Рішення

від 24.07.2012 по справі 18/5007/767/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "24" липня 2012 р. Справа № 18/5007/767/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Неподобна Т.О., довіреність від 04.06.2012р.;

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Житомирпропансервіс" (м.Житомир)

до Державного підприємства "Коростишівське лісове господарство" (м.Коростишів)

про стягнення 248378,93грн.

Позивачем пред'явлено позов до відповідача про стягнення 248378,93грн., з яких: 246197,77грн. основного боргу, 364,24грн. 3% річних та 1816,92грн. пені. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що згідно договору купівлі-продажу №8 від 01.03.2012р. він поставив відповідачу скраплений газ, за який останній повністю не розрахувався.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, на виконання вимог ухвали господарського суду від 04.07.2012р. надав для огляду в судовому засіданні оригінали документів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та довідку №55, в якій позивач повідомляє, що заборгованість відповідача станом на 24.07.2012р. не змінилась та складає 246197,77грн. Також, представник позивача надав акт звірки взаємних розрахунків станом на 23.07.2012р., підписаний повноважними представниками та скріплений печатками обох сторін, з якого вбачається, що відповідач визнав наявність у нього боргу перед позивачем в сумі 246197,77грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. В адресованому господарському суду клопотанні відповідач просить відкласти розгляд справи, посилаючись на неможливість його представника прибути в судове засідання з поважних причин (а.с.59).

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, враховуючи те, що неявка представника відповідача не перешкоджає повному та всебічному розгляду справи, що поважність причини неявки представника відповідача документально не підтверджена, а також той факт, що відповідач не був позбавлений права направити в судове засідання іншого представника, надати суду витребувані документи, та довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень, а також приймаючи до уваги строки розгляду справи, та підписаний станом на 23.07.2012р. акт звірки взаєморозрахунків, суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та вважає за можливе здійснювати розгляд справи за наявними в матеріалах справи документами відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01 березня 2012 року між ПП "Житомирпропансервіс" (Продавець, позивач) та ДП "Коростишівське ЛГ" (Покупець, відповідач), укладено Договір №8 купівлі-продажу скрапленого газу (а.с.16-17), за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця газ зріджений , а покупець зобов'язався прийняти товар від продавця та оплатити його вартість на умовах даного договору (п.1.1 договору).

Пунктом 2.1 договору встановлено, що кількість товару, що передається продавцем на умовах даного договору, відображається у видаткових накладних, які є невід'ємними частинами даного договору .

Розрахунки між сторонами здійснюються в Українській національній валюті - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом п'яти днів з моменту підписання акту приймання-передачі товару або в іншому, передбаченому законодавством порядку (п.5.1 договору).

На виконання умов договору №8 від 01.03.2012р. позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 757451,91грн., що підтверджується видатковими накладними №88 від 31.03.2012р., №108 від 06.04.2012р., №111 від 11.04.2012р., №114 від 17.04.2012р., №115 від 23.04.2012р., №116 від 23.04.2012р., №117 від 26.04.2012р., №134 від 30.04.2012р., №161 від 31.05.2012р., №137 від 07.05.2012р., №138 від 10.05.2012р., №140 від 15.05.2012р., №141 від 21.05.2012р., №142, 143 від 25.05.2012р., №163 від 31.05.2012р., №166 від 08.06.2012р. (а.с.18-34).

Однак, відповідач в порушення умов договору розрахунки за отриманий товар провів частково.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, за останнім утворилась заборгованість за отриманий товар в сумі 261197,77рн.

Позивач направляв на адресу відповідача вимогу від 12.06.2012р. за №48 про погашення заборгованості у сумі 261197,77грн., однак вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення (а.с.53-54).

За вказаних обставин, позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості на підставі договору №8 купівлі-продажу від 01.03.2012р.

Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вже зазначалось, пунктом 5.1 договору визначено, що розрахунки між сторонами здійснюються в Українській національній валюті - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом п'яти днів з моменту підписання акту приймання-передачі товару або в іншому, передбаченому законодавством порядку

Відповідач своє зобов'язання належним чином не виконав (в матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про протилежне), розрахунків з позивачем за отриманий товар в повному обсязі не провів.

Наявність заборгованості в сумі 246197,77грн. (станом на 23.07.2012р.) не заперечується відповідачем, що вбачається із акту звірки розрахунків, підписаного представниками та скріпленого печатками обох сторін (а.с.61).

Враховуючи, що відповідач не розрахувався з позивачем за придбаний товар згідно умов договору, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 246197,77грн. заборгованості обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання грошових зобов'язань на підставі пункту 6.2 договору 1816,92грн. пені.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 6.2 договору, у випадку невиконання покупцем умов проведення розрахунків за товар, покупець зобов'язується сплатити продавцю неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення.

Згідно розрахунку позивача (а.с.5), перевіреного господарським судом, пеня в сумі 1816,92грн. нарахована обґрунтовано, відповідно до вимог чинного законодавства та підлягає задоволенню .

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 364,24грн. 3% річних.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та нараховані 3% проценти річних.

Перевіривши розрахунок 3% річних (а.с.5), суд вважає його обґрунтованим, оскільки 364,24грн. 3% річних нараховані позивачем відповідно до вимог чинного законодавства України.

Приписами ст.ст.525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів сплати заборгованості не надав, доводів позивача не спростував, а також в акті звірки станом на 23.07.2012р. визнав наявність у нього боргу перед позивачем в сумі 246197,77грн.

При цьому, слід зазначити, що акт звірки не є первинним документом бухгалтерського обліку в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" та не може підтверджувати факт здійснення господарської операції. Відповідно до чинного законодавства акт звірки - це документ, за яким бухгалтери підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій.

Проте, акт звірки розрахунків є письмовим доказом у цій справі, що підтверджує чи спростовує певні обставини, відповідно до його змісту та правової природи та що зміст акту звірки розрахунків відповідає первинним документам.

Враховуючи викладене, позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню 248378,93грн., з яких: 246197,77грн. - основного боргу, 1816,92грн. - пені та 364,24грн. - 3% річних.

Витрати, пов'язані з оплатою судового збору, покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Коростишівське лісове господарство" (м.Коростишів, вул.Щорса, 29, код 00991858)

на користь Приватного підприємства "Житомирпропансервіс" (м.Житомир, вул.Чапаєва, 7, офіс 7, код 36297805)

- 246197,77грн. - основного боргу;

- 1816,92грн. - пені;

- 364,24грн. - 3% річних;

- 4967,58грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 2 прим.

1- в справу

2- відповідачу (рек. з повід.)