Постанова

від 25.07.2012 по справі 19/043-11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2012 № 19/043-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Авдеєва П.В.

Коршун Н.М.

за участю представників:

від прокуратури: Осадчук Л.П.,

від Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області: не з'явився,

від позивача: представник - Мельничук Ю.Л. - за довіреністю,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області

на рішення Господарського суду Київської області від 30.06.2011 р.

у справі № 19/043-11 (суддя Карпечкін Т.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Щасливий парадіз», с. Проліски Бориспільського району

до Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області

про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Щасливий парадіз» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області про визнання права власності, мотивуючи вимоги тим, що він без затвердженої у встановленому законом порядку проектно-кошторисної документації здійснив будівництво господарсько-побутових споруд та об'єктів нерухомого майна, а саме: адміністративної будівлі «А-1», площею 137,2 кв.м; ганку «а1», площею 53,4 кв.м; ганку «а2», площею 48,3 кв.м; цокольного поверху «А1-1», площею 56,5 кв.м; воріт «№ 1», огорожі «№ 2», колонки «К», ями вигрібної «Н», що розташовані на орендованій земельній ділянці площею 1,5 га за адресою: с. Щасливе, вул. Фестивальна, 1Б. При цьому, будівництво нерухомого майна відбулося на земельній ділянці, відведеній для будівництва оздоровчих спортивних тренажерів та спортивних майданчиків, за рахунок власних коштів та власних будівельних матеріалів, у зв'язку з чим, на підставі частини п'ятої статті 376 Цивільного кодексу України, позивач просить суд визнати за ним право власності на вищевказані об'єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: с. Щасливе Бориспільського району Київської області, по вул. Фестивальна, 1Б.

Рішенням Господарського суду Київської області від 30.06.2011 р. у справі № 19/043-11 з урахуванням ухвали про виправлення описки від 02.09.2011 р., позов задоволено повністю, визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Щасливий парадіз» право власності на нерухоме майно - адміністративну будівлю «А-1», площею 138,2 кв.м, ганок «а1», площею 53,4 кв.м, ганок «а2», площею 48,3 кв.м, цокольний поверх «А1-1», площею 56,5 кв.м, та на господарсько-побутові споруди: ворота «№1», огорожа «№2», колонка «К», яма вигрібна «Н», що знаходяться в с. Щасливе, вул. Фестивальна, 1-Б, Бориспільського району Київської області.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, заступник прокурора міста Києва в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В ході розгляду справи в апеляційному господарському суді від представника прокуратури надійшло клопотання про відмову від апеляційної скарги.

Колегія суддів, розглянувши дане клопотання, дослідивши матеріали справи приходить до висновку про неможливість прийняття відмови від апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до винесення постанови.

Апеляційний господарський суд має право не приймати відмову від скарги з підстав, визначених у частині шостій статті 22 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Так відмова від апеляційної скарги може порушити права або охоронювані законом інтереси Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, в інтересах якої прокуратурою заявлено апеляційну скаргу, а тому підстави для прийняття відмови від апеляційної скарги у даному випадку відсутні.

Представник прокуратури та представник позивача з'явились в судове засідання та надали пояснення стосовно апеляційної скарги та суті спору.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області та Щасливська сільська рада Бориспільського району Київської області явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, про розгляд справи повідомлялись належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка представників Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представника прокуратури та представника позивача, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 березня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Щасливий парадіз» (орендар) та Щасливською сільською Радою Бориспільського району Київської області (орендодавець) було укладено договір оренди земельної ділянки (Договір).

На підставі зазначеного договору позивач користується земельною ділянкою загальною площею 1,5 гектарів, що знаходиться в селі Щасливе на території Щасливської сільської Ради Бориспільського району Київської області, яка надана йому в оренду терміном на 15 років для будівництва оздоровчих спортивних тренажерів та спортивних майданчиків.

19.04.2007 р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільського району було надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Щасливий парадіз» Дозвіл на виконання будівельних робіт № 13 «Підготовчі роботи (вертикальне планування, огорожа території та будинок охорони) с. Щасливе».

Подальше будівництво на орендованій земельній ділянці відбулося на підставі Проекту будівництва оздоровчих спортивних тренажерів та спортивних майданчиків (адміністративно-господарська будівля), розробленого Приватним підприємством «Фабрика Архітектури та Дизайну», але не затвердженого в установленому порядку.

Крім того, рішенням виконавчого комітету Щасливської сільської Ради Бориспільського району Київської області від 16 квітня 2009 року № 135 Товариству з обмеженою відповідальністю «Щасливий парадіз» було присвоєно юридичну адресу в селі Щасливе по вулиці Фестивальна, 1 «б» для здійснення підприємницької діяльності.

В матеріалах справи наявний звіт № 10-06-11-ТО, складений спеціалізованою організацією Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія України», що діє на підставі Ліцензії № 47553 від 31липня 2009 року, відповідно до якого загальний стан будівельних конструкцій та інженерних мереж адміністративної будівлі по вул. Фестивальній, 1Б в с. Щасливе оцінюється як добрий та придатний для експлуатації.

Згідно приписів статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Отже, збудовані позивачем об'єкти, а саме: адміністративна будівля «А-1», площею 138,2 кв. м.; ганок «а1», площею 53,4 кв. м.; ганок «а2», площею 48,3 кв. м.; цокольний поверх «А1-1», площею 56,5 кв. м.; ворота «№ 1», огорожа «№ 2», колонка «К», яма вигрібна «Н», що розташовані на орендованій земельній ділянці площею 1,5 га за адресою: с. Щасливе, вул. Фестивальна, 1Б є самочинним будівництвом.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану (стаття 376 Цивільного кодексу України).

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з відзиву на позов, відповідач фактично не заперечує проти визнання права власності за позивачем на об'єкти нерухомого майна, розташовані по вул. Фестивальній, 1Б в с. Щасливе, які згідно висновку придатні до експлуатації.

Таким чином, позов є обґрунтованим та підлягав задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

З огляду на викладені обставини, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позову, з даним висновком погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції відповідає законодавству, матеріалам справи та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 30.06.2011 р. у справі № 19/043-11 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 19/043-11 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Куксов В.В.

Судді Авдеєв П.В.

Коршун Н.М.