Постанова

від 27.07.2012 по справі 18/107/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«18» липня 2012 року Справа №18/107/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.

при секретарі Голозубовій О. І.,

за участю представників:

прокурора -не з'явився,

позивача за первісним позовом -не з'явився,

відповідача за первісним позовом -Приходько О.О., довіреність від 15.06.2012 р.,

розглянувши апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом (вх. №2146П/1-42) на рішення господарського суду Полтавської області від 29 травня 2012 року по справі №18/107/12

за позовом Лубенського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Лубенської міської ради, м. Лубни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРС Добробут", м. Лубни

про стягнення 72702,07 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРС Добробут", м. Лубни

до Лубенської міської ради, м. Лубни

про визнання договору оренди земельної ділянки від 12.05.2003 р. фактично продовженим та внесення змін до діючого договору оренди земельної ділянки від 31.05.2011 р., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 29 травня 2012 року по справі №18/107/12 (суддя Солодюк О.В.) первісний позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ «ДРС Добробут»на користь Лубенської міської ради 61009,92 грн. боргу. В решті первісного позову відмовлено. Стягнуто з ТОВ «ДРС Добробут»в дохід державного бюджету України 1350,66 грн. судового збору. В зустрічному позові відмовлено.

Відповідач за первісним позовом не погодився з рішенням, звернувся до апеляційного суду зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення в частині стягнення з ТОВ «ДРС Добробут»61009,92 грн. боргу скасувати; визнати договір оренди земельної ділянки від 12.05.2003 р. фактично продовженим на термін з 13.05.2008 р. по 31.05.2011 р.; внести зміни до діючого договору оренди землі від 31.05.2011 р. в частині визначення вартості орендної плати.

Скаржник вважає договір оренди від 12.05.2003 року продовженим, оскільки за два місяці до закінчення терміну дії цього договору орендар звернувся з листом про продовження терміну дії договору або укладання нового договору. Отже, на думку апелянта, судом першої інстанції помилково не застосовано умови ст. 33 закону України «Про оренду землі».

Також апелянт вважає, що суд не дав належної оцінки тому, що фактична дата продовження дії договору оренди земельної ділянки 13.05.2008 року передує даті набрання чинності норми щодо визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у розмірі 3-кратного розміру земельного податку, яка почала діяти 04.06.2008 року.

Скаржник зазначає, що з моменту набрання чинності Податкового кодексу України, яким сторони керувались при укладанні договору оренди землі від 31.05.2011 року, орендна плата повинна сплачуватися у розмірі не меншим 3% від нормативної грошової оцінки. Однак, що стосується орендної плати у підвищеному розмірі за період до 01.01.2011 року, то така орендна плата, на думку відповідача, не може бути встановлена попереднім числом до вступу в законну силу Податкового кодексу України, оскільки закон зворотної сили не має.

17.07.2012 року до суду надійшла факсограма від позивача за первісним позовом (вх. №5752 від 17.07.2012 року) з відзивом на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечує проти апеляційної скарги, та зазначає, що вважає рішення суду першої інстанції законним.

18.07.2012 року до судового засідання з'явився представник відповідача за первісним позовом. Прокурор та представник позивача за первісним позовом до судового засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши пояснення представника відповідача у судовому засіданні, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.

Між Лубенською міською радою та ТОВ «ДРС Добробут»укладений договір оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 1,2635 га терміном на 5 років. Даний договір зареєстрований в Лубенському міському відділі земельних ресурсів від 12.05.2003 року за №82.

25.05.2007 року між сторонами була підписана та зареєстрована додаткова угода №565 до договору оренди землі №82 від 12.05.2003 року, згідно якої орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі 1,2% нормативної грошової оцінки до земельного податку в сумі 1077,89 грн.

