Постанова

від 11.09.2012 по справі 18/5007/767/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

18/5007/767/12     РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "11" вересня 2012 р.                                                                        Справа № 18/5007/767/12             Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії: головуючий суддя                                                      Грязнов В.В. суддя                                                                             Мельник О.В. ,  суддя                                                                             Савченко Г.І. секретар судового засідання Яковлєв Д.В.,              без участі представників сторін:           від позивача -             не з'явився ;    від відповідача -        не з'явився. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача-Державного підприємства «Коростишівське лісове господарство» на рішення господарського суду Житомирської області від 24.07.2012 р. у справі №18/5007/767/12 за позовом           Приватного підприємства «Житомирпропансервіс» м.Житомир до                          Державного підприємства «Коростишівське лісове господарство»                                        м.Коростишів Житомирської області про стягнення     248 378 грн. 93 коп. заборгованості по розрахунках, пені та 3% річних -           Рішенням господарського суду Житомирської області від 24.07.2012р. у справі № 18/5007/ 767/12 (суддя Соловей Л.А.) задоволено позов Приватного підприємства «Житомирпропансервіс»(надалі в тексті – ПП «Житомирпропансервіс») до Державного підприємства «Коростишівське лісове господарство»(надалі в тексті – ДП «Коростишівське лісове господарство») про стягнення 248 378 грн. 93 коп. заборгованості по розрахунках, пені згідно укладеного договору та 3% річних. Відповідно до даного рішення з ДП «Коростишівське лісове господарство»на користь ПП «Житомирпропансервіс»підлягає стягненню 246 197 грн. 77 коп. заборгованості по розрахунках за скраплений газ, 1 816 грн. 92 коп. пені за період з 15.06.2012р. по 02.07.2012р. та за 3% річних за користування коштами протягом цього ж періоду, сума яких складає 364 грн. 24 коп. Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами, а саме: в порушення умов договору Відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, розрахунків з Позивачем за отриманий скраплений газ в повному обсязі не провів, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 246 197 грн. 77 коп.(арк.справи 67-68). Не погоджуючись із рішенням господарського суду Житомирської області, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове. Скаржник зазначає, що висновок суду першої інстанції є неправомірним з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.(арк.справи 76-77). Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 15.08.2012р. апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(арк. справи 74). Сторони не забезпечили явку своїх представників в призначене на 11.09.2012р. судове засідання, причини неявки суду не повідомили, хоч про час та місце розгляду скарги були повідомлені у встановленому порядку.(арк.справи 90-92). Враховуючи, що ухвалою апеляційного господарського суду від 15.08.2012р. явка сторін не визнавалась обов'язковою – апеляційний суд вважає що скаргу може бути розглянуто за наявних у справі матеріалів. Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд ВСТАНОВИВ: Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Житомирпропансервіс»-продавець ДП «Коростишівське лісове господарство»-покупець 01 березня 2012р. уклали Договір №8 купівлі-продажу скрапленого газу, згідно п.1.1 якого, продавець зобов'язався передати у власність покупця газ скраплений, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість на умовах даного договору. Кількість товару, що передається продавцем на умовах даного договору, відображається згідно пункту 2.1 у видаткових накладних, які є невід'ємними частинами даного договору. Розрахунки здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом п'яти днів з моменту підписання акту приймання-передачі товару або в іншому, передбаченому законодавством порядку.(п.5.1 договору). Договір підписано директорами ПП «Житомирпропансервіс»та  ДП «Коростишівське лісове господарство», скріплено відбитками печаток сторін.(арк.справи 16-17). На виконання умов договору №8 від 01.03.2012р. ПП «Житомирпропансервіс»передало, а ДП «Коростишівське лісове господарство» – прийняло скраплений газ на загальну суму 757 451 грн. 91 коп., що стверджується видатковими накладними №88 від 31.03.2012р., №108 від 06.04. 2012р., №111 від 11.04.2012р., №114 від 17.04.2012р., №115 від 23.04.2012р., №116 від 23.04. 2012р., №117 від 26.04.2012р., №134 від 30.04.2012р., №161 від 31.05.2012р., №137 від 07.05. 