Постанова

від 24.07.2012 по справі 38/5005/17049/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2012 року Справа № 38/5005/17049/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)

суддів: Вечірко І.О. Джихур О.В. (зміна складу судової колегії відбулась на підставі розпорядження секретаря судової палати Лотоцької Л.О. № 1091 від 23.07.2012 року)

при секретарі судового засідання: Ревковій Г.О.

за участю представників сторін:

від ініціюючого кредитора: Ковалевська В.В., представник, довіреність №б/н від 01.12.11;

інші учасники судового процесу у судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська, м.Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2012 року у справі 38/5005/17049/2011

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «Дніпро-Нафта», м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Петроліум», м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2012 року по справі № 38/5005/17049/2011 (суддя Бондарєв Е.М.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Петроліум», м.Дніпропетровськ; ліквідовано юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро Петроліум», припинені повноваження ліквідатора боржника -ініціюючого кредитора товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «Дніпро-Нафта», м.Дніпропетровськ; провадження у справі припинено.

Ухвала суду мотивована тим, що ліквідатором здійснено всі заходи щодо розшуку майна, яке належить банкруту та підлягає включенню до ліквідаційної маси; дебіторську заборгованість банкрута, товарно-матеріальні цінності, основні засоби, які належать банкруту ліквідатором не виявлено; майно у банкрута відсутнє. В якості норм права суд послався на ст.ст.22, 32 п.6 ст.40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погодившись із вказаною ухвалою, до суду з апеляційною скаргою звернулась Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, яка просить ухвалу скасувати, посилаючись на те, що відповідно до п.п. 78.1.7., п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України встановлено обов'язок проведення відповідного типу перевірки у разі порушення провадження у справі про визнання банкрутом платника податків.

Також скаржник зазначає, що направлення ліквідатором на затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу свідчить про те, що підприємство свідомо почало процедуру банкрутства за спрощеною системою для приховування своєї діяльності та уникнення від сплати податків і зборів.

Ініціюючий кредитор вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити ухвалу без змін.

Боржник, скаржник правом участі в судовому засіданні (ст.22 ГПК України) не скористались, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2012 року (а.с.121), яка містить на звороті штамп канцелярії апеляційного господарського суду про розсилку згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затверджену Наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75.

Враховуючи, що сторони та скаржник сповіщені належним чином про час та місце судового засідання (а.с.130), а також, що суд апеляційної інстанції обмежений 15-денним строком розгляду апеляційної скарги (ст.102 ГПК України), участь в судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторін (ст.22 ГПК України), будь-які клопотання від сторін про відкладення розгляду справи, продовження строку вирішення спору (ст.ст.69,77 ГПК України) не надходили, неявка боржника та скаржника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті в цьому судовому засіданні (ст.ст.75,99 ГПК України).

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника ініціюючого кредитора, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи ( вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведенні неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів з наслідками його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Разом с тим, ухвала суду про затвердження звіту та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, але також підсумовує хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство.

В зв'язку з цим, у підсумковому засіданні суду необхідно дати оцінку в цілому здійсненій процедурі банкрутства, а у випадку, якщо судом першої інстанції не досліджувались обставини обґрунтованості порушення провадження у справі про банкрутство при введенні ліквідаційної процедури -дати їм оцінку в судовому засіданні при затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

При винесенні оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд виходив с того, що під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор здійснив всі заходи з ліквідації банкрута. Взявши до уваги, що у банкрута відсутні активи, необхідні для задоволення вимог кредиторів, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу.

13.12.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «Дніпро-Нафта», м. Дніпропетровськ звернулося в господарський суд Дніпропетровської області із заявою про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Петроліум" на підставі статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2011 року вказана заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 38/5005/17049/2011; розгляд справи призначений у судовому засіданні на 22.12.2011 року о 15 год.15 хв.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Зобов'язано сторони вчинити певні дії.

Зазначена ухвала отримана Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі 22.12.2011 року (а с. 75).

Постановою суду від 22.12.2011 року боржника визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 6 місяців; ліквідатором боржника призначений ініціюючий кредитор, якого зобов'язано вчинити певні дії; копію цієї постанови ухвалено направити до державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута для розгляду питання щодо проведення позапланової перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), матеріали за результатами перевірки зобов'язано направити до суду для долучення до справи про банкрутство.

Постанова отримана Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі 28.12.2011 року (а с.77).

