Рішення

від 19.07.2012 по справі 17/5007/52/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" липня 2012 р. Справа № 17/5007/52/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Кірімов О.І. - дов. б/н від 01.06.2012р.

від відповідача: Сищук В.В. - дов. б/н від 09.04.2012р. (брав участь в судовому засіданні 16.07.2012р.)

від третьої особи 1: Туккер Л.В. дов. від 01.07.2012р.

від третьої особи 2: Каграманова М.Г. дов. від 08.07.2012р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерконструкція ЛТД" (м.Київ)

до Приватного підприємства "АМТ" (м.Житомир)

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрполімерконструкція" (смт.Баришівка, Київська область);

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна логістична компанія" (м.Київ)

про стягнення 818707,24грн.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 16.07.2012р. оголошувалась перерва до 19.07.2012р.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 818707,24грн., з яких: 759526,17грн. заборгованості, 3181,13грн. 3% річних, 48404,68грн. пені, 7595,26грн. інфляційних нарахувань.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором підряду №02/11-10 від 02.11.2010р. та договором №138/вих від 02.08.2011р.

17.05.2015р. на адресу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерконструкція ЛТД" до Приватного підприємства "АМТ" про стягнення заборгованості, трьох відсотків річних та пені, накласти арешт на грошові суми в межах ціни позову, що належать Приватному підприємству "АМТ" та можуть знаходиться на наступних розрахункових рахунках: №260053013532, відкритий у АТ "Банк "Таврика"; №2600001526218, №260441526218, відкриті у Житомирській філії АТ "Укрексімбанк"; №26006013000843, №26007023000843, № 26002047839800, відкриті у АТ "Сбербанк Росії"; №26003122196100, №26057047839800, відкриті у АТ "УкрСиббанк"; №26000002003782, відкритий у АТ "Дельтабанк".

Суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви позивача щодо забезпечення позову з наступних підстав:

Відповідно до ст.66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Перелік заходів до забезпечення позову визначений ст.67 ГПК України. Зокрема, до заходів забезпечення позову, що застосовуються господарськими судами, відносяться накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачеві.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. (п.3 Постанови Пленуму ВГСУ №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму ВГСУ №16 від 26.12.2011р. у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Проте, позивачем не подано обґрунтування необхідності забезпечення позову та відповідних доказів на його підтвердження.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості заяви позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.06.2012р. подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує щодо позовних вимог.

В судовому засіданні 26.06.2012р. представник позивача подав письмові пояснення по справі, в яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судовому засіданні 27.06.2012р. представник позивача подав заяву б/н від 27.06.2012р. в якій просить суд залучити в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - 1) ТОВ "Укрполімерконструкція" ідентифікаційний код 19252307, місцезнаходження: 07500, Київська область, смт. Баришівка, вул. Торф'яна, буд. 28; фактична адреса: 02093, м.Київ, вул. Бориспільська, 26 Д; 2) ТОВ Міжнародна логістична компанія", ідентифікаційний код 34355758, місцезнаходження: 04107, м.Київ, вул. Підгірна/ вул. Татарська ,3/7.

Відповідно до ст.27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 27.06.2012р. залучено ТОВ "Укрполімерконструкція" та ТОВ "Міжнародна логістична компанія" до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

В судовому засіданні 16.07.2012р. представник позивача подав письмові пояснення на відзив відповідача, в яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

16.07.2012р. представник позивача подав письмові пояснення третіх осіб.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.07.2012р. заперечив щодо позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Представники третіх осіб в судове засідання 16.07.2012р. не з'явились, про причину неявки суд не повідомили.

В судовому засіданні 19.07.2012р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 19.07.2012р. не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений, про що свідчить розписка (а.с. 139 том 1).

Представники третіх осіб в судовому засіданні 19.07.2012р. надали усні пояснення щодо позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полімерконструкція ЛТД" - підрядник (позивач у справі) та Приватним підприємством "АМТ" - замовник (відповідач у справі) договору підряду №02/11-10 від 02.11.2010р. та договору №138/вих від 02.08.2011р. (а.с. 19-28 том 1), позивач виконав для відповідача з використанням своїх матеріалів та матеріалів наданих відповідачем роботи по виготовленню нестандартних вузлів та попередньо їх випробувати для пожежного водопроводу В2, а також будівництву пожежного водопроводу В2 з поліетиленових труб ф 400 мм на території логістичного терміналу з сервісним обслуговуванням автотранспорту на території Білогородської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області та виконав роботи по зварюванню труб поліетиленових WEHOLITE за адресою: Київська обл., Білгородська сільська рада Києво-Святошинського району Логістичний термінал з сервісним обслуговуванням автотранспорту на загальну суму 3043026,17грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за 01.08.2011-31.08.2011р., актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): №ПК-0000002 від 20.07.2011р., №ПК-0000004 від 23.09.2011р., №ПК-0000005 від 23.09.2011р., №ПК-0000006 від 23.09.2011р., №ПК-0000007 від 23.09.2011р., видатковими накладними: №ПК-0000001 від 01.02.2011р., №ПК-0000003 від 29.07.2011р., №ПК-0000004 від 23.09.2011р., №ПК-0000005 від 22.09.2011р., №ПК-0000009 від 29.11.2011р. (а.с. 29-41 том 1), оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно пунктів 3.1, 3.2, 3.3, 3.4 договору підряду №02/11-10 від 02.11.2010р., для початку робіт відповідач перераховує позивачу аванс: 100% вартості матеріалів для закупки матеріалів та 30% вартості БМР для початку робіт. В подальшому проміжні розрахунки проводяться по актам виконаних робіт. Проміжні розрахунки повинні проводитися не пізніше 3 банківських днів з дня підписання акту виконаних робіт. Кінцеві розрахунки здійснюються відповідачем не пізніше 5 банківських днів після повного завершення робіт позивачем та підписання відповідного акту прийому-здачі викопаних робіт.