2012р., №138 від 10.05.2012р., №140 від 15.05.2012р., №141 від 21.05.2012р., №142, 143 від 25.05. 2012р., №163 від 31.05.2012р., №166 від 08.06.2012р.(арк.справи 18-34). Однак, в порушення умов договору ДП «Коростишівське лісове господарство»оплатило отриманий товар частково в сумі 511 254 грн. 14 коп., внаслідок чого станом на 23.07.2012р. утворилась заборгованість по розрахунках в сумі 246 197 грн. 77 коп. Сторони провели звірку розрахунків, за наслідками якої склали акт. З акта вбачається, що на 13.06.2012р. заборгованість ДП «Коростишівське лісове господарство»складає 261 197 грн. 77 коп.(арк.справи 52). Пропозиція сплатити 261 197 грн. 77 коп. заборгованості по розрахунках, яка вбачається з претензії Позивача №48 від 12.06.2012р. – залишена Відповідачем без відповіді та задоволення. (арк.справи 53-54). Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні оскаржуваного рішення, апеляційний суд вважає, що скарга Відповідача безпідставна і не підлягає задоволенню, з огляду на наступне: Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті – ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) шкоди. Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (надалі в тексті – ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Відповідно до ст.509 ЦК України, – зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України). Матеріалами справи стверджено, що в силу ст.180 ГК України, яка встановлює зміст господарського договору та положень ст.655 ЦК України, внаслідок підписання договору №8 від 01.03.2012р. та прийняття Відповідачем скрапленого газу між сторонами у даній справі виникли відносини купівлі-продажу, які регулюються нормами Цивільного кодексу України, зокрема статтями 655, 692 оскільки одна сторона-продавець передала майно (товар) у власність другій стороні-покупцеві, а покупець прийняв майно (товар) і зобов'язаний сплатити за нього певну грошову суму. Стаття 629 ЦК України, встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.(ч.1 ст.530 ЦК України). Згідно частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Сторони у Договорі визначили, що розрахунок здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом п'яти днів з моменту підписання акту приймання-передачі товару або в іншому, передбаченому законодавством порядку.(п.5.1. Договору). Як встановлено місцевим господарським судом і стверджується матеріалами справи – Позивачем фактично поставлено Відповідачу скраплений газ на загальну суму 757 451 грн. 91 коп., що зумовило виникнення у останнього зобов'язання сплатити цю суму, проте оплата  вартості газу проведена лише частково. Враховуючи зазначені обставини, колегії суддів вбачається вірним висновок місцевого господарського суду, що внаслідок неоплати ДП «Коростишівське лісове господарство»вартості отриманого товару у нього утворилась заборгованість перед ПП «Житомирпропансервіс»в сумі 246 197 грн. 77 коп. Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст.230 ГК України  виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст.549 ЦК України). Крім того, пунктом 6.2 Договору сторони узгодили, що у випадку невиконання Покупцем умов проведення розрахунків за товар, покупець зобов'язується сплатити Продавцю неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочки. Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванні встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річні від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Перевіривши, на підставі ст.ст.230, 232 ГК України, ст.ст. 534, 549, 550, 552, 625 ЦК України проведений Позивачем розрахунок 1 816 грн. 92 коп. пені та на підставі ст.625 ЦК України, 364 грн. 24 коп. -3% річних – колегія суддів дійшла висновку, що заявлені додаткові вимоги є правомірними і такими, що підлягають задоволенню. Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до ст.43 Господарського  процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду. Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд - ПОСТАНОВИВ: 1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Коростишівське лісове господарство»на  рішення  господарського суду Житомирської області від 24.07.2012р. у справі №18/5007/767/12 –залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції –без змін. 2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касацій-ному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.  3. Справу №18/5007/767/12 повернути до господарського суду Житомирської області. Головуючий суддя                                                                       Грязнов В.В.   Суддя                                                                                              Мельник О.В.   Суддя                                                                                              Савченко Г.І.