Постанова

від 31.05.2012 по справі 2048/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

31 травня 2012 р. № 2-а- 2048/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Панченко О.В.

при секретарі судового засідання Глянь О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю"Тау-система" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тау-система", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом. в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення №0000542330 від 07.02.2012 року та №0000552330 від 07.02.2012 року, прийняті Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Харкова.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що висновки, викладені в акті ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 30.01.2012 року за №132/23-304/31641619 за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Тау-система" по взаємовідносинах з ТОВ «Промтехноопт» за період з 01.05.2011 року по 30.09.2011 року є необґрунтованими, а винесені на їх підставі 07.07.2012 року податкові повідомлення - рішення №0000542330 та №0000552330 підлягають скасуванню.

Так, спростовуючи викладені в акті перевірки висновки, позивач вказав, що сума податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними його контрагентами у відповідності до вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, правомірно включена до податкового кредиту відповідного періоду. Укладені з контрагентами правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ні ким не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними. Реальність здійснення господарських операцій з контрагентами позивача підтверджується первинними бухгалтерськими документами та податковими накладними, складеними у відповідності до п.9.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні і п.2.4 ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку". За судженням позивача, при складанні акту перевірки та прийнятті на його підставі спірних податкових повідомлень -рішень, податковий орган вийшов за межі своїх повноважень і самостійно поза судовою процедурою, визнав договори укладені між позивачем та його контрагентами недійсними. Посилання відповідача на акти перевірок ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова стосовно контрагентів ТОВ "Тау-система", на думку позивача, судом не може бути взятий до уваги, оскільки нормами чинного законодавства не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства. Відповідальність за невиконання зобов'язання по сплаті податків тягне негативні наслідки саме щодо цієї особи .

Враховуючи вищевикладене, позивач стверджує, що акт перевірки складений з порушеннями норм вимог діючого законодавства України, а спірні податкові повідомлення - рішення такими, що підлягають скасуванню.

У судове засідання представник позивача прибув та склав на адресу суду клопотання, в якому просив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Відповідач - Західна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Харкова), з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень на позов відповідач вказав, що фахівцем відділу перевірок податків була здійсненна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Тау-система" по взаємовідносинам із ТОВ «Промтехноопт» у періоді з 01.05.2011 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складено акт від 30.01.2012 року №132/23-304/3164619. Перевірка проводилась на підставі п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України. Відповідач, посилаючись на акти ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова по підприємству ТОВ «Промтехноопт», встановив відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної фінансово - господарської діяльності, в силу відсутності технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів у ТОВ «Промтехноопт», що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення позивачем господарських операцій. Також, позивачем під час перевірки документально не доведено, яким чином доставлялися ТМЦ від ТОВ «Промтехноопт», відсутні витрати на вантажні, розвантажувальні роботи. Отже, за висновками ДПІ, у зв'язку з тим, що у ТОВ «Промтехноопт» за період з 01.05.2011 року по 30.09.2011 року відсутній факт реального вчинення господарських операцій, ТОВ "Тау-система" не мало можливості отримати провід від даного підприємства. Враховуючи викладене, податковий орган просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судове засідання представник відповідача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень на нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тау- система", пройшов державну реєстрацію у порядку, визначеному чинним законодавством, набув статусу суб'єкта господарювання, код ЄДРПОУ 31641619, місцезнаходження: вул. Соціалістична, буд.11, кв.30, м. Харків, Харківська область (а.с.56-58).

З 30.10.2001 року за №1637 позивач узятий на податковий облік у ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, правонаступником якої є Західна МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС, про що свідчить довідка від 12.11.2004 року № 12370/10 (а.с.55). З 05.11.2001 року підприємство зареєстровано, як платник податку на додану вартість (а.с.54).

На підставі направлення № 36 від 17.01.2012 року та наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 17.01.2012 року № 57, виданих ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб, інспектором податкової служби І рангу - Готвянським Олексієм Вікторовичем, згідно з пп.20.1.4, п.20.1, ст.20, пп.78.1.1, п.78.1, ст.78, м.82.2, ст.82 Податкового Кодексу України, проведена документальна виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю „Тау-Система" (далі по тексту - ТОВ „Тау-Система"), код ЄДРПОУ 31641619, для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліках із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах, тощо) результатів операцій по господарських відносинах із ТОВ „Промтехноопт", код ЄДРПОУ 37092055, у періоді з 01.05.2011 року по 30.09.2011 року.

Перевірка проводилася з 17.01.2012 року по 23.01.2012 року.

Результати перевірки оформлені актом від 30.01.2012 року за №132/23-304/31641619 (а.с. 168 - 178).

