Постанова

від 23.07.2012 по справі 2а-3197/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 липня 2012 року № 2а-3197/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Катющенка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби до третя особа про Приватного підприємства "Тріада - А" державний реєстратор Печерського району м. Києва визнання недійсними установчих документів, запису про проведення державної реєстрації та припинення юридичної особи ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва (надалі -"позивач") звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Тріада - А" (надалі -"відповідач", ПП "Тріада - А"), третя особа -державний реєстратор Печерського району м. Києва, у якому (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог) просить суд: визнати недійсними установчі документи ПП "Тріада - А", визнати недійсною державну реєстрацію юридичної особи ПП «Тріада -А»через допущені при її створенні порушення, які неможна усунути; припинити юридичну особу ПП "Тріада - А".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що установчі документи ПП "Тріада - А" містять неправдиві дані про формування статутного фонду підприємства, власника майна та місцезнаходження підприємства, при реєстрації суб'єкта господарювання була відсутня дійсна воля і волевиявлення осіб, ім'я яких зазначено в реєстраційних та установчих документах на отримання прав та обов'язків власника товариства та здійснення господарської діяльності у розумінні положень цивільного та господарського законодавства, в установчих документах містяться неправдиві дані щодо мети та предмету діяльності товариства, зазначені ознаки, у своїй сукупності, дають підстави для визнання недійсними установчих документів товариства, визнання недійсною державної реєстрації юридичної особи та припинення юридичної особи ПП «Тріада-А».

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суду не сповістив, про дату та час судового засідання повідомлявся за адресою, внесеною до ЄДРПОУ, однак поштові відправлення поверталися на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва з відміткою поштового органу "за закінченням терміну зберігання". Письмового відношення відповідача до заявлених позовних вимог суду не надано.

Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Третя особа -Печерська районна у м. Києві державна адміністрація, надіслала суду письмове клопотання з проханням розглядати справу без участі представника. Крім того третя особа зазначила, що Державні реєстратори здійснюють будь-які реєстраційні дії з додержанням вимог чинного законодавства України виключно за умов наявності всіх необхідних документів, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»№755 - IV від 15.05.2003 року.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 27 червня 2012 року представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги з підстав, викладених у заяві про зміну позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене протокольною ухвалою від 27 червня 2012 року суд ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Тріада - А" відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 24.02.2012 року № 7460 перебуває на обліку у Державній податковій інспекції Печерського району м. Києва.

Відповідно до установчих документів підприємства, керівником юридичної особи є ОСОБА_1.

У відповідності до положень статті 42 Господарського кодексу України підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Статтями 2 та 3 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" від 15.05.2003р. № 755-IV (далі по тексту Закон № 755-IV), встановлюється, що відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб -підприємців.

Враховуючи зазначене та принцип превалювання спеціальної норми над загальною, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку, що розглядуваний закон є спеціальним нормативно-правовим актом, що прийнятий з метою регулювання правовідносин, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, у тому числі й порядку та підстав припинення державної реєстрації підприємницької діяльності суб'єкта господарювання.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-IV державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи-підприємця.

Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців визначений вищевказаним законом та включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору для проведення державної реєстрації, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці, та перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації.

Відповідно до ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам -правонаступникам або в результаті ліквідації.

Згідно з ч. 2 ст. 38 Закону № 755-IV підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є: визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Приписами статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990р. № 509-XII (далі по тексту -Закон України від 04.12.1990р. № 509-XII) закріплено, що одним із завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі -податки, інші платежі).

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 10 Закону України від 04.12.1990р. № 509-XII до функцій органів державної податкової служби належить контроль за своєчасністю подання платниками податків податкових звітів, декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів.

01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 20.1.12 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України закріплено право органів державної податкової служби у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання у випадках, встановлених законом.

Виходячи з положень статей 20, 21 Податкового кодексу України стосовно контролюючих функцій податкової служби в кореспонденції з положеннями частини 2 статті 38 Закону України від 15.05.2003р. № 755-IV, органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення юридичної особи не в усіх випадках, визначених статтею 38 зазначеного закону, а лише в тих, коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції.

Враховуючи наведене, органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення суб'єктів господарювання не в усіх випадках, визначених статтею 38 Закону № 755-IV, а лише в тих, коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції. Тому органи державної податкової служби вправі звертатися з вимогою про припинення суб'єктів господарювання лише в разі, якщо підставою позову є неподання таким суб'єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 Господарського кодексу України в установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ч. 3 ст. 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи. А відповідно до ч. 5 ст. 8 вказаного Закону установчі документи юридичної особи, а також зміни до них, викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками) або уповноваженими особами, якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. У випадках, які передбачені законом, установчі документи повинні бути погоджені з відповідними органами державної влади.

Так, згідно до ст. 87 ЦКУ для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою.