В газеті «Голос України»від 26.01.2012 року №15 розміщено оголошення про прийняття господарським судом Дніпропетровської області постанови від 22.12.2011 року по справі №38/5005/17049/2011 про визнання ТОВ «Дніпро Петроліум»банкрутом.

Частиною 1 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності , а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, зазначеною нормою права передбачена наявність хоча б однієї із умов , які можуть бути підставами визнання боржника банкрутом за ознаками ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом":

- фактичне припинення підприємницької діяльності, зокрема, ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно з законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності тощо;

- відсутність боржника або його керівних органів за місцезнаходженням; поняття місцезнаходження юридичної особи визначено в ст.93 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань боржником.

Так, відповідно до приписів наведеного Закону для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірними є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Частинами 8, 10 ст.7 цього Закону передбачено, що до заяви кредитора додаються відповідні документи, зокрема, рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів ; до заяви кредитора -органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.

Ініціюючим кредитором підтверджено матеріалами справи вимоги до боржника на суму 17 054,3 грн. боргу за простим векселем № АА 1469863 (а.с. 14,65), який пред'явлений згідно з виконавчим написом нотаріуса №5762 (а.с.16,66 ) від 11.04.2011 року до виконання Бабушкінському відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції (виконавче провадження порушене 18.04.2011 року).

Простий вексель серії АА №1469863 виданий боржником в оплату за отриманий бензин А-95 по видатковій накладній від 19.03.2010 року №19035 за договором поставки від 01.07.2009 року №02/07/09, укладеним між ініціюючим кредитором та боржником.

Постановою від 22.12.2011 року Бабушкінський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції виконавчий напис №5762 від 11.04.2011 року повернув стягувачеві у зв'язку з тим, що ТОВ «Дніпро Петроліум»за юридичною адресою, а саме: вул.Робоча,73/386, м.Дніпропетровськ, не знаходиться, майно, належне боржнику на яке можливе звернути стягнення за вказаною адресою державним виконавцем не виявлено. Згідно відповідей КП «ДМБТІ»Дніпропетровської обласної ради, Дніпропетровського ВРЕВ-1 та ДРФ ДП «ЦЗК», за боржником транспортних заходів та нерухомого майна не зареєстровано, та здійсненні заходи державного виконавця, щодо розшуку майна, виявилися безрезультатними. Кошти на рахунках боржника відсутні.

Статтею 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що з метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб (підприємців) створюється ЄДР, який містить відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, дати та номеру записів про внесення змін до нього, дати видачі або зміни свідоцтва про державну реєстрацію, дані про установчі документи, дати та № записів про внесення змін до них, про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, тощо.

Пунктом 105 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" передбачено, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка .

Згідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.12.20011 року боржник товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро Петроліум»відсутнє за місцезнаходженням (а.с.19-22).

За вказаних обставин, оцінюючи докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що ініціюючим кредитором при поданні заяви про банкрутство боржника у відповідності з процедурою, передбаченою ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», доведено належними доказами згідно до статей 33,34 ГПК України як безспірність вимог так і відсутність боржника за місцезнаходженням .

Частинами 1,2,4,5 статті 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:

- показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації);

- відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;

- копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна;

- реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;

- документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Ліквідатор повідомляє державний орган з питань банкрутства про завершення ліквідаційної процедури.

Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута.

У разі, якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував усі наявні майнові активи ліквідаційної маси, необхідні для повного задоволення кредиторів, він виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора. Новий ліквідатор очолює ліквідаційну комісію і діє згідно з вимогами цього Закону.

Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

До звіту ліквідатора товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія «Дніпро-Нафта" серед інших документів надані ліквідаційний баланс та реєстр вимог кредиторів.

З ліквідаційного балансу (а.с.82-83) вбачається, що у банкрута відсутні будь-які товарно-матеріальні цінності та інші активи, які належать банкруту на праві власності чи повного господарського відання.

За запитом ліквідатора були надані відповіді: Інспекції державного технічного нагляду від 07.02.12 р. №300-02-13, Державтоінспекції ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 02.02.2012 року №14/1РЕР-381, Дніпропетровської регіональної філії Державного агентства земельних ресурсів України Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» від 21.02.2012 року №Ц/2104-14, Комунального підприємства МБТІ від10.02.2012 року № 1870, Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 12.01.12 №934 про те, що за боржником нерухомого майна, земельних ділянок, транспортних засобів, сільськогосподарської техніки, великотоннажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів не значиться, виконавчі провадження у відношенні боржника відсутні.

