Ухвала

від 19.06.2012 по справі 2а/0570/2577/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Михайлик А.С.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2012 року справа №2а/0570/2577/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шишова О.О.

суддів Дяченко С.П., Сіваченко І.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Харцизьку Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012р. у справі № 2а/0570/2577/2012 (головуючий І інстанції Михайлик А.С.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас-Механіка" до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області про визнання противоправними дій та визнання недійсним податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас-Механіка» до Державної податкової інспекції у м.Харцизьку Донецької області державної податкової служби про визнання дій протиправними та визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 11 січня 2012 року № 0000012330 та № 0000062330, задоволені частково.

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000012330 від 11 січня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 8521,50 грн., з яких за основним платежем - 7283,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1238,50 грн. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000062330 від 11 січня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 10650,75 грн., з яких за основним платежем - 9103,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1547,75 грн.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою у якій вказав, що перевіркою встановлено порушення позивачем: 1) пункту 5.1., підпункту 5.2.1. пункту 5.2., підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5, пункту 4.1. статті 4, підпункту 11.31. пункту 11.3. статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та статей 135, 137, 138 Податкового кодексу України. Висновки акту перевірки про заниження позивачем грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість засновані на відсутності підприємства контрагента позивача - Приватного підприємства «Південь-Агросервіс» (код ЄДРПОУ 37009585) за місцезнаходженням, відсутності в підприємства основних засобів, які б могли використовуватися при здійсненні господарської діяльності; трудових ресурсів в достатній кількості, виробничих потужностей та автотранспортних засобів. Позивачем не було надано до перевірки документів, що підтверджують транспортування товарів від Приватного підприємства «Південь-Агросервіс», надані документи оформленні із порушенням вимог чинного законодавства. Посилаючись на наведені обставини та статті 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України податковою інспекцією в акті зазначено, що позивачем в податковому обліку з податку на додану вартість та податку на прибуток відображені наслідки здійснення правочинів, що фактично не відбувалися та які є нікчемними. Суд першої інстанції не прийняв вказані обставини до уваги. Просили скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Особи, які беруть участь у справі у судове засідання не прибули, належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Від них не надійшло клопотань про розгляд справи за їх участю. При таких обставинах суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбас-Механіка» (позивач) є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за кодом 36493180, як платник податку перебуває на обліку в державній податковій інспекції у м. Харцизьку Донецької області Державної податкової служби.

В період з 12 грудня 2011 року по 20 грудня 2011 року на підставі наказу № 1111 від 16 грудня 2011 року та направлень Державною податковою інспекцією у м. Харцизьку, правонаступником якої є відповідач у справі, проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог законодавства по взаємовідносинам з приватним підприємством «Агростар-Юг» (код ЄДРПОУ 36502724) та Приватним підприємством «Південь-Агросервіс» (код ЄДРПОУ 37009585) за період з 1 січня 2010 року по 30 вересня 2011 року, за наслідком проведення якої складений акт № 3718/23-3/36193180 від 27 грудня 2011 року (т. 1 арк. справи 15-83).

Згідно висновків акту, окрім іншого, перевіркою встановлено порушення позивачем: 1) пункту 5.1., підпункту 5.2.1. пункту 5.2., підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5, пункту 4.1. статті 4, підпункту 11.31. пункту 11.3. статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та статей 135, 137, 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на 9103,00 грн. (у тому числі за 2010 рік на 6 187,00 грн., 9 місяців 2011 року - на 2 916,00 грн.) внаслідок завищення валових витрат на 67 667,00 грн. (у т.ч. за 2010 рік на 56000,00 грн., 9 місяців 2011 року - на 11667,00 грн.) та завищення валового доходу на 31250,00 грн. (у т.ч. у 2010 році на 31 250,00 грн.) (пункти 3-5 висновків акту); 2) підпункту 3.1.1. пункту 3.1. статті 3, підпункту 7.3.1. пункту 7.3. , підпункту 7.4.1. пункту 7.4., підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 «Про податок на додану вартість» та пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1. статті 187, пункту 198.3. статті 198, пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 7283,00 грн. (у т.ч. за листопад 2010 року на 950,00 грн., грудень 2010 року на 4 000,00 грн., лютий 2011 року на 2 333,00 грн. внаслідок завищення податкового кредиту на 13533,00 грн. (у т.ч. за листопад 2010 року на 7200,00 грн., грудень 2010 року на 4 000,00 грн., лютий 2011 року на 2 333,00 грн.) та завищення податкових зобов'язань на 6250,00 грн.. (у т.ч. за листопад 2010 року на 6 250,00 грн.).

