Рішення

від 19.07.2012 по справі 5015/1698/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.12 Справа№ 5015/1698/12

За позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк „Укргазбанк", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Метрополь", м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1, м. Львів

за участю прокуратури Галицького району м.Львова, м.Львів

про стягнення 50 909,78 дол. США

Суддя Чорній Л.З.

Представники сторін

Від позивача: Улицька І.О. -представник

Від відповідача: Сабат В.І., Качмар О.І. -представники

Від третьої особи: не з'явився

Від прокуратури: Окілко В.М.

Судом роз'яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено .

Позов заявлено Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк „Укргазбанк", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Метрополь", м. Львів за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1, м. Львів про стягнення кредитної заборгованості в сумі 50 909,78 дол. США.

Ухвалою суду від 28.04.2012 року порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду в засіданні на 28.05.2012 року. Ухвалою суду від 28.05.12 р. у зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 12.06.12 р. Ухвалою суду від 12.06.12 р. продовжено строк вирішення спору та розгляд справи відкладено на 17.07.12 р. В судовому засіданні 17.07.12 р. оголошено перерву до 19.07.12 р.

22.05.12 р. позивачем подано уточнення до позовної заяви відповідно до якої просить стягнути з відповідача суму заборгованості, яка становить 50 909,78 дол. США та 270 397,00 грн. в тому числі:

- заборгованість за кредитом -31 602,42 дол. США;

- заборгованість за відсотками -19 307,36 дол. США;

- пеня за невчасне повернення кредиту -185 902,29 грн.;

- пеня за несвоєчасну сплату відсотків -84 494,71 грн.

18.07.12 р. через канцелярію господарського суду Прокуратурою Галицького району м. Львова подано клопотання №04/12-275-12 від 12.07.12 р. про вступ у вказану справу у зв'язку із зверненням директора Львівської обласної дирекції АБ „Украгазбанк".

19.07.12 р. представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог підтримав.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві. Крім цього, подав клопотання про зупинення провадження у даній справі, оскільки, зазначає відповідач, на даний час в провадженні Франківського районного суду м. Львова знаходиться справа №2-1326/2781/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Метрополь" про визнання припиненим договору поруки від 19.10.2007 р., укладений між ТзОВ „Метрополь" та ВАТ Акціонерний банк „Укргазбанк".

Відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

До клопотання про зупинення провадження у даній справі відповідачем долучено лише копію позовної заяви, отриману Франківським районним судом м. Львова 11.07.12 р., доказів порушення провадження у справі суду не надано. Крім цього, обставини справи, які підлягатимуть з'ясуванню у випадку порушення провадження у справі за позовом ТзОВ „Метрополь" про визнання договору поруки припиненим, не є підставою, яка б унеможливлювала розгляд справи №5015/1698/12 по суті. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі.

Також відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності, відповідно до якої відповідач зазначає, що строк позовної давності протягом якого позивач міг звернутися до суду про стягнення заборгованості за кредитом сплив у 2011 році. Що стосується звернення до суду про стягнення відсотків та пені, то з врахуванням положень ст. 258 ЦК України відповідач вважає, що строк позовної давності минув у 2009 р.

Розглянувши заяву відповідача про застосування строків позовної давності, суд вважає її безпідставною і такою, що не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до п.1.1 договору поруки, укладеного між сторонами, поручитель (відповідач) поручився перед кредитором (позивачем) за виконання позичальником (третьою особою) зобов'язань по кредитному договору №155-р від 19.10.07 р. згідно якого позичальнику надається кредит в сумі 40 000,00 дол. США. на строк з 19.10.07 р. по 18.10.11 р. зі сплатою процентів за користування кредитом із розрахунку 17% річних з врахуванням змін та доповнень, якщо такі будуть прийняті сторонами кредитного договору.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від настання строку основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

В матеріалах справи міститься вимога, яка 12.12.2008 р. направлена позичальником до відповідача про виконання зобов'язання за №1533, яка останнім залишена без відповіді та без задоволення.

Крім цього, 23.03.12 р. позичальником направлено вимогу щодо погашення заборгованості ОСОБА_1 в повному обсязі, яку також залишено без відповіді та без задоволення.

Враховуючи наведене, у суду немає правових підстав для задоволення поданих відповідачем заяв про зупинення провадження у справі та про застосування строків позовної давності, відповідно спір слід розглядати по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для справи , суд встановив.

Відкрите акціонерне товариство акціонерний банк „Укргазбанк" (після зміни найменування ПАТ акціонерний банк „Укргазбанк"- позивач) на підставі кредитного договору №155-р від 19 жовтня 2007 р. надало ОСОБА_1 (позичальник) кредит в сумі 40 000,00 доларів США строком з 19 жовтня 2007 р. по 18 жовтня 2011 р. із сплатою процентів за користування кредитом із розрахунком 17% річних.

Згідно кредитного договору Позивач зобов'язувався:

- щомісяця здійснювати повернення кредиту в сумі не меншій 833,33 дол. США на

позичковий рахунок №220376024157.840 (п.3.3.3.);

- сплачувати проценти за користування кредитом щомісячно виходячи з 17% річних

на рахунок №220826024157.840 (абз.2 п.3.3.4.).