Рішенням Лубенської міської ради 18 сесії від 25.07.2007 року «Про вилучення, надання земельних ділянок у власність та користування юридичним та фізичним особам для різного цільового призначення»(п. 14), відповідно до договору купівлі-продажу було вилучено із користування ТОВ «ДРС Добробут»земельну ділянку несільськогосподарського призначення по АДРЕСА_1, загальною площею 0,1142 га та передано зазначену земельну ділянку громадянці ОСОБА_2 в оренду терміном на 5 років; залишено ТОВ «ДРС Добробут»земельну ділянку площею 1,1493 га в оренді терміном на 5 років, а дію договору оренди землі від 12.05.2003 року за №82 припинено, як такого, що не відповідає фактичному землекористуванню. ТОВ «ДРС Добробут»зобов'язано в місячний термін внести зміни в технічну документацію на користування землею, та заключити з міською радою договір оренди землі та зареєструвати його у встановлений законом порядок.

ТОВ «ДРС Добробут»вимоги рішення міської ради не виконало, зміни в місячний термін в технічну документацію не внесло, новий договір оренди не заключило.

Згідно листа Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції №1042/9/15-336/2 від 07.12.2011 року відповідачем 20.06.2011 року до ДПІ подано податкову декларацію з плати за землю, де визначено грошове зобов'язання лише з дати реєстрації договору оренди з 31.05.2011 року.

Також в листі зазначено, що протягом 2008 року-2010 року орендарем узгоджувались та сплачувались суми податкового зобов'язання згідно недіючого договору оренди №82 від 12.05.2003 року. За вищезазначений період ТОВ «ДРС Добробут»сплачено 41 803,69 грн.

12.03.2008 року ТОВ «ДРС Добробут»подало заяву до Лубенської міської ради про продовження дії договору оренди, або складання нового договору оренди землі.

16.04.2008 року на підставі зазначеної заяви ТОВ «ДРС Добробут» було поновлено договір оренди землі на земельну ділянку за адресою: вул. Деповська, 21, площею 1,1493 га терміном на 5 років, та п. 32 даного рішення зобов'язано ТОВ «ДРС Добробут»в місячний строк заключити з міською радою договір оренди землі.

Дане рішення ТОВ «ДРС Добробут»в місячний термін не виконало.

31.05.2011 року між Лубенською міською радою та ТОВ «ДРС Добробут»на підставі рішення міської ради від 16.04.2008 року укладений договір оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 1,2635 га терміном на 5 років, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки в натурі від 31.05.2011 року.

Договір зареєстрований у Відділі Держкомзему у м. Лубни, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31.05.2011 року за №5310700040000.

Відповідно до р. 4 договору орендна плата вноситься орендарем з 13.05.2008 року у грошовій формі 3% нормативної грошової оцінки до земельного податку.

Щомісячна орендна плата складає:

з 13.05.2008 року по 01.01.2009 року -2 477,03 грн.,

з 01.01.2009 року по 01.01.2010 року -2 853,42 грн.,

з 01.01.2010 року -3 021,80 грн.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «ДРС Добробут»свої зобов'язання стосовно орендної плати за земельну ділянку відповідно до р. 4 договору від 31.05.2011 року не виконало.

Відповідно до перевірки, проведеної в порядку здійснення правозахисної діяльності у сфері земельних відносин Лубенською міжнародною прокуратурою встановлено порушення ТОВ «ДРС Добробут»вимог земельного законодавства стосовно не сплати орендної плати за земельну ділянку площею 1,1493 га, розташовану по АДРЕСА_1.

За наданим розрахунком заборгованість відповідача перед позивачем становить 72 702,07 грн. за період з 13.05.2008 року по 30.05.2011 року.

Як на підставу своїх позовних вимог прокурор посилається на ст.ст. 125, 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 2,4,7,18 Закону України «Про плату за землю».

03.04.2012 року відповідач подав зустрічну позовну заяву до Лубенської міської ради Полтавської області, в якій просить суд визнати договір оренди земельної ділянки №82 від 12.05.2003 року фактично продовженим (пролонгованим) на термін з 13.05.2008 року по 31.05.2011 року на тих самих умовах; внести зміни до діючого договору оренди землі від 31.05.2011 року в частині визначення вартості орендної плати, виклавши абзац 1,2 розділу 4 «Орендна плата»в наступній редакції: «Орендна плата вноситься орендарем з 31.05.2011 року у грошовій формі та дорівнює 3% нормативної грошової оцінки або трикратному розміру земельного податку та складає 3 021,80 грн. на місяць з 01.01.2011 року».

