Постанова

від 06.02.2013 по справі 17/5007/52/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2013 р. Справа № 17/5007/52/12

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого: суддів:Черкащенка М.М., Жукової Л.В., Студенця В.І. (доповідач), за участю представників сторін позивача - Хомич І.О., Кірімов О.І.; відповідача - Сищук В.В.; третьої особи 1 - Туккер Л.В.; третьої особи 2 - Каграманова М.Г.; розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "АМТ" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 17.10.2012 та на рішеннягосподарського суду Житомирської області від 19.07.2012 у справі № 17/5007/52/12 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Полімерконструкція ЛТД" доПриватного підприємства "АМТ" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрполімерконструкція" 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна логістична компанія" простягнення 818 707,24 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полімерконструкція ЛТД" (далі - ТОВ "Полімерконструкція ЛТД") звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до Приватного підприємства "АМТ" (далі - ПП "АМТ") про стягнення 818 707,24 грн.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 21.05.2012 порушено провадження у справі № 17/5007/52/12 за позовом ТОВ "Полімерконструкція ЛТД" до ПП "АМТ" про стягнення 818 707,24 грн.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 27.06.2012 залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ "Укрполімерконструкція" та ТОВ "Міжнародна логістична компанія".

Рішенням господарського суду Житомирської області від 19.07.2012 (суддя - Шніт А.В.) позов задоволено частково. Суд стягнув з ПП "АМТ" на користь ТОВ "Полімерконструкція ЛТД" 759 526,17 грн. заборгованості, 3 181,13 грн. 3% річних, 43 670,44 грн. пені та 7 595,26 грн. інфляційних нарахувань. В частині стягнення 4 734,24 грн. пені відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.10.2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Дужич С.П., судді Мельник О.В., Філіпова Т.Л.) апеляційну скаргу ПП "АМТ" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 19.07.2012 - без змін.

Не погоджуючись з постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.10.2012 та рішенням господарського суду Житомирської області від 19.07.2012, ПП "АМТ" подало касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати, як такі, що винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.01.2013 касаційну скаргу прийнято до розгляду та призначено на 06.02.2013.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Господарськими судами встановлено, що між ТОВ "Полімерконструкція ЛТД" (підрядник) та ПП "АМТ" (замовник) 02.11.2010 укладено договір підряду №02/11-10, згідно умов якого підрядник зобов'язався виконати за завданням замовника з використанням своїх матеріалів та матеріалів наданих замовником роботи по виготовленню нестандартних вузлів та попередньо їх випробувати для пожежного водопроводу В2, а також будівництву пожежного водопроводу В2 з поліетиленових труб ф 400 мм на території на території Білогородської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області, а замовник - прийняти і оплатити роботи.

Ціна визначена в договорі не є остаточною і може змінюватись за взаємною згодою (п. 2.3 договору №02/11-10).

Згідно п.п.3.1-3.4 договору підряду №02/11-10 для початку робіт замовник перераховує підряднику аванс: 100% вартості матеріалів для закупки та 30% вартості БМР для початку робіт. В подальшому проміжні розрахунки проводяться по актам виконаних робіт. Проміжні розрахунки повинні проводитися не пізніше 3 банківських днів з дня підписання акту виконаних робіт. Кінцеві розрахунки здійснюються відповідачем не пізніше 5 банківських днів після повного завершення робіт позивачем та підписання відповідного акту прийому-здачі викопаних робіт.

Між ТОВ "Полімерконструкція ЛТД" (підрядник) та ПП "АМТ" (замовник) 02.08.2011 укладено договір №138/вих, згідно умов якого замовник доручив, а підрядник погодився виконати роботи по зварюванню труб поліетиленових WEHOLITE за адресою: Київська обл., Білгородська сільська рада Києво-Святошинського району логістичний термінал з сервісним обслуговуванням автотранспорту за 30 календарних днів, вартість яких складає 647 500,00 грн. терміном на 30 календарних днів.

Відповідно до п.п. 4.2-4.3 договору №138/вих замовником проводиться авансування для придбання матеріалів в сумі 237 150,00 грн., у т.ч. ПДВ (20%,) - 47 430,00 грн. Кінцевий розрахунок за фактично виконані і прийняті роботи замовник проводить підряднику на підставі акту виконаних робіт, підписаного представниками обох сторін, не пізніше 3-х днів після його підписання.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст. 525, 526 ЦК України).

Статтею 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Відповідно до ч.1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до укладених між сторонами договорів, підрядник виконав для замовника з використанням своїх матеріалів та матеріалів наданих замовником роботи по виготовленню нестандартних вузлів та попередньо їх випробував для пожежного водопроводу В2, а також будівництву пожежного водопроводу В2 з поліетиленових труб ф 400 мм на території логістичного терміналу з сервісним обслуговуванням автотранспорту на території Білогородської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області та виконав роботи по зварюванню труб поліетиленових WEHOLITE за адресою: Київська обл., Білгородська сільська рада Києво-Святошинського району Логістичний термінал з сервісним обслуговуванням автотранспорту на загальну суму 3 043 026,17 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт.

ПП "АМТ" свої зобов'язання не виконав і оплатив лише частину виконаних робіт на суму 2 283 500,00 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість замовника перед підрядником в сумі 759 526,17 грн.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.610, 611 ЦК України).

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Згідно п. 2.9 договору №138/вих при прострочці оплати виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 2-ї облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочи.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для стягнення з ПП "АМТ" пені у розмірі 43 670,44 грн., інфляційних втрат - 7 595,26 грн. та 3% річних - 3 262,58 грн.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами, на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Доводи ПП "АМТ" передусім зводяться до додаткової перевірки доказів, а згідно ч. 2 ст. 111-7 ЦК України касаційна інстанція не має права збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "АМТ" залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.10.2012 та рішення господарського суду Житомирської області від 19.07.2012 у справі № 17/5007/52/12 - без змін.

Головуючий - суддя Черкащенко М.М.

Судді: Жукова Л.В.

Студенець В.І.