cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.07.2012 № 13/5026/437/2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Куксова В.В.
суддів: Коршун Н.М.
Авдеєва П.В.
за участю представників:
від позивача: представник - Єрьоменко В.В. - за довіреністю, Капилюшний С.В. - керівник,
від відповідача: представник - Стойко А.Ю. - за довіреністю,
від третьої особи-1: не з'явився,
від третьої особи-2: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Черкаської міської ради
на рішення Господарського суду Черкаської області від 15.05.2012 р.
у справі № 13/5026/437/2012 (суддя Скиба Г.М.)
за позовом Дачного кооперативу «Береговий», м. Черкаси
до Черкаської міської ради,
треті особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1. Державна екологічна інспекція в Черкаській області,
2. Міськрайонне управління Держкомзему у м. Черкаси та Черкаському районі,
про визнання недійсним рішення ради,
В С Т А Н О В И В :
У березні 2012 р. Дачний кооператив «Береговий» звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Черкаської міської ради про визнання недійсним рішення Черкаської міської ради № 3/650 від 09.02.2012 р. «Про припинення дачному кооперативу «Береговий» права користування земельною ділянкою по вул. Набережній, 15/1», мотивуючи вимоги невідповідністю даного рішення законодавству України.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 15.05.2012 р. у справі № 13/5026/437/2012 позовні вимоги задоволено; визнано недійним та скасовано рішення Черкаської міської ради №3-650 від 09.02.2012 р. «Про припинення Дачному кооперативу "Береговий"права користування земельною ділянкою по вул. Набережній 15/1»; стягнуто з Черкаської міської ради на користь дачного кооперативу «Береговий» 1073 грн. судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Черкаська міська рада звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Представники позивача та відповідача з'явились в судове засідання, надали пояснення стосовно апеляційної скарги та суті спору.
Треті особи в судове засідання не з'явились, направили клопотання про розгляд справи за відсутності своїх представників.
Неявка представників третіх осіб в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.02.2012 р. Черкаською міською радою прийнято рішення № 3/650 «Про припинення дачному кооперативу «Береговий» права користування земельною ділянкою по вул. Набережній, 15/1».
Дане рішення відповідач мотивує нецільовим використанням земельної ділянки, її самовільним зайняттям та незаконним будівництвом споруд на ній.
Відповідач є органом місцевого самоврядування, самостійною юридичною особою, код ЄДРПОУ 25212542. Діяльність Черкаської міської ради регламентована положеннями Конституції України (в тому числі ст. 19), Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими нормативними документами.
Позивач є самостійною юридичною особою, код ЄДРПОУ 25770748. Має на меті обслуговування та здійснення благоустрою кооперативу «Береговий».
Відповідно до Статуту кооперативу, зареєстрованого і перереєстрованого (в зв'язку з внесенням у нього змін) 22.06.2005 р. позивач є дачним кооперативом, що створений членами Черкаської міської організації «Берегова» в результаті її реорганізації і є її правонаступником.
Предмет і мета діяльності громадської організації «Берегова» і позивача (кооперативу) є ідентичними - задоволення соціальних та інших потреб членів вказаних організацій та їх сімей, повноцінний відпочинок та здоровий спосіб життя шляхом створення інфраструктури колективного дачного господарства, ефективного та цільового використання земельної ділянки (пункти 1.1, 1.2, 2.1 Статуту).
Громадська організація «Берегова» на підставі рішення виконавчого комітету відповідача від 20.12.2001 р. №1623 «Про надання земельної ділянки організації «Берегова» набула право користуватись земельною ділянкою площею 2,16 га до 24.03.2023р. за адресою вул. Набережна, 15/1.
Позивач став користувачем цієї земельної ділянки у порядку правонаступництва при реорганізації громадської організації «Берегова» у дачний кооператив «Береговий».
Відповідно до положень п. 1 Рішення Конституційного Суді України від 22.09.2005 р. у справі №1-17/2005 за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 92, п.6 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України (справа про постійне землекористування земельними ділянками) щодо зобов'язання переоформляти право постійного землекористування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення визнано неконституційним. Тобто, позивач як правонаступник громадської організації "Берегова"є правомірним володільцем і користувачем земельної ділянки по вул. Набережна, 15/1, яким користувалась організація «Берегова» до її реорганізації, без якого-небудь дооформлення (переоформлення) прав на вказану земельну ділянку.
Вказана земельна ділянка відповідно до довідки Черкаського міського управління земельних ресурсів від 20.10.2003р. №1201-25-01 відноситься до земель, які використовуються для відпочинку. Відповідно до категорій земель, передбачених ст. 19 ЗК України ця земельна ділянка є землею оздоровчого призначення.