11 січня 2012 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000012330 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 8 521,50 грн. , з яких за основним платежем - 7 283,00 грн., за штрафними санкціями - 1 238,50 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000062330 від 11 січня 2012 року про збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток на 10 650,75 грн., з яких за основним платежем - 9103,00 грн., за штрафними санкціями - 1 547,75 грн. (т.1 арк. справи 13, 14).

Висновки акту перевірки про заниження позивачем грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість засновані на відсутності підприємства контрагента позивача - Приватного підприємства «Південь-Агросервіс» (код ЄДРПОУ 37009585) за місцезнаходженням, відсутності в підприємства основних засобів, які б могли використовуватися при здійсненні господарської діяльності; трудових ресурсів в достатній кількості, виробничих потужностей та автотранспортних засобів, про що зазначено в акті перевірки Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 559/23-5 від 7 квітня 2011 року про неможливість проведення документальної перевірки приватного підприємства «Південь- Агросервіс». Позивачем не було надано до перевірки документів, що підтверджують транспортування товарів від Приватного підприємства «Південь-Агросервіс», надані документи оформленні із порушенням вимог чинного законодавства.

Посилаючись на наведені обставини та статті 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України податковою інспекцією в акті зазначено, що позивачем в податковому обліку з податку на додану вартість та податку на прибуток відображені наслідки здійснення правочинів, що фактично не відбувалися та які є нікчемними.

Згідно викладеного в акті, відповідачем заперечується правомірність формування позивачем: 1) валових витрат 2010 року в сумі 56000,00 грн. на підставі видаткових накладних № 2617 від 1 листопада 2010 року на суму 7200,00 грн. без ПДВ, № 3011 від 28 листопада 2010 року на суму 28 800,00 грн. без ПДВ, актів здачі прийняття робіт (надання послуг) № 3227 від 14 грудня 2010 року на суму 12500,00 грн. без ПДВ та № 3533 від 24 грудня 2010 року на суму 7500,00 грн. без ПДВ; 2) валових витрат за 9 місяців 2011 року на підставі акту здачі прийняття робіт (надання послуг) № 50 від 3 лютого 2011 року на суму 11667,00 грн. без ПДВ та правомірність формування податкового кредиту листопада 2010 року в сумі 7200,00 грн. на підставі податкових накладних № 2617 від 3 листопада 2010 року (ПДВ в сумі 1440,00 грн.), № 3011 від 28 листопада 2010 року (ПДВ в сумі 5760,00 грн.), грудня 2010 року в сумі 4000,00 грн. на підставі податкових накладних № 3227 від 14 грудня 2010 року (ПДВ в сумі 2500,01 грн., № 3533 від 24 грудня 2010 року (ПДВ в сумі 1500,00 грн.) та лютого 2011 року в сумі 2 333,34 грн. на підставі податкової накладної № 50 від 3 лютого 2011 року. В ході судового розгляду справи позивачем не було надано документів, які б свідчили про не включення витрат, пов'язаних здійсненням господарських операцій із ПП «Південь-Агросервіс» до складу валових.

Основні засади формування валових витрат та податкового кредиту до 1 квітня 2011 року визначалися Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств». Згідно з пунктом 5.1 статті 5 цього закону валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 11.2.1. пункту 11.2. статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до 1 січня 2011 року визначалися Законом України «Про податок на додану вартість», після 1 січня 2011 року - Податковим кодексом України.