За висновками ДПІ, викладеними в згаданому акті перевірки, встановлено порушення позивачем:

По податку на прибуток:

- п. 44.1 ст.44, п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010року № 2755-У1 (зі змінами та доповненнями), а саме: занижено податок на прибуток на загальну суму 181.578 грн., у т.ч. у 2 кварталі 2011 року на суму 52.066 грн. та у 3 кварталі 2011 року на суму 129.512 грн.;

По податку на додану вартість:

- п. 44.1 ст.44, ст.185, ст.І86, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), а саме: занижено податок на додану вартість на загальну суму 157.894 грн., у т.ч. за травень 2011 року на суму 45.275 грн., за червень 2011 року на суму 36.211 грн., за липень 2011 року на суму 36.817 грн., за серпень 2011 року на суму 17.334 грн. та за вересень 2011 року на суму 22.257 грн.

З посиланням на зазначений акт перевірки, ДПІ у Ленінському районі м. Харкова винесені спірні податкові повідомлення - рішення від 07.02.2012 року:

- №0000552330, яким ТОВ „Тау-Система" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 181.578 грн., у т.ч. 181.578 грн. - основний платіж, 0 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) (а.с.6);

- №0000542330, яким ТОВ „Тау-Система" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 176.997,00 грн., у т.ч. 157.894 грн. - основний платіж, 19.103 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) (а.с.7).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість відображених в акті від 30.01.2012 року за №132/23-304/31641619 висновків податкового органу на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне:

З наявних у справі документів вбачається, що у перевіряємому періоді позивач - ТОВ „Тау-Система", мав господарські взаємовідносини з підприємством ТОВ „Промтехноопт".

Так, на підставі договору поставки №23/5-1 від 01.05.2011 року, укладеного між ТОВ „Тау-Система"-(покупець) та ТОВ „Промтехноопт"-(постачальник), останній зобов'язується доставляти і передавати на умовах та у встановлені строки визначену у специфікаціях або рахунок-фактурі непродовольчу продукцію (а.с.73-76).

За даним договором ТОВ „Промтехноопт" поставив ТОВ „Тау-Система" кабельно - провідникову продукцію (а саме провід) на загальну суму 947.366,45 грн., у т.ч. ПДВ 157.894,4 грн.

Виконання вказаного договору підтверджується податковими накладними, виписаними ТОВ „Промтехноопт" на адресу ТОВ „Тау-Система" від 23.06.2011 року №658 на суму з ПДВ 217.268,19 грн. (а.с.59), від 11.07.2011 року №411 на суму з ПДВ 186.108,00 грн. (а.с.60), від 24.05.2011 року №452 на суму з ПДВ 271.650,00 грн. (а.с.61), від 26.07.2011 року №794 на суму з ПДВ 34.795,22 грн. (а.с.62), від 25.08.2011 року №859 на суму з ПДВ 104.004,00 грн. (а.с.63), від 19.09.2011 року №639 на суму з ПДВ 59.720,04 грн. (а.с.64), від 23.09.2011 року №804 на суму з ПДВ 73.821,00 грн. (а.с.65), видатковими накладними №23/9-1 від 23.09.2011 року на суму з ПДВ 73.821,00 грн. (а.с.66), №19/1109 від 19.09.2011 року на суму з ПДВ 59.720,04 грн. (а.с.67), №25/8-1 від 25.08.2011 року на суму з ПДВ 104.004,00 грн. (а.с.68), № 26/7-3 від 26.08.2011 року на суму з ПДВ 34.795,22 грн. (а.с.69), №11/7-2 від 11.07.2011 року на суму з ПДВ 186.108,00 грн. (а.с.70), № 05/7-1 від 05.07.2011 року на суму з ПДВ 217.268,19 грн. (а.с.71), №25/5-1 від 25.05.2011 року на суму з ПДВ 271.650,00 грн. (а.с.72).

ТОВ „Промтехноопт" на адресу позивача ТОВ „Тау-Система" було виписано рахунки - фактури на оплату товарів.

Розрахунки здійснено у безготівковій формі через розрахунковий рахунок, про що свідчать банківські виписки: від 23.09.2011 року на суму 73.821,00 грн. (а.с.94), від 19.09.2011 року на суму 59.720,04 грн. (а.с.95), від 25.08.2011 року на суму 104.004,00 грн. (а.с.96), від 26.07.2011 року на суму 34.795,22 грн. (а.с.97), від 11.07.2011 року на суму 186.108,00 грн. (а.с.99), від 23.06.2011 року на суму 217.268,19 грн. (а.с.100), від 24.05.2011 року на суму 271.650,00 грн. (а.с.98).