Позивач поданими доказами у виді свого Статуту, рішенням міської ради від 29.12.2003р. №5-211 «Про надання дачному кооперативу «Береговий» земельної ділянки в оренду», рішення виконавчого комітету відповідача від 22.08.2006 р. №422 «Про дозвіл дачному кооперативу «Береговий» на виконання проектно-вишукувальних робіт з метою будівництва індивідуальних дачних будинків по вул. Набережній, 15/1», договору від 29.01.2004 р. оренди земельної ділянки №15/1 по вул. Набережній у м. Черкаси довів своє право на правомірне володіння і користування земельною ділянкою та право, передбачене ст. 1 ГПК України на звернення до господарського суду за захистом свого порушеного права.
Відповідачем не виконані неодноразові вимоги суду першої інстанції про надання доказів суду:
- використання позивачем спірної ділянки не за цільовим призначенням.
- докази належного повідомлення землекористувача про розгляд питання про припинення користування землею і забезпечення участі у роботі сесії ради 09.02.2012р.;
- статус спірної земельної ділянки на момент прийняття рішення від 09.02.2012р. №3-650. Пропозиції щодо наявних об'єктів нерухомості на спірній ділянці;
- плани та пропозиції по використанню ділянки після припинення права користування. Пропозиції щодо будівель і об'єктів нерухомості членів кооперативу;
- проект рішення сесії ради від 09.02.2012р. та витяг з протоколу сесії по земельних питаннях, які б підтверджували дотримання регламенту і реалізацію повноважень для ухвалення рішення ради від 09.02.2012р.
Відповідачем не подано суду перелічених в ухвалі доказів та належно посвідченого протоколу засідання сесії ради при прийнятті оскарженого рішення.
Представник відповідача в суді першої інстанції пояснив, що в оспореному рішенні ради допущені помилки в тексті стосовно органу, який здійснив перевірку діяльності кооперативу «Береговий».
Також представник відповідача послався на порушення позивачем правил користування земельною ділянкою за її цільовим призначенням. Відповідач вважає, що земельна ділянка, на якій розміщено кооператив, відноситься до земель водного фонду, а не інших категорій земель. Крім цього, вважає, що перевірками доведено самовільне зайняття для свого використання частини земельної ділянки, яка йому не виділялась і не передавалась в користування. Будівництво дачних будинків вважає неприпустимим, в порядку правового обґрунтування посилається на статті 12, 141, 143 Земельного кодексу України, з яких ст. 12 надає право відповідачу приймати рішення по формі і змісту, викладеному в рішенні від 09.02.2012р. №3-650 з підстав, передбачених ст.ст. 141, 143 ЗК України для припинення права землекористування.
Посилаючись на факт скасування окружним адміністративним судом рішення виконавчого комітету відповідача від 22(23).03.2006р. №442 «Про дозвіл дачному кооперативу «Береговий» на виконання проектно-вишукувальних робіт з метою будівництва індивідуальних дачних будинків по вул. Набережній, 15/1», представник відповідача стверджує, що позивач взагалі втратив право на користування отриманою ним земельною ділянкою і проведене членами кооперативу будівництво власних дачних будинків є самочинним.
Однак, посилання на ст.ст. 141, 143 ЗК України при ухваленні рішення «Про припинення права користування» не є достатнім для прийняття рішення, яким фактично скасовуються (відміняються, ігноруються) наявні правовідносини, які виникли на підставі рішень відповідача і його виконавчого комітету, інших компетентних органів та з інших правових підстав.
Статті 141, 143 ЗК України, на які зроблено посилання у рішенні відповідача, передбачають підставу припинення права користування земельними ділянками: при використанні земельної ділянки не за цільовим призначенням. Але відповідач ігнорує, що це примусове «припинення права» по тексту цієї норми права здійснюється лише в судовому порядку. До того ж відповідач при ухваленні оспорюваного рішення не врахував, що ст.ст. 141, 143 ЗК України мають бланкетну форму норми права і вони можуть застосовуватись лише з урахуванням (дотриманням) інших норм права, які врегульовують порядок «припинення права» лише в судовому порядку з дотриманням положень ГПК України, ЦК України і ГК України, що врегульовують порядок розірвання, зміни чи визнання недійсними господарських договорів для припинення чи зміни правовідносин, які склалися між сторонами.
Позивач довів, а відповідач не спростував пояснень і доказів представника позивача про цільове використання наданих йому земель для забезпечення потреб членів кооперативу у веденні колективного дачного господарства і відпочинку.