Згідно підпункту 7.4.1. цієї статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (підпункт 7.5.1 пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Ті ж самі умови формування податкового кредиту визначені положеннями статті 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог пункту 3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30 травня 1997 року за № 166 та пункту 1.6. Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 143 від 29 березня 2003 року, дані наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника податків.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (надалі - Закон № 996).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно статті 1 цього закону, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність являє собою бухгалтерську звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Таким чином, підставою для відображення в бухгалтерському та податковому обліку наслідків здійснення певної господарської операції є реальне відбуття такої господарської операції. З огляду на те, що податковий облік з податку на прибуток та формування валових витрат здійснювався позивачем у зв'язку із відображенням відносин, пов'язаних з придбанням товарно-матеріальних цінностей та послуг від ПП «Південь-Агросервіс», питання правомірності відображення наслідків певних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку, має вирішуватися за умови встановлення реального відбуття постачання товарно-матеріальних цінностей та надання послуг. Відсутність реального виконання господарської операції свідчить про відсутність підстав для відображення її наслідків в податковому обліку з податку на додану вартість та податку на прибуток. Наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку в первинних документах.

В ході судового розгляду справи позивачем на підтвердження фактичного відбуття господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг від Приватного підприємства «Південь-Агросервіс» надані договори оренди офісних приміщень у м. Донецьку та м. Одесі (т. 1 арк. справи 95-106), договір № 35/22 Од від 1 листопада 2010 року про надання послуг (т. 1 арк. справи 109-111), договір № 5-од від 22 вересня 2010 року на придбання товарно-матеріальних цінностей (т.1 арк. справи 127-130), видаткові накладні, акти здачі прийняття робіт (надання послуг), акти приймання передачі.

В ході дослідження судом наданих позивачем документів судом було встановлено наступне.

22 вересня 2010 року між позивачем та приватним підприємством «Південь-Агросервіс» укладений договір № 5-од (т.1 арк. справи 127-129) на постачання товару в асортименті, визначеному в рахунках на сплату. Умовами договором на постачання № 5-ОД від 22 вересня 2010 року передбачено постачання ПП «Південь-Аросервіс» (постачальником) товару на склад покупця (позивача) в м. Одесі. Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що придбані підприємством на підставі умов цього договору товари доставлялися Приватним підприємством «Південь-Агросервіс» до офісу позивача, розташованого в м. Одеса та в подальшому самостійно перевозилися позивачем до власних приміщень у м. Харцизьку Донецької області.

На підставі умов зазначеного договору позивачем придбані товарно-матеріальні цінності (гайка), прийняття якої оформлювалося складанням видаткових накладних № 2617 від 1 листопада 2010 року та № 3011 від 28 листопада 2010 року (т. 1 арк. справи 133, 137).

Наявні в матеріалах справи видаткові накладні № 2617 від 1 листопада 2010 року та № 3011 від 28 листопада 2011 року (арк. справ 137,133) не містять розшифровки підпису особи, відповідальної за здійснення господарської операції з придбання товарно-матеріальних цінностей з боку Приватного підприємства «Південь-Агросервіс». На підтвердження транспортування товарів 3 листопада 2010 року позивачем надано товарно-транспортну накладну № 08-11 від 3 листопада 2010 року (т.1 арк. справи 139), згідно якої водієм ОСОБА_2 (автомобіль MAN НОМЕР_1) перевезений вантаж вартістю 8640,00 грн. з м.Одеси (ПП «Південь-Агросервс») до м. Харцизьк Донецької області (ТОВ «Донбас-Механіка») за замовленням ТОВ «Донбас-Механіка». Разом з цієї товарно-транспортною накладною податковою інспекцією було надано копію товарно-транспортної накладної від тієї ж дати - 3 листопада 2010 року, отриману від позивача в ході проведеної перевірки, згідно якої водієм ОСОБА_3 (автомобіль ГАЗ) перевезений вантаж з м. Одеси (ПП «Південь-Агросервіс») до місця призначення: Донецька область вартістю 8640,00 грн. за замовленням ПП «Південь-Агросервіс» (т. 2 арк. справи 57). Згідно наявної в матеріалах справи товарно-транспортної накладній № 27-11 від 28 листопада 2010 року (т.1 арк. справи 135) водієм ОСОБА_2 (автомобіль MAN НОМЕР_1) перевезений вантаж вартістю 34560,00 грн. з м. Одеси (ПП «Південь-Агросервіс») до м. Одеси, (ТОВ «Донбас-Механіка») на замовлення ТОВ «Донбас-Механіка». За дослідження наведених вище документів вбачається, що зміст наданих позивачем первинних документів на підтвердження відбуття господарських операцій з придбання товарів (видаткових накладних, товарно-транспортних накладних) суперечить один одному, не відповідає умовам договору № 5-од від 22 вересня 2010 року, у межах якого вони здійснювалися. Зазначені неточності у наданих до перевірки та до суду товарно-транспортних накладних були пояснені представником позивачем помилками при їх оформленні.