ТОВ «ДРС Добробут», керуючись ст.ст. 14,16,21,23,30,33 Закону України «Про оренду землі», ч. 2 ст. 33 Закону України «Про плату за землю», вимоги зустрічної позовної заяви обґрунтовує тим, що договір оренди №82 від 12.05.2003 року є фактично продовженим, а орендна плата за період з 13.05.2008 року по 01.01.2011 року не може бути встановлена Податковим кодексом України у розмірі не менше 3% від нормативної грошової оцінки, оскільки Податковий кодекс України (який набрав чинності 01.01.2011 року) зворотної сили не має.

Місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, керувався ст.ст. 1,13,15,21,33 Закону України «Про оренду землі», ст. 124 Земельного кодексу України, ст.ст. 526,626,627,628,629 Цивільного кодексу України.

Суд першої інстанції частково задовольняючи первісний позов та стягуючи з відповідача 61 009,92 грн. боргу по сплаті орендної плати, виходив з того, що договір оренди земельної ділянки від 31.05.2011 року погоджений обома сторонами, зареєстрований у відділі Держкомзему у м. Лубни, тобто зазначений договір був укладений з дотриманням вимог ст. 628 Цивільного кодексу України, ст. 181 Господарського кодексу України та розділу 2 Закону України «Про оренду землі» і є дійсним, а отже -умови цього договору, зокрема по сплаті орендної плати, повинні виконуватись належним чином.

На підставі р. 4 договору оренди землі від 31.05.2011 року, враховуючи здійснені ТОВ «ДРС Добробут»проплати за користування землею за період з травня 2008 року по квітень 2011 року в розмірі 1 108,07 грн. щомісячно, в травні 2011 року -3 021,80 грн. щомісячно, а також з урахуванням того, що позивач погодився, що за травень 2008 року відповідач повинен був сплатити орендної плати в сумі 1 108,07 грн. відповідно до договору оренди №82 від 12.05.2003 року, які й були сплачені ТОВ «ДРС Добробут», а також враховуючи те, що позивач погодився, що розмір орендної плати в сумі 2 477,03 грн. повинен нараховуватись ТОВ «ДРС Добробут»з 04.06.2008 року, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що заборгованість ТОВ «ДРС Добробут»по орендній платі становить 61 009,92 грн.

При перерахунку заборгованості по орендній платі судом першої інстанції враховано, що в травні 2008 року ТОВ «ДРС Добробут»повинно сплатити орендодавцю 1 108,07 грн., з 01.06.2008 року по 03.06.2008 року -110,79 грн. (виходячи з розміру орендної плати -1 108,07 грн., з 04.06.2008 року по 30.06.2008 року -2 229,12 грн., виходячи з розміру орендної плати -2 477,03 грн.), а також переплату ТОВ «ДРС Добробут»0,12 грн.

Таким чином, місцевим господарським судом вірно встановлено, що відповідач повинен сплатити орендної плати:

з червня 2008 року по грудень 2008 року в сумі 17 202,09 грн.,

з січня 2009 року по грудень 2009 року -34 241,04 грн.,

з січня 2010 року по грудень 2010 року -36 261,60 грн.,

з січня 2011 року по травень 2011 року -15 109,00 грн.,

всього -102 813,61 грн.

З урахуванням того, що за вищезазначений період ТОВ «ДРС Добробут»сплачено 41 803,69 грн., заборгованість по орендній платі становить 61 010,04 грн.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оренду землі»оренда землі -це строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Ст. 20 цього закону визначає, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до ст. 12 цього закону орендна плата за землю -це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 96 Земельного кодексу України встановлено, що землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату.

Зважаючи на те, що договір оренди землі від 31.05.2011 року є дійсний, умови цього договору повинні виконуватись належним чином.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача за первісним позовом місцевий господарський суд правомірно частково задовольнив, як такі, що обґрунтовані та підтверджені належними доказами, в решті первісних позовних вимог місцевим господарським судом правомірно відмовлено.