З наданого листа ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська від 08.02.2012 року № 3282/10/24-025 та ЦДВ АТ «Сведбанк» від 17.04.2012 року №890/252 вбачається, що грошові кошти у боржника відсутні.

Про відсутність заборгованості у боржника за обов'язковими платежами свідчать надані ліквідатором до матеріалів справи відповіді: Красногвардійської районної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 09.02.2012 року №15-23-114, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Дніпропетровську Дніпропетровської області від 19 січня 2012 року № 277ю, Управління пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 17.01.2012 року №210/09-18, Ленінського районного центру зайнятості Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 25.01.2012 року №01-99.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ліквідатор вжив вичерпних заходів по виявленню майна боржника.

Щодо доводів скаржника про забезпечення проведення позапланової перевірки, судова колегія зауважує на наступне.

Відповідно до п.78.1.7 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі порушення провадження у справі про визнання банкрутом платника податків.

Документальна перевірка передбачена і у разі отримання постанови суду про призначення перевірки ( пункт 78.1.11).

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом (п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України.

Згідно з п.78.6 ст.78 Податкового кодексу України строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу .

Пунктом 82.2 статті 82 Податкового кодексу України регламентовано, що тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу (крім перевірок, що проводяться за наявності обставин, визначених у підпункті 78.1.8 пункту 78.1 статті78 цього Кодексу, тривалість яких встановлена у статті 200 цього Кодексу), не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва -5 робочих днів, інших платників податків -10 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва -не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків -не більш як на 5 робочих днів.

Як вже зазначалось вище, копія ухвали про порушення справи про банкрутство отримана ДПІ - 22.12.2011 року, постанова про визнання боржника банкрутом отримана скаржником - 28.12.2011 року.

На час винесення оскаржуваної ухвали (17.04.2012 року) та перегляду справи по апеляційній скарзі Державною податковою інспекцією в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська не надано як доказів видачі наказу керівника податкового органу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, так і результати проведення такої перевірки (п.п.78.1.7, 78.4 Податкового кодексу України).

В листі від 08.02.2012 року №3282/10/24-025 Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі повідомила ліквідатора про те, що згідно податкового повідомлення -рішення по ПДВ від 26.08.11 року №0000972305 боржник має борг на суму 347771,6 грн., який включений ліквідатором до Реєстру вимог кредиторів.

До апеляційної скарги скаржником надана Податкова декларація боржника за травень 2011 року.

Згідно до пункту 78.1.2. Податкового кодексу України позапланова виїзна перевірка передбачена і у разі коли платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом.

Ліквідатор листом від 14.03.2012 року №14/03-12-1 звернувся до директора та засновника боржника про передачу йому майнових активів, матеріальних та інших цінностей та просив повідомити про місцезнаходження бухгалтерської, податкової, первинної документації, печаток та штампів боржника. Лист повернутий ліквідатору за відсутністю адресата.

Судова колегія зазначає, що оскільки провадження у справі здійснюється за процедурою банкрутства по ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ліквідатор боржника має лише тільки ті документи, які отримані ним під час проведення ліквідаційної процедури. В той же час у скаржника, як у контролюючого органу маються всі повноваження і можливості у разі ухилення боржника від сплати податків і зборів по проведенню перевірок, як до порушення провадження у справі так і по розшуку бухгалтерських документів боржника після порушення провадження у справі.

Також скаржником не надано доказів, які б свідчили, що перевірка не здійснена ДПІ внаслідок неправомірних дій ліквідатора, чи порушень чинного законодавства при винесенні оскарженої ухвали судом першої інстанції.

За вказаних обставин доводи скаржника, які викладені в апеляційній скарзі, до уваги судовою колегією не приймаються.

Враховуючи наведене, підстави для скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2012 року по справі № 38/5005/17049/2011, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Керуючись ст.101-103, 105-106 Господарського процесуального кодексу України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська, м.Дніпропетровськ -залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2012 року по справі № 38/5005/17049/2011 -залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Дніпропетровській апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя О.М. Лисенко

Суддя І.О.Вечірко

Суддя О.В.Джихур

Повний текст постанови підписаний 26.07.2012 року.