Постанова

від 24.07.2012 по справі 5011-2/5981-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2012 № 5011-2/5981-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Баранця О.М.

Пономаренка Є.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача - Вірьовкін О. І. - представник за довіреністю від 01.05.2012

Від відповідача - не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Ренесанс Кепітал Інвест"

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2012 р.

у справі № 5011-2/5981-2012 (суддя Домнічева І.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Карбо"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ренесанс Кепітал Інвест"

про стягнення 1 945 575 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.06.2012р. у справі №5011-2/5981-2012 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ренесанс Кепітал Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Карбо" 1 903 675 грн. заборгованості та 38 911 грн. 50 коп. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду грунтується на тому, що відповідач порушив умови договору та провів оплату по договору поставки №381/05/09 від 07.05.2009р. несвоєчасно і не в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості , яка станом на час вирішення спору становить 1903675 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2012р. та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що акт звірки розрахунків станом на 19.04.2012р. не підтверджує обставин, на яких грунтуються позовні вимоги, оскільки складений не на підставі заборгованості відповідача перед позивачем саме за договором поставки від 07.05.2009р. №381/05/09, в акті не вказано підстави виникнення заборгованості.

Скаржник зазначає про те, що на момент прийняття рішення у справі №5011-2/5981-2012 заборгованість відповідача перед позивачем становила 1 903 675 грн., що підтверджується довідкою ПАТ „БТА Банк" від 22.06.2012р.

23.07.2012р. до відділу документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що повноважений представник відповідача не може прийняти участь у судовому засіданні через його участь у призначеному суддею Ленінського районного суду м. Вінниці Іщук Т. П. до розгляду на 24.07.2012 судовому засідання у справі №212/4526/2012. До зазначеного клопотання відповідачем додано копії журналу судового засідання Ленінського районного суду м. Вінниці від 18.06.2012 у справі № 212/4526/2012 та розписки про отримання судової повістки.

Дослідивши матеріли справи колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні зазначеного клопотання оскільки, по - перше, явка представників сторін в судове засідання не була визнана обов'язковою, а по - друге, заявником не надано доказів того, що він має лише одного поважного представника.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача судова колегія встановила.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Карбо" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" (покупець) 07.05.2009р. укладено договір поставки № 381/05/09, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві продукцію, цукор-пісок білий, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію.

На виконання умов договору поставки № 381/05/09 від 07.05.2009р. позивачем поставлено, а відповідачем отримано продукції, на загальну суму 2 119 575 грн., що підтверджується належно засвідченими видатковими накладними, підписаними обома сторонами та прийнятими відповідачем, а саме:

№РН-0000014 від 23.01.12р. на суму 115400 грн;

№РН-0000015 від 23.01.12р. на суму 115400 грн;

№РН-0000020 від 24.01.12р. на суму 115400 грн;

№РН-0000021 від 24.01.12р. на суму 115400 грн;

№РН-0000023 від 25.01.12р. на суму 115400 грн;

№РН-0000041 від 20.02.12р. на суму 115400 грн;

№РН-0000042 від 21.02.12р. на суму 115400 грн;

№РН-0000056 від 02.03.12р. на суму 166600 грн;

№РН-0000057 від 02.03.12р. на суму 116600 грн;

№РН-0000062 від 06.03.12р. на суму 116600 грн;

№РН-0000082 від 30.03.12р. на суму 115000 грн;

№РН-0000083 від 30.03.12р. на суму 126500 грн;

№РН-0000084 від 30.03.12р. на суму 126500 грн;

№РН-0000085 від 30.03.12р. на суму 126500 грн;

№РН-0000092 від 02.04.12р. на суму 115000 грн;

№РН-0000093 від 02.04.12р. на суму 122475 грн;

№РН-0000095 від 03.04.12р. на суму 115000 грн;

№РН-0000096 від 03.04.12р. на суму 115000 грн;

Крім того, факт поставки продукції (цукор) позивачем відповідачу за договором № 381/05/09 від 07.05.2012р підтверджується завіреними належним чином та наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними.

На вказану продукцію Товариством з обмеженою відповідальністю "Карбо" (постачальник) складено податкові накладні ( а.с. 68-85).

Відповідно до п.4.2. договору розрахунки за фактичну кількість поставленої продукції покупець (відповідач) здійснює з постачальником (позивач) у безготівковій формі в гривнях, протягом 3-х календарних днів після набуття покупцем права власності на продукцію, а пунктом 3.2. договору №381/05/09 від 07.05.2009р, передбачено, що право власності відповідача на продукцію виникає з моменту фактичної передачі йому разом з усіма необхідними супровідними документами продукції та підписання Відповідачем відповідного документу про прийняття цієї продукції.

Таким чином, наведеними вище матеріалами справи підтверджується, що саме за договором № 381/05/09 від 07.05.2012р. позивачем поставлено відповідачу передбачену договором продукцію на загальну суму 2 119 575грн., а тому доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що акт звірки розрахунків станом на 19.04.2012р. не підтверджує обставин, на яких грунтуються позовні вимоги, оскільки він був складений не на підставі заборгованості відповідача перед позивачем саме за договором поставки від 07.05.2009р., до уваги судовою колегією не приймаються.

Відповідач сплатив частково за отриману продукцію, на загальну суму 174 000 грн., що підтверджується банківськими виписками: № 13205 від 04.04.2012р. на суму 104 000грн., № 15405 від 19.04.2012р. на суму 25 000грн., № 15529 від 24.04.2012р. на суму 25 000грн. та № 15713 від 27.04.2012р. на суму 20 000 грн.

Таким чином, наявними в справі доказами підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар (цукор) у розмірі 1 945 575 грн.

В процесі розгляду справи місцевим господарським судом, відповідачем погашено частину заборгованості в розмірі 41900 грн., про що звернувся до суду позивач з заявою, в якій зазначив, що у зв'язку зі сплатою відповідачем частини основного боргу відмовляється від позову в частині стягнення 41900 грн. та просив припинити провадження на підставі п.4 ст. 80 ГПК України, в іншій частині підтримує позовні вимоги.

Таким чином, станом на час вирішення спору заборгованість відповідача, з урахуванням часткової сплати заборгованості у розмірі 41900грн. становить 1 903 675 грн., яку й стягнуто з відповідача на користь позивача місцевим господарським судом.

Щодо заяви позивача про відмову від позову в частині стягнення 41900 грн. та припинення провадження на підставі п.4 ст. 80 ГПК України, то місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що у суду відсутні підстави для припинення провадження у справі, за п.4 ст. 80 ГПК України з огляду на наступне.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, фактично заява позивача в якій він відмовляється від позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 41 900 грн., є заявою про уточнення позовних вимог, оскільки в її резолютивній частині він визначає нову ціну позову.

Зокрема, в п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Також, у п. 6 Листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. № 01-8/482 вказано про те, що факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що у суду відсутні підстави для припинення провадження у справі з підстав, визначених п.4 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з вимогами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.

Оскільки відповідачем порушено умови договору щодо своєчасної та в повному обсязі оплати за отриману від позивача продукцію, заборгованість за отриману та несплачену продукцію у розмірі 1903675грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Ренесанс Кепітал Інвест" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2012 р. у справі № 5011-2/5981-2012 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 5011-2/5981-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Пашкіна С.А.

Судді Баранець О.М.

Пономаренко Є.Ю.