Стосовно вимоги позивача за зустрічним позовом про продовження дії договору оренди землі від 12.05.2003 року колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 33 Закону України «Про оренду землі»у редакції, яка діяла на той час встановлено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього кодексу.

Із зазначених правових норм вбачається, що право продовження договору оренди не є безумовним, продовженню договору оренди обов'язково передує рішення уповноваженого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про продовження дії договору оренди земельної ділянки.

Пунктом 2.16 постанови №6 від 17.05.2011 року Пленуму Вищого господарського суду України передбачено, що необхідною умовою укладання договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки. Водночас зобов'язання цього органу в судовому порядку укласти такий договір або ж продовжити дію договору за відсутності зазначеного рішення є неможливим. Якщо на час звернення до суду з відповідним позовом не подано доказів прийняття відповідним органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування рішення про передачу в оренду спірної земельної ділянки, вимоги позивача про зобов'язання такого органу укласти (або продовжити) договір оренди задоволенню не підлягають.

Тобто, наявність рішення відповідного органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки в оренду чинним земельним законодавством визначається в якості обов'язкової передумови подальшого укладення договору оренди земельної ділянки, а, відтак, договір оренди є наслідком виконання відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

В матеріалах справи відсутнє рішення уповноважених органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про продовження дії договору оренди, навпроти, наявне рішення Лубенської міської ради 18 сесії від 25.07.2007 року «Про вилучення, надання земельних ділянок у власність та користування юридичним та фізичним особам для різного цільового призначення», яким дію договору оренди землі від 12.05.2003 року за №82 припинено, як такого, що не відповідає фактичному землекористуванню.

З огляду на зазначене, колегія суддів не вбачає правових підстав для продовження дії договору оренди землі та вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог про продовження дії договору оренди земельної ділянки від 12.05.2003 року.

Не підлягає задоволенню вимога зустрічного позову про внесення змін до діючого договору оренди від 31.05.2011 року з наступних причин.

Пунктом 2.18. постанови №6 від 17.05.2011 року Пленуму Вищого господарського суду України передбачено, що вирішення спорів про внесення змін до договору пов'язане із застосуванням положення ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору.

Як вбачається із п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 651 Цивільного кодексу встановлені підстави для зміни або розірвання договору. Зокрема, у пунктах 1, 2 цієї статті визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Із положень ст. 30 Закону України «Про оренду землі»вбачається, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Позивач за зустрічним позовом не надав суду належних доказів порушення Лубенською міською радою умов договору, внаслідок яких ТОВ «ДРС Добробут»був би позбавлений того, на що він розраховував при укладанні договору оренди земельної ділянки.

Відтак, немає підстав для змінення даного договору оренди земельної ділянки.

Окрім того, колегія суддів спростовує позицію апелянта про те, що є незаконним встановлення договором оренди землі від 31.05.2011 року орендної плати у сумі 3-кратного розміру земельного податку за період від 12.05.2008 року по 31.05.2011 року на підставі Податкового кодексу України.

Як вбачається із Закону України «Про оренду землі»станом на 2008 рік, вже була чинною ст. 22 цього закону, що визначає розмір орендної плати у вигляді 3-кратного розміру земельного податку, і вступила в дію вже з 01.01.2008 року.

Таким чином, договір оренди землі від 31.05.2011 року не суперечить вимогам закону, який діяв на той час, а саме ст. 22 Закону України «Про оренду землі».

Відтак, суд дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду.

Суд першої інстанції вірно застосував положення ст.ст. 1,13,15,21,33 Закону України «Про оренду землі», ст. 124 Земельного кодексу України, ст.ст. 526,626,627,628,629 Цивільного кодексу України, при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

За таких обставин підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.

Зважаючи на наведене та керуючись статтями 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 29.05.2012 року у справі №18/107/12 залишити без змін.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.

Повний текст постанови складено 23.07.2012 року.