Згідно ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

У ч. 1 ст. 57 ГКУ встановлено, що "установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання".

Статтею 247 Господарського кодексу України передбачено, що у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно - господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації.

Згідно з пунктом 8.6 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого Наказом ДПА України від 19.02.1998р. № 80 (в редакції наказу ДПА України від 17.11.1998р. № 552), якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та у разі неподання протягом року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків -про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про постановлення судового рішення про припинення юридичної особи чи підприємницької фізичної особи -підприємця.

Статтею 9 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991р. № 1251-ХІІ (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено обов'язок платників податків і зборів (обов'язкових платежів): вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни; допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Обов'язок платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів також було закріплено і в Податковому кодексі України (п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16), який набрав чинності з 01.01.2011 року.

В позовній заяві серед підстав для припинення юридичної особи позивачем не наведено доводів з наданням відповідних доказів, які б свідчили про неподання відповідачем протягом року податкової звітності.

Відповідно до положень ч.2 ст.110 ЦК України вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 ч.1 цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, учасником юридичної особи, а щодо акціонерних товариств -також Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, аналогічна правова позиція щодо чого міститься у постанові Верховного Суду України від 19 лютого 2008 року по справі № 2-116/06.

В той же час, як встановлено судом, позивач не є засновником відповідача, а також не належить до органів, які здійснюють державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Компетенція органів державної податкової служби поширюється саме на відносини в сфері оподаткування.

Таким чином, позивача не можна визнати особою, наділеною повноваженнями щодо ініціації припинення юридичної особи з підстав визнання недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", державний нагляд за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців здійснює спеціально уповноважений орган з питань державної реєстрації, яким відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2007 р. № 667 є Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва.

Таким чином, оскільки податковий орган не вправі виходити за межі наданих йому законом повноважень, до яких не віднесено контроль за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб, у тому числі щодо дотримання порядку реєстрації, а вимога про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію або учасником юридичної особи, суд приходить до висновку, що вимоги податкового органу в цій частині виходять за межі повноважень органів державної податкової служби і не можуть бути заявлені до суду.

Крім того, наведені позивачем обставини щодо державної реєстрації підприємства на особу, яка за твердженням податкової інспекції не мала наміру займатися підприємницькою діяльністю, не могли бути свого часу підставою для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, оскільки вичерпний перелік таких підстав визначений у ч.1 ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" та до нього не включено обставини, про які згадує позивач.

У свою чергу, частиною 1 зазначеної статті передбачено, що відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається.

Крім того, доказів того, що при реєстрації відповідача відбулись порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, податковий орган не надав.

Як не наведено контролюючим органом і доказів неподання відповідачем протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем нормативно не обґрунтовано підстав для задоволення позову виходячи з існуючого суб'єктного складу сторін у справі та визначених позивачем підстав і предмету позову.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у громадянина України ОСОБА_1 були відібрані пояснення, відповідно до яких встановлено, що підприємство зареєстрував за грошову винагороду, яка була запропонована незнайомими особами, коли той працював водієм таксі. З огляду на тривалий час з моменту подій, подальші обставини здійснення реєстрації підприємства він не пам'ятає. Наміру здійснення фінансово-господарської та іншої підприємницької діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку після реєстрації підприємства він не мав. Бухгалтерських документів не складав та не підписував, печаткою не користувався, звітних документів до ДПІ у Печерському районі м. Києва не подавав.

На підставі вищезазначених пояснень ДПІ у Печерському районі м. Києва дійшла до висновку, що установчі документи та реєстраційні документи ПП "Тріада - А" (статут підприємства, установчий договір, свідоцтво про державну реєстрацію, свідоцтво про реєстрацію платника податків, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість) містять неправдиві відомості та не відповідають вимогам законодавства. Крім того, позивач вважає, що є підстави для визнання недійсної державної реєстрації юридичної особи.

Таким чином, на думку позивача, була відсутня дійсна воля і волевиявлення осіб, ім'я яких зазначено в реєстраційних та установчих документах на отримання прав та обов'язків власника товариства та здійснення господарської діяльності у розумінні положень цивільного та господарського законодавства, в установчих документах містяться неправдиві дані щодо мети та предмету діяльності товариства.

Будь-яких доказів того, що при реєстрації відповідача відбулись порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, окрім пояснень ОСОБА_1, податковий орган не надав.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 70 КАС України належні докази визначені як докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ч.4 ст.70 КАС України).

Суд звертає увагу, що позивачем не надано суду жодних належних доказів, в тому числі, вироку суду, в обґрунтування заявлених позовних вимог про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів ПП "Тріада - А", визнання недійсною державну реєстрацію юридичної особи ПП «Тріада -А»та припинення юридичної особи ПП "Тріада - А".

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя В.П. Катющенко