Товар придбаний позивачем на умовах договору №23/5-1 від 01.05.2011 року з метою отримання економічного ефекту, був реалізований АК «Харківобленерго» та ТОВ «Енергопром АО», про що свідчить:

- договір від 01.02.2010 року №2/01/02, укладений між ТОВ „Тау-Система"-(постачальник) та АК «Харківобленерго»-(покупець) (а.с.101-103), відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити провід та кабель ізольовані, визначені в специфікації до договору (а.с. 104-106).

- договір поставки від 10.01.2011 року №10/1-11, укладений між ТОВ „Тау-Система"-(продавець) та АК «Харківобленерго»-(покупець) (а.с.121-123), відповідно до якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця товар визначений у специфікаціях або рахунку-фактурі до договору.

Реальність виконання сторонами умов договорів від 01.02.2010 року №2/01/02 та від 10.01.2011 року №10/1-11, підтверджується видатковими накладними від 05.07.2011 року №РН-442, від 13.07.2011 року №РН-480, від 27.07.2011 року №РН-1513, від 27.09.2011 року №РН-729, від 06.06.2011 року №РН-350, від 29.08.2011 року №РН-638, від 27.09.2011 року №РН-735 (а.с.107-119).

Розрахунки між позивачем та АК «Харківобленерго», ТОВ «Енергопром АО» здійснено у безготівковій формі, про що свідчать банківські виписки (а.с.94-100).

Транспортування товару за договором від 01.02.2010 року №2/01/02 та від 10.01.2011 року №10/1-11 здійснювалося на підставі договору (транспортні послуги) від 04.01.2012 року, укладеного між ФОП ОСОБА_1-(перевізник) та ТОВ „Тау-Система" (а.с.90-91), що підтверджується товарно - транспортними накладними від 06.06.2011 року (а.с.77), 27.09.2011 року (а.с.79), від 27.08.2011 року (а.с.81), від 13.07.2011 року (а.с.83), від 29.08.2011 року (а.с.85), від 05.07.2011 року (а.с.87), від 27.09.2011 року (а.с.89).

Виконання послуг з автоперевезення за вказаними договорами, підтверджується актами виконання робіт (послуг) від 27.09.2011 року (а.с.78), від 29.08.2011 року (а.с.80), від 27.09.2011 року (а.с.82), від 27.07.2011 року (а.с.84), від 13.07.2011 року (а.с.86), від 05.07.2011 року (а.с.88).

Оглянувши долучені до справи копії первинних документів, що були складені з посиланням на зазначені вище правочини, суд зазначає, що документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Обставини понесення позивачем витрат за вказаними договорами підтверджені матеріалами справи.

Приєднані до справи копії платіжних документів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товару за вищевказаними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів.

З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

Доказів фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, використання позивачем придбаного товару не за призначенням, несумісності товару з напрямом господарської діяльності відповідач - Західна МДПІ районі м. Харкова Харківської області ДПС, в ході розгляду справи до суду не надав.

На момент складання податкових накладних на адресу позивача, ТОВ „Промтехноопт" був зареєстрований в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб та зареєстрований платником податку на додану вартість.

Посилання відповідача в акті перевірки на неправомірність формування витрат та податкового кредиту в податковому обліку, суд не бере до уваги, оскільки єдиним мотивом для судження відповідача про неправомірність формування витрат та податкового кредиту є акти ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, а саме:

- акт від 07.11.2011р. №220/23-03-05/37092055 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „Промтехноопт», щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ „Агро-Синергетика", ТОВ "Експертно-консалтінгова група" «Анталекс», ТОВ „Спецінжбуд", їх реальності та повноти відображення в обліку за травень 2011р. (а.с.38-45);

- акт від 13.09.2011р. №9/23-02-05/37092055 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „Промтехноопт" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів ТОВ „Агро-Синергетика", ВАТ СПКТБ заглибного електроустаткування для буріння, свердловин та видобування нафти „Потенціал", ТОВ „БУД МА СХІД" їх реальності та повноти відображення в обліку за червень 2011р. (а.с.31-37);

- акт від 21.10.2011р. № 111/23-03-05/37092055 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „Промтехноопт", щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів ТОВ „Агро- Синергетика" та ТОВ «Торговий Дім-Атон» за період липень 2011р., ТОВ „Агро-Синергетика", ТОВ "Експертно-Консалтингова Група "Анталекс" за період серпень 2011р. їх реальності та повноти відображення в обліку (а.с.23-30);

- акт від 14.12.2011р. №324/23-03-05/37092055, про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „Промтехноопт", код ЄДРПОУ 37092055, щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ „Агро-Синергетика" за період вересень, жовтень 2011р. їх реальності та повноти відображення в обліку (а.с. 16-22).