1 листопада 2010 року між позивачем та приватним підприємством «Південь-Агросервіс» укладений договір № 35/22-од (т.1 арк. справи 109-111) на надання послуг з перероблення гайки. Умовами цього договору передбачено прийняття ПП «Південь-Агросервіс» (виконавцем) зобов'язань з надання послуг з оброблення гайки. Умовами зазначеного договору не визначений порядок прийняття на оброблення продукції та її повернення. На підтвердження передачі на перероблення продукції позивачем надані акти від 24 грудня 2010 року, 14 грудня 2010 року, 3 лютого 2011 року (т. 1 арк. справи 112-114) та специфікації (т. 1 арк. справи 115-117). Документи на транспортування продукції до м. Одеси для перероблення в матеріалах справи відсутні.

На підставі умов зазначеного договору позивачем придбані послуги, виконання яких підтверджено актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 3227 від 14 грудня 2010 року, № 3533 від 24 грудня 2010 року, № 50 від 3 лютого 2011 року(т. 1 арк. справи 120, 123, 126). За дослідження зазначених актів в судовому засіданні встановлено, що наведені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не містять розшифровки підписів осіб, що їх підписали. Втім, в них зазначено посаду особи, яка їх підписала, що надає можливість її ідентифікувати.

В ході дослідження документів, на підставі яких позивачем сформований податковий кредит звітних податкових періодів листопада та грудня 2010 року, лютого 2011 року судом було встановлено наступне. Згідно наданих позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні періоди, в яких відображені спірні операції ( т. 1 арк. справи 202-217), до складу податкового кредиту листопада 2010 року позивачем включений ПДВ в сумі 7200,00 грн. на підставі податкових накладених № 2617 від 1 листопада 2010 року в сумі 1440,00 грн. (т. 1 арк. справи 138) та № 3011 від 28 листопада 2011 року в сумі 5760,00 грн. (т. 1 арк. справи 134). Досліджені в судовому засіданні податкові накладні оформлені без недоліків.

До складу податкового кредиту грудня 2010 року позивачем включений ПДВ в сумі 1500,00 грн. на підставі податкової накладної № 3533 від 24 грудня 2010 року (т. 1 арк. справи 121). Досліджена в судовому засіданні податкова накладна № 3533 від 24 грудня 2010 року не містить розшифровки підпису особи, яка її підписала, встановити особу, що склала зазначену податкову накладну неможливо. Викладене в акті перевірки про включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 2500,00 грн. на підставі податкової накладної № 3227 від 28 листопада 2010 року (т. 1 арк. справи 118) спростовуються наявними в матеріалах справи податковими деклараціями з податку на додану вартість за грудень 2010 року та лютий 2011 року. Податкова накладна № 3227 від 14 грудня 2010 року не містить розшифровки підпису особи, яка її підписала, встановити особу, що склала зазначену податкову накладну неможливо.

До складу податкового кредиту лютого 2011 року позивачем включений ПДВ в сумі 2333,34 грн. на підставі податкової накладної № 50 від 3 лютого 2011 року (т. 1 арк. справи 124). Податкова накладна № 50 від 3 лютого 2011 року, на підставі якої до складу податкового кредиту лютого 2011 року включений податок в сумі 2 333,34 грн. не містить дефектів оформлення.

Отже наведеним вище спростовується викладене податковою інспекцією в акті перевірки про включення позивач до складу податкового кредиту грудня 2010 року ПДВ в сумі 2500,00 грн. на підставі податкової накладної № 3227 від 14 грудня 2010 року, викладене в акті щодо наявності порушень оформлення первинних документів по контрагенту ПП «Південь-Агросервіс» частково підтверджено.

