Ухвала

від 23.07.2012 по справі 2а/2570/760/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/760/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"23" липня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого -судді Межевича М.В., суддів Старової Н.Е. та Файдюка В.В., за участю секретаря Галай Т.О., представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Прокуратури Чернігівської області та Чернігівської митниці на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «Янг Україна»до Чернігівської митниці про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2012 року позов задоволено.

Прокуратура Чернігівської області просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Чернігівська митниця просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарг та заперечення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки митні органи, приймаючи вантажно-митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, то відповідно до п. 10.3 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.54.5 ст.54 Податкового кодексу України митниця не мала правових підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури.

З таким висновком суду першої інстанції не можна не погодитися, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.10.2011 р. відділом контролю митної вартості та класифікації товарів прийнято рішення №КТ-102-0216-2011 про визначення кодів товарів, згідно з яким комплектуючі для офісних крісел із металу (арматура кріплення) повинно класифікуватись за кодом 8302420090 та 07.10.2011 р. відділом контролю митної вартості та класифікації товарів прийнято рішення КТ-102-0218-2011 про визначення кодів товарів, згідно з яким комплектуючі для офісних крісел із металу газліфти повинно класифікуватись за кодом 8412310098.

З 28.11.2011 по 15.12.2011 р. працівниками Чернігівської митниці було проведено невиїзну документальну перевірку на предмет правильної класифікації позивача товарів: «комплектуючі до офісних меблів: кріплення, кронштейни», «комплектуючі до офісних меблів: газліфти», «клей меблевий Gukangli 118», про що складено акт від 15.12.2011 року №Н/0006/1/102000000/0032921248.

Під час перевірки були виявлені випадки невірної класифікації товарів.

За наслідками складення вищезазначеного акту відповідачем винесено податкове повідомлення форми «Р»від 29.12.2011 року №27, яким визначено суму податкового зобов'язання (із урахуванням штрафних санкцій) за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, в сумі 119868,69 грн., в тому числі 79912,46 грн. за основним платежем, 39956,23 грн. за штрафними санкціями, та податкове повідомлення форми «Р»від 29.12.2011 № 28, яким визначено суму податкового зобов'язання (із урахуванням штрафних санкцій) за платежем податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктом підприємницької діяльності, в сумі 239711,38 грн., в тому числі 15980,92 грн. за основним платежем, 7990,46 грн. за штрафними санкціями.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення митних процедур та оформлення, переміщення через митний кордон України товарів, митне регулювання та справляння податків, зборів регулюється Митним Кодексом України.

Пунктом 35 ст. 1 Митного кодексу України визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, пов'язаних відповідно до п. 19 ст. 1 Митного кодексу України зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Згідно ст. 40 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до цього Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Згідно ст. 72 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

При здійсненні митного контролю й митного оформлення товарів, задекларованих із використанням митних декларацій, визначених Класифікатором типів декларацій, затвердженим Держмитслужбою, при поміщенні товарів у будь-який митний режим (з урахуванням особливостей, установлених для окремих митних режимів, способів переміщення товарів, типів декларацій, а також для підприємств-резидентів, щодо яких митними органами встановлено високий (внесено до «білого списку») або достатній (внесено до «зеленого списку») рівень довіри) застосовується Порядок здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затверджений наказом Державної митної служби України від 20.04.2005 року № 314, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.04.2005 року за № 439/10719 (далі - Порядок).

Відповідно до Порядку, працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення та здійснення митного контролю.

Так, зокрема, при митному контролі працівниками митної служби здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів згідно з поданими документами (п. 16 розділу 3 «Здійснення митних процедур»Порядку).

В разі, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються, або результати перевірки правильності класифікації та кодування товарів, визначення країни походження тощо, потребують проведення такого огляду посадова особа митного органу ініціює проведення митного огляду.

Згідно обставин справи при здійсненні митного оформлення вантажних митних декларацій вимоги, передбачені Порядком позивачем були виконані.

В свою чергу, працівниками митниці здійснені необхідні процедури щодо прийняття спірних вантажних митних декларацій до оформлення шляхом поставлення відбитка штампа «Під митним контролем»та здійснений митний контроль, який включає в себе перевірку правильності класифікації та кодування товарів.

Під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауваження до спірних вантажних митних декларацій, поданих позивачем, були відсутні. Відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених позивачем вантажних митних декларацій, в тому числі і правильність коду товару та, що стверджується завершальною стадією митного оформлення - проставленням відбитка печатки у відповідній графі.

Вантажні митні декларації були подані для контролю правильності заповнення та повноти сплати митних зборів і податків відповідальній посадовій особі відповідача. Посадова особа відповідача здійснила перевірку факту та повноти і правильності сплати митних зборів і податків, про що зазначив у кожній ВМД відповідним штампом «сплачено»та особистим підписом особи, яка здійснила перевірку повноти і правильності сплати митних зборів і податків. Своїм правом на відмову у митному оформленні товару, у зв'язку з виявленими невідповідностями (якщо вони мали місце), митниця не скористалася.

Згідно ст. 313 Митного кодексу України, класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів. При цьому, рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств та громадян.

Таким чином, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів) у вільний обіг, тому в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, зокрема, з посиланням на результати камеральної перевірки

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що приймаючи наведені в акті перевірки вантажні митні декларації та пропускаючи відповідний товар на митну територію України, митний орган погодився з усіма відомостями про товар, а тому митний орган не мав правових підстав та повноважень для прийняття податкового повідомлення про нарахування податкових зобов'язань за платежем податку на додану вартість.

Крім того, враховуючи, що при застосуванні фінансових санкцій на правопорушення, вчиненні до набрання чинності Податковим кодексом України (тобто до 1 січня 2011), на думку суду апеляційної інстанції визначення відповідних податкових зобов'язань є зворотною дією, а тому суперечить ст. 58 Конституції України.

Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Прокуратури Чернігівської області та Чернігівської митниці залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Старова Н.Е.

Файдюк В.В.