На виконання умов договору (п. 3.1.1.) позивачем на поточний рахунок позичальника перераховано кошти у розмірі 40 000,00 дол. США, що підтверджується випискою про рух коштів за позичковим рахунком.

Однак, в порушення взятих на себе зобов'язань позичальник не повернув кредит у визначений кредитним договором термін (18.10.211 року) та не сплатив відсотки за користування кредитними коштами.

Таким чином, станом на 22.03.2012р. прострочена заборгованість позичальника за кредитним договором становить: по сплаті кредиту -31 602,42 дол. США; по сплаті процентів за користування кредитом -19 307, 36 дол. США.

В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Метрополь" (відповідачем) 19 жовтня 2007 р. укладено договір поруки.

Згідно договору поруки поручитель поручився перед кредитором (позивачем) за виконання позичальником зобов'язань по кредитному договору №155-р від 19.10.2007р., він несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором (позивачем) за порушення виконання зобов'язань позичальника по кредитному договору та відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором в тому ж об'ємі, що і позичальник - за сплату кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки (штрафи, пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язань - в повному об'ємі, (п.п. 1.1, 1.2., 1.3. договору поруки).

У зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором, відповідно до вимог п.2.1. договору поруки позивач 23.03.2012 звернувся до відповідача з письмовою вимогою про виконання зобов'язань ОСОБА_1 (що підтверджується квитанцією поштового відділення). В порушення п.2.2. договору поруки вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, договору. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На даний час позичальник продовжує користуватись кредитними коштами, отриманими на підставі договору, проте свого обов'язку щодо своєчасної сплати основного боргу та відсотків, визначених кредитним договором, не виконує.

Враховуючи вищенаведене, позивач правомірно звернуся до поручителя з вимогою про виконання зобов'язань ОСОБА_1 Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 50 909,78 дол. США в тому числі 31 602,42 дол. США заборгованості за кредитом та 19 307, 36 дол. США заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом підлягають до задоволення.

Що стосується заяви позивача про уточнення (збільшення) позовних вимог в частині стягнення пені за період 02.04.08 р. по 12.05.09 р. то вона до задоволення не підлягає з огляду на наступне.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 02.04.08 р. у справі №8/77 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальність „Метрополь" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Однак, як вбачається з поданого уточнення до позовної заяви, позивачем нараховувалась неустойка (пеня) на час дії мораторію.

Враховуючи вищенаведене, за період з 02.04.08 р. по 12.05.09 р. пеня нарахована неправомірно, а відтак до задоволення не підлягає.

Крім цього, відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Однак, відповідно до п.5.3 кредитного договору за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 0,1% від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності. Відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України щодо стягнення неустойки (штрафу, пені) позовна давність становить 1 (один) рік. Таким чином, умовами договору передбачено інший порядок нарахування пені, поза межами шестимісячного строку, ніж встановлено ч.6 ст. 232 ГК України. Враховуючи наведене, судом здійснено перерахунок пені з врахуванням вищевказаного, за результатами чого обґрунтована сума пені (згідно умов п.5.3 договору, вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань") за невчасне повернення кредиту складає 11 376,87 дол. США (що еквівалентно 90 785,16 грн.), за несвоєчасну сплату відсотків -6 950, 65 дол. США (що еквівалентно 55 464, 79 грн.)

Таким чином, сума боргу відповідача перед позивачем складає 69 237, 30 дол. США (що еквівалентно 552 499,81 грн.) з яких: 31 602,42 дол. США (що еквівалентно 252 180,99 грн.) заборгованість за кредитом, 19 307, 36 дол. США (що еквівалентно 154 068,87 грн.) заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, 11 376,87 дол. США (що еквівалентно 90 785,16 грн.)- пеня за невчасне повернення кредиту, 6 950, 65 дол. США (що еквівалентно 55 464, 79 грн.)- пеня за несвоєчасну сплату відсотків. Станом на час подання позовної заяви до суду відповідачем борг не сплачений.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені первинними документами, поясненнями представника позивача в судовому засіданні та не спростовані відповідачем в установленому законом порядку і є такими, що підлягають до часткового задоволення.

У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі слід покласти на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. 193, ч.6. ст. 232 ГК України, ст.ст. 526, 610, 612, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82-85,116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Фірма "Нафтогазбуд" (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 144, ідентифікаційний код 01293961) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного банку „Індустріалбанк" (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 39Д, ідентифікаційний код 13857564) в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного банку „Індустріалбанк" (79058, м. Львів, вул.Липинського,12, ідентифікаційний код 26454106) 31 602,42 дол. США (що еквівалентно 252 180,99 грн.) заборгованості за кредитом, 19 307, 36 дол. США (що еквівалентно 154 068,87 грн.) заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 11 376,87 дол. США (що еквівалентно 90 785,16 грн.)- пені за невчасне повернення кредиту, 6 950, 65 дол. США (що еквівалентно 55 464, 79 грн.)- пені за несвоєчасну сплату відсотків та 11 050,00 грн. судового збору.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

3. В решті частин позовних вимог в задоволенні позову відмовити

Повний текст рішення виготовлено та підписано 24.07.2012р.

Суддя Чорній Л.З.