Втім, при визначенні можливості визначити наведені вище операції з придбання позивачем товарів та послуг від ПП «Південь-Агросервіс» як нікчемні, суд виходить з наступного.

Згідно частин 1 та 5 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недотримання вимог цих норм відповідач вважає ознакою нікчемності правочину з посиланням на частини 1, 2 статті 215 Цивільного кодексу України. Проте, вказані частини 1 та 2 статті 215 Цивільного кодексу України розмежовують підстави для визнання правочину недійсним (частина 1) та нікчемним (частина 2). Недотримання в момент вчинення правочину вимог частин 1 та 5 статті 203 Цивільного кодексу України є підставою для визнання правочину недійсним у судовому порядку.

Правові підстави для визнання правочину нікчемним регулюються статтями 219, 220, 224, 226, 228 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 228 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Кваліфікація правочину як нікчемного за статтею 228 Цивільного кодексу України передбачає встановлення протиправної поведінки обох або однієї з сторін договору, наявність спеціальної мети при укладенні договору, а також наявність умислу на заволодіння чужим майном (у даному випадку - на ухилення від сплати податків).

Зазначені обставини не встановлювалися в ході проведеної відповідачем перевірки, а тому доводи відповідача про нікчемність правочинів з придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей та послуг від Приватного підприємства «Південь-Агросервіс» не приймаються судом до уваги.

Пунктом 58.1. статті 58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Оспорювані позивачем податкові повідомлення-рішення прийняті за наслідком проведення позапланової документальної виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас-Механіка» з Приватним підприємством «Аростар-ЮГ» (код ЄДРПОУ 3502724) та Приватним підприємством «Південь-Агросервіс» (код ЄДРПОУ37009585) за період з 1 січня 2010 року по 30 вересня 2011 року. Проведення перевірки призначено Наказом начальника Державної податкової інспекції у м. Харцизьку № 1080 від 7 грудня 2011 року (т. 1 арк. справи 170), підставою прийняття якого визначено підпункти 78.1.11пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2. статті 82 Податкового кодексу України, надходження до податкової інспекції постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПА в Донецькій області старшого лейтенанта міліції Вдовиченка Д.М. від 8 серпня 2011 року про призначення документальної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас-Механіка» (т. 2 арк. справи 58-59). Постанову про призначення документальної позапланової перевірки прийнято у межах досудового слідства по кримінальній справі № 01201000109, порушеної відносно невстановлених осіб по факту фіктивного підприємництва з використанням ПП «Південь-Агросервіс» за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України.

Згідно пункту 58.4. статті 58 Податкового кодексу України у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Відповідно до вимог п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочин, предметом якої є податки, збори, контролюючий орган податкового повідомлення-рішення не приймає.

При таких обставинах колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, який вказав, що спірні податкові повідомлення-рішення від 11 січня 2012 року № 0000012330 та № 0000062330 прийняті податковою інспекцією передчасно, із порушенням пункту 86.9. статті 86 та пункту 58.4. статті 58 Податкового кодексу України, які містять пряму заборону прийняття податкових повідомлень-рішень за наслідком проведення перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону до прийняття судового рішення по кримінальній справі. З огляду на таке податкові повідомлення-рішення від 11 січня 2012 року № 0000012330 та № 0000062330 підлягають визнанню недійсними, оскільки прийнятті із порушенням законодавства.

Вимоги позивача про визнання протиправними дій податкової інспекції, що полягають в прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки на права та інтереси позивача впливають безпосередньо податкові повідомлення-рішення, а не дії податкової інспекції з їх прийняття.

Отже, заявлені позовні вимоги правильно задоволені в частині вимог про визнання недійсними податкових повідомлення-рішення від 11 січня 2012 року № 0000012330 та № 0000062330.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а постанову суду без змін.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197(письмове), 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Харцизьку Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012р. у справі № 2а/0570/2577/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012р. у справі № 2а/0570/2577/2012 - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий О.О.Шишов

Судді І.В.Сіваченко

С.П.Дяченко