Відповідно до абзацу 2 п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, зустрічна звірка не є перевіркою, та під час цієї звірки первинні документи підприємств не вивчались, оскільки, як вбачається з назви згаданих вище актів, зустрічні звірки взагалі не були проведені.

Суд також відзначає, що згідно Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232), а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984), судження податкового органу відносно правильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки. Чинним законодавством не передбачено відображення таких суджень в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатися лише обставини, котрі спричинили таку неможливість.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим. Отже, платник податків не несе відповідальності за своїх контрагентів.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавство висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг.

Факт отримання позивачем товару підтверджується вище зазначеними податковими, видатковими накладними, прибутковими ордерами, платіжними дорученнями, що приєднані до матеріалів справи, іншими доказами по справі.

В ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних документів, наданих позивачем.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Приписами п.14.1.27 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Поняття господарської діяльності визначено в п.14.1.36 ст.14 Податкового кодексу України, відповідно до якого господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Стаття 138 Податкового Кодексу України містить у собі склад витрат та порядок їх визнання, так, відповідно п.138. витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до абз.1 п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із приписами п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до абз.1 п.139.1.9 ст.139 Податкового кодексу України, до витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Слід зазначити, що відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 №996-XIV (із змінами та доповненнями) податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарські операції та підтверджує факт їх здійснення (ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 №996-XIV), тобто це письмове свідоцтво, що фіксує та підтверджує господарську операцію, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До первинних документів бухгалтерського обліку належать видаткові накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення, касові ордери тощо. Всі ці документи містять відомості про відповідні господарські операції та підтверджують факт їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, висновок відповідача щодо необхідності підтвердження проведених операцій ТОВ „Тау-Система" з підприємством ТОВ „Промтехноопт" по придбанню товарів товарно - транспортними накладними, суд вважає помилковим, оскільки товарно - транспортні накладні для правовідносин з поставки товару не є первинними документами, так як свідчать не про виконання господарської операції з поставки товару, а з транспортування. Обов'язковість ведення і зберігання цих документів не передбачена правилами ведення податкового обліку. За своїм призначенням, встановленою формою, змістом можуть підтверджувати виключно господарські операції по перевезенню вантажів, та не можуть підтверджувати придбання товарів.

Стосовно твердження позивача щодо порушення позивачем п. 44.1 ст.44, ст.185, ст.186, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст.198 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне:

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; - або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Слід зазначити, що податковий кредит для цілей визначення об'єкту оподаткування ПДВ має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом У цього Кодексу, а за змістом п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі У цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Оскільки ТОВ „Тау-Система" належним чином була підтверджена правомірність віднесення до податкового кредиту суми ПДВ наданими до перевірки належно оформленими податковими накладними, зібрані по справі докази підтверджують виконання зобов'язань між сторонами спірних правочинів, суд доходить висновку про необґрунтованість висновків податкового органу щодо заниження позивачем податку на додану вартість у перевіреному періоді.

Достатніх та належних доказів на підтвердження судження про порушення позивачем наведених норм закону відповідач до суду в ході розгляду справи за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подав.

Фактів таких порушень згідно з вимогами Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства в акті перевірки не навів.

Із наданих позивачем первинних документів (договорів поставки, видаткових та податкових накладних, а також документів, що підтверджують подальше використання та реалізацію придбаної продукції) вбачається, що господарські операції між ТОВ „Тау-Система" та його контрагентом ТОВ „Промтехноопт" мали реальний характер, у зв'язку з чим у відповідача не було підстав для неприйняття до заліку зазначених документів при визначенні валових витрат та податкового кредиту підприємства у звітному податковому періоді.

Враховуючи, що відповідачем, на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивач включив до складу валових витрат та податкового кредиту, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки щодо невідповідності правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами ТОВ „Тау-Система" та його контрагентом ТОВ „Промтехноопт" положенням норм чинного законодавства України.

Встановлені судом фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ „Промтехноопт", а також правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

За таких обставин, слід дійти висновку, що судження податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту та заниження позивачем податку на прибуток не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки в ході судового розгляду відповідачем не було доведено правомірності мотивів винесення спірних податкових повідомлень - рішень, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ „Тау-Система", позов слід задовольнити.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 11, 12, 51, 71, 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ст. 162, ст. 163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю"Тау-система" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 07.02.2012 року за №0000542330 та від 07.02.2012 року за №0000552330.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Панченко