає і безпідставним твердження відповідача про те, що господарські операції, вчинені між позивачем та ПП «Юве Трейд», ПП «ВКФ «Укрпромснаб», TOB «Феррус», TOB «Оріал», TOB «Дельфа Інг», ПП «Інтенція», TOB «Футурама» не можливо підтвердити у зв'язку з відсутністю товаро-транспортних накладаних, у яких повинні бути зазначені позивач та його контрагенти з наступних підстав.

Щодо угод, укладених позивачем на транспортно-експедиційне обслуговування, відповідно до яких виконавець приймає на себе обов'язок організувати доставку вантажів залізничним, автомобільним транспортом на території України та/або на експорт і здійснити необхідні розрахунки з перевізниками, інспекціями, регіональними митницями, брокерськими та іншими організаціями, що мають відношення до доставки вантажу,суд прийшов до наступного.

Згідно статті 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні визначає Закон України «Про транспортно-експедиторську діяльність».

Відповідно до ч.2 ст. 4 даного Закону експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

Згідно з ч.3 ст.8 Закону України "Про транспортао-експедиторську діяльність" експедитори за дорученням клієнтів: забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до умов договорів (контрактів), укладених відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс"; фрахтують національні, іноземні судна та залучають інші транспортні засоби і забезпечують їх подачу в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об'єкти для своєчасного відправлення вантажів; здійснюють роботи, пов'язані з прийманням, накопиченням, подрібненням, доробкою, сортуванням, складуванням, зберіганням, перевезенням вантажів; ведуть облік надходження та відправлення вантажів з портів, залізничних станцій, складів, терміналів або інших об'єктів; організовують охорону вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання; організовують експертизу вантажів; здійснюють оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю; надають в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та наряди на відвантаження; забезпечують виконання комплексу заходів з відправлення вантажів, що надійшли в некондиційному стані, з браком, у пошкодженій, неміцній, нестандартній упаковці або такій, що не відповідає вимогам перевізників; здійснюють страхування вантажів та своєї відповідальності; забезпечують підготовку та додаткове обладнання транспортних засобів і вантажів згідно з вимогами нормативно-правових актів щодо діяльності відповідного виду транспорту; забезпечують оптимізацію руху матеріальних потоків від вантажовідправника до вантажоодержувача з метою досягнення мінімального рівня витрат; здійснюють розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів; оформляють документи та організовують роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог; надають підготовлений транспорт, який має додаткове обладнання згідно з вимогами, передбаченими законодавством; надають інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 9 вказаного Закону за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Уразі залучення експедитором до виконання його зобовязань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

Враховуючи приписи зазначених норм закону, експедитори за вищевказаними договорами позивача з контрагентами - ПП «Юве Трейд», ПП «ВКФ «Укрпромснаб», TOB «Феррус», TOB «Оріал», TOB «Дельфа Інг», ПП «Інтенція», TOB «Футурама», організовували доставку вантажу, тобто здійснювали ряд дій, спрямованих на доставку вантажу за замовленням позивача за пунктом призначення, зокрема, планування, замовлення рухомого складу, оформлення необхідних документів.

За таких обставин, предметом договору на транспортно-експедиційне обслуговування є саме послуги по організації доставки вантажу, а не послуги з перевезення такого вантажу, відповідно, позивач вірно відносив до складу валових витрат витрати на транспортно-експедиційне обслуговування, а не витрати на транспортування вантажу.

Відповідно до п. 5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

На підтвердження правомірності формування валових витрат позивачем було надано суду копії актів виконаних робіт до договорів транспортного експедирування з контрагентами,які також були надані під час перевірки.

При цьому надані позивачем документи повністю відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", тобто є первинними документами, та підтверджують здійснення господарських операцій.

Крім цього, суд вважає, що відправнику вантажу, організацію відправлення кого замовляв позивач, видається лише квитанція про приймання вантажу до перевезення; накладна на перевезення вантажу видається одержувачу в пункті призначення, таким чином, відповідні накладні на відправлення вантажу у ПП ОСОБА_1 апріорі відсутні та не повинні бути.

Разом з тим, позивач надав в матеріали справи копії товарно - транспортних накладних, в яких зазначено, хто є відправником товару, власником товару, та для кого відправлений товар призначений.

Під визначенням господарська діяльність, яке наведене у п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" слід розуміти, що це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Наведене свідчить, що понесені позивачем витрати на транспортно-експедиційне обслуговування, пов'язані з його господарською діяльністю, а здійснені господарські операції є реальними. На підтвердження здійснення оплати послуг з транспортного експедирування в матеріалах справи знаходяться платіжні доручення.

Згідно з абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

З огляду на вказане, суд вважає, що надані позивачем документи повністю підтверджують правомірність віднесення ним до складу валових витрат вартості транспортно-експедиційних послуг за січень 2010 року - грудень 2011 року.

Згідно Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. N 363, які визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів -Замовників, товарно-транспортна накладна виписується у чотирьох примірниках:

перший примірник залишається у вантажовідправника і є підставою для списування товарно-матеріальних цінностей. Другий, третій і четвертий примірники, завірені підписами і печатками (штампами) вантажовідправника, передають водію;

другий примірник водій здає вантажоодержувачу, він є підставою для оприбуткування товарно-матеріальних цінностей;

третій і четвертий примірники, завірені підписами і печатками (штампами) вантажоодержувача, водій передає перевізнику. Третій примірник, що є підставою для розрахунків за виконання транспортних послуг, перевізник надсилає замовнику автотранспорту для оплати за перевезення; четвертий примірник додається до подорожнього листа і є підставою для обліку транспортної роботи та нарахування заробітної плати водію.

Виписування додаткового екземпляру товаро- транспортної накладаної для особи, що надає транспортно-експедиційні послуги законодавством не передбачено.

Оскільки предметом договорів на транспортно-експедиційні послуги, укладених між позивачем та ПП «Юве Трейд», ПП «ВКФ «Укрпромснаб», TOB «Феррус», TOB «Оріал», TOB «Дельфа Інг», ПП «Інтенція», TOB «Футурама» є послуги по організації доставки вантажу, а не послуги з перевезення такого вантажу, тому позивачем вірно визначено у бухгалтерському обліку витрати саме на транспортно-експедиційне обслуговування, а не витрати на транспортування вантажу.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів; докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Аналізуючи викладені обставини, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню повністю.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний текст постанови буде складено та підписано протягом п'яти днів, про що повідомлено сторін в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 17, 18, 71, 94, 158-163, 257 КАС України, Законом України "Про податок на додану вартість", Податковим кодексом України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 02 липня 2012 року № 0000871710 та № 0000881710 задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби від 02 липня 2012 року № 0000871710 та № 0000881710.

Стягнути на користь позивача - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ід. код НОМЕР_3) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 2146,00 (Дві тисячі сто сорок шість грн. 00 коп.) гривень.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Повний текст постанови складено та підписано 25 липня 2012 року.

СуддяО.А. Горпенюк