Відповідно до пунктів 4.2, 4.3 договору №138/вих від 02.08.2011р., відповідачем проводиться авансування для придбання матеріалів в сумі - 237150,00грн., у т.ч. ПДВ (20%,) - 47430,00грн. Кінцевий розрахунок за фактично виконані і прийняті роботи, відповідач проводить позивачу на підставі акту виконаних робіт, підписаного представниками обох сторін, не пізніше 3-х днів після його підписання.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем за виконані роботи та поставлені матеріали в сумі 759526,17грн., з яких: 193971,56грн. заборгованості за договором підряду №02/11-10 від 02.11.2010р., 565554,61грн. за договором №138/вих від 02.08.2011р.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно п. 2.9 договору №138/вих від 02.08.2011р., при прострочці оплати виконаних робіт відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 2-ї облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором №138/вих від 02.08.2011р., відповідачу нарахована пеня за період з 19.10.2011р. по 10.05.2012р. в сумі 48404,68грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно здійснив розрахунок суми пені (а.с. 8 том 1) вважаючи, що кількість днів у 2012 році складає 365 днів, тоді як 2012 рік налічує 366 календарних днів.

Крім того, при визначенні періоду, за який нарахована пеня, позивачем не було враховано вимоги п.6 ст.232 Господарського кодексу України в частині припинення нарахування штрафних санкцій через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, нарахування пені повинно було здійснюватись за період з 19.10.2011р. по 18.04.2012р. (включно) за 183 дні.

Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму пені:

- за період з 19.10.2011р. по 31.12.2011р. (565554,61 (сума боргу) х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 (кількість днів у 2011 році) х 74 (кількість прострочених днів) = 17772,36грн.;

- за період з 01.01.2012р. по 22.03.2012р. (565554,61 х 15,5% : 366 (кількість днів у 2012 році) х 82) = 19639,89грн.;

- за період з 23.03.2012р. по 18.04.2012р. (565554,61 х 15% : 366 х 27) = 6258,19грн.

Таким чином, сума пені складає 43670,44грн.

Отже, у стягненні 4734,24грн. пені слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків позивача (а.с. 8,9 том 1) за період з 19.10.2011р. по 10.05.2012р. сума 3% річних становить 3262,58грн., інфляційних нарахувань за період з 18.10.2011р. по 10.05.2012р. - 7595,26грн.

Перевіривши розрахунок суми 3% річних суд встановив, що позивачем невірно проведено нарахування вважаючи, що кількість днів у 2012 році складає 365 днів, тоді як 2012 рік налічує 366 календарних днів. Разом з тим, перерахувавши розмір 3% річних суд встановив, що розмір 3% річних має бути більшим, ніж той, який нарахований позивачем, тому суд задовольняє позов в цій частині в повному обсязі.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву (а.с. 105,106 том 1) відхиляються судом як необґрунтовані та такі, що не підтверджені належними доказами та спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 814054,45грн. з яких: 759526,17грн. заборгованості, 3181,13грн. 3% річних, 43670,44грн. пені, 7595,26грн. інфляційних нарахувань. В частині стягнення 4734,24грн. пені в позові необхідно відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі ст.193, ч.2 ст. 232 ГК України, ст. ст. 525, 526, 546, 625 ч.2 ЦК України, керуючись ст.ст.49, 66, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерконструкція ЛТД" про забезпечення позову.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Приватного підприємства "АМТ", 10001, м. Житомир, вул. Леселідзе, 33-А, ідентифікаційний код 32008283 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерконструкція ЛТД", 01021, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 28/2, н.п №43, ідентифікаційний код 25291694 - 759526,17грн. заборгованості, 3181,13грн. 3% річних, 43670,44грн. пені, 7595,26грн. інфляційних нарахувань, 16281,09грн. витрат по сплаті судового збору.

4. В частині стягнення 4734,24грн. пені в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 24.07.12

Суддя Шніт А.В.

1-до справи;

2- позивачу (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 26Д (рек. з повід.);

3- відповідачу (рек. з повід.).