Оспорене рішення відповідача від 09.02.2012 р. №3-650 є правовим актом індивідуальної дії, оскільки воно прийняте у сфері публічно-правових відносин органом місцевого самоврядування з владними управлінськими функціями стосовно конкретного суб'єкта господарювання - дачного кооперативу «Береговий» і впливає тільки на його права і обов'язки.
Вказаним рішенням передбачено:
- припинення землекористування позивачу земельною ділянкою площею 21975 кв.м.;
- вирішення питання про розірвання договору оренди землі від 29.01.2004р.;
- зобов'язання позивача знести будівлі членів кооперативу з земельної ділянки як самовільно збудованих, для приведення земельної ділянки у придатний (не вказано для чого) стан;
- земельну ділянку за адресою: вул. Набережна, 15/1 віднести до міських земель, не наданих у власність чи користування.
Аналіз вимог і їх положень у їх сукупності, викладених у ос пореному рішенні відповідача, свідчить про ігнорування відповідачем чинного законодавства у сфері земельних правовідносин.
Зобов'язання позивача знести будинки членів кооперативу є безспірним порушенням положень ст. 19 Конституції України, адже правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (у даному випадку зносити будинки членів кооперативу), а органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Відповідач не враховує, що позивач не має повноважень володіти, користуватись і розпоряджатись власністю членів кооперативу у виді належних їм будинків та їх зносити (знищувати), а чинне законодавство передбачає особливий порядок та підстави знесення споруд з мотивів їх самочинного будівництва.
Надуманими і недоведеними є доводи відповідача про те, що позивач самовільно зайняв спірну земельну ділянку, ігноруючи тим, що позивач відкрито та правомірно користується спірною земельною ділянкою по вул. Набережній, 15/1 на підставі договору оренди землі від 29.01.2004 р., виконав і виконує всі умови договору як орендар.
Не знайшли свого підтвердження і доводи відповідача, що спірна земельна ділянка відноситься до земель водного фонду.
Так довідкою міськрайонного управління Дерджкомзему у м. Черкаси та Черкаському районі від 30.03.2012 р. №01-09-1843 підтверджено, що рішення відповідача від 06.03.2003 р. №5-364 про проект прибережної захисної смуги та території водоохоронної зони Кременчуцького водосховища у межах м. Черкаси скасовано і прибережна захисна смуга вздовж території, яка надана в оренду кооперативу «Береговий», не визначена і не встановлена на місцевості.
Таким чином доведено, що рішення відповідача від 29.12.2003 р. №5-211 «Про надання дачному кооперативу «Береговий» земельної ділянки в оренду», рішення виконавчого комітету відповідача від 24.03.2004 р. №395 і від 22.03.2006 р. №422 про надання дозволів позивачу на виконання проектно-вишукувальних робіт з метою будівництва індивідуальних будинків не можуть скасовуватись чи змінюватись органами самоврядування, оскільки вони є рішеннями одноразового застосування. Вказані рішення позивачем використані при їх застосуванні, тому відповідач не мав права їх скасовувати під видом припинення позивачу права користування земельною ділянкою площею 21975 кв.м, наявність користування якою обумовлювалась при укладенні договору оренди землі та прийнятті перелічених рішень відповідача та його виконавчого комітету.
Рішення адміністративних судів у справі №2а-3024/10/2370 правомірно не враховані місцевим господарським судом як докази, які мають преюдиціальне значення для розгляду цієї справи, оскільки вони не відповідають вимогам ст. 35 ГПК України для звільнення сторін від доказування позовних вимог чи заперечень.
Акти перевірок дотримання природоохоронного законодавства, що складені 22.07.2010 р. і 13.09.2011 р. Державною екологічною інспекцією Мінприроди України в Черкаській області не є належними і допустимими доказами у справі, оскільки вказана інспекція не уповноважена роботи перевірки щодо дотримання позивачем законодавства у сфері земельних відносин і робити які-небудь висновки щодо предмету і обставин.
Відповідач у своєму рішенні №3-650 посилається на неіснуючі документи перевірок позивача.
За таких підстав позов про визнання рішення Черкаської міської ради від 09.02.2012 р. №3-650 підлягав задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.
З огляду на викладені обставини, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, з даним висновком погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.
Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції відповідає законодавству, матеріалам справи та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Черкаської міської ради залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 15.05.2012 р. у справі № 13/5026/437/2012 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 13/5026/437/2012 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Куксов В.В.
Судді Коршун Н.М.
Авдеєв П.В.
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 25.07.2012 |
Оприлюднено | 30.07.2012 |
Номер документу | 25410665 